Іменем України
12 вересня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/796/22
провадження № 22-ц/4809/1293/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О. Л., Чельник О. І.,
учасники справи:
позивач - Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Харути Вікторії Анатоліївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2025 року у складі судді Петренко С. Ю. і
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2022 року Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 41 251 грн 84 коп основного боргу, 2 652 грн 15 коп 3 % річних та 7 084 грн 48 коп інфляційних втрат, а також 2 481 грн судового збору.
Позовна заява мотивована тим, що 01.08.2014 між ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та ОСОБА_1 укладено договір № 24693 про надання населенню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
З вказаною адресою проживають ОСОБА_3 (наймач), ОСОБА_4 (брат) та ОСОБА_5 (племінниця).
Жодних заяв про відмову від користування послугами з водопостачання та водовідведення на адресу підприємства від боржника не надходило.
Боржник не в повному обсязі та несвоєчасно сплачували за послуги з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2025 року позов ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 50 988,47 грн з них: основного боргу 41 251,84 грн, 3% річних 2 652,15 грн, інфляційні 7 084,48 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» судовий збір в сумі по 1 240,50 грн, з кожного.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не виконано свій обов'язок щодо повідомлення позивача про зміну кількості зареєстрованих та проживаючих осіб у квартирі, а також у зв'язку з цим не подано заяву про перерахунок плати за надані послуги водопостачання та водовідведення у зв'язку зі зміною кількості зареєстрованих та проживаючих осіб у квартирі, а тому позивачем правомірно нараховувалась плата за водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2019 року по 01.02.2022 року за нормами споживання, встановленими органами місцевого самоврядування, з розрахунку на одну особу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Харута В. А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування конкретних обставин справи.
Стягнувши з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за межами вказаного періоду, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
Також, відповідач та його представник просили застосувати до позовних вимог ОКВП «Дніпро-Кіровоград» наслідки спливу позовної давності, проте, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що станом на 01.02.2017 згідно розрахунку позивача, за квартирою АДРЕСА_2 значився борг у розмірі 7 419,67 грн, який знаходиться за межами строку позовної давності навіть з урахуванням продовження строку, передбаченого ст. 257 ЦК України, на строк дії карантину.
Надані стороною відповідача докази підтверджують, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та не користувалась послугами позивача, а відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з листопада 2016 року не проживали у квартирі АДРЕСА_2 та не користувались послугами з водопостачання та водовідведення, тому мають право на перерахунок плати за послуги позивача.
Відзив на апеляційну скаргу
Від ОКВП «Дніпро-Кіровоград» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2025 року залишити без змін
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки ціна позову становить 50 988 грн 47 коп, тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2025 становить 90 840 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2014 між ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та ОСОБА_1 укладено договір № 24693 про надання населенню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги.
15.03.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продали квартиру АДРЕСА_2 , за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Школою О. М. у реєстрі за № 194.
Відповідно до довідки ОСББ «Анастасія-35» № 134 від 06.05.2021 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має склад сім'ї: ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_5 , 2000 року народження.
Згідно з листом, наданим ОКВП «Дніпро-Кіровоград» від 30.01.2025 № 69/14/0, висновком комісії по відокремленому рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , проведено перерахунок нарахувань за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2022 по 15.03.2023 з нарахувань знято 6 897,91 грн (зняті з нарахування ОСОБА_6 , ОСОБА_1 ) за період з 01.01.2019 по 01.02.2022 в перерахунку боргу відмова, справа про стягнення боргу знаходиться на розгляду в суді. Залишок боргу по відокремленому рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , становить 51 308,61 грн.
Відповідно до довідки про нарахування плати та розмір платежів по відокремленому рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , розмір заборгованості за період з лютого 2017 по березень 2022 складає 41 251,84 грн.
За змістом розрахунку нарахування 3% річних та індексу інфляції відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, 3% річних складає 2 652,15 грн та інфляційні складає 7 084,48 грн.
Відповідно до акту-розпорядження ОСББ «Анастасія-35» № 12 від 21.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , з дня смерті власника квартири ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по березень 2023 року в квартирі за даною адресою ніхто не проживав.
Згідно з копією довідки Протопопівського старостинського округу Приютівської селищної ради від 12.11.2024 № 490 ОСОБА_1 з листопада 2016 року по 23 вересня 2024 року проживав за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до акта-розпорядження ОСББ «Анастасія-35» № 12 від 21.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , з дня смерті власника квартири ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по березень 2023 року в квартирі за даною адресою ніхто не проживав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Основні засади правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені в ЗУ«Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням.
Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Статтею 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачений перелік житлово-комунальних послуг, зокрема:
житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком;
комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
За п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 по справі № 750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ч. 2 ст. 526 ЦК України).
Тлумачення статті 526 ЦК України свідчить, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг, зокрема, послуги з водопостачання та водовідведення.
Звертаючись до суду з позовом, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 41 251 грн 84 коп основного боргу, 2 652 грн 15 коп 3 % річних та 7 084 грн 48 коп інфляційних втрат за період з 01.02.2019 по 01.02.2022 (а. с. 1-2).
Пунктом 6 частини 1 статті 1 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено, що вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 9 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону , обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Згідно з пунктом 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, яка булла чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Матеріалами справи підтверджується, що 01.08.2014 між ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та ОСОБА_1 укладено договір № 24693 про надання населенню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги (а. с. 8-9).
Відповідно до довідки ОСББ «Анастасія-35» № 134 від 06.05.2021 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має склад сім'ї: ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_5 , 2000 року народження (а. с. 7).
Відповідно до акту-розпорядження ОСББ «Анастасія-35» № 12 від 21.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , з дня смерті власника квартири ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по березень 2023 року в квартирі за даною адресою ніхто не проживав (а. с. 171).
Згідно довідки про нарахування плати та розмір платежів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , оформленого на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відповідачу за період з лютого 2017 року до березня 2022 року нараховувалась плата за послугу водопостачання та водовідведення за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування за встановленою соціальною нормою споживання (а. с. 125-126).
З аналізу викладеного вбачається, що відповідачі є споживачами послуги водопостачання та водовідведення та зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, які надаються ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
ОКВП «Дніпро-Кіровоград», виконуючи свої обов'язки, надавало послуги водопостачання та водовідведення відповідачам, а останні, будучи зареєстровані у квартирі, в якій надавались відповідні послуги, нараховану заборгованість за спірний період не сплачували, а тому за вимогами діючого законодавства несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути на свою користь заборгованість в розмірі 41 251 грн 84 коп основного боргу за період з 01.02.2019 по 01.02.2022.
Однак, з аналізу довідки про нарахування плати та розмір платежів по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що до вказаного розміру ОКВП «Дніпро-Кіровоград» було включено суму заборгованості, яка утворилась до 01 лютого 2019 року в розмірі 12 850 грн 35 коп, а тому враховуючи межі заявлених позовних вимог, які згідно із позовною заявою охоплюють період надання послуг з лютого 2019 року, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 28 401 грн 49 коп (41 251,84-12 850,35).
За таких обставин, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що, стягнувши з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за межами спірного періоду, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
Отже, за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зміст вказаної норми законодавства щодо нарахування процентів та застосування індексу інфляції свідчить про компенсаційний, а не штрафний характер визначених ст. 625 ЦК трьох процентів річних, а тим більше не є подвійною відповідальністю боржника.
Оскільки, відповідачі взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення належним чином не виконували за період з 01.02.2019 по 01.02.2022, тому наявні правові підстави для стягнення з них в солідарному порядку на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
З аналізу наданої позивачем довідки про нарахування та розмір платежів за особовим рахунком ОСОБА_1 вбачається, що розмір заборгованості становить: з 01.02.2019 до 28.02.2019 - 725,42 грн; з 01.03.2019 до 31.03.2021 - 725,42 грн; з 01.04.2019 до 30.04.2019 -725,42 грн - з 01.05.2019 до 31.05.2019 - 725,42 грн; з 01.06.2019 до 30.06.2019 - 746,12 грн; з 01.07.2019 до 31.07.2019 - 803,04 грн; з 01.08.2019 до 31.08.2019 - 803,04 грн; з 01.09.2019 до 30.09.2019 - 803,04 грн; з 01.10.2019 до 31.10.2019 - 803,04 грн; з 01.11.2019 до 30.11.2019 - 810,52 грн; з 01.12.2019 до 31.12.2019 - 859,15 грн; з 01.01.2020 до 31.01.2020 - 859,15 грн; з 01.02.2020 до 29.02.2020 - 1 026,59 грн; з 01.03.2020 до 31.03.2020 - 1 053,36 грн; з 01.04.2020 до 30.04.2020 - 1 053,36 грн; з 01.05.2020 до 31.05.2020 - 1 053,36 грн; з 01.06.2020 до 30.06.2020 - 1 053,36 грн; з 01.07.2020 до 31.07.2020 - 1 053,36 грн; з 01.08.2020 до 31.08.2020 - 1 053,36 грн; з 01.09.2020 до 30.09.2020 - 1 053,36 грн; з 01.10.2020 до 31.10.2020 - 1 053,36 грн; з 01.11.2020 до 30.11.2020 - 1 053,36 грн; з 01.12.2020 до 31.12.2020 - 1 053,36 грн; з 01.01.2021 до 31.01.2021 - 311,48 грн; з 01.02.2021 до 28.02.2021 - 311,48 грн; з 01.03.2021 до 31.03.2021 - 311,48 грн; з 01.04.2021 до 30.04.2021 - 311,48 грн; з 01.05.2021 до 31.05.2021 - 311,48 грн; з 01.06.2021 до 30.06.2021 - 311,48 грн; з 01.07.2021 до 31.07.2021 - 311,48 грн; з 01.08.2021 до 31.08.2021 - 311,48 грн; з 01.09.2021 до 30.09.2021 - 311,48 грн; з 01.10.2021 до 31.10.2021 - 311,48 грн; з 01.11.2021 до 30.11.2021 - 851,34 грн; з 01.12.2021 до 31.12.2021 - 934,42 грн; з 01.01.2022 до 31.01.2022 - 965,41 грн.
За даними Державної служби статистики України індекс інфляції складав: березень 2019 року - 100,90, квітень 2019 року - 101,00, травень 2019 року - 100,70, червень 2019 року - 99,50, липень 2019 року - 99,40, серпень 2019 року - 99,70, вересень 2019 року - 100,70, жовтень 2019 року - 100,70, листопад 2019 року - 100,10, грудень 2019 року - 99,80, січень 2020 року - 100,20, лютий 2020 року - 99,70, березень 2020 року - 100,80, квітень 2020 року - 100,80, травень 2020 року - 100,30, червень 2020 року - 100,20, липень 2020 року - 99,40, серпень 2020 року - 99,80, вересень 2020 року - 100,50, жовтень 2020 року - 101,00, листопад 2020 року - 101,30, грудень 2020 року - 100,90, січень 2021 року - 101,30, лютий 2021 року - 101,00, березень 2021 року - 101,70, квітень 2021 року - 100,70, травень 2021 року - 101,30, червень 2021 року - 100,20, липень 2021 року - 100,10, серпень 2021 року - 99,80, вересень 2021 року - 101,20, жовтень 2021 року - 100,90, листопад 2021 року - 100,80, грудень 2021 року - 100,60, січень 2022 року - 101,30.
Інфляційне збільшення становить: за період 01.03.2019 до 31.03.2019 - 725,42 x 1.00500000 - 725,42 = 3,63 грн, за період з 01.04.2019 до 30.04.2019 - 725,42 x 1.11990075 - 725,42 = 86,98 грн, за період з 01.05.2019 до 31.05.2019 - 725,42 x 1.01000000 - 725,42 = 7,25 грн, за період з 01.06.2019 до 30.06.2019 - 725,42 x 1.00700000 - 725,42 = 5,08 грн, за період з 01.07.2019 до 31.07.2019 - 746,12 x 0.99500000 - 746,12 = -3,73 грн, за період з 01.08.2019 до 31.08.2019 - 803,04 x 0.99400000 - 803,04 = -4,82 грн, за період 01.09.2019 до 30.09.2019 - 803,04 x 0.99700000 - 803,04 = -2,41 грн, за період з 01.10.2019 до 31.10.2019 - 803,04 x 1.00700000 - 803,04 = 5,62 грн, за період 01.11.2019 до 30.11.2019 - 810,52 x 1.00100000 - 810,52 = 0,81 грн, за період з 01.12.2019 до 31.12.2019 - 859,15 x 0.99800000 - 859,15 = -1,72 грн, за період з 01.01.2020 до 31.01.2020 - 859,15 x 1.00200000 - 859,15 = 1,72 грн, за період з 01.02.2020 до 29.02.2020 - 1 026,59 x 0.99700000 - 1 026,59 = -3,08 грн, за період з 01.03.2020 до 31.03.2020 - 1 053,36 x 1.00800000 - 1 053,36 = 8,43 грн, за період з 01.04.2020 до 30.04.2020 - 1 053,36 x 1.00800000 - 1 053,36 = 8,43 грн, за період з 01.05.2020 до 31.05.2020 - 1 053,36 x 1.00300000 - 1 053,36 = 3,16 грн, за період з 01.06.2020 до 30.06.2020 - 1 053,36 x 1.00200000 - 1 053,36 = 2,11 грн, за період з 01.07.2020 до 31.07.2020 - 1 053,36 x 0.99400000 - 1 053,36 = -6,32 грн, за період з 01.08.2020 до 30.08.2020 - 1 053,36 x 0.99800000 - 1 053,36 = -2,11 грн, за період з 01.09.2020 до 30.09.2020 - 1 053,36 x 1.00500000 - 1 053,36 = 5,27 грн, за період з 01.10.2020 до 31.10.2020 - 1 053,36 x 1.01000000 - 1 053,36 = 10,53 грн, за період з 01.11.2020 до 30.11.2020 - 1 053,36 x 1.01300000 - 1 053,36 = 13,69 грн, за період з 01.12.2020 до 31.12.2020 - 1 053,36 x 1.00900000 - 1 053,36 = 9,48 грн, за період з 01.01.2021 до 31.01.2021 - 311,48 x 1.01300000 - 311,48 = 4,05 грн, за період з 01.02.2021 до 28.02.2021 - 311,48 x 1.01000000 - 311,48 = 3,11 грн, за період - з 01.03.2021 до 31.03.2021 - 311,48 x 1.01700000 - 311,48 = 5,30 грн, за період 01.04.2021 до 30.04.2021 - 311,48 x 1.00700000 - 311,48 = 2,18 грн, за період з 01.05.2021 до 31.05.2021 - 311,48 x 1.01300000 - 311,48 = 4,05 грн, за період з 01.06.2021 до 30.06.2021 - 311,48 x 1.00200000 - 311,48 = 0,62 грн, за період з 01.07.2021 до 31.07.2021 - 311,48 x 1.00100000 - 311,48 = 0,31 грн, за період з 01.08.2021 до 31.08.2021 - 311,48 x 0.99800000 - 311,48 = -0,62 грн, за період з 01.09.2021 до 30.09.2021 - 311,48 x 1.01200000 - 311,48 = 3,74 грн, за період з 01.10.2021 до 31.10.2021 - 311,48 x 1.00900000 - 311,48 = 2,80 грн, за період з 01.11.2021 до 30.11.2021 - 851,34 x 1.00800000 - 851,34 = 6,81 грн, за період з 01.12.2021 до 31.12.2021 - 934,42 x 1.00600000 - 934,42 = 5,61 грн, за період з 01.01.2022 до 31.01.2022965,41 x 1.01300000 - 965,41 = 12,55 грн.
Заборгованість у вигляді 3 % річних становить: з 01.02.2019 до 31.01.2019 -725,42 x 3 % x 28 : 365 : 100=1,67 грн; з 01.03.2019 до 31.12.2019 - 725,42 x 3 % x 306 : 365 : 100=18,24 грн; з 01.01.2020 до 31.12.2020 - 725,42 x 3 % x 366 : 366 : 100=21,76 грн; з 01.01.2021 до 31.03.2021 - 725,42 x 3 % x 90 : 365 : 100=5,37 грн; з 01.04.2019 до 30.04.2019 - 725,42 x 3 % x 30 : 365 : 100=1,79 грн; з 01.05.2019 до 31.05.2019 - 725,42 x 3 % x 31 : 365 : 100=1,85 грн; з 01/06/2019 до 30/06/2019 746,12 x 3 % x 30 : 365 : 100=1,84 грн; з 01.07.2019 до 31.07.2019 - 803,04 x 3 % x 31 : 365 : 100=2,05 грн; з 01.08.2019 до 31.08.2019 - 803,04 x 3 % x 31 : 365 : 100=2,05 грн; з 01.09.2019 до 30.09.2019 - 803,04 x 3 % x 30 : 365 : 100=1,98 грн; з 01.10.2019 до 31.10.2019 - 803,04 x 3 % x 31 : 365 : 100=2,05 грн, з 01.11.2019 до 30.11.2019 - 810,52 x 3 % x 30 : 365 : 100=2,00 грн; з 01.12.2019 до 31.12.2019 - 859,15 x 3 % x 31 : 365 : 1002,19 грн; з 01.01.2020 до 31.01.2020 - 859,15 x 3 % x 31 : 366 : 100=2,18 грн; з 01.02.2020 до 29.02.2020 - 1 026,59 x 3 % x 29 : 366 : 100=2,44 грн; з 01.03.2020 до 31.03.2020; 1 053,36 x 3 % x 31 : 366 : 100=2,68 грн; з 01.04.2020 до 30.04.2020 - 1 053,36 x 3 % x 30 : 366 : 100=2,59 грн; з 01.05.2020 до 31.05.2020 - 1 053,36 x 3 % x 31 : 366 : 100=2,68 грн; з 01.06.2020 до 30.06.2020 - 1 053,36 x 3 % x 30 : 366 : 100=2,59 грн; з 01.07.2020 до 31.07.2020; 1 053,36 x 3 % x 31 : 366 : 100=2,68 грн; з 01.08.2020 до 31.08.2020; 1 053,36 x 3 % x 31 : 366 : 100=2,68 грн; з 01.09.2020 до 30.09.2020 - 1 053,36 x 3 % x 30 : 366 : 100=2,59 грн; з 01.10.2020 до 31.10.2020 - 1 053,36 x 3 % x 31 : 366 : 100=2,68 грн; з 01.11.2020 до 30.11.2020 - 1 053,36 x 3 % x 30 : 366 : 100=2,59 грн; з 01.12.2020 до 31.12.2020 - 1 053,36 x 3 % x 31 : 366 : 100=2,68 грн; з 01.01.2021 до 31.01.2021 - 311,48 x 3 % x 31 : 365 : 100=0,79 грн; з 01.02.2021 до 28.02.2021 - 311,48 x 3 % x 28 : 365 : 100=0,72 грн; з 01.03.2021 до 31.03.2021 - 311,48 x 3 % x 31 : 365 : 100=0,79 грн;з 01.04.2021 до 30.04.2021 - 311,48 x 3 % x 30 : 365 : 100=0,77 грн; з 01.05.2021 до 31.05.2021 - 311,48 x 3 % x 31 : 365 : 100=0,79 грн; з 01.06.2021 до 30.06.2021 - 311,48 x 3 % x 30 : 365 : 100=0,77 грн; з 01.07.2021 до 31.07.2021 - 311,48 x 3 % x 31 : 365 : 100=0,79 грн; з 01.08.2021 до 31.08.2021; 311,48 x 3 % x 31 : 365 : 100=0,79 грн; з 01.09.2021 до 30.09.2021 - 311,48 x 3 % x 30 : 365 : 100=0,77 грн; з 01.10.2021 до 31.10.2021 - 311,48 x 3 % x 31 : 365 : 100=0,79 грн, з 01.11.2021 до 30.11.2021 - 851,34 x 3 % x 30 : 365 : 100=2,10 грн; з 01.12.2021 до 31.12.2021 - 934,42 x 3 % x 31 : 365 : 100=2,38 грн, з 01.01.2022 до 31.01.2022 - 965,41 x 3 % x 31 : 365 : 100=2,46, а всього 110,59 грн.
Таким чином загальна заборгованість відповідачів за період з 01.02.2019 по 01.02.2022 становить 28 401 грн 49 коп - сума боргу, 205,37 грн інфляційне збільшення та 110,59 грн 3 % річних, а всього 28 717,45 грн.
Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з листопада 2016 року не проживали у квартирі АДРЕСА_2 та не користувались послугами з водопостачання та водовідведення, з огляду на таке.
Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Статтею 7 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 та п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (раніше діючих в момент виникнення правовідносин) визначено, що споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг або припинення послуги.
Оскільки підтверджень звернення відповідачів до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з відповідною заявою про тимчасове припинення нарахування плати за надання послуг з водопостачання та водовідведення на період тимчасової відсутності споживачів у спірний період матеріали справи не містять, нарахована відповідачем заборгованість в розмірі 28 401,49 грн відповідача є вимогам законодавства та є обґрунтованою.
Безпідставними є також посилання в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку позовної давності, з огляду на таке.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.
За статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та відмінено з 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.
Враховуючи, що, звертаючись до суду з позовом в лютому 2022 року, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» просило стягнути з відповідачів на свою користь борг за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2019 по 01.02.2022, позовна давність для пред'явлення позовних вимог у цій справі станом на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 20 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд першої інстанції, розглядаючи позов ОКВП «Дніпро-Кіровоград» не надав належну оцінку наданим позивачем доказам, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку в частині розміру заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Харути В. А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2025 року в частині розміру заборгованості за надані послуги, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача зміні та стягненні солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» 28 401 грн 49 коп заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, 110 грн 59 коп 3 % річних, 205 грн 37 коп інфляційних втрат.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
В порядку розподілу судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 56,32 % (28 717,45*100/50 988,47) від ціни позову, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за подання позовної заяви підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 698 грн 65 коп (2 481*45,9056,32%/2), з кожного.
Крім того, в порядку розподілу судових витрат пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги, що становить 43.68 % (100-56,32) з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 625 грн 55 коп (3 721,5*43,68%) грн судового збору.
Остаточно, шляхом проведення взаємозаліку, з ОСОБА_2 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» підлягає стягненню 698 грн 65 коп судового збору, а з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 926 грн 90 коп (1 625,55-698,65).
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу скаргою адвоката Харути Вікторії Анатоліївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2025 року змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822) 28 401 (двадцять вісім тисяч чотириста одна) грн 49 коп заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, 110 (сто десять) грн 59 коп 3 % річних, 205 (двісті п'ять) грн 37 коп інфляційних втрат.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822) 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн 65 коп судового збору.
Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 926 (дев'ятсот двадцять шість) грн 90 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Дуковський
О. І. Чельник