Справа № 346/3680/25
Провадження № 2/346/2137/25
15 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Максим'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє: адвокат Бежук Степан Миколайович, до Нижньовербізької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
18.07.2025 року представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Ще при житті баба позивача склала заповіт у Верхньовербізькій сільській раді, яким зробила заповітне розпорядження, що все її майно та належні їй права які належать на момент складання заповіту та майно яке належатиме її в майбутньому заповідає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 22.05.2025 року представник позивача звернувся до приватного нотаріуса Антонюк О.В. із заявою про видачу на ім?я Біланюка Олекси свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби - ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби, так як нотаріусу не подано документи, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на вищевказаний житловий будинок. Згідно довідки, виданої Верхньовербізьким старостинським округом Нижньовербізької сільської ради від 23.05.2025 року № 55, померлій ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення селянського господарства. Тип двору - робітничий. На момент смерті ОСОБА_2 в житловому будинку булла зареєстрована тільки померла. Станом на 15.04.1991 року в будинку що знаходиться АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її син (батько позивача) ОСОБА_4 . 3 дня смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступив ОСОБА_5 , який обробляє присадибні ділянки, доглядає за будинком, сплачує податкові платежі. Заповіт від імені померлої ОСОБА_2 був посвідчений 26.05.2017 року за реєстром № 25 ОСОБА_6 старостою с. Верхній Вербіж Нижньовербізької об?єднаної територіальної громади, не змінювався і не скасовувався. Батько позивача, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на території Республіки Польща, що підтверджується свідоцтвом про смерть та його перекладом з польської мови. Згідно даних технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого станом на 16.05.2025 року, домоволодіння в АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літ. «А» загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м. рік побудування 1953, а також господарських будівель та споруд: сараю літ «Б» рік побудування 1970, комори літ. «Г», рік побудування 1970, криниці №1. У виписці з інвентаризаційних матеріалів зазначено, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року в Коломийському міжрайонного бюро технічної інвентаризації право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 не зареєстровано. Відповідно до звіту про оцінку майна №SY250530-002 від 30.05.2025 ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 складає 142 456,00 грн. Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Право власності на спірний будинок не було зареєстровано в БТІ, однак за даними Нижньовербізької сільської ради ОСОБА_2 за життя була власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, вказане майно ввійшло до спадкової маси, яка залишилась після її смерті. Визнання за позивачем права власності на спадкове майно не порушує інтереси інших осіб. Тому, просить визнати за ОСОБА_7 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на житловий будинок «А» (загальною площею - 44, 8 кв.м., житловою площею - 18, 4 кв.м.), сарай «Б», комору «Г», криницю № 1.
Від представника позивача, адвоката Бежука С.М., надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, та просить задовольнити.
Від Нижньовербізької сільської ради надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника Нижньовербізької сільської ради.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалося.
Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги думку позивача та відповідачів, письмові клопотання сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а згідно із ст. 1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Стаття 1268 ЦК України зазначає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а згідно із ст. 1273. ЦК України вказує, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. 2. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
На підставі ч. 5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Пункт 1 ч. 2 ст.16 ЦК України, передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з ч. 2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 п.11 ст.346 ЦК України, право власності припиняється в разі смерті. У відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. На підставі ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ст.ст.346, 347 ЦК України, особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
У статті 41 Конституції України, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 42, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 17.04.2018 року (а.с. 10).
Відповідно до копії Заповіту, посвідченого 26.05.2017 року за реєстром № 25 старостою с. Верхній Вербіж Нижньовербізької об?єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно та права, які належать їй на момент складання заповіту та майно і права, які належатимуть їй в майбутньому, заповідає - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
Згідно з копією Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 255/02-31 від 22.05.2025 року, приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., відмовлено ОСОБА_9 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку з тим, що відомості про реєстрацію права власності на вищевказаний будинок відсутні (а.с. 8).
Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78418773 від 19.09.2024 року, приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., відкрито спадкову справу за № 73004150, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Згідно з копією Довідки № 55 від 23.05.2025 року, виданої Верховинським старостинським округом Нижньовербізбької сільської ради, про те, що померлій гр. ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , , земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд ,земельна ділянка для ведення селянського господарства. Тип двору - робітничий. Померла ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала у будинку,що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 з 23.06.2016 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 15.04.2018 р., на день смерті ОСОБА_2 у будинку ,що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 проживали і були зареєстровані: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Станом на 15.04.1991 року у будинку ,що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 проживали і були зареєстровані: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 - син. 3 дня смерті гр. ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступив ОСОБА_5 , який обробляє присадибні ділянки, доглядає за будинком, сплачує податкові платежі. Заповіт від імені померлої ОСОБА_2 був посвідчений 26.05.2017 р. за реєстром № 25 ОСОБА_6 старостою с. Верхній Вербіж Нижньовербізької об?єднаної територіальної громади ,що не змінювався і не скасовувався (а.с. 12).
Відповідно до копії перекладу на українську мову копії Акту про смерть, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14).
Відповідно до копії Виписки з інвентаризаційних матеріалів № 85164 від 13.05.2025 року, в АДРЕСА_1 , згідно архівних даних, станом на 31.12.2012 року в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації право власності не зареєстровано (а.с. 42).
За таких обставин суд доходить висновку про підставність позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
На підставі ст.ст.16,392,1216,1218,1233-1236,1268-1270,1273-1275ЦК України, ст.ст. 1, 27,31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 4,13, ст. 76,77,246, 247 ч. 2, 315, 316, 318, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_11 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на житловий будинок «А» (загальною площею - 44, 8 кв.м., житловою площею - 18, 4 кв.м.), сарай «Б», комору «Г», криницю № 1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Канади, паспорт № НОМЕР_3 , адреса проживання в Україні: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Нижньовербізька сільська рада, код ЄДРПОУ: 04354083, адреса: с. Нижній Вербіж, вул. Довбуша, 1, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78218.
Суддя: Васильковський В. В.