Справа № 171/3014/25
Провадження № 1-кс/177/32/25
15 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1
розглянувши матеріали клопотання захисника ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР № 42025042090000085 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, про зміну запобіжного заходу, -
До слідчого судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області 15 вересня 2025 року, через систему «Електронний суд», надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР № 42025042090000085. Захисник порушує перед слідчим суддею питання про зміну запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що обраний відносно ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2025, на більш м'який запобіжний захід, вказуючи на існування нових обставин, що мають бути враховані слідчим суддею.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2025 року у справі № 171/3014/25 провадження 1-кс/177/26/25, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого, погоджено з прокурором щодо обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Нині ухвала оскаржена до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Отже, кримінально процесуальне законодавство чітко визначає підсудність клопотань про зміну запобіжного заходу, що можуть бути подані до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42025042090000085 від 10.07.2025, здійснюється СВ ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, тобто в межах територіальної юрисдикції Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.
Криворізький районний суд Дніпропетровської області не є судом, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 42025042090000085 від 10.07.2025.
Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу здійснювалося слідчим суддею Криворізького районного суду, у зв'язку з визначенням підсудності розгляду саме даного клопотання Криворізькому районному суду Дніпропетровської області, на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2025.
Посилання захисника в даному питанні на Положення про автоматизовану систему документообігу суду, є безпідставними, адже вони стосуються порядку передачі справи раніше визначеному судді в межах одного кримінального провадження, за умови що дотримано вимоги КПК України щодо визначення підсудності.
В даному випадку, вимоги ст. 201 КПК України, щодо підсудності клопотань про змісту запобіжного заходу не дотримано, даних що вказували б на визначення судом апеляційної інстанції підсудності даного клопотання Криворізькому районному суду Дніпропетровської області не надано, а тому суд приходить до висновку, що дане клопотання надійшло до Криворізького районного суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Підсудність це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у Главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.
Так, відповідно до положень ст. 412 КПК України, порушення правил підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Стаття 34 КПК України регулює порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого після надходження до суду обвинувального акту для розгляду по суті за правилами глави 27 та 28 КПК України.
Клопотання у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.
При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі клопотання для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення Кримінального процесуального кодексу України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Отже, оскільки питання направлення клопотань, поданих під час досудового розслідування за підсудністю, кримінальним процесуальним законом не передбачено, відтак, дане клопотання захисника, слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді, у зв'язку з його непідсудністю Криворізькому районному суду Дніпропетровської області.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання підлягає поверненню заявнику.
Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню до суду, але з дотриманням правил підсудності.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 21, 201, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР № 42025042090000085 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, про зміну запобіжного заходу - повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1