15 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/679/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Огородніка К. М.
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області (вх. № 6138/2025)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025
у складі колегії суддів: Матущак О.І.(головуючий), Скрипчук О.С., Кравчук Н.М.
та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025
у складі судді: Чопко Ю.О.
у справі № 921/679/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон"
про визнання банкрутом
26.12.2024 ухвалою Господарського суду Тернопільської області відкрито провадження у справі № 921/676/24 про банкрутство ТОВ "Дерверон"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна ТОВ "Дерверон" арбітражного керуючого Філатова В. В.
31.01.2025 на адресу Господарського суду Тернопільської області від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 873 747,34 грн.
26.03.2025 ухвалою Господарського суду Тернопільської області заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання грошових вимог до боржника ТОВ "Дерверон" - задоволено частково. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області в розмірі 63 379,56 грн. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області в сумі 816 423,78 грн - відхилено.
05.06.2025 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 921/679/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24 - залишено без змін.
25.06.2025 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі №921/679/24.
17.07.2025 ухвалою Верховного Суду у справі № 921/679/24 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.
06.08.2025 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Тернопільській області повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
- скасувати постанову Західного апеляційного Господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24;
- скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24 в частині відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області у сумі 816 423, 78 грн;
- визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області в сумі 816 423, 78 грн.
Також скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
07.08.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
25.08.2025 ухвалою Верховного Суду визнано неповажними наведені Головним управлінням ДПС у Тернопільській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: 1) навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24, та належно їх обґрунтувати з наданням відповідних доказів; 2) надати документ про сплату судового збору у розмірі 9 689,60 грн.
04.09.2025 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.08.2025 у справі № 921/679/24 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій просить поновити Головному управлінню ДПС у Тернопільській області пропущений процесуальний строк на подання касаційної скарги як такий, що пропущений з поважних причин, а також продовжити на двадцять днів строк на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.
Так, наводячи на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.08.2025 інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі №921/679/24, Головне управління ДПС у Тернопільській області наголошує, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист, а забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну чи касаційну скаргу.
При цьому Головне управління ДПС у Тернопільській області зазначає, що не вбачає в своїх діях ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов'язками., зважаючи на подання первісної касаційної скарги з дотриманням законодавчо визначених термінів та добросовісну процесуальну поведінку при повторному поданні касаційної скарги.
Також скаржник вказує, що істотною обставиною, що вплинула на строк подання повторної касаційної скарги після повернення первісно поданої касаційної скарги у цій справі ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025, стало припинення державної служби та звільнення посадової особи Головного управління ДПС у Тернопільській області (наказ додається), відповідальної за супровід категорій спорів, до яких відноситься справа № 921/679/24 (зокрема, але не виключно таких як: «про визнання банкрутом» та «про неплатоспроможність фізичної особи»), що зумовило необхідність у проведені інвентаризації справ, що перебували на супроводі у відповідальної посадової особи, виявлення повноти надання і відображення процесуальних документів та відповідно подальший перерозподіл між іншими працівниками супроводжуваних справ, контролів, документації тощо.
Розглянувши наведені обґрунтування підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, зазначені скаржником, не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, постанову Західного апеляційного Господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24 було прийнято (проголошено) 05.06.2025. Таким чином, останнім днем встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку на подання касаційної скарги було 25.06.2025.
Як було зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного Господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано 06.08.2025, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, водночас, подано заяву про поновлення цього строку.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
При цьому клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як було зазначено вище, ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 у справі №921/679/24 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України у зв'язку з тим, що заявником касаційної скарги не надано доказів наявності у Рацина Романа Романовича статусу адвоката або доказів на підтвердження того, що вказана особа наділена повноваженнями самопредставництва у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт) тощо).
За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК Ухвала ВС про повернення касаційної скарги від 17.07.2025 у справі № 921/679/24 (суддя Погребняк В.Я.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Головне управління ДПС у Тернопільській області (ЄДРПОУ/ІПН 44143637). Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 21.07.2025 о 12:48. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 21.07.2025 о 13:02, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.
Частиною шостою статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Зважаючи на викладене, днем вручення скаржнику ухвали Верховного Суду від 17.07.2025 у справі № 921/679/24 про повернення касаційної скарги є 21.07.2025. а як було зазначено вище, повторно касаційну скаргу Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано 06.08.2025.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку із чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).
Сам по собі факт повернення первісно поданої касаційної скарги не є тією обставиною, яка свідчить про поважність пропуску строку на касаційне оскарження, а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення первісно поданої апеляційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати касаційної скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення.
Обов'язок з доведення поважності причин пропуску процесуального строку покладається на заявника в порядку статей 73, 76-79 ГПК України.
Головним управлінням ДПС у Тернопільській області не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності об'єктивно непереборних та пов'язаних з дійсними істотними труднощами обставин, що перешкоджали йому подати повторну касаційну скаргу невідкладно (або в межах розумного за даних обставин строку), зважаючи на те, що, як вже було зазначено Верховним Судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, така процесуальна дія як додати до касаційної скарги докази наявності повноважень представника Головного управління ДПС у Тернопільській області могла бути вчинена більш оперативно, аніж через шістнадцять днів після отримання ухвали Верховного Суду від 17.07.2025 у справі № 921/679/24 про повернення первісної касаційної скарги.
Вказані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.08.2025 у справі № 921/679/24 про залишення касаційної скарги без руху обставини (звільнення посадової особи Головного управління ДПС у Тернопільській області, відповідальної за супровід категорій спорів, до яких відноситься справа № 921/679/24, проведені інвентаризації справ та подальший їх перерозподіл між іншими працівниками тощо) свідчать, що можливість подання повторної касаційної скарги в межах розумного строку залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника (внутрішньої організації роботи контролюючого органу), отже, пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулася з апеляційною скаргою, могла і повинна була уникнути.
Зважаючи на викладене, оцінивши наведені Головним управлінням ДПС у Тернопільській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 у справі № 921/679/24, Верховний Суд визнає їх неповажними.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначається, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних строків звернення до касаційного суду не є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності сторін.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 921/679/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025.
У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 921/679/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, то клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору колегією суддів не розглядається.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 921/679/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік