Справа № 177/2440/24
Провадження № 2/177/552/25
Іменем України
15.09.2025 Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Лященко В.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Антонінок А.Д.,
представника позивача Починка В.В.,
представника відповідача Морозової О.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання відповідача ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Морозова О.С. про відтермінування або розстрочку сплати коштів за проведення експертизи у справі №177/2440/24 цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки у спільній частковій власності на нерухоме майно,
встановив:
У провадженні Криворізький районний суд Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки у спільній частковій власності на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 13.03.2025 заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки у спільній частковій власності на нерухоме майно - скасовано, цивільну справу №177/2440/24 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року клопотання представника відповідача про призначення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи задоволено, у справі призначено комплексну судову земельно-технічну та оціночно-будівельну експертизи, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 . Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
03 червня 2025 року до суду надійшло клопотання експерта про уточнення виду призначення судової експертизи. В клопотанні експерт просить суд у відповідності до ст. 112 ЦПК України, пунктів 1.2.2, 1.2.13 та 4.3 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» усунути недоліки, оскільки призначені судом питання на вирішення експерта відносяться до комплексної судової земельно-технічної, будівельно-технічної, оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи.
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року провадження у справі поновлено для вирішення клопотання експерта.
Ухвалою суду від 12 червня 2025 року змінено назву комплексної судової земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, призначеної ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року по справі №177/2440/24, на комплексну судову земельно-технічну, будівельно-технічну, оціночно-земельну та оціночно-будівельну експертизу.
15 липня 2025 року до суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання, у якому експертом ставилося питання про сплату рахунку вартості робіт по проведенню експертизи у термін 45 календарних днів з дня направлення. До клопотання додано рахунок №454 від 08 липня 2025 року на оплату експертизи т акт №1213-25 від 07 липня 2025 року попереднього розрахунку вартості виконання висновку судового експерта.
Копію вказаного клопотання експертної установи направлено відповідачу ОСОБА_1 для виконання.
15 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 , його представника адвоката Морозової О.С. про відтермінування або розстрочку сплати коштів за проведення комплексної судової земельно-технічної, будівельно-технічної, оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи у справі №177/2440/24 на строк до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на складне матеріальне становища відповідача.
Ухвалою суду від 09.09.2025 провадження у справі поновлено для вирішення клопотання відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала клопотання.
Представник позивача покладався на розсуд суду.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відтермінування або розстрочку сплати коштів за проведення експертизи приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Украйни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10 роз'яснено, що судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення п.1 ст.6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти росії» від 20.02.2014, пункт 111).
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно зі ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до п. 1.8. Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
Частиною 1 ст.104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.
Згідно з ч. 7 ст.72 ЦПК України експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з проведенням експертизи.
У п. 6 ст.139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплата робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Як вбачається з викладеного та відповідних роз'яснень наданих у абз.2 п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року, оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
З роз'яснень викладених у п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року також вказано, що вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст.7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.
Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Крім того, згідно зі ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюст від 08 жовтня 1998 року №53/5 у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
Як вбачається з приведених норм права, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання, тобто в даному випадку сторони відповідача.
Крім того, звільнення від оплати судових витрат пов'язаних з проведенням експертизи порушує право експерта передбачене ч. 7 ст. 72 ЦПК України на оплату виконаної роботи.
За таких обставин, на теперішній час експертне дослідження у справі не проводиться, оскільки відповідачем не виконано вимоги експертної установи, провадження у справі поновлено.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відтермінування або розстрочку сплати коштів за проведення експертизи у цивільній справі.
Керуючись ст.ст. 222, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Морозова О.С. про відтермінування або розстрочку сплати коштів за проведення експертизи у справі №177/2440/24 цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки у спільній частковій власності на нерухоме майно - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Лященко