15 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/356/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області (вх. № 5889/2025)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025
у складі колегії суддів: Юрчук М. І. - головуючий, Коломис В. В., Крейбух О. Г.
та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 (про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами)
у складі судді Лабунської Т. І.
у справі № 902/356/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Профіт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Ковельсільмаш"
про банкрутство-
25.04.2024 ухвалою Господарського суду Вінницької області відкрито провадження у справі № 902/356/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Ковельсільмаш", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Болховітіна В. М.
03.02.2025 постановою Господарського суду Вінницької області у справі №902/356/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Ковельсільмаш" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Слободяна В. М.
Водночас, 23.01.2025 до Господарського суду Вінницької області від Головного управління ДПС у Вінницькій області через систему "Електронний суд" надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.04.2024 у справі № 902/356/24 за нововиявленими обставинами.
06.03.2025 ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі № 902/356/24 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 23.01.2025 про перегляд ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.04.2024 у справі № 902/356/24 за нововиявленими обставинами. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.04.2024 у справі № 902/356/24 залишено в силі (з урахуванням ухвали про виправлення описки 25.03.2025).
05.05.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складений 07.05.2025) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24 (про відмову у задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) - залишено без змін.
27.05.2025 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Вінницькій області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24.
16.07.2025 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24 - повернуто скаржнику.
30.07.2025 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Вінницькій області повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
- скасувати Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі №902/356/24 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;
- прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.04.2024 у справі № 902/356/24 про відкриття провадження у справі про банкрутство та закрити провадження у цій справі про банкрутство.
30.07.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.
13.08.2025 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: 1) подати заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24 з належним обґрунтуванням причин пропуску цього строку; 2) надати документ про сплату судового збору у розмірі 72 672 грн.
28.08.2025 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 902/356/24 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі №902/356/24, а також клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому просить продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24 обґрунтоване тим, що Головне управління ДПС у Вінницькій області вже зверталося з касаційною скаргою на вказані судові рішення, однак ухвалою Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 902/356/24 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області у цій справі було повернуто. При цьому скаржник зазначає, що первісна касаційна скарга подавалась ним в межах строку на касаційне оскарження.
Розглянувши наведені обґрунтування підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, зазначені скаржником, не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Частиною першою статті 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 провадження у справі № 902/356/24 складено 07.05.2025. Таким чином, останнім днем встановленого наведеною вище нормою строку на подання касаційної скарги було 27.05.2025.
Як було зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області подано 30.07.2025, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин другої, третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
При цьому клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як було зазначено, ухвалою Верховного Суду від 16.07.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24 - повернуто скаржнику з тих підстав, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не усунуто недоліки касаційної скарги в частині сплати судового збору.
За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК Ухвала ВС про повернення касаційної скарги від 16.07.2025 у справі № 902/356/24 (суддя Пєсков В.Г.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Головне управління ДПС у Вінницькій області (ЄДРПОУ/ІПН 44069150). Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 16.07.2025 о 18:46. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 16.07.2025 о 18:53.
Частиною шостою статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Зважаючи на викладене, днем вручення скаржнику ухвали Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 902/356/24 про повернення касаційної скарги є 17.07.2025, а як було зазначено вище, повторно касаційну скаргу Головним управлінням ДПС у Вінницькій області подано 30.07.2025.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок з доведення поважності причин пропуску процесуального строку покладається на заявника в порядку статей 73, 76-79 ГПК України.
Верховний Суд зазначає, що сам по собі факт повернення первісно поданої касаційної скарги не є тією обставиною, яка свідчить про поважність пропуску строку на касаційне оскарження, а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення первісно поданої апеляційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати касаційної скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення.
Однак, інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, окрім тих, що подана в строк первісна касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області була повернута Верховним Судом, скаржником не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали йому повторно звернутися з касаційною скаргою раніше, ніж 30.07.2025.
До того ж недоліки касаційної скарги в частині сплати судового збору, які стали підставою для повернення первісно поданої касаційної скарги, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області при повторному зверненні усунуто не було.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку із чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Зважаючи на викладене, оцінивши наведені Головним управлінням ДПС у Вінницькій області доводи в обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі № 902/356/24, Верховний Суд визнає їх неповажними.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§56) зазначається, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних строків звернення до касаційного суду не є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності сторін.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 902/356/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025.
У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 902/356/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, то клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору колегією суддів не розглядається.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 902/356/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає/
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік