11 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/268/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 (суддя Босий В.П.)
про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця
за скаргою на дії виконуючого обов'язки начальника Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Донця Ярослава Вікторовича
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю.)
та касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю.)
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд)
до Жеваго Костянтина Валентиновича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ),
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ТОВ "Єристівський ГЗК"),
3) Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Полтавський ГЗК"),
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ТОВ "Біланівський ГЗК")
про стягнення 45 979 796 953,50 грн.
1. 01.05.2023 суд першої інстанції задовольнив скаргу на бездіяльність виконавця та визнав неправомірними дії щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали про забезпечення позову, зобов'язав відкрити виконавче провадження.
2. 15.05.2023 на виконання цієї ухвали було видано постанови про скасування процесуального документа, про відкриття виконавчого провадження та накладення відповідних арештів.
3. 08.02.2024 виконавче провадження з примусового виконання ухвали про забезпечення позову було закінчено, у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
4. 30.01.2025 суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду від 01.05.2023 та ухвалив нове, фактично аналогічне рішення - про повне задоволення скарги на бездіяльність виконавця.
5. 04.03.2025 до суду надійшла скарга Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця щодо невиконання постанови апеляційного господарського суду від 30.01.2025, у якій просила скасувати постанови від 15.05.2023.
6. Суд першої інстанції ухвалами відмовив у задоволенні (1) клопотання ТОВ "Біланівський ГЗК" про зупинення провадження з розгляду скарги та (2) скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця. Суд апеляційної інстанції залишив без змін ухвалу про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця та закрив апеляційне провадження за скаргою на ухвалу про відмову в зупиненні провадження.
7. Скаржники звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду.
8. Перед Верховним Судом у цій справі постали питання:
- чи підлягають скасуванню постанови державного виконавця, видані на виконання ухвали суду першої інстанції про задоволення скарги на дії (бездіяльність) виконавця, яка була скасована апеляційним господарським судом з ухваленням нового, фактично аналогічного рішення - про повне задоволення скарги на дії (бездіяльність) виконавця; при цьому відповідне виконавче провадження на момент розгляду повторної скарги вже закінчене у зв'язку з фактичним виконанням рішення;
- чи підлягає апеляційному оскарженню ухвала про відмову зупинити провадження (яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду) разом з ухвалою про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця (чи є остання за своєю суттю судовим рішенням, яким завершено розгляд, а не процесуальною ухвалою).
9. Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, виходячи з таких мотивів.
10. Фонд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 45 979 796 953,50 грн.
11. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фонд під час здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" встановив вчинення відповідачем як особою, яка мала вирішальний вплив на діяльність банку, дій, що призвели до нанесення збитків вкладникам та іншим кредиторам.
12. Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.01.2023 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
13. Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.03.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та постановою Верховного Суду від 10.01.2024, заяву Фонду про забезпечення позову задовольнив та вжив заходи забезпечення позову.
14. Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.05.2023 задовольнив скаргу Фонду на дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС) Ковтун Наталії Андріївни (далі - державний виконавець Ковтун Н.А.). Визнав неправомірними дії державного виконавця Ковтун Н.А. щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23. Зобов'язав ВДВС відкрити виконавче провадження за заявою Фонду про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23.
15. Відповідно до постанови про скасування процесуального документа від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, керуючись абз.2 ч.3 ст.74 Закону "Про виконавче провадження", начальник відділу ВДВС скасував документ "Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання" від 22.03.2023, що видала державний виконавець Ковтун Н.А. при примусовому виконанні ухвали про забезпечення позову від 03.03.2023 у справі №910/268/23.
16. Постановами від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 державний виконавець Ковтун Н.А. відкрила виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 03.03.2023 у справі №910/268/23. Наклала арешт на: частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК"; частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Єристівський ГЗК"; частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський ГЗК", які опосередковано належать ОСОБА_1 через Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ).
17. Постановою від 08.02.2024 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 03.03.2023 у справі №910/268/23 закінчено, у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
18. Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2025 апеляційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №910/268/23 задовольнив частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі №910/268/23 скасував. Скаргу Фонду на неправомірні дії та рішення державного виконавця Ковтун Н.А. задовольнив повністю. Визнав неправомірними дії державного виконавця Ковтун Н.А. щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23. Зобов'язав ВДВС відкрити виконавче провадження за заявою Фонду про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23 у частині накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК"; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Єристівський ГЗК"; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський ГЗК", які опосередковано належать ОСОБА_1 через Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ). В решті задоволення апеляційних скарг відмовив.
19. 04.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) надійшла скарга на дії виконуючого обов'язки начальника ВДВС (далі - в.о. начальника ВДВС) Донця Ярослава Вікторовича , в якій скаржник просить визнати неправомірними дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В. щодо невиконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі №910/268/23, а також зобов'язати ВДВС виконати вказану постанову шляхом:
1) скасування постанови начальника ВДВС Горбульова А.В. від 15.05.2023 ВП НОМЕР_1 про скасування процесуального документа;
2) скасування постанови ВДВС ВП НОМЕР_1 від 15.05.2023 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23;
3) скасування постанови ВДВС ВП НОМЕР_1 від 15.05.2023 про накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК", у розмірі 50,3% статутного капіталу ТОВ "Єристівський ГЗК" та у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський ГЗК".
20. В обґрунтування вищенаведеної скарги посилалося на те, що дії ВДВС є незаконними та порушують права Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ); оскільки ухвала Господарського суду міста Києва від 01.05.2023, на підставі якої винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 та постанову про накладення арешту, скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025, то Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) звернулась до ВДВС з листом про виконання зазначеної постанови та скасування постанов у виконавчому провадженні НОМЕР_1; проте листом від 25.02.2025 №8040 в.о. начальника ВДВС повідомив про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 і відсутність правових підстав для її скасування, чим, на думку скаржника, порушив права боржника у виконавчому провадженні.
21. 25.03.2025 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Біланівський ГЗК" надійшло клопотання про зупинення провадження, в якому останнє просило зупинити провадження у справі №910/268/23 за скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В. до розгляду клопотання ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 у справі №910/268/23.
22. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025, яка оскаржується в касаційному порядку, залишено без задоволення заяву заявника про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025. При цьому, вимога заяви ТОВ "Біланівський ГЗК" полягає в роз'ясненні саме виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025, у зв'язку з чим, на думку третьої особи, задоволення заяви та роз'яснення постанови фактично вирішить наявність/відсутність правових підстав для задоволення скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), а відтак, посилаючись на п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просило суд зупинити провадження з розгляду скарги.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
23. Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.03.2025 відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Біланівський ГЗК" про зупинення провадження з розгляду скарги.
24. Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.03.2025 відмовив у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В.
25. Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.05.2025:
1) апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця залишив без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця залишив без змін;
2) закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження з розгляду скарги на дії державного виконавця;
3) матеріали оскарження ухвал Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23 повернув суду першої інстанції.
26. Постановляючи ухвалу від 26.03.2025 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В., суд першої інстанції дійшов висновку, що скаржником не наведено, а судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення вказаною посадовою особою ВДВС будь-яких прав та законних інтересів скаржника; доводи Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), викладені у скарзі на дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В., є необґрунтованими, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
27. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
1) щодо відмови у задоволенні скарги на дії виконавця:
- як правильно встановив господарський суд першої інстанції, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23, на підставі якої відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, набрала законної сили та не була скасована;
- постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у цій справі не скасовано постанови від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про (1) скасування процесуального документа, (2) про відкриття виконавчого провадження та (3) про накладення арешту на частину корпоративних прав;
- колегія суддів погоджується з висновком про те, що постанова начальника ВДВС від 15.05.2023 є правомірною, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 протилежних висновків не містить;
- практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення; боржник не навів суду жодних обставин, які б свідчили про допущення ВДВС порушень приписів Закону "Про виконавче провадження" під час винесення постанов від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1;
- Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) не була позбавлена права скористатися гарантованими способами оскарження вказаних постанов, у випадку порушення її прав;
- скаржник не навів, а суди не встановили жодних обставин, які б свідчили про порушення в.о. начальника ВДВС Донцем Я.В. будь-яких прав та законних інтересів Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ);
2) щодо відмови в зупиненні провадження:
- перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у ст.255 ГПК, є вичерпним; у вказаному переліку відсутня ухвала про відмову в зупиненні провадження у справі, у зв'язку з чим, така ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції;
- правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/361/18, щодо неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі також є релевантним до висновків, викладених, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №903/383/23;
- ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження у справі №910/268/23;
- з урахуванням того, що апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження у цій справі, яка не підлягає оскарженню в порядку апеляційного провадження, провадження підлягає закриттю, як помилково відкрите;
- Верховний Суд постановою від 14.05.2025 у справі №910/268/23 залишив без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025, якою залишено без задоволення заяву ТОВ "Біланівський ГЗК" про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги
Касаційна скарга Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ)
28. 20.06.2025 Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) (згідно відмітки Верховного Суду "Прийом громадян") звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025, у якій просить їх скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким:
1) визнати неправомірними дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В. щодо невиконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі №910/268/23;
2) зобов'язати ВДВС виконати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі №910/268/23 шляхом:
- скасування постанови начальника ВДВС Горбульова А.В. від 15.05.2023 ВП НОМЕР_1 про скасування процесуального документа;
- скасування постанови ВДВС ВП НОМЕР_1 від 15.05.2023 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23;
- скасування постанови ВДВС ВП НОМЕР_1 від 15.05.2023 про накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК", у розмірі 50,3% статутного капіталу ТОВ "Єристівський ГЗК" та у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський ГЗК".
29. На виконання вимог абз.2 ч.2 ст.287 та п.5 ч.2 ст.290 ГПК Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) у касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що:
1) незаконні дії ВДВС полягали в порушенні вимог, встановлених ст.74 Закону "Про виконавче провадження" (посилається на висновки Верховного Суду, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення);
2) суди не дотрималися принципу обов'язковості судового рішення (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20);
3) суд апеляційної інстанції порушив положення статей 236, 238 ГПК (посилається на висновки Верховного Суду щодо зупинення провадження у справі, принципу публічного права, повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів).
4) щодо закриття апеляційного провадження висновок суду не відповідає процесуальним нормам та судовій практиці (посилається на постанову Верховного Суду від 20.09.2024 у справі №910/268/23).
Касаційна скарга ТОВ "Єристівський ГЗК"
30. 23.06.2025 ТОВ "Єристівський ГЗК" (згідно відмітки Верховного Суду "Скриня") звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025, у якій просить їх скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії державного виконавця.
31. У касаційній скарзі ТОВ "Єристівський ГЗК" зазначає, що:
1) суд апеляційної інстанції помилково не застосував положення ст.236 ГПК та не врахував висновки Верховного Суду щодо її застосування; суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, не надав жодної оцінки доводам Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) щодо: а) невиконання ВДВС вимог ч.3 ст.74 Закону "Про виконавче провадження" та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень; б) порушення ВДВС принципу обов'язковості судового рішення;
2) відсутній висновок Верховного Суду щодо дій суду у випадку подання особою апеляційної скарги на ухвалу суду, яка підлягає апеляційному оскарженню, до якої включено заперечення проти ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Касаційна скарга ТОВ "Біланівський ГЗК"
32. 23.06.2025 ТОВ "Біланівський ГЗК" (згідно відмітки Верховного Суду "Прийом громадян") звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025, у якій просить їх скасувати повністю та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
33. ТОВ "Біланівський ГЗК" у касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що:
1) суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову з недотриманням вимог, встановлених ч.5 ст.236 та ч.4 ст.238 ГПК, що суперечить висновкам Верховного Суду щодо необхідності дотримання цих норм;
2) суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову з недотриманням вимог, встановлених частинами 1, 2 ст.236 ГПК, що суперечить висновкам Верховного Суду щодо необхідності дотримання цих норм.
Касаційна скарга ПрАТ "Полтавський ГЗК"
34. 23.06.2025 ПрАТ "Полтавський ГЗК" засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження з розгляду скарги на дії державного виконавця, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025.
35. Разом з тим у прохальній частині скаржник просить скасувати лише постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
36. ПрАТ "Полтавський ГЗК" у касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що:
1) суди порушили положення статей 129 та 129-1 Конституції України, ст.326 ГПК (посилається на постанови Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №905/120/15, від 11.04.2025 у справі №380/24240/23);
2) суди порушили положення статей 236, 238 ГПК (посилається на постанови Верховного Суду від 07.03.2023 у справі №904/587/22, від 12.07.2023 у справі №911/1265/21);
3) Північний апеляційний господарський суд порушив положення ч.3 ст.255 ГПК (посилається на постанови Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №643/5556/14-ц, від 19.03.2025 у справі №522/1515/16).
Відзив Фонду
37. 18.07.2025 надійшов відзив Фонду на касаційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Біланівський ГЗК", в якому просить відмовити в задоволенні касаційних скарг, а оскаржувані рішення залишити без змін.
38. У відзиві Фонд зазначає, зокрема, що:
- скарга Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В. є безпідставною, а її подання є таким, що не спрямоване на захист порушеного права боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1;
- на дату ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 підстави (порушення), які стали причиною для ухвалення цієї постанови суду, вже були усунуті (виконані) ВДВС;
- в постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 не розглядались скарги на постанови ВДВС від 15.05.2023, які прийняті в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, не надавалась правова оцінка щодо законності цих постанов;
- постанови ВДВС від 15.05.2023 не були оскаржені ані Компанією Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), ані будь-якою іншою особою;
- подаючи скаргу в березні 2025 року на дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В., компанія намагається у позапроцесуальний спосіб (із грубим порушення встановлених законом строків та процедур) оскаржити та скасувати постанови ВДВС від 15.05.2023, за виконавчим провадженням НОМЕР_1, яке з 21.02.2024 закінчено у зв'язку з фактичним його виконанням;
- в.о. начальника ВДВС Донець Я.В. не мав повноважень для скасування постанов колишнього начальника ВДВС Горбульова А.В.; постанова начальника ВДВС Горбульова А.В. від 15.05.2023 про скасування процесуального документа могла бути оскаржена до начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції або до суду.
39. Відзиви на касаційну скаргу ПрАТ "Полтавський ГЗК" не надійшли.
Надходження касаційних скарг на розгляд Верховного Суду
40. Верховний Суд ухвалами від 09.07.2025 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Біланівський ГЗК" на ухвалу суду першої інстанції від 26.03.2025 про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця та постанову апеляційного суду від 22.05.2025 в частині, якою переглянуто таку ухвалу та в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу про відмову в зупиненні провадження. Розгляд касаційних скарг призначив у порядку письмового провадження.
41. Верховний Суд ухвалою від 21.07.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Полтавський ГЗК", розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.
42. 31.07.2025 до Верховного Суду надійшли матеріали оскарження ухвал у справі №910/268/23.
43. Суддя Бакуліна С.В. перебувала у відпустці з 28.07.2025 до 15.08.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2025 №2884/0/5-25), суддя Студенець В.І. - з 04.08.2025 до 22.08.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2025 №2250/0/6-25), а суддя Кібенко О.Р. - з 25.08.2025 до 04.09.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2025 №3854/0/5-25).
Короткий зміст клопотань та їх розгляд
44. 18.07.2025 надійшло клопотання ОСОБА_1 про залишення касаційної скарги ТОВ "Єристівський ГЗК" без руху у зв'язку із тим, що останнє не надало доказів направлення копії касаційної скарги та доданих до неї документів на адресу ВДВС.
45. Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення.
46. Так, вимоги до форми і змісту касаційної скарги передбачені ст.290 ГПК.
47. Стаття 291 ГПК зобов'язує особу, що подає касаційну скаргу надсилати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу.
48. Разом з тим, ст.292 ГПК не передбачає право і обов'язок Верховного Суду залишити касаційну скаргу без руху з підстав недотримання скаржником вимог ст.291 ГПК щодо надіслання скаржником іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, та доказів її надіслання.
49. Окрім цього, Верховний Суд звертає увагу на ту обставину, що ВДВС не заявив заперечень щодо неотримання копії скарги та/або доданих до неї документів. ВДВС, якому було направлено копії касаційних скарг інших учасників справи, не скористалося своїм правом на подання, зокрема, відзивів на них. Вказане свідчить про те, що обставина не направлення ТОВ "Єристівський ГЗК" копії касаційної скарги на адресу ВДВС у цьому випадку не є причиною унеможливлення подання відзиву (пояснення, заперечення тощо) на неї.
50. 25.07.2025 надійшло клопотання Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) про розгляд касаційних скарг у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
51. У цей же день надійшло клопотання ТОВ "Єристівський ГЗК", у якому просить касаційну скаргу заявника розглядати з повідомленням (викликом) сторін.
52. 28.07.2025 надійшло клопотання ТОВ "Біланівський ГЗК" про розгляд касаційних скарг у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
53. У цей же день надійшло клопотання ПрАТ "Полтавський ГЗК", у якому просить розглядати його касаційну скаргу у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
54. Розглянувши зазначені клопотання третіх осіб, Верховний Суд їх відхиляє з огляду на відсутність підстав для їх задоволення.
55. Відповідно до ч.13 ст.8 ГПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
56. Згідно з ч.5 ст.301 ГПК перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
57. Предметом касаційного оскарження у цій справі за касаційними скаргами Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Біланівський ГЗК" є ухвала Господарського суду міста Києва від 26.03.2025, якою відмовлено у задоволені скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії в.о. начальника ВДВС, а також постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 в частині, якою переглянуто таку ухвалу та в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу суду першої інстанції про відмову в зупиненні провадження. ПрАТ "Полтавський ГЗК" оскаржує лише постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025.
58. Згідно з ч.6 ст.301 ГПК з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
59. Отже, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах 4 і 5 ст.301 ГПК, покладається на власний розсуд суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у цій нормі не міститься.
60. Верховний Суд зазначає про те, що для учасників цієї справи №910/268/23 були створені належні умови для ознайомлення з матеріалами справи та з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен учасник справи, керуючись своїми процесуальними правами, передбаченими господарським процесуальним законодавством, має право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншого учасника справи та реагувати на ці аргументи відповідно до механізмів, встановлених ГПК, зокрема, шляхом надання суду відзивів на касаційні скарги.
61. Верховний Суд не бере до уваги посилання на складність і резонансність справи та значну ціну позову, оскільки судові рішення, ухвалені по суті спору, не є предметом касаційного перегляду. Предметом касаційного перегляду, як зазначалося, є судові рішення щодо скарги на дії в.о. начальника ВДВС, а також щодо закриття апеляційного провадження, що згідно з ч.13 ст.8 та ч.5 ст.301 ГПК є підставою для розгляду цієї справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
62. Враховуючи те, що предметом касаційного розгляду є тільки питання процесуального права, то розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім, що узгоджується з положеннями, закріпленими у ч.13 ст.8 та ч.5 ст.301 ГПК. Заявники не надали переконливих доказів того, що для забезпечення справедливого судового розгляду цієї справи процесуальні питання у цій справі потребують вирішення виключно в судовому засіданні.
63. Верховний Суд зазначає про те, що питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.
64. Обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховний Суд не виявив, а треті особи у клопотаннях, відповідно, не довели.
65. З огляду на викладене Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотань третіх осіб про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Щодо обґрунтування скаржниками підстав касаційного оскарження
66. Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на, зокрема, ухвали суду першої інстанції, зазначені в, зокрема, п.25 ч.1 ст.255 цього Кодексу (про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця), після їх перегляду в апеляційному порядку.
67. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз.2 ч.2 ст.287 ГПК).
68. Скаржники помилково ототожнюють підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1-4 ч.2 ст.287 ГПК, які стосуються виключно випадків оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК (зокрема, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції), та підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 ч.1 ст.287 ГПК, що врегульовані окремо.
69. Виключні випадки, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК (на які посилаються скаржники), не застосовуються в контексті підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 2, 3 ч.1 ст.287 ГПК.
70. За таких обставин не береться до уваги посилання скаржників на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду/відсутність таких висновків (вказані обґрунтування можуть братися до уваги лише як допоміжні аргументи), оскільки відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Щодо відмови у задоволенні скарги на дії в.о. начальника ВДВС
71. Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) у касаційній скарзі зазначає, що незаконні дії ВДВС полягали в порушенні вимог, встановлених ст.74 Закону "Про виконавче провадження"; суди не дотрималися принципу обов'язковості судового рішення; суд апеляційної інстанції порушив положення статей 236, 238 ГПК.
72. ТОВ "Єристівський ГЗК" вважає, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував положення ст.236 ГПК; суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, не надав жодної оцінки доводам Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) щодо: а) невиконання ВДВС вимог ч.3 ст.74 Закону "Про виконавче провадження" та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень; б) порушення ВДВС принципу обов'язковості судового рішення.
73. ТОВ "Біланівський ГЗК", зокрема, вказує, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову з недотриманням вимог, встановлених статтями 236 та 238 ГПК.
74. ПрАТ "Полтавський ГЗК" посилається на те, що суди порушили положення статей 129 та 129-1 Конституції України, статей 236, 238, 326 ГПК.
75. Верховний Суд відхиляє доводи скаржників з огляду на таке.
76. Згідно з п.9 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення. Подібне положення щодо основних засад господарського судочинства закріплене у п.7 ч.3 ст.2 ГПК.
77. Відповідно до ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
78. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частини 1, 2 ст.18 ГПК).
79. Статтею 327 ГПК встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
80. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч.3 ст.327 ГПК).
81. Ухвала Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 про вжиття заходів забезпечення позову, на підставі якої відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, набрала законної сили та не була скасована (залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та постановою Верховного Суду від 10.01.2024).
82. Отже, така ухвала є обов'язковою до виконання.
83. Відповідно до ст.26 Закону "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону.
84. У зв'язку із невиконанням ухвали від 03.03.2023 Фонд звернувся до суду зі скаргою, яку ухвалою суду від 01.05.2023 було задоволено та визнано неправомірними дії державного виконавця Ковтун Н.А. щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали від 03.03.2023, зобов'язано ВДВС відкрити виконавче провадження за заявою Фонду про примусове виконання ухвали від 03.03.2023.
85. На виконання ухвали суду від 01.05.2023 про задоволення скарги на дії державного виконавця Ковтун Н.А. щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали від 03.03.2023:
1) начальник відділу ВДВС постаново від 15.05.2023 скасував документ "Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання" від 22.03.2023, що видала державний виконавець Ковтун Н.А.;
2) державний виконавець Ковтун Н.А. постановами від 15.05.2023 (1) відкрила виконавче провадження з виконання ухвали про забезпечення позову від 03.03.2023 та (2) наклала арешт на відповідні частини корпоративних прав.
86. Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2025 апеляційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 задовольнив частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 скасував. Скаргу Фонду на неправомірні дії та рішення державного виконавця Ковтун Н.А. задовольнив повністю.
87. Скаржники вважають, що факт скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 є безумовною підставою для скасування постанов начальника відділу ВДВС та державного виконавця Ковтун Н.А. від 15.05.2023.
88. Разом з тим, скаржники не враховують, що, скасувавши ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 про задоволення скарги на дії державного виконавця Ковтун Н.А., Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2025 ухвалив фактично аналогічне рішення, яким скаргу на дії державного виконавця також задовольнив.
89. Тобто наслідки виконання вказаної постанови Північного апеляційного господарського суду були б аналогічними наслідкам виконання скасованої ухвали Господарського суду міста Києва від 01.05.2024, а саме - (1) скасування документа "Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання" від 22.03.2023, (2) відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали про забезпечення позову від 03.03.2023 та (3) накладення арешту на відповідні частини корпоративних прав.
90. Разом з тим, скасування постанов виконавців від 15.05.2023 у зв'язку зі скасуванням ухвали суду від 01.05.2024, та фактично видання виконавцями аналогічних постанов, однак уже на виконання постанови апеляційного господарського суду від 30.01.2025, призведе до суттєвої затримки виконання обов'язкового судового рішення, яке набрало законної сили, - ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 про вжиття заходів забезпечення позову.
91. У цьому контексті вагомою є також та обставина, що постановою від 08.02.2024 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 03.03.2023 закінчено, у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
92. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
93. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК).
94. Верховний Суд неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
95. Надмірний формалізм не сприяє реальному вирішенню спору та суперечить завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №757/6159/19).
96. У зв'язку із наведеним відхиляються доводи скаржників про те, що суди попередніх інстанцій не дотрималися принципу обов'язковості судового рішення.
97. Натомість до порушення принципу обов'язковості судового рішення може призвести саме випадок, за якого будуть скасовані постанови виконавців від 15.05.2023 (як того вимагала Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) у скарзі на дії в.о. начальника ВДВС), винесення яких уможливило закінчення виконавчого провадження з виконання обов'язкового рішення (ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 03.03.2023).
98. Також Верховний Суд погоджується з доводами Фонду, що з урахуванням того, що постанови ВДВС від 15.05.2023 не були ніким оскаржені, подаючи скаргу в березні 2025 року на дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В., третя особа фактично у позапроцесуальний спосіб намагається оскаржити та скасувати постанови ВДВС від 15.05.2023.
99. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії в.о. начальника ВДВС. Доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Щодо закриття апеляційного провадження
100. Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) зазначає, що висновок суду щодо закриття апеляційного провадження не відповідає процесуальним нормам та судовій практиці (посилається на постанову Верховного Суду від 20.09.2024 у справі №910/268/23).
101. ТОВ "Єристівський ГЗК" у цьому контексті посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо дій суду у випадку подання особою апеляційної скарги на ухвалу суду, яка підлягає апеляційному оскарженню, до якої включено заперечення проти ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
102. ТОВ "Біланівський ГЗК" вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно закрив провадження в частині оскарження ухвали від 26.03.2025 в частині відмови в зупиненні провадження у справі №910/268/23.
103. А ПрАТ "Полтавський ГЗК" вказує, що Північний апеляційний господарський суд порушив положення ч.3 ст.255 ГПК (посилається на постанови Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №643/5556/14-ц, від 19.03.2025 у справі №522/1515/16).
104. Такі доводи зводяться до того, що фактично ухвала Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 (якою відмовлено в задоволенні скарги на дії в.о. начальника ВДВС) за своєю суттю є судовим рішенням, яким завершено розгляд, а не процесуальною ухвалою, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно, до скарги на таку ухвалу включається також скарга на ухвалу про відмову зупинити провадження (яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду).
105. Верховний Суд погоджується зі скаржниками, виходячи з таких мотивів.
106. Стаття 55 Конституції України гарантує кожному захист прав і свобод у судовому порядку, а ст.129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п.8 ч.1 цієї статті).
107. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
108. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (п.8 ч.3 ст.2 ГПК).
109. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого п.8 ч.2 ст.129 Конституції України, необхідно розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абз.13 пп.2.3 п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-рн/2019).
110. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене п.8 ч.2 ст.129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз.8 пп.2.2 п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 №5-р/2020).
111. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
112. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
113. Відповідно до ч.1 ст.254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
114. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст.255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч.2 ст.255 ГПК).
115. Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, закріплено у ч.1 ст.255 ГПК.
116. При цьому у вказаному переліку відсутня ухвала про відмову в зупиненні провадження у справі.
117. Відповідно до ч.3 ст.255 ГПК заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
118. Пославшись на ці норми процесуального закону, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки ухвала, якою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження з розгляду скарги, відсутня у переліку, наведеному у ст.255 ГПК, то вона не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
119. При цьому суд зазначив, що перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у ст.255 ГПК, є вичерпним.
120. Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц, досліджуючи питання щодо апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції, які не зазначені в переліку, викладеному в ч.1 ст.255 ГПК, погодилась зі сформованим при застосуванні норм процесуального права підходом щодо права на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції, в основу якого покладена ідея неодмінності дотримання конституційного права особи на судовий захист.
121. У контексті наведеного Велика Палата Верховного Суду зазначила:
"24. Суть цього підходу полягає в такому:
1) ухвали, вказівка про можливість оскарження яких прямо зазначена в частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), є самостійними об'єктами апеляційного оскарження;
2) заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України, статті 255 ГПК України);
3) ухвали суду, які залежно від їх змісту та стадії процесу не можуть бути оскаржені шляхом включення заперечень до рішення суду, можуть бути оскаржені окремо від рішення, якщо це зумовлено потребою судового захисту процесуальних прав та інтересів особи.
25. Тож ухвала суду, яка не зазначена у переліку ухвал, викладеному в частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), може бути оскаржена окремо від рішення суду, якщо цього вимагає забезпечення права особи на судовий захист.
26. Велика Палата Верховного Суду з такими висновками погоджується та констатує, що з урахуванням основних засад судочинства й необхідності забезпечення права на апеляційний перегляд будь-яка ухвала суду першої інстанції підлягає апеляційному оскарженню або самостійно, або разом із рішенням суду по суті спору.
27. Наведене узгоджується з пунктом "d" статті 3 Рекомендації R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 07 лютого 1995 року на забезпечення того, щоб суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, держави мають відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі.
28. Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що законодавець цілеспрямовано обмежив коло процесуальних питань, результат вирішення яких - ухвали суду - підлягають самостійному апеляційному оскарженню, з огляду на пріоритетність вирішення тих чи інших процесуальних питань. Надання учасникам судового процесу права на апеляційне оскарження всіх ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду незалежно від їх процесуальної суті і значення стало б передумовою для зловживання учасниками справи процесуальними правами та безпідставного затягування розгляду справи, що не відповідало б основним завданням судочинства.
29. Водночас, на переконання Великої Палати Верховного Суду, наведений у частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України) перелік судових рішень не є вичерпним: Ухвала, зазначена в цій нормі процесуального права, безумовно може бути оскаржена в апеляційному порядку; за відсутності ухвали в зазначеному переліку встановленню та оцінці судом підлягає те, чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню в справі та/або чи може вона бути оскаржена разом із рішенням суду (тобто чи є в особи, яка подає апеляційну скаргу, можливість поновити свої права в інший спосіб).
30. Тлумачення частини другої статті 352 ЦПК України (статті 254 ГПК України), за яким ухвали підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду лише в разі їх зазначення в переліку, наведеному в частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), є звужувальним; таким, що не враховує випадки, за яких ухвали постановлені вже після ухвалення рішення суду по суті спору або особа з інших причин не має можливості відновити свої права без оскарження ухвали місцевого суду в апеляційному порядку".
122. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц також зазначила:
"44. Водночас та обставина, що ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду не зазначена в пунктах 2 та 16 частини першої статті 353 ЦПК України (пунктах 2, 14 частини першої статті 255 ГПК України), сама по собі ще не виключає можливості апеляційного оскарження такої ухвали у певному порядку (див. пункт 24 цієї постанови).
45. Як зазначалося, для правильної оцінки ухвали місцевого суду як такої, що підлягає або не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, потрібно встановити, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі та/або чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду".
123. Тобто, Велика Палата Верховного Суду фактично відступила від застосованого апеляційним господарським судом підходу про те, що перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у ст.255 ГПК, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
124. Також, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2020 у справі №643/5556/14-ц викладено висновок, що з огляду на правову природу ухвали суду, постановленої за наслідками розгляду скарги на дії державного або приватного виконавця, така ухвала не є ухвалою що перешкоджає подальшому провадженню у справі (п.6 ч.1 ст.374, ст.379 Цивільного процесуального кодексу України), а є судовим рішенням, яке ухвалюється по суті скарги.
125. У постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі №522/1515/16 було зроблені такі висновки:
"У доводах касаційної скарги ОСОБА1 посилається на те, що вона подала одну апеляційну скаргу, в якій оскаржила три ухвали суду першої інстанції, серед яких оскаржено ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року про відмову у задоволенні відводу судді разом зухвалою від 20 квітня 2023року про відмову у задоволенні скарги по суті, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та безпідставно закрив апеляційне провадження в частині розгляду апеляційної скарги заявниці на ухвалу місцевого суду від 10 квітня 2023 року про відмову у задоволенні відводу судді.
…
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п'ятої статті 354 ЦПК України).
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України).
За змістом апеляційної скарги (т.2, а.с.2-16) ОСОБА_1 включила заперечення на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді до апеляційної скарги на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року, де вирішувалося питання по суті скарги.
…
Верховний Суд зазначає, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року є судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду скарги на дії/бездіяльність виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, що регулюється розділом VII ЦПК України, отже, є рішенням по суті скарги.
Апеляційний суд на вказане уваги не звернув та помилково ухвалою від 12 вересня 2023 року закрив апеляційне провадження у частині оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023року (про відмову у задоволенні відводу) як такої, яка оскаржена окремо від рішення суду.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Приморського районного судум. Одеси від 10 квітня 2023 року про відмову у задоволенні відводу необхідно скасувати, справу в цій частині передати до апеляційного суду для продовження розгляду".
126. Верховний Суд враховує, що ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України та ч.3 ст.255 ГПК є аналогічними за змістом, у зв'язку із чим наведений висновок зі справи №522/1515/16 підлягає застосуванню у справі, що переглядається.
127. Таким чином, доводи скаржників щодо необґрунтованості закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження знайшли своє підтвердження.
128. Враховуючи зазначене, постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у цій частині (закриття апеляційного провадження) підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині для продовження розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
129. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
130. Пунктом 2 ч.1 ст.308 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
131. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
132. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційних скарг, залишення без змін ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця та постанови суду апеляційної інстанції в частині, якою таку ухвалу було переглянуто, а також скасування постанови апеляційного господарського суду в частині, якою закрито апеляційне провадження та направлення справи у цій частині для продовження розгляду.
Судові витрати
133. Оскільки справа у відповідній частині направляється для продовження розгляду, то розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" та Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі №910/268/23 в частині, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження, скасувати.
3. Справу №910/268/23 в цій частині направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
4. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025, а також ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії виконуючого обов'язки начальника Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець