про повернення заяви
"12" вересня 2025 р. № 926/2871/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Бутирський А.А.,
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
Фізична особа ОСОБА_1 (заявниця) звернулася до Господарського суду Чернівецької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Бутирському А.А.
Ухвалою від 02.09.2025 р. згадану заяву залишено без руху, запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме подати суду:
- надати докази авансування заявницею на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в розмірі 45420,00 грн.;
- вказати у плані реструктуризації боргів обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника та розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо), із відповідними доказами;
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, навести динаміку погашення грошових зобов'язань з часу виникнення до дня припинення таких зобов'язань, тощо.
09.09.2025 р. на адресу господарського суду надійшла заява про усунення недоліків поданої заяви, проте вказані вище докази надані не у повному обсязі.
З огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність, зокрема повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, навести динаміку погашення грошових зобов'язань з часу виникнення до дня припинення таких зобов'язань, тощо.
Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Однак, заявниця не обґрунтувала природу і причини неплатоспроможності, не надала інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), та щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, не навела динаміку погашення грошових зобов'язань з часу виникнення до дня припинення таких зобов'язань.
Також заявниця не надала доказів понесення місячних витрат у сумі 56508,47 грн., як це вказано у у плані реструктуризації боргів.
Так, заявниця не надала документальних доказів в обґрунтування понесення вищевказаних витрат (чеків, виписок з банківських рахунків), що викликає у суду сумніви у правдивості та реальності відображення заявницею відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За приписом ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно ч. 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що заявник не усунув вказані недоліки, суд дійшов висновку про повернення поданої заяви та доданих до неї документів заявнику.
При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Повернути заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.А. Бутирський