Справа № 203/5326/25
Провадження № 2/0203/2321/2025
15 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Погрібного О.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У липні 2025 року позивач, за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно розпорядженню Голови Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 внаслідок припинення роботи Іллічівським районним судом м. Маріуполя з об'єктивних причин неможливості здійснення ним правосуддя в умовах воєнного стану, продовженого до 05 листопада 2025 року, звернулася до Центрального районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 28 жовтня 2021 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого подружжя дітей не має, однак сімейне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на майбутнє життя, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, відсутність взаєморозуміння, спільних інтересів, втратою почуття кохання та поваги один до одного. З 01 березня 2022 року шлюбні відносини фактично припинено, сторони проживають окремо, спільного господарства та бюджету не ведуть, фактичних сімейних відносин не підтримують, внаслідок чого шлюб носить формальний характер. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 04 серпня 2025 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача з Єдиного державного демографічного реєстру, позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, позивач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без її участі, в якій також зазначила, що позов підтримує, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує та наполягає на його задоволенні.
У зв'язку з відсутністю поштового обігу з м. Маріуполь Донецької області, де зареєстрований відповідач, і яке знаходиться на тимчасово окупованій та відповідно непідконтрольній українській владі території України, виклик відповідача в судове засідання здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про виклик до суду. Інших відомостей про місцезнаходження відповідача, його адреси як тимчасово переміщеної особи, відомостей про місце роботи суд не має.
Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, та, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, про розгляд справи в його відсутність не клопотав, про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням відсутності заперечень з боку позивача за правилами ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України справа підлягає розглядові судом в заочному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 з 28 жовтня 2021 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Лівобережним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 965, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , залученим до матеріалів справи в копії (а.с. 10).
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Сімейне життя не склалося через відсутність спільних інтересів та різних поглядів на майбутнє життя, внаслідок чого сторони з 01 березня 2022 року припинили шлюбні відносини, на сьогоднішній день сім'я розпалася остаточно, відновити подружні стосунки неможливо, сторони не проживають разом та спільного господарства не ведуть.
Відповідачем до суду не надано доказів, які спростовують доводи позивача, також не надано доказів, які підтверджують можливість подальшого спільного життя подружжя та збереження їх шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
В ході розгляду справи, судом перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.
Вирішуючи справу, суд зважає на особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих та зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, категоричне заперечення позивача проти збереження шлюбу, неявка відповідача до суду, вочевидь свідчать про те, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, що мають істотне значення, тому відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивач просила після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 », суд вважає за можливе задовольнити її клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 28 жовтня 2021 року Лівобережним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 965 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_7 залишити без змін.
Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення підписане 15 вересня 2025 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко