Справа № 203/2997/25
Провадження № 2/0203/1632/2025
05.09.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пархоменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -
встановив:
06 травня 2025 року позивачка, через свого представника ОСОБА_3 , відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя № 2584/0/15-24 від 29.08.2024 року, яким змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (наразі Центральний районний суд міста Дніпра), звернулась до Центрального районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, в обґрунтування якого зазначила, що з 30 жовтня 2008 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. Сторони по справі мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки відповідач не забезпечував утримання їхньої дитини, вона звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання доньки. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 27 травня 2013 з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1/6 частки щомісячного доходу відповідача до досягнення донькою повноліття. Підставою стягнення аліментів саме в такому розмірі був той факт, що на той час відповідач сплачував аліменти на утримання іншої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Старший син відповідача досяг віку повноліття і обов'язок відповідача щодо його утримання на час повноліття припинився. Тобто, на цей час змінилися обставини, які існували під час винесення рішення Селидівським міським судом Донецької області від 27 травня 2013 року, у зв'язку з чим, позивачка вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь за зазначеним рішенням підлягає збільшенню. Враховуючи викладене вище, позивачка просила змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом збільшення їх розміру з 1/6 частини до 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення донькою повноліття. (а.с.1-3)
Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру та Міністерства соціальної політики України відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача-фізичної особи ОСОБА_2 , (а.с.а.с.17, 21-22) ухвалою судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 червня 2025 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. (а.с.23)
В судове засідання 08 липня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 25 серпня 2025 року. (а.с.27)
В судове засідання 25 серпня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було досліджено матеріали справи та ухвалено перейти до стадії ухвалення рішення, яке буде оголошено 05 вересня 2025 року. (а.с.36)
Позивачка та її представник у судові засідання не з'явились, від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. (а.с.33)
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надходив. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його адресу судових повісток та СМС повідомлень. (а.с.а.с.24, 25, 28, 30) Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив. Конверти, направлені на адресу відповідача, повернулись до суду із позначкою - «за закінченням терміну зберігання». (а.с.а.с.31, 32)
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку.
Враховуючи, що сторони по справі у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 23 квітня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 55. (а.с.15)
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 27 травня 2013 року, яке набрало законної сили 07 червня 2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини. (а.с.13-14)
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй від 20.11.1959, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно п.17 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України», розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 303/369/20, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст.182, 183, 184 СК України).
Згідно ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість або припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміну розміру, строків платежів або звільнення від них.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , є батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої, за рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 27 травня 2013 року ,останній сплачує аліменти на користь позивачки ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів.
Як вбачається, наразі старший син відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг віку повноліття.
З урахуванням встановлених обставин, зокрема визначеного законом звичайного розміру аліментів на одну дитину - 1/4 частина заробітку (доходу) платника аліментів, суд поза розумним сумнівом, погоджується з доводами позивачки, що матеріальне становище останнього змінилося, а саме його було звільнено від обов'язку щодо утримання старшого сина у зв'язку з досягненням ним повноліття та приходить висновку про те, що необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, буде розмір аліментів на рівні 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, що узгоджується з вимогами ч.2 ст.182 СК України.
При цьому суд виходить із захисту інтересів перш за все самої дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримується обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька, тому розмір стягуваних з відповідача аліментів підлягає збільшенню з 1/6 до 1/4 частини усіх доходів відповідача, що буде відповідати якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» зазначено, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка при подачі позову звільнена від сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 181, 182, 191, 192 СК України, ст.ст.12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 276-279, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) згідно рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 травня 2013 року, цивільна справа № 242/1633/13-ц (н.п. 2/242/545/13), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня підписання його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення підписано 10.09.2025 р.
Суддя С.В. Єдаменко