Справа № 203/2163/25
Провадження № 2/0203/1397/2025
20.08.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пархоменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог П'ята Дніпровська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту, -
встановив:
До суду звернувся адвокат Данильченко М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 03 грудня 2008 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царейкін М.М. за № 3746. У листопаді 2024 року позивачкою було прийнято рішення продати зазначену квартиру, однак на стадії підготовки документів для продажу 04 листопада 2024 року приватним нотаріусом Царейкін М.С. було сформовано інформаційні довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Згідно інформаційної довідки № 402126568 від 04 листопада 2024 року виявлено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 3898622, підстава обтяження - постанова АЕ 977523, Кіровський ВДВС м. Дніпропетровська, об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно, зареєстрованого - 17 жовтня 2006 року П'ятою Дніпровською державною нотаріальною конторою. 17 березня 2025 року на запит адвоката було отримано відповідь від відповідача, згідно якої зазначено, що за результатами пошуку відомостей в Автоматизованій системі виконавчих проваджень щодо суб'єкта ОСОБА_1 виконавчих проваджень, в межах якого винесено постанову не виявлено, запропоновано звернутись до суду для зняття арешту. У зв'язку з цим представник позивачки просить суд усунути перешкоди в розпорядженні майном позивачки шляхом звільнення з-під арешту належній їй квартири АДРЕСА_1 , та скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 3898622, накладений на підставі постанова АЕ 977523, Кіровського ВДВС м. Дніпропетровська та зареєстрованого 17 жовтня 2006 року П'ятою Дніпровською державною нотаріальною конторою. (а.с.1-5)
Ухвалою судді від 03 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог П'яту Дніпровську державну нотаріальну контору. (а.с.26-27)
22 квітня 2025 року до суду надійшла заява від представника третьої особи про розгляд справи за її відсутності. (а.с.31)
В підготовче засідання 29 квітня 2025 року з'явився представник позивача, інші сторони по справі в підготовче засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, від третьої особи без самостійних вимог надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. В даному засіданні було ухвалено продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та відкласти розгляд справи на 27 травня 2025 року - для повторного виклику відповідача. (а.с.34-35)
В підготовче засідання 27 травня 2025 року з'явився представник позивача, відповідач в підготовче засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача вважав за можливе призначити справу до судового розгляду. Оскільки всі дії з підготовки справи до розгляду в судовому засіданні були виконані 27 травня 2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 червня 2025 року. (а.с.а.с.38, 39)
В судове засідання 17 червня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 12 серпня 2025 року. (а.с.44)
В судове засідання 12 серпня 2025 року з'явився представник позивача, інші сторони по справі в судове засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В судовому засіданні було ухвалено здійснювати розгляд справи в заочному порядку, з'ясовано думку представника позивача щодо позовної заяви, досліджено матеріали справи та ухвалено перейти до стадії ухвалення рішення, яке буде оголошено 20 серпня 2025 року. (а.с.47)
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надходив. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його адресу судових повісток. (а.с.а.с.28, 36, 40, 45) Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив. Повістки, направлені на адресу відповідача, були ним отримані, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернутим на адресу суду. (а.с.33)
Третя особа без самостійних вимог в судові засідання не з'явилась, надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу від 03 грудня 2008 року, зареєстрованим в реєстрі за № 3746, посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царейкіним М.М. та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с.а.с.7-8, 9)
Відповідно до інформаційної довідки № 402126568 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкті, сформовану приватним нотаріусом Царейкіним М.М., вбачається, що на підставі постанови АЕ 977523 Кіровського ВДВС м. Дніпропетровська від 05 липня 2003 року накладено арешт на майно - квартиру АДРЕСА_1 ; зареєстроване П'ятою дніпровською нотаріальною конторою (а.с.12)
Згідно відповіді за № 39925 від 17.03.2025 р., наданої Першим правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначено, що перевіркою було встановлено наявність обтяження № 2898622, зареєстроване 17.10.2006. Підстава обтяження: постанова серії АН 977523 від 05.07.2023, видана Кіровським ВДВС м. Дніпропетровська. За результатами пошуку відомостей в АСВП щодо суб'єкта ОСОБА_1 виконавчих проваджень в межах якого винесено постанову АН 977523 від 05.07.2023 не виявлено. Надано роз'яснення, що відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна може бути знятий за рішенням суду. (а.с.13)
Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
У відповідності до ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.
У своїй діяльності Європейський суд з прав людини керується принципом пропорційності, як дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб'єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року в справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства») положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).
Враховуючи тривалість часу протягом якого накладений арешт на майно позивачки за відсутності виконавчого провадження, є невиправдане втручання у її право володіння своїм майном.
Такий висновок міститься в Постанові Верховного суду від 12 жовтня 2022 року по справі № 203/3435/21, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).
Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст.81 ЦПК України).
Як встановлено судом, неможливість зняття арешту з майна позбавляє позивачку вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном.
Враховуючи вищевикладене та оскільки відповідачем зазначено, що будь-яких відкритих виконавчих проваджень, де боржником є позивачка немає, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.
Відповідно до приписів ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В той же час, враховуючи волевиявлення позивачки, судовий збір з відповідача на її користь не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог П'ята Дніпровська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту- задовольнити.
Усунути перешкоди в розпорядженні майном ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) шляхом звільнення з-під арешту належній їй квартири АДРЕСА_1 , та скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 3898622, накладений на підставі постанова АЕ 977523, Кіровського ВДВС м. Дніпропетровська та зареєстрованого 17 жовтня 2006 року П'ятою Дніпровською державною нотаріальною конторою.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня підписання його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення підписано 29.08.2025 р.
Суддя С.В. Єдаменко