29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"08" вересня 2025 р.Справа № 924/738/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_1 с. Зарічанка, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області
про неплатоспроможність фізичної особи
За участю представника:
від боржника: не з'явився
У підготовчому засіданні відповідно до ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Фізична особа, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 28.07.2025р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність фізичної особи прийнято до провадження, підготовче засідання призначено на 07.08.2025р. Зобов'язано боржника надати суду: додаткові докази, які свідчать про його неплатоспроможність (за наявності).
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.08.2025 відкладено підготовче засідання на 08.09.2025р.
Представник заявника в підготовчі засідання 07.08.2025р. та 08.09.2025р. не з'явився.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд встановив таке.
Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини 1 статті 8 Кодексу про банкрутство справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу про банкрутство.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу про банкрутство, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як фізична особа, звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до пп. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Щодо наявності підстави для відкриття провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Згідно з наданою інформацією боржником останній має заборгованість перед 5 банками та 24 мікрофінансовими організаціями, а саме: ТОВ "ФК "Кредит-капітал", ТОВ "Смартівей Юкрейн", ТОВ "ФК "Просто кредит", ТОВ «Клай Інвест», ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "Укр кредит фінанс", ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс», ТОВ "СОС кредит", ТОВ "Алекскредит", ТОВ «ФК «Процент», АТ "ПУМБ", АТ "КБ "Приватбанк", ТОВ "ФК "Гвадіана", АТ "Укрсиббанк", ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП", АТ "Ідея Банк", ТОВ "ФК "Технофінанс", ТОВ "ФК "Незалежні фінанси", ТОВ "Стар Файненс груп", ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ «Кредитпромінвест», ТОВ "ФК "Є Гроші Ком", ТОВ «Оптимальні кредити», ТОВ "Йота Інвест", ТОВ "Мілоан", ТОВ "ФК "ТОП1", Private limited Company HI-TECH DYNAMICS GROUP, LIMITED Limited liability partnership SOCIAL FINANCE CARE AND WELLBEING INVESTMENTS на загальну суму 970058,44 грн.
Суд зазначає про те, що в якості доказів заявником надано кредитний звіт Українського бюро кредитних історій станом на 15.07.2025.
З даного приводу судом зазначається, що надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості, строку прострочки за платежами згідно основного зобов'язання, дати останнього платежу лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Самого лише кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, проте може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов'язань перед кредиторами.
Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23, постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 червня 2025 року у справі № 906/471/24.
Суд, постановляючи ухвалу від 28.07.2025 у справі № 924/738/25 про прийняття заяви про неплатоспроможність фізичної особи, боржник не долучив усіх кредитних договорів, та в підготовче засідання не з'явився для з'ясування обставин. Крім того, заявник (його представника) не надав у засідання суду додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у тому числі первинні документи, на підставі яких у заявника виникли грошові зобов'язання перед кредиторами ТОВ “ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп», АТ «Ідея Банк», ТОВ «Технофінанс», та ТОВ «Йота Інвест».
Проте, як вбачається з матеріалів справи вимог ухвал суду заявник не виконав, витребувані документи суду не надав. При цьому, наданий заявником кредитний звіт Українського бюро кредитних історій станом на 15.07.2025 не може розцінюватися судом як належний та допустимий доказ на підтвердження кредитних зобов'язань перед ТОВ “ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп», АТ «Ідея Банк», ТОВ «Технофінанс», та ТОВ «Йота Інвест», з огляду на вказану вище правову позицію Верховного Суду.
Отже, відсутність належних доказів унеможливлює встановлення судом факту припинення погашення заявником кредиту у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців перед ТОВ “ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп», АТ «Ідея Банк», ТОВ «Технофінанс», та ТОВ «Йота Інвест».
З наданих матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи судом встановлено, що по частині договорів про грошові зобов'язання ОСОБА_1 , не настав строк виконання основного зобов'язання.
Звернення фізичної особи ОСОБА_1 з заявою про неплатоспроможність до закінчення терміну дії кредитних зобов'язань може свідчити про відсутність наміру їх виконання на момент їх отримання.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 28.07.2022 у справі №902/1023/19(902/1243/20)).
Суд зазначає, що для застосування п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, як підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язковою умовою є доведення наявності припинення погашення за кожним з кредитних та інших зобов'язань.
Відсутність доказів припинення погашення у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців хоча б за одним з кредитних та інших зобов'язанням боржника, унеможливлює застосування до такого боржника п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів для підтвердження наявності підстав застосування до заявника п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Для встановлення підстави для відкриття справи (п. 4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Заявник зазначає, що об'єктивно існують інші обставини, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності боржника, що кредитна історія, почалася у зв'язку з складною життєвою ситуацією. Перший раз взяв кредит у зв'язку вагітності дружини, вагітність проходила на початку добре потім після огляду лікаря нам повідомили, що за станом здоров'я дружини виникли певні проблеми, дитина може народились на 6 місяці не доношена. Довелося взяти кошти на операцію, перша операція як повідомили, не дала гарантій на збереження нормального розвитку, через деякий час знову прийшлося робити операцію, на яку коштів не вистачало. Після операції був довгий курс реабілітації. Коштів не вистачало, так як і жили на орендований квартирі, всі кошти йшли на квартиру і ліки. Взявши кредит, його було потрібно повертати, я взяв кредит в іншому банку, щоб погасити наявний. Після народження дитини знову звернувся в банк за кредитом, щоб забезпечити дитину всім необхідним, включаючи ліжко, коляску, речами. Працюючи й отримуючи заробітну плату, я виплачував кредит і забезпечував родину сам. В 2021 році сам переніс операцію, на яку було потрібно кошти і реабілітацію, це теж дорого, після неї два місяці залишився без роботи. Певні кошти брав з кредитних. У мене є бабуся, яка теж перенесла операцію на заміну суглоба й при можливості допомагаю їй, так як пенсії не вистачає. Після повного масштабного вторгнення взяли в ТРО, стало ще важче. Вказує на те, що звернувся до мікрофінансових організацій, брав кошти, щоб забезпечити родину. Після двох місяців повномасштабного вторгнення, дружина з дитиною виїхала за кордон, залишився сам. За кордоном їм важко було жити і у них було набагато більше витрат, зараз з дружиною стали важкі стосунки. Так закривав один кредит, брав іншій, сплачував, як міг. На даному етапі кредитори здійснюють моральний тиск, як на мене, так на родичів. Це мене психологічно вибиває, тому що не знаю, де брати кошти, щоб закрити борги всі. Виплачувати кредити перестав 16 листопада 2024 року. Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь.
Зазначає, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, який на праві приватної власності належить бабусі - ОСОБА_2 (100%), відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об'єктів нерухомого майна (додається), довідка № 412667699 від 11.02.2025. Фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно Договору оренди житла та відповідно до Розписки від 13.06.2025, у будинку, який на праві приватної власності не належить ОСОБА_1 , відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об'єктів нерухомого майна, довідка № 412668354 від 11.02.2025.
Відповідно до Довідки про склад сім'ї № 24697 від 20.12.2024, виданої Чемеровецькою селищною радою, зі мною зареєстровані але не проживають за фактичним місцем проживання: - Мати - ОСОБА_3 , бабуся - ОСОБА_2 .
Судом враховується, що за змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.07.2025 боржник не був зареєстрований як фізична особа -підприємець.
За боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби, що підтверджується відповідним листом РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях від 08.07.2025 року.
За змістом витягу з Інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ОСОБА_1 на території України станом на 07.07.2025 до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.
Водночас судом враховується, що відомості про наявність/відсутність відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника в матеріалах справи відсутні.
Окрім того, судом зауважується станом на 18.07.2025р. ОСОБА_1 , не працевлаштований та звільнений з останнього місця роботи від 19.09.2023. Проте, боржник зазначає, що отримує нерегулярні виплати на підробітках відповідно до Розписки від 13.06.2025 у розмірі 14000 грн. на місяць.
Судом враховується також те, що ОСОБА_1 , згідно поданих декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022, 2023 останній був працевлаштований у ТОВ «ПШР Тигр-3» на посаді охоронника. Зокрема, у 2022 році його дохід становив 74633,54 грн. - заробітна плата, 4305005,7 грн. - дохід самозайнятої особи, у 2023 році - 61970,98 грн. - заробітна плата та 4955 грн. виграші та призи. У 2024р. ОСОБА_1 - був зареєстрований фізичною особою підприємцем та його дохід становив 7167,00 грн. виграші та призи, 5680567,61 грн. дохід ФОП, 14500,00 грн. нерегулярні виплати на підробітках. У 2025 році ОСОБА_1 повідомив, що не працевлаштований. При цьому має нерегулярні виплати на підробітках в сумі 70000,00 грн. за період з січня по травень.
Також згідно з Інформаційних довідок від 07.07.2025 № 434404468, № 434404754 та № 434405363 членами сім'ї боржника ОСОБА_1 надано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами: 6825283800:04:003:0165 площею 1,3107 строком на 10 років, 6825283800:04:001:0027 площею 1,722 га строком на до 31.12.2033р., 6825286400:03:002:0014 площею 0,811 га строком на 17р. 9 мім. 30 днів, 6825283800:04:001:0030 площею 1,9023 строком до 31.12.2033р. із виплатами орендної плати.
Крім того, ОСОБА_1 поставляв товар ДП «Дінтер Україна Скала» та ТОВ «Дьолер Буковина» товар, за який отримував кошти.
Таким чином, матеріалами справи стверджено та не спростовано заявником, що з 2022 року по 1 півріччя 2025 року включно ОСОБА_1 , маючи місце роботи, отримуючи дохід від підприємницької діяльності, враховуючи, що члени сім'ї боржника також отримують дохід у вигляді щорічної орендної плати, узявши на себе ще з 2021 року грошові зобов'язання, не здійснював погашення заборгованості перед кредиторами.
Боржником не надано доказів на підтвердження, що саме він не може здійснювати погашення заборгованості.
Доказів щодо звернення до кредиторів щодо реструктуризації заборгованості та проведення заявником дій щодо пошуку шляхів для погашення заборгованості (пошук більш оплачуваної роботи, тощо) суду не надано.
Доказів, щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності) суду не надано.
Отже, належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями суду не надано.
Суд зазначає про те, що посилання боржника на обставини, зазначені у заяві, не є тими обставинами, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати заявником свої грошові зобов'язання.
Зазначені заявником обґрунтування наявності ознак неплатоспроможності для відкриття провадження у справі про не платоспроможність не знайшло свого документального підтвердження та не доведено належними доказами.
Передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Суд відмічає про те, що боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено проєкт плану реструктуризації боргів.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Зі змісту проєкту плану реструктуризації вбачається, що ОСОБА_1 , маючи загальномісячний дохід у розмірі 14000,00 грн., зазначає про те, що загальні витрати боржника (в місяць) - 13512 грн., зокрема: необхідний йому прожитковий мінімум в місяць становить 3028,00 грн.; необхідний прожитковий мінімум в місяць для дитини віком до 6 років - 1281,50 грн.; орендна плата за житло боржника - 6202,50 грн., плата за комунальні послуги житла боржника (відповідно до розписки боржника) - 2000 грн. в середньому на місяць, витрати за місяць на проїзд - 1000 грн. (відповідно до розписки боржника). При цьому різниця між доходом та витратами боржник зазначає (в місяць) - 488 грн.
Суд зауважує на тому, що власні розписки боржника не є належними доказами витрат.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з плану реструктуризації, ОСОБА_1 , зазначає, що маючи заборгованість в розмірі 970058,44 грн. не може не тільки планувати погашення такої суми заборгованості, але й щомісячно погашати навіть відсотки по кредитних договорах у зв'язку із відсутністю у останнього майна та доходів, достатніх для здійснення виплат, адже вся всі кошти витрачаються на прожиття.
Одночасно, суд звертає увагу, що План реструктуризації повинен містити саме умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання всієї суми заборгованості.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021р.
Однак, на думку суду, за поданим боржником планом реструктуризації основною метою погашення боргу перед кредиторами є фактичне списання коштів в сумі 785818,28 грн., що складає 81,3% заборгованості, що не узгоджується з правовою природою процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника, шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань перед кредиторами за планом реструктуризації, а лише засвідчує про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу з боржника.
При цьому, суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу про банкрутство господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. від 21.07.2025.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_4 .
Заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь у справі від 21.07.2025 залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності 08.09.2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 15.09.2025р.
Суддя Гладій С.В.
Віддрук. 2 прим.:
1 - до справи;
2 - заявнику (боржнику) (с. Зарічанка, Кам'янець - Подільського р-ну, Хмельницької обл.., вул. Зарічна, (Гагаріна),5, код 3444915435)(реком. з повід.)