Справа № 202/1649/20
Провадження № 1-кс/202/6263/2025
Іменем України
12 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 щодо скасування постанови слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 21.08.2025 року про закриття кримінального провадження № 12019040660000120 від 26.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 21.08.2025 року про закриття кримінального провадження № 12019040660000120 від 26.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що в провадженні СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12019040660000120 від 26.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України, за його заявою про вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України, в рамках котрого він був допитаний у якості потерпілого.
30.08.2025 року у відділенні Укрпошти ОСОБА_3 отримав копію постанови про закриття кримінального провадження №12019040660000120 від 26.04.2021 року за ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України.
Заявник вважає, що досудове розслідування було проведено не в повній мірі, не об'єктивно, упереджено, що суперечить ст.7 та ст.9 КПК України.
У постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що докази, котрі могли б свідчити про умисне нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , відсутні, проте, на думку заявника, ОСОБА_6 та його жінка ОСОБА_5 навмисно наносили йому тілесні ушкодження 21.12.2019 року і це зафіксовано в поясненні ОСОБА_5 , протоколах допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Удари наносила ОСОБА_5 , а не ОСОБА_6 .
В рамках кримінального провадження не було проведено одночасного допиту між потерпілим ОСОБА_3 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . В протоколах допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є суттєві суперечності.
У постанові слідчим указано, що між заявником та сім'єю ОСОБА_10 були неприязні відносини на ґрунті несплати заявником ОСОБА_3 членських внесків до гаражного кооперативу, однак заявник у скарзі заперечує це і зазначає, що ані особистого конфлікту, ані неприязних стосунків між ними не було.
Також у скарзі ОСОБА_3 зазначає, що кримінальне провадження №12019040660000120 від 26.04.2021 року та № 12020045660000197 від 22.09.2020 року, котре наразі об'єднане з провадженням №12019040660000120, неодноразово намагалися закрити і ухвалами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська такі постанови скасовувалися.
З матеріалів кримінального провадження № 12020045660000197 від 22.09.2020 року зникли протокол допиту свідка ОСОБА_11 та заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення.
Оскаржуючи постанову про закриття кримінального провадження №12019040660000120 в частині ч. 1 ст.194 КК України, заявник посилається на те, що він звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом вимагання у нього грошових коштів, тобто за ч.1 ст.189 КК України, а внесені були відомості до ЄРДР за ст.356 КК України, котре згодом було перекваліфіковано на ч.1 ст.194 КК України. Слідчий у постанові зазначає, що відповідно до ст.194 КК України, предметом злочину може бути лише чуже майно. Для кваліфікації діяння за цією статтею не має значення форма власності, однак знищення або пошкодження власного майна не утворює складу злочину.
Заявник зазначає, що гаражі № НОМЕР_1 та №30 належать йому, ОСОБА_3 , а члени кооперативу «Лівобережний 3Л» ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 жодного відношення до них не мають.
Також у постанові слідчий указує, що належне ОСОБА_14 майно, пошкодила невідома особа, проте на думку заявника, це не відповідає дійсності, оскільки згідно відповіді начальника ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області № 432/8419д від 16.04.2024 року вбачається, що з ОСОБА_6 проведено профілактичну бесіду щодо неприпустимості протиправної поведінки у майбутньому.
З огляду на зазначене, ОСОБА_3 просив скасувати постанову слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 21.08.2025 року про закриття кримінального провадження № 12019040660000120 від 26.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити, зазначивши, що закриваючи кримінальне провадження за ч.1 ст.125 КК України, слідчим не проведено повторний допит ОСОБА_11 , протокол допиту котрого був втрачений; не проведений одночасний допит всіх свідків, не з'ясовані суперечності, котрі виявлені в протоколах допиту свідків. Відносно ч.1 ст.194 КК України, ОСОБА_3 вказує, що закриваючи провадження в цій частині, слідчим не враховано, що пошкодження майна було умисним, не одноразовим, а розмір заподіяної шкоди визначити складно.
Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги, зазначивши, що жодних суперечностей в показах свідків встановлено не було, в рамках кримінального провадження проведений певний обсяг слідчих дій, котрі дають підстави стверджувати, що в частині можливого вчинення злочину, передбаченого ст.125 КК України, відсутній склад кримінального правопорушення. Що стосується ч.1 ст.194 КК України, то матеріали можуть бути передані до органу, уповноваженого на розгляд справ про адміністративні правопорушення для прийняття рішення, відповідно до ст.139 КУпАП.
Заслухавши заявника, прокурора, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що в провадженні СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровської області знаходяться матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12019040660000120 від 26.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра.
Постановою слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 21.08.2025 року кримінальне провадження № 12019040660000120 від 26.04.2021 року закрито за ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України.
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 12019040660000120 від 26.04.2021 року в частині ст.125 КК України мотивовано тим, що об'єктивна сторона не підтверджує злочинного наміру, оскільки свідки допитані в ході досудового розслідування не бачили бійки, бачили тільки конфлікт або взагалі не пам'ятають обставин подій. Особистий конфлікт між сторонами виключає наявність хуліганського мотиву, а наявність тривалих особистих неприязних стосунків між сторонами свідчить про побутовий характер конфлікту. Тому, у зв'язку з відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, кримінальне провадження № 12019040660000120 за ч.1 ст.125 КК України було закрите.
Слідчий, обґрунтовуючи постанову про закриття кримінального провадження № 12019040660000120 за ч.1 ст.194 КК України, зазначив, що в результаті проведених слідчих (розшукових) дій достеменно встановити момент вчинення дій та винуватість конкретної особи у їх вчиненні не вдалось. На підставі зібраних пояснень, свідчень осіб та аналізу характеру конфлікту у діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки пошкодження майна ОСОБА_3 , однак розмір завданої шкоди не встановлено. Відповідно до ч.1 ст.194 КК України, кримінальна відповідальність настає у разі умисного пошкодження чи знищення майна, якщо це спричинило шкоду у великому розмірі.
Дії, що виразилися у пошкодженні елементів гаражного приміщення можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.139 КУпАП, яка передбачає відповідальність за пошкодження жилих будинків, інших будівель, приміщень, споруд, засобів благоустрою. Для кваліфікації за цією статтею не є обов'язковим встановлення конкретного розміру збитків, а характер дій відповідає формальним ознакам правопорушення. У зв'язку з викладеним, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження в частині можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, закрито.
Пунктом 3 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до положень ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленими матеріалами справи.
Отже, відповідно до ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, тобто таке процесуальне рішенні повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено обставини кримінального правопорушення, відповіді на усі питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення праві законних інтересів учасників процесу.
На слідчого суддю відповідно до норм КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Слідчий суддя зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим, дізнавачем та/або прокурором постанови. Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем, прокурором закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами скарги та кримінального провадження, по вказаному кримінальному провадженню слідчих та процесуальних дій, спрямованих на з'ясування обставин, на котрих зауважував заявник здійснено не було, зокрема, в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол допиту свідка ОСОБА_15 , не проведений одночасний допит потерпілого ОСОБА_3 і свідків у кримінальному провадженні № 12019040660000120 від 19.01.2019 року, з метою виключення суперечностей; не встановлений розмір заподіяної ОСОБА_3 матеріальної шкоди.
Враховуючи те, що органом досудового розслідування належним чином не проведено досудове розслідування, що дає підстави зробити висновок про неповноту та однобічність перевірки заяв про злочин. Вказані обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставини кримінального провадження, а також належної обґрунтованості оскаржуваної постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення, у зв'язку з чим оскаржувану постанову не можна вважати законною та обґрунтованою, тому скарга підлягає задоволенню, а постанова підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, органу досудового розслідування необхідно виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі та в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке у будь-якому випадку має бути належним чином мотивованим з всебічним аналізом доводів заявника.
З огляду на зазначене, орган досудового розслідування зобов'язаний невідкладно розпочати досудове розслідування в порядку та строки, визначені кримінально-процесуальним законодавством України.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 376 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 21.08.2025 року про закриття кримінального провадження № 12019040660000120 від 26.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.125, ч.1 ст.194 КК України, скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1