Справа № 202/6969/24
Провадження № 1-кп/202/752/2025
Іменем України
15 вересня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпро у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Дніпра обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041660000469 від 21 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України-
В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041660000469 від 21 квітня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений з метою уникнення від відповідальності за вчинені ним злочини, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни останніми їх показів, крім того може вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення, в тому числі збувати наркотичні засоби за грошові винагороди, для отримання засобів для життя, так як він не має іншого джерела доходу, не змінилися.
Захисник обвинуваченого просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, зазначивши, що ризики, на які посилається прокурор не доведені та мають характер припущень. На підставі викладеного заявив клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу на домашній арешт, який у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та зауважив на тривалий час перебування під вартою. Також зазначив, що має міцні соціальні звьязки, що також невелює ризики, наведені прокурором.
Вислухавши думки учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 31 липня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 вересня2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Мотивуючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд вважає доведеними прокурором наявність існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду продовжує існувати, оскільки обвинуваченому у тому числі інкримінований злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є хоч і не основним, але суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». При цьому суд враховує, що обвинувачений міцних соціальних зв'язків немає.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні продовжує існувати, оскільки як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню, які в тому числі ґрунтуються на показах свідків. Стадія допиту свідків судом не розпочата.
При цьому ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурором у судовому засіданні доведений не був.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.
Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , наявності вищезазначених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за можливе визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840,00 грн., що забезпечить виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст.178,197,331,372 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 14 листопада 2025 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.
У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_4 встановленої застави, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням наступних обов'язків:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи;
4) утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками по кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1