8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2356/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16)
до Фізичної особи-підприємця Оганнісян Тейміне ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 17973,42 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця Оганнісян Тейміне про стягнення орендної плати у розмірі 17973,42 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017 в частині здійснення повної та своєчасної сплати орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, розгляд справу постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторін про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідач не має зареєстрованого "Електронного кабінету" в ЄСІТС, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 14.07.2025 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було повернуто на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Частиною 6 статті 242 ГПК України унормовано, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 14.07.2025 по справі №922/2356/25 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Таким чином, судом дотримано вимоги законодавства щодо оприлюднення в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказаної ухвали суду та інформовано за належною адресою сторін про розгляд справи, що свідчить про вжиття заходів для повноцінної реалізації сторонами права на подання заяв по суті справи або інших заяв в межах встановленого процесуального строку.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Отже, матеріали справи свідчать, що судом створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України в межах строку, що передбачений частиною 1 статті 248 ГПК України.
При цьому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи убачається, що 19.08.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Оганнісян Тейміне (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення №3, 4 загальною площею 26,2 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 02.04.2007, інвентаризаційна справа №84652), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 243-Б, літ. "А-1" та знаходиться на балансі комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (балансоутримувач). Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації №153 від 16.08.2017.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення їдальні без продажу товарів підакцизної групи.
Згідно з пунктом 2.1. договору набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що у разі припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 2.4. договору обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на орендодавця.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р. №566/11. Орендна плата за базовий місяць - липень 2017 р. розраховується згідно з додатком до договору і складає 475,81 грн. без ПДВ. Ставка орендної плати складає 6%.
Згідно з пунктом 3.3. договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.
Умовами пункту 3.4. договору передбачено, що нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору у відповідності до п. 10.6.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.
Згідно з умовами пункту 3.6. договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір діє з 19 серпня 2017 р. до 19 серпня 2018 р.
Відповідно до Акту приймання-передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 19.08.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення першого поверху №3, 4 загальною площею 26,2 кв.м. у нежитловій будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 243-Б, літ. "А-1".
03.01.2020 між орендодавцем та орендарем укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017 в якій, зокрема, погоджено пункт 1.1. договору викласти в редакції: "1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху №3, 4 загальною площею 26,20 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-1", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 243-Б, та знаходиться на балансі комунального підприємства "Міськелектротранссервіс". Крім того, погоджено, що відповідно до пункту 3.2. договору базова орендна плата становить 571,34 грн. без ПДВ за грудень 2019. Ставка орендної плати становить 6%". При цьому погоджено пункт 10.1. договору, відповідно до якого договір діє до 19.08.2020.
26.08.2020 між орендодавцем та орендарем укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017, в якій погоджено пункт 10.1. розділу 10 "Строк дії та умови зміни, розірвання договору" договору оренди №6673 від 19.08.2017 (в редакції додаткової угоди від 03.01.2020) викласти в наступній редакції: "10.1. Цей договір діє до 19.08.2021".
27.08.2020 між орендодавцем та орендарем укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017, в якій погоджено пункт 3.1. та 3.2. договору оренди №6673 від 19.08.2017 в редакції додаткової угоди від 03.01.2020 викласти в наступній редакції: "3.1. Вартість об'єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 116920,00 грн. без ПДВ станом на 12.06.2020. "Пункт 3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу. Орендна плата становить 582,26 грн. без ПДВ за липень 2020. Ставка орендної плати становить 6%". Додаткова угода набуває чинності з 19.08.2020.
04.02.2022 між орендодавцем та орендарем укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017 відповідно до якої місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 1308,10 грн. без ПДВ. Розмір авансового внеску орендної плати становить 2 місячні орендні плати 2616,20 грн. без ПДВ. Погоджено, що договір діє до 19 серпня 2026 року.
Матеріали справи також свідчать, що 19.06.2024 КП "Харківський метрополітен" звернувся до позивача з листом вих. №27/1318.1/01-09, в якому, зокрема, зазначив, що 01.03.2023 було змінено балансоутримувача від КП "Міськелектротранссервіс" на КП "Харківський метрополітен". Повідомлено, що відповідачем за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017 не сплачується орендна плата, в результаті чого виникла заборгованість та викладено прохання припини дію договору з додаванням акту обстежень орендованого майна.
Позивач звернувся до відповідача з листом вих. №8625 від 28.11.2024, в якому з викладенням правових та фактичних підстав звернення інформував про наявність заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017 та вимагав сплатити наявну заборгованість. Разом з тим, повідомлено, що у разі не усунення порушення, позивачем буде прийнято рішення про дострокове припинення договору.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з листом вих. №8919 від 10.12.2024, в якому у зв'язку з тим, що відповідачем порушення умов договору зі сплати орендної плати не усунено, повідомив про припинення договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017.
Окрім того, матеріали справи свідчать, що відповідно до наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №476 від 02.06.2025 про припинення договору оренди №6673 від 19.08.2017, припинено договір оренди та нарахування орендної плати та пені з 17.12.2024.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачем належним чином не виконано обов'язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими договором оренди №6673 від 19.08.2017, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати у розмірі 17973,42 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, укладаючи та підписуючи договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017 та додаткові угоди до нього, сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов'язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний після 20 робочих днів після дати видання наказу Управління щодо надання майна в оренду або затвердження протоколу конкурсної комісії щодо надання майна в оренду укласти договір оренди та передати орендарю в оренду майно згідно акту приймання-передачі.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Акту приймання-передачі нежитлового приміщення (будівлі) від 19.08.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення першого поверху №3, 4 загальною площею 26,2 кв.м. у нежитловій будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 243-Б, літ. "А-1". Зазначений Акт приймання-передачі підписано між сторонами та скріплено відтисками печаток.
Отже, матеріалами справи свідчать, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором оренди, а також додатковими угодами до нього та передано відповідачу в оренду відповідне майно.
Відповідно до частини 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із змісту наведеної норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним, що є порушенням погодженої між сторонами істотної умови договору.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Пунктом 3.3. договору погоджено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 3.4. договору нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору у відповідності до п. 10.6.
Умовами пункту 3.5. договору погоджено, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Пунктом 4.4. договору також передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату (в грошовій формі).
З матеріалів справи слідує, що відповідачем в порушення взятих на себе договірних зобов'язань несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалась орендна плата, що призвело до виникнення заборгованості.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 зазначив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з листом вих. №8919 від 10.12.2024 та повідомив про припинення договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6673 від 19.08.2017.
Окрім того, матеріали справи свідчать, що відповідно до наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №476 від 02.06.2025 про припинення договору оренди №6673 від 19.08.2017, припинено договір оренди та нарахування орендної плати та пені з 17.12.2024.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 вказаного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості з орендної плати у розмірі 17973,42 грн. суд зазначає, що відповідне нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, погодженим умовам договору, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним.
Враховуючи вище вказане, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного та повного розрахунку за оренду майна, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 17973,42 грн. є обґрунтованою, правомірною, а тому підлягає задоволенню.
Між тим, суд зазначає, що відповідачем не спростовано обґрунтованості та правомірності здійснених позивачем детальних розрахунків позовних вимог. При цьому матеріали справи також свідчать, що власного контррозрахунку вказаних сум до суду відповідачем не подано.
Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить договірним зобов'язанням та наведеним вище вимогам законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Натомість всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування правомірності та обґрунтованості позовних вимог та необхідності сплати обґрунтованої та заявленої до стягнення заборгованості, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Оганнісян Тейміне ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) орендної плати у розмірі 17973,42 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "15" вересня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова