8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 5023/4855/11 (922/1709/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфманн"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія"
про витребування майна в межах справи про банкрутство ТОВ "АЛТЕК-КАУФМАНН"
без виклику учасників справи
Ліквідатор ТОВ "Алтек-Кауфманн" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Бухгалтерське бюро “Централізована бухгалтерія» (місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 6, код за ЄДРПОУ 36989488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтек- Кауфманн» (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пров. Кузнечний, буд. 1, код ЄДРПОУ 33606361) нежитлового приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ “А-16», що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А.
Суд зазначає, що в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/4855/11 за заявою ФОП Біленко Алли Василівни про визнання банкрутом ТОВ "АЛТЕК-КАУФМАН".
Постановою Господарського суду Харківської області від 26.07.2011 ТОВ "Алтек-Кауфманн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою суду від 27.01.2025 призначено арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (св-во №341 від 26.02.2013, адреса 61045, м. Харків, вул. Шекспіра, 12-а, літ. А-5) ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК - КАУФМАНН" (код ЄДРПОУ 33606361).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.
Таким чином, позовна заява підлягає розгляду в межах справи№5023/4855/11.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 1709/25 від 19.05.2025) передана на розгляд судді Прохорова С.А.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 11.07.2025 суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі №5023/4855/11 (922/1709/25) в межах справи №5023/4855/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК - КАУФМАНН" за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. №17141 від 24.07.2025) в якому він зазначає про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, посилається на те, що він є добросовісним набувачем та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз'яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 5023/4855/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтек-Кауфманн» (далі - ТОВ «Алтек-Кауфманн» a6o Боржник).
Постановою Господарського суду Харківської області від 26.07.2011 року Боржника визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.
На даний час триває ліквідаційна процедура.
Ухвалою суду від 27.01.2025 призначено арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (св-во №341 від 26.02.2013, адреса 61045, м. Харків, вул. Шекспіра, 12-а, літ. А-5) ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК - КАУФМАНН" (код ЄДРПОУ 33606361).
Судом встановлено, що на момент визнання ТОВ «Алтек-Кауфманн» банкрутом, останньому належали майнові права на нежитлове офісне приміщення на 12 поверсі, загальною площею 61,92 кв. м., в осях 1-2, в рядках А-Б, у будинку (комплекс офісу з допоміжними приміщеннями) за адресою: м. Харків, вул. Клочковська кут вулиці Херсонської (у Дзержинському районі міста Харкова), будівництво якого не завершено i яке в майбутньому стане власністю ТОВ «Алтек-Кауфманн».
Зазначені майнові права на вказане офісне приміщення, будівництво якого не було завершено, що підтверджувалось наступними документами:
- інвестиційним договором № 27/06/2008/2 від 27.06.2008 року, укладеним між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авік-Юш»;
- платіжним дорученням щодо сплати за приміщення відповідно до договору № 27/06/2008/2 від 27.06.2008 року № 140 від 10.07.2008 року на суму 200 000,00 грн.;
- платіжним дорученням щодо сплати за приміщення відповідно до договору № 27/06/2008/2 від 27.06.2008 року № 187 від 12.09.2008 року на суму 361 582,82 грн.
Вищезгадані майнові права були предметом іпотеки.
Іпотекодержатель - Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», права вимоги до Боржника у якого виникли на підставі Договору іпотеки №98-054/1 від 11.09.2008 року, посвідченого Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (реєстровий номер 3092) та Договору іпотеки №98-054/4 від 23.07.2009 року, посвідченого Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (реєстровий номер 2995), які були укладені між ПАТ «Банк «Демарк» i ТОВ «Алтек-Кауфманн».
В подальшому, у зв'язку з укладанням ПАТ «Банк «Демарк» та ТОВ «Фінансова компанія «Пapic» Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 98-054 від 13.05.2019 року та Договору про відступлення права вимоги від 16.05.2019 року за Договором іпотеки №98-054/4 (предмет іпотеки - майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено) від 23.07.2009 року, посвідченим Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за 2995, зазначене вище право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пapic».
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 року було здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Алтек-Кауфманн», а саме: старого кредитора Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» змінено на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пapic».
Після завершення будівництва нежитлової будівлі літ «А-16», яка розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-A було оформлено право власності на нежитлове приміщення 12-гo поверху № 28, загальною площею 61,5 кв. м. (далі - Приміщення), що розташовано в цій нежитловій будівлі за ТОВ «Алтек-Кауфманн». Зазначене підтверджено Свідоцтвом про право власності від 25.12.2009 року, яке видано Виконавчим комітетом Харківської міської ради.
В подальшому Приміщення було реалізовано в межах провадження про банкрутство ТОВ «Алтек-Кауфманн» на аукціоні. Після чого декілька разів змінювалися власники Приміщення i на теперішній час власником Приміщення є Товариство з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерське бюро «Централізована бухгалтерія», що підтверджується відомостями, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 85984263101; номер об'єкта в PПBH: 29322440; номер запису про право власності: 10475596; підстава виникнення права власності: Договір купівлі-продажу, серія та номер: 1154, виданий 20.07.2015 року, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Молодча Г.М., Акт приймання-передачі нерухомого майна, складений 20.07.2015 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року (набуло чинності 13.04.2021 року) по справі № 5023/4855/11 (922/3543/20) було задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК «Пapic» та змінено умови Договору іпотеки №98-054/4 (майнових прав на нерухоме майно, будівництво яких не завершено) від 23.07.2009 року, посвідченого Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2995 згідно з якими було змінено предмет іпотеки, а саме - майнові права на нерухоме майно на нежитлове приміщення 12-гo поверху №28 загальною площею 61,5 кв. м. в нежитловій будівлі літ. А-16. яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 111- А.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 року (набуло чинності 26.08.2021 року) по справі № 5023/4855/11 (922/842/21) задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК «Пapic» та визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута ТОВ «Алтек-Кауфманн», а саме: нежитлового приміщення 12-ro поверху № 28, загальною площею 61,5 кв. м. в нежитловій будівлі літ «A-16», що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-A, проведеного 21.12.2012 року організатором аукціону - Товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» та оформленого Протоколом про проведення аукціону № 6.
Зазначеним рішенням суду було встановлено наступне: фактично майно банкрута було реалізоване без проведення його оцінки у встановленому законодавством порядку; організатором аукціону порушено порядок оприлюднення відомостей про проведення аукціону з продажу нерухомого майна; організатором аукціону було порушено порядок проведення аукціону, внаслідок чого майно було реалізовано за значно меншою ціною ніж ринкова; порушення переможцем аукціону порядку та строків оплати придбаного на аукціоні майна; порушення строків укладання договору купівлі-продажу; порушення вимог законодавства щодо повідомлення забезпеченого кредитора про продаж майна, яке є предметом забезпечення.
Таким чином, порушення вимог законодавства України ліквідатором ТОВ «Алтек-Кауфманн» Клочко О.М., організатором аукціону - ТБ «Всеукраїнський торгівельний центр», переможцем аукціону - ТОВ «Сервісний центр трейдінг», при підготовці, проведенні та оформлені результатів аукціону вказують на те, що нерухоме майно, належне Боржнику - ТОВ «Алтек-Кауфманн», вибуло з його власності не з його волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.
Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс). Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.
Правомочність розпоряджання означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка тощо).
Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно в тому числі вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У разі, коли відчуження майна мало місце два і більше разів після укладення правочину, який у подальшому визнано недійсним, таке майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, як від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову на підставі ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України. Такий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 14.07.2021 року у справі № 522/14452/15-ц.
Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором.
Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Даний спосіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння, у зв'язку з чим віндикаційний позов за своєю правовою природою є позовом неволодіючого власника до володіючого невласника.
Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Тобто, відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.
При цьому, власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 Цивільного кодексу України».
Крім того, в пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц зроблено висновок, що «метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника».
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Факт незаконного вибуття з власності ТОВ «Алтек-Кауфманн» спірного нерухомого майна, поза волею останнього, встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 року по справі № 5023/4855/11 (922/842/21) та не потребує доказуванню.
Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.
У процедурі банкрутства майно боржника вибуває з володіння власника (органу управління боржником) в момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником (частина 2 статті 38 Закону про банкрутство). Отже, вибуття майна з володіння власника відбувається не за його волевиявленням, а в силу прямої вказівки спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов'язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб що передбачені Конституцією та законодавством про банкрутство (частина 3 статті 98 Закону про банкрутство). Отже, встановлення судами недійсності правочину з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених частиною 3 статті 98 Закону про банкрутство, та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури» (правовий висновок про застосування норм права, викладений у п.21 постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 904/6495/13).
Здійснення ліквідатором - арбітражним керуючим права власності зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог Закону …"), не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України» (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати по розгляду справі про банкрутство від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09).
В свою чергу, вирішуючи спір у справі №5023/4855/11 (922/842/21) та визнаючи недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтек-Кауфманн» (спірного нежитлового приміщення) судом було встановлено наявність порушень з боку ліквідатора норм ч. 5 ст.3-1, ст. ст. 29, 30 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, статей 15, 16, 17, 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо передбаченого законом порядку підготовки, організації та проведення аукціону, продажу майна боржника на аукціоні, зокрема в частині проведення оцінки майна банкрута, вимог щодо повідомлення забезпеченого кредитора про продаж майна на аукціоні, у разі продажу майна, що було предметом забезпечення, порядку та строків розміщення оголошення із інформацією про об'єкт продажу, час і місце проведення аукціону (конкурсу) з його продажу, порушення умов конкурентного продажу нерухомості з прилюдних торгів.
Щодо посилання відповідача на те, що питання його добросовісності, як набувача спірного майна, було вирішено судом при розгляді справи №922/5443/23, суд зазначає, що в межах розгляду справи №922/5443/23 розглядався спір за позовом ТОВ «ФК «Паріс» про визнання його прав як іпотекодержателя, а не вирішувався спір власника майна і тому факт такої добросовісності відповідача, як набувача спірного майна, не встановлювався судом з урахуванням цих аспектів та кола питань, які вирішує суд при розгляді спорів саме про витребування майна (вендикаційних позовів).
Більш того, справа №922/5443/23 не розглядалася в межах справи про банкрутство ТОВ «Алтек-Кауфманн» № 5023/4855/11.
За таких обставин суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
В свою чергу, нормами Кодексу України з процедур банкрутства встановлено повноваження ліквідатора відносно майна боржника (ст. 61), а саме, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Ліквідаційною масою банкрута згідно ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства є усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси.
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника.
Мета ліквідаційної процедури полягає у задоволенні вимог кредиторів боржника шляхом його ліквідації, що включає продаж майна, повернення активів (дебіторської заборгованості, витребування майна) та визнання недійсними угод, які порушують права кредиторів. Кінцевою метою є повне погашення вимог кредиторів, а в разі недостатності майна для цього - ліквідація підприємства.
Зважаючи на факти, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню, а майно боржника - нежитлове приміщення 12-гo поверху № 28, загальною площею 61,5 кв. м. в нежитловій будівлі літ «A-16», що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-A підлягає витребуванню від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерське бюро «Централізована бухгалтерія» та поверненню до ліквідаційної маси боржника.
З приводу застосування строку позовної давності, заявленого відповідачем у відзиві, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення Закон не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Саме власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння (Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
В свою чергу, суд зазначає, що позов у цій справі подано ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК - КАУФМАНН" - арбітражним керуючим Безпалим Сергієм Олександровичем, якого було призначено судом лише ухвалою суду від 27.01.2025.
Відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює певні повноваження, в тому числі й вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Таким чином, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК - КАУФМАНН" при зверненні до суду з цим позовом не було порушено строків позовної давності, оскільки останній не міг знати про порушення прав Боржника до моменту його призначення ліквідатором у справі про банкрутство.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити .
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерське бюро «Централізована бухгалтерія» (місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 6, код за ЄДРПОУ 36989488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтек-Кауфманн» (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пров. Кузнечний, буд. 1. Код ЄДРПОУ 33606361) нежитлове приміщення 12-гo поверху № 28, загальною площею 61,5 кв. м. в нежитловій будівлі літ «A-16», що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-A.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерське бюро «Централізована бухгалтерія» (місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 6, код за ЄДРПОУ 36989488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтек-Кауфманн» (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пров. Кузнечний, буд. 1. Код ЄДРПОУ 33606361) 3 028,00 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "15" вересня 2025 р.
Суддя С.А. Прохоров