г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1474/24
Номер провадження 2/213/68/25
02 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
секретар судового засідання - Куропятник І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №14, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №213/1474/24 за позовом Криворізької південної окружної прокуратурив інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,
за участі:
представника позивача - прокурора Ведута Христини Сергіївни,
представника відповідача
(в режимі відеоконференції) - адвоката Гордієнка Андрія Івановича,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача (Криворізької південної окружної прокуратури).
Криворізькою південною окружною прокуратурою на виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земельної ділянки комунальної форми власності, а саме: безпідставне збереження ОСОБА_1 коштів з орендної плати у розмірі 1 619 761,52 грн., який зберіг за рахунок Криворізької міської ради.
Так, Криворізькою південною окружною прокуратурою відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 28.08.2012 між Криворізькою міською радою та ТОВ «ДЖЕЙ.АР.СІ.-УКРАЇНА» строком на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 площею 1,7141га за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщено комплекс будівель та споруд та належав на праві приватної власності ТОВ «ДЖЕЙ.АР.СІ.-УКРАЇНА».
На підставі рішення Криворізької міської ради №539 від 27.04.2016 вищевказаний договір оренди припинено шляхом розірвання за згодою сторін, в результаті чого сторонами договору 30.06.2016 укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до рішення Інгулецької районної у місті ради №118 від 15.04.2015 комплексу будівель та споруд розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно нову поштову адресу АДРЕСА_1 .
В подальшому, 01.07.2015 відбувся поділ комплексу будівель та споруд розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору про поділ майна та рішенням Інгулецької районної у місті ради №317 від 21.10.2015 присвоєно поштові адреси, а саме: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Т.О. 11.11.2020 проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , номер відомостей про речове право 39201799 та 11.11.2020 проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право 39202749, за ОСОБА_1 .
Вказаний об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 площею 1,7141 га, власником якої є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
Разом із цим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Національної кадастрової системи, відомості про речові права на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 , який є власником об'єктів нерухомого майна до теперішнього часу не зареєстровано, а також відсутня інформація щодо укладеного договору оренди вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002.
Нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_1 , неможливе без відповідної земельної ділянки. А тому, у зв'язку з користуванням Відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , презюмується користування усією спірною земельною ділянкою.
Разом з цим, у період з 11.11.2020 між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002. А отже, Відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 без будь-яких правовстановлюючих документів не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Таким чином, ОСОБА_1 , як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 площею 1,7141 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 , під розміщення комплексу будівель та споруд, до цього часу використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
Подання прокурором зазначеного позову спрямоване на усунення виявлених порушень, адже особливу актуальність набуває відновлення законності при вирішенні суспільно значимого стратегічного питання - наповнення місцевого бюджету дохідної частини, що в умовах сьогодення та збройної агресії російської федерації має значний суспільний інтерес.
Стислий виклад заперечення відповідача.
Сторона відповідача скористалась правом надання відзиву на позов, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
1) Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор не обґрунтував підстав такого представництва та бездіяльності уповноваженого органу, що свідчить про відсутність підстав для представництва.
Так, в матеріалах справи наявний лист за №57-2552вих-24 від 26.03.2024 р. направлений прокурором на адресу Криворізької міської ради про пред'явлення позовної заяви до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.
При цьому сам позов був поданий 28.03.2024 р. Тобто зазначений лист направлено Криворізькій міській раді за два дні до складання позовної заяви, та не надано міській владі час на відповідне реагування.
До того ж обґрунтовуючи право на звернення до суду в інтересах Криворізької міської ради, прокурор посилається на лист Криворізької міської ради від 22.01.2024 р. за №12/18/593 в якому рада не висвітлила питання вжиття заходів про стягнення в судовому порядку безпідставно збережених коштів з ОСОБА_1 .
Проте, слід зазначити, що матеріали справи містять листи Криворізької міської ради, які надані на звернення прокурора і в жодному з листів міська влада не зазначає, що існують якісь перешкоди, які унеможливлюють її звернення до суду з відповідною заявою.
Оскільки прокурором не дотримані вимоги Закону України «Про прокуратуру», у цій справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді
2. Не встановлено розміру фактичного користування земельної ділянки.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 05.02.24 р. на земельну ділянку встановлені обмеження у використанні земельної ділянки. Встановлені наступні обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта енергетичної системи (площа земельної ділянки 0,0897 га) та охоронна зона навколо інженерних комунікацій (площа земельної ділянки 0,0897 га).
Як видно з Додатку до вищезазначеного витягу - Кадастрового плану земельної ділянки, - охоронні зони пересікають земельну ділянку наскрізь, що унеможливлює використання значної частини земельної ділянки. Також заслуговує на увагу той факт, що відповідно до Кадастрового плану земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 знаходиться всередині ВАТ «ПівдГЗК» (опис меж: від А до А землі ВАТ «ПівдГЗК»).
Тобто, внаслідок встановлених охоронні зони Відповідач позбавлений можливості використовувати земельну ділянку повноцінно та в повному обсязі, тобто фактично він використовує площу земельної ділянки меншу ніж зазначена у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Вважають, що площа фактично використовуваної земельної ділянки має визначальне значення для розрахунку сум про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати.
3. Відсутність в матеріалах справи Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2022 р.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Саме така правова позиція стосовно визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати, викладена в Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №646/4738/19 від 14.02.2022.
З огляду та не, що в матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2022 р. проведений Позивачем розрахунок за 2022 р. є не обґрунтованим.
З урахуванням вищезазначеного наявні підстави стверджувати, що відсутності підстави для представництва прокурором інтересів позивача в суді, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки, наданий прокурором, проведений невірно, матеріали справи не містять належних доказів в обґрунтування безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки за 2022 р., а отже і відсутні підстави для задоволення позову.
Стислий виклад позиції позивача (Криворізької міської ради).
Криворізька міська рада скористалась правом надання відповіді на відзив на позовну заяву, вважає за необхідне викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень.
Щодо площі земельної ділянки, яка фактично перебувала у користуванні Відповідача протягом спірного періоду.
Площа земельної ділянки пов'язується виключно з фактом формування даної земельної ділянки.
У даному випадку земельна ділянка є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі з площею 1.7141 га, як те підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку наявний в матеріалах справи.
При цьому, фактичне землекористування відповідача презюмується в силу статей 181 ЦК України та 120 ЗК України, якими закріплюється загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
За умови наявності нерухомого майна Відповідача на земельній ділянці власник - Криворізька міська рада позбавлена права вільно нею розпоряджатись та надавати у орендне користування іншим суб'єктам господарювання.
Щодо відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2022 рік.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року №835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг».
В рамках даного судового спору на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у за 2022 та 2023 роки наданий належний доказ - витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.02.2023 №97-4-0.110,4-2555/301-23.
За пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки.
Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) становить - 1,15 посилання - https://land.gov.ua/vyznacheno-koefitsiient-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinkyzemel-za-2022-rik/ та лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 року №6-28-0.222-323/2-23.
Відтак, враховуючи кумулятивне застосування індексації правомірно під час здійснення розрахунку за 2022 рік розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначений у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2023 - 22 306 268,94 грн. поділений на коефіцієнт індексації за 2022 рік- 1.15, що у свою чергу не суперечить приписам чинного законодавства України.
Просять заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 у розмірі 1 619 761,52 грн.
Процесуальні дії у справі.
28.03.2024 позовна заява надійшла до суду.
29.03.2024 прокурором подана до суду заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу позовної заяви та додатків до неї.
29.03.2024 суддя з метою визначення підсудності скористався даними з Єдиного державного демографічного реєстру.
02.04.2024 суддею постановлена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Почато підготовче провадження.
30.04.2024 сторона відповідача скористалась правом надання відзиву на позов. Окремо заявлено клопотання про призначення у справі оціночно-земельної експертизи.
06.05.2024 Криворізька міська рада скористалась правом надання відповіді на відзив на позовну заяву.
06.06.2024 Керівник Криворізької південної окружної прокуратури також скористався правом надання відповіді на відзив на позовну заяву.
11.07.2024 Керівник Криворізької південної окружної прокуратури подав до суду заперечення на клопотання про призначення оціночно-земельної експертизи.
23.10.2024 судом постановлена ухвала про призначення по справі оціночно-земельної експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення.
07.05.2025 Дніпровським апеляційним судом прийнята постанова про скасування ухвали Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
08.07.2025 судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
27.08.2025 сторона відповідача подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №160/25282/24 за позовом Громадської спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" до Криворізької міської ради..
02.09.2025 судом отримані заперечення прокурора на заяву про зупинення.
02.09.2025 судом постановлена усна ухвала про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
Представник Криворізької міської ради заявила клопотання про проведення розгляду справи №213/1474/24 без участі Криворізької міської ради.
В судовому засіданні:
- прокурор Ведута Х.С. підтвердила обставини, викладені у позові, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити;
- представник відповідача - адвокат Гордієнко А.І. підтримав заперечення, викладені у відзиві на позов, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, тому просив відмовити у задоволенні позову.
Фактичні обставини, встановлені судом.
28.08.2012 між Криворізькою міською радою та ТОВ «ДЖЕЙ.АР.СІ.-УКРАЇНА» строком на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 площею 1,7141га за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщено комплекс будівель та споруд та належав на праві приватної власності ТОВ «ДЖЕЙ.АР.СІ.-УКРАЇНА» (а.с.14-17).
На підставі рішення Криворізької міської ради №539 від 27.04.2016 вищевказаний договір оренди припинено шляхом розірвання за згодою сторін, в результаті чого сторонами договору 30.06.2016 укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с.18,19,20).
Відповідно до рішення Інгулецької районної у місті ради №118 від 15.04.2015 комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.21).
21.07.2015,відповідно до договору про поділ майна, відбувся поділ комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та рішенням Інгулецької районної у місті ради №317 від 21.10.2015 присвоєно поштові адреси, а саме: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с.21-23).
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Т.О. 11.11.2020 проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , номер відомостей про речове право 39201799 та 11.11.2020 проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право 39202749, за ОСОБА_1 (а.с.23-25).
Вказаний об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 площею 1,7141 га.
Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку - земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002, загальною площею 1,7141 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (на теперішній час Широківське шосе 324, 322), перебуває у комунальній власності Криворізької міської ради з 28.09.2012. (а.с.26-32).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Національної кадастрової системи, відомості про речові права на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 , який є власником об'єктів нерухомого майна до теперішнього часу не зареєстровано, а також відсутня інформація щодо укладеного договору оренди вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002.
Контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м. Кривий Ріг здійснює Криворізька міська рада в особі Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.
Відповідно до п. 1.1 Положення про департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Департамент є виконавчим органом Криворізької міської ради, що утворюється Криворізькою міською радою (код ЄДРПОУ - 33874388). Департамент є підзвітним та підконтрольним міській раді, підпорядкованим міському голові, виконавчому комітету міської ради.
На запит окружної прокуратури №57-662вих-24 від 26.01.2024, Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 11.11.2020 по 31.12.2021, даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягом №97-4-0.22-1232/165-21 від 06.07.2021, рішень Криворізької міської ради №3897 від 26.06.2019 та №4799 від 30.06.2020 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», а також за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №1017/299-24 від 15.03.2024 та даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягом №97-4-0.110,4-2555/301-23 від 10.02.2023, рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу» (а.с.37-39, 40-68).
Відповідно до розрахунку Криворізької міської ради за період з 11.11.2020 по 31.12.2020 розмір орендної плати, що підлягав сплаті за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002, складається з нормативної грошової оцінки - 19 662 441,10 грн., ставки річної орендної плати - 2,5% на 2020 рік, та становить 68 272,37 грн. (19 662 441,10 грн.*2,5%= 491 561,03 грн.: 12 міс.=40963,42; відповідно (40963,42 грн./міс. / 30 днів.) *20днів= 27308,95 грн. (11.11.2020) + 40963,42 (11.11.20-31.12.20)= 68 272,37 грн.).
За період з 01.01.2021 по 31.12.2021 розмір орендної плати, що підлягав сплаті за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:081:0002, складається з нормативної грошової оцінки - 19 662 441,10 грн., ставки річної орендної плати - 2,5% та становить 491 561,03 грн. (19 662 441,10 грн. *2,5%=491 561,03 грн.).
За період з 01.01.2022 по 31.12.2022 розмір орендної плати, що підлягав сплаті за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:081:0002, складається з нормативної грошової оцінки - 19 396 755,60 грн., ставки річної орендної плати - 3%, та становить 581 902,67 грн. (19 396 755,60 грн.* 3%=581 902,67 грн.
За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 розмір орендної плати, що підлягав сплаті за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:081:0002, складається з нормативної грошової оцінки - 22 306268,94 грн., ставки річної орендної плати - 3%, та становить 669 188,07 грн. (22 306268,94 грн.* 3%=669 188,07 грн.
Період в межах строків позовної давності, що підлягав сплаті за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:081:0002 рахується з 01.04.2021 по 31.12.2023 та складає: 491 561,03 грн./12 міс.= 40963,42*9міс. (01.04.21-31.12.2021) = 368670,78 грн.+ 581 902,67 грн.+ 669 188,07 грн.= 1619761,52 грн.
Відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.02.2024 №6362/5/04-36-24-17-07 на запит Криворізької південної окружної прокуратури від 26.01.2024 №57-660ВИХ-24, згідно з інформаційно-комунікаційної системи ДПС «Податковий блок» Слинько Е.В. не є платником плати за земельну ділянку за кодом класифікації доходів бюджету 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, 324, 322 (а.с.75-76)..
Таким чином, вказане свідчить, що Криворізька міська рада за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 не одержала грошові кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі: 1 619 761,52 грн., які підлягають стягненню.
Розмір наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів відповідачем не спростовано. Факт використання вказаного нерухомого майна відповідачем у спірний період, останнім не заперечується.
Зміст спірних правовідносин.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають зі стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За правилами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 122 Земельного Кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
За змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належали відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Таким чином, у зв'язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею передбачається її користування спірною земельною ділянкою.
У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).
Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
В силу ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд) у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Відповідно до статей 122- 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Такий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у (справа №629/4628/16-ц) та від 20 вересня 2018 року у (справа №925/230/17).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 року (справа № 910/10987/18).
Таким чином, суд приходить до висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими, що відповідає правовій позиції Верховного Суду (постанова від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20).
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із частинами 1- 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Частиною 9 частини статті 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до статті 286 Податкового кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Відповідно до частини четвертої статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
В силу положень частини першої статті 93 та статей 125, 206 ЗК України іншим шляхом спірні правовідносини можуть бути врегульовані тільки за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідного договору оренди земельної ділянки, у тому числі за результатом поділу спірної земельної ділянки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі №646/4738/19 вказано, що у пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Також зазначено, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 13, частини 1 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Відповідно до частини 2 статті 20 та частиною 3 статті 23 зазначеного Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка у свою чергу є основою для розрахунку орендної плати за землю.
Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20 вересня 2022 року у справі 922/3684/20, від 05.08.2024 у справі № 922/2060/20.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002, загальною площею 1,7141 га, яка розташована на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 , перебуває у комунальній власності Криворізької міської ради.
Датою державної реєстрації земельної ділянки є 28.09.2012.
Отже, судом встановлено, що земельна ділянка є сформованною.
На теперішній час право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002у відповідності до вимог чинного законодавства України не оформлено та не зареєстровано.
На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, який перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що у період з 11.11.2020 по 31.12.2023 відповідач ОСОБА_1 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002площею 1,7141 га без укладання договору оренди землі з Криворізькою міською радою.
Таким чином, у період з 11.11.2020 по 31.12.2023 відповідач ОСОБА_1 здійснював фактичне користування земельною ділянкою, без достатньої правової підстави, а тому є таким, що за рахунок власника цієї ділянки, зберігав у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, й зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок за спірний період, встановивши його відповідність вимогами законодавства, суд дійшов висновку, що сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 (в межах трирічного строку позовної давності) відповідно до заявленого позивачем та дослідженого судом розрахунку, становить 1 619 761,52 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суду зазначає, що що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 19437,14 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 19, 76-81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Криворізької південної окружної прокуратурив інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки - задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002, за період з 01.04.2021 до 31.12.2023 у загальному розмірі 1 619 761 (один мільйон шістсот дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 52 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 19437 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 14 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Криворізька південна окружна прокуратура Дніпропетровської області, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27, код ЄДРПОУ 02909938.
Позивач - Криворізька міська рада, адреса: м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 12 вересня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Попов