справа № 208/6763/25
провадження № 3/208/2315/25
28 липня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Варибрус В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої реалі затором торгівлі у кіоску за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої та зареєстрованої адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 04.04.2001 року Заводським РВ, протягом року притягалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №411898 від 07.05.2025 року, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №411898 від 07.05.2025 року: 07.05.2025 року о 16:40 год. гр.. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді реалізатора у кіоску без назви за адресою пр.. В.Стуса, 12, здійснила роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марки акцизного податку гр.. ОСОБА_2 , а саме 1 пачку цигарок «Прима» за ціною 50 грн., порушивши вимоги ст..226 ГКУ, 55 ПКУ, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.156 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом надсилання судових повісток за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких заяв чи клопотань про неможливість присутності в судовому засіданні на адресу суду надані не були.
Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003). Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, тому суддя вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Так до протоколу про адміністративне правопорушення були долучені наступні докази:
- письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких 07.05.2025 року її залучено в якості понятої під час вилучення цигарок без марок акцизного податку;
- копія Постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП.
Будь-яких інших доказів на підтвердження торгівлі ОСОБА_1 тютюновими виробами без марок акцизного податку матеріали справи не містять.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено письмових пояснень понятого ОСОБА_3 , свідків правопорушення, фото та відео фіксація правопорушення не проводилась. Згідно з протоколу гр.. ОСОБА_2 одночасно зазначена як свідок та як понята.
Судом також прийнято до уваги, що диспозиція ч.1 ст.156 КУпАП передбачає конфіскацію предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, але матеріали справи не містять доказів того, що виручка, яка була отримана від реалізації тютюнових виробів оглядалась та вилучалась.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Отже, зважаючи на те, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.156 КУпАП, матеріали справи не містять, а тому подія та склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не доведена.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.156, п.1 ч.1 ст.247, ст.284, КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст.156 КУпАП, - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Кам'янського протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.А. Варибрус