Справа № 201/11545/25
Провадження № 1-кс/201/3960/25
про відмову у відкритті провадження за скаргою
15 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 (у порядку ст. 206 КПК України),
15 вересня 2025 року на розгляд слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_2 щодо незаконного затримання та утримання її сина ОСОБА_3 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та працівниками філії № 1 лікарні № 16 (у порядку ст. 206 КПК України).
В обґрунтування заяви зазначає, що 14 вересня 2025 року о 21 годині їй подзвонила дружина її сина ОСОБА_3 і повідомила що його затримали, примусово застосувавши фізичну силу і затягнули його в автомобіль з чорними воєнними номерами, потім повезли його до філії № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де примусово змушують проходити ВЛК. Просить постановити ухвалу про негайне його звільнення.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, слідча суддя приходить до таких висновків.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 18 ч. 1 вказаної статті, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У положеннях ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 206 КПК України, загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, зокрема: Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави дійти до висновку, що слідчий суддя здійснює повноваження, зокрема і передбачені ст. 206 КПК України, за умови, що існує кримінальне провадження на стадії досудового розслідування.
Таким чином, розгляду у порядку ст. 206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають зі кримінально-правових відносин, та обов'язки щодо захисту прав людини у слідчого судді виникають в ході досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту заяви, заявник звернулася до слідчого судді у порядку ст. 206 КПК України, у якій просила зобов'язати службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та працівниками філії № 1 лікарні № 16звільнити його з незаконного утримання.
Зі змісту поданої заяви слідує, що ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, у тому числі й у зв'язку зі застосованим стосовно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України, та не є особою, затриманою неуповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не утримується правоохоронними органами у зв'язку з розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах жодного порушеного кримінального провадження.
ОСОБА_2 фактично не погоджується із діями працівників ТЦК стосовно незаконного затримання та утримання її сина.
Водночас, незгода із діями працівників ТЦК та СП не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_3 чи військової частини при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту будь-яка особа вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст.206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
Слідча суддя зазначає, що затримання громадянина працівниками ТЦК та СП та утримання його без відповідного судового рішення, не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, перевірка законності дій яких у такому разі не належать до повноважень слідчого судді та не підлягають розгляду в порядку ст. 303 КПК України.
Також, звертаю увагу, що ОСОБА_2 у порядку ст. 214 КПК України не подала заяву про кримінальне правопорушення щодо посадових осіб ТЦК та СП, при цьому, слід зауважити, що уповноважені особи цього органу не є працівниками органу досудового розслідування, слідства чи прокуратури, діяльність яких може бути предметом перевірки у порядку вимог ст. 206 КПК України.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 206 КПК України, слідчий суддя не уповноважений на з'ясування підстав проходження служби у військовій частині не пов'язаних із сферою дії кримінального процесуального закону.
Стаття 206 КПК України не містить порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яке подано в порядку ст. 206 КПК України.
У частині 4 статті 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
У положеннях ч. 6 ст. 9 КПК України, встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
У зв'язку з викладеним, приходжу до висновку, про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 (у порядку ст. 206 КПК України).
Керуючись ст.206, 309 КПК України, слідча суддя
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 (у порядку ст. 206 КПК України) - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1