Справа № 175/3059/25
Провадження № 2/175/759/25
Іменем України
"12" вересня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., прокурора Нестеренко Д.С., розглянувши у с. Слобожанському у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 175/3059/25 за позовною заявою Виконуючого обов'язки керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Виконуючого обов'язки керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, у якій позивач просить суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу № 7940 земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004, укладений 05.07.2023 між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. (індексний номер 68327015). Усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією - обласною військовою адміністрацією (ЄДРПОУ 00022467) права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0.5 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2757026712214) шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 0.5 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0004 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проведену на підставі рішення від 05.07.2023 №68327015 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової О.В. (номер відомостей про речове право 50890988). Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0.5 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004. Стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ
02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 12.08.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області прийнято наказ № 4-8535/15-20-СГ про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0.5 га. Після чого, на замовлення ОСОБА_2 ТОВ «Геозем Дніпро» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області. В подальшому, 17.12.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області прийнято наказ №4-13352/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку загальною площею 0.5 га, в т.ч. інші лісовкриті площі площею 0.5 га (кадастровий номер 1221486200:01:739:0004) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новоолександрівської сільської ради (Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади) Дніпровського району Дніпропетровської області. Надалі, державним реєстратором департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Г.В., згідно рішення від 28.06.2023 року №68225173 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.5 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0004 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2757026712214). Проте, заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.05.2022 у справі № 175/593/22, яке набрало законної сили 16.06.2022 року, задоволено позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, визнано незаконними дії щодо видачі наказів, визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 12.08.2020 року №4-8535/15-20-СГ та від 17.12.2020 року № 4-13352/15-20-СГ про надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0.5 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0004, для ведення особистого селянського господарства та скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Рішення вмотивовано тим, що межу смуги відведення автомобільної дороги «H-08», шириною 32,5 м, при виділенні спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 дотримано не було, оскільки відстань від бар'єрного огородження на розділовій смузі (осі дорожнього полотна) до початку даної земельної ділянки складає приблизно 11,92 м, замість 32,5 м. Разом з цим, згода на вилучення з користування, погодження на відведення у приватну власність земельної ділянки Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області не надавались. При цьому, незважаючи на судове рішення, яке набрало законної сили, ОСОБА_2 спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі - продажу від 05.07.2023 року № 7940 відчужено на користь ОСОБА_1 . На підставі чого, державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. згідно рішення від 05.07.2023 року №68327015 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0.5 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0004 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2757026712214). Згідно постанови Кабінету міністрів України від 17.11.2021 року №1242 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення», встановлено, що автомобільна дорога «Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь» є національною автомобільною дорогою (чинна на момент укладення спірних правочинів). Автомобільна дорога Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь перебуває у державній власності та знаходиться на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області. Дана дорога відноситься до першої категорії та має смугу відводу шириною 65 м (по 32.5 м в кожну сторону від центральної осі), що визначено нормам відведення земельних ділянок для будівництва (реконструкції) автомобільних доріг ДБН В.2.3-16:2007. В той же час, земельна ділянка за кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 частково розташована в межі смуги відведення автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь. Вказана інформація підтверджується Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (лист № 1-17/1839 від 27.09.2023 року). Крім того, слідчим відділом відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській область здійснюється досудове розслідування, відомості про яке 28.06.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041570000281 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України. Так, в межах вказаного кримінального провадження слідчим, за участю представників Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області та інженером-геодезистом проведено огляд спірної земельної ділянки. Згідно з технічним звітом топографо-геодезичних робіт по об'єкту: «земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Братське (кадастровий номер 1221486200:01:739:0004)», виконаним 15 січня 2025 року ФОП ОСОБА_5 , інженером-геодезистом, вбачається фактичне накладення спірної земельної ділянки на автомобільну дорогу. Так, відповідно до картографічних матеріалів, виготовлених за результатами проведення топографо-геодезичних робіт, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 частково розташована в межі смуги відведення автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь, а площа накладення складає 0.2965 га. Разом з тим, Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області повідомлено, що жодної згоди на вилучення земельної ділянки із земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, або на зміну цільового призначення, службою не надавалось. Таким чином, надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004, яка розташована в межах смуги відведення автомобільної дороги національного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь, та у подальшому відчужена ОСОБА_1 , відбулось з порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про транспорт», «Про автомобільні дороги», без вилучення земельної ділянки у постійного користувача, із фактичною зміною цільового призначення земельної ділянки із земель транспорту на землі сільськогосподарського призначення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 року дану цивільну справу передано у провадження судді Краснокутської Н.С.
14.03.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про забезпечення позову у цивільній справі № 175/3059/25 за позовною заявою Виконуючого обов'язки керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
17.03.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області була постановлена ухвала про відкриття провадження у цивільній справі № 175/3059/25 за позовною заявою Виконуючого обов'язки керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та цією ж ухвалою справу було призначено до судового розгляду у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 23.04.2025 року, об 14:00.
15.04.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області була постановлена ухвала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у цивільній справі № 175/3059/25 за позовною заявою Виконуючого обов'язки керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
02.06.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у цивільній справі № 175/3059/25 за позовною заявою Виконуючого обов'язки керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та цією ж ухвалою справу було призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засідання на 15.07.2025 об 16:00., 02.09.2025 об 16:00.
Відповідачі процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, у якій також служба просила врахувати письмові пояснення. В письмових поясненнях зазначила про те, що позов підтримує у повному обсязі.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області жодних письмових пояснень стосовно розгляду справи не надходило на адресу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Відповідачі про дату та час судового засідання були повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 130 ЦПК України. У судове засідання свого представника не направили, про причини неявки не повідомили, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалися. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи позовної заяви, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.08.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області прийнято наказ № 4-8535/15-20-СГ про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0.5 га. Після чого, на замовлення ОСОБА_2 ТОВ «Геозем Дніпро» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області.
17.12.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області прийнято наказ №4-13352/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку загальною площею 0.5 га, в т.ч. інші лісовкриті площі площею 0.5 га (кадастровий номер 1221486200:01:739:0004) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новоолександрівської сільської ради (Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади) Дніпровського району Дніпропетровської області. Надалі державним реєстратором департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Г.В., згідно рішення від 28.06.2023 року №68225173 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.5 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0004 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2757026712214).
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.05.2022 у справі № 175/593/22, яке набрало законної сили 16.06.2022 року, задоволено позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, визнано незаконними дії щодо видачі наказів, визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 12.08.2020 року №4-8535/15-20-СГ та від 17.12.2020 року № 4-13352/15-20-СГ про надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0.5 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0004, для ведення особистого селянського господарства та скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Судом встановлено, що межу смуги відведення автомобільної дороги «H-08», шириною 32,5 м, при виділенні спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 дотримано не було, оскільки відстань від бар'єрного огородження на розділовій смузі (осі дорожнього полотна) до початку даної земельної ділянки складає приблизно 11,92 м, замість 32,5 м. Разом з цим, згода на вилучення з користування, погодження на відведення у приватну власність земельної ділянки Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області не надавались.
При цьому, незважаючи на судове рішення, яке набрало законної сили, ОСОБА_2 спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі - продажу від 05.07.2023 року № 7940 відчужено на користь ОСОБА_1 . На підставі чого, державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. згідно рішення від 05.07.2023 року №68327015 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0.5 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0004 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2757026712214).
Згідно постанови Кабінету міністрів України від 17.11.2021 року №1242 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення», встановлено, що автомобільна дорога «Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь» є національною автомобільною дорогою (чинна на момент укладення спірних правочинів). Автомобільна дорога Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь перебуває у державній власності та знаходиться на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області. Дана дорога відноситься до першої категорії та має смугу відводу шириною 65 м (по 32.5 м в кожну сторону від центральної осі), що визначено нормам відведення земельних ділянок для будівництва (реконструкції) автомобільних доріг ДБН В.2.3-16:2007. В той же час, земельна ділянка за кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 частково розташована в межі смуги відведення автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь. Вказана інформація підтверджується Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (лист № 1-17/1839 від 27.09.2023 року). Крім того, слідчим відділом відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській область здійснюється досудове розслідування, відомості про яке 28.06.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041570000281 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України. Так, в межах вказаного кримінального провадження слідчим, за участю представників Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області та інженером-геодезистом проведено огляд спірної земельної ділянки. Згідно з технічним звітом топографо-геодезичних робіт по об'єкту: «земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Братське (кадастровий номер 1221486200:01:739:0004)», виконаним 15 січня 2025 року ФОП ОСОБА_5 , інженером-геодезистом, вбачається фактичне накладення спірної земельної ділянки на автомобільну дорогу.
Відповідно до картографічних матеріалів, виготовлених за результатами проведення топографо-геодезичних робіт, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 частково розташована в межі смуги відведення автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь, а площа накладення складає 0.2965 га. Разом з тим, Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області повідомлено, що жодної згоди на вилучення земельної ділянки із земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, або на зміну цільового призначення, службою не надавалось.
Таким чином, надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004, яка розташована в межах смуги відведення автомобільної дороги національного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь, та у подальшому відчужена ОСОБА_1 , відбулось з порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про транспорт», «Про автомобільні дороги», без вилучення земельної ділянки у постійного користувача, із фактичною зміною цільового призначення земельної ділянки із земель транспорту на землі сільськогосподарського призначення.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 71 Земельного кодексу України до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливо-роздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками, контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
Частиною 2 ст. 71 Земельного кодексу України визначено, що до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди; б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; г) захисні насадження.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв'язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області та є частиною автомобільної дороги національного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Пунктом «е» ч. 4 цієї статті визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать земельні ділянки які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Спірна земельна ділянка (смуга відведення) використовуються Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, що належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яке є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами.
Згідно з технічним звітом топографо-геодезичних робіт по об'єкту: «земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Братське (кадастровий номер 1221486200:01:739:0004)», виконаним 15.01.2025 року ФОП ОСОБА_5 , інженером-геодезистом, вбачається фактичне накладення спірної земельної ділянки на автомобільну дорогу.
Так, відповідно до картографічних матеріалів, виготовлених за результатами проведення топографо-геодезичних робіт, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 частково розташована в межі смуги відведення автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь, а площа накладення складає 0.2965 га. Крім того, вказане підтверджується актом обстеження автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь від 26.10.2023, відповідно до якого були зафіксовані факти втручання в дорожню діяльність, а саме: вбачається часткове накладення земельної ділянки (км 422 + 725 - км 422 + 943) на земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги (смуги відведення), що знаходиться в постійному користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що земельні ділянка, що перебуває у постійному користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на підставі державного акту на право користування землею від 05.05.1976, незаконно вибула з державної власності у приватну власність.
Водночас, необхідно врахувати, що жодного рішення уповноваженими органами у відповідності до ст. 149 Земельного кодексу України про вилучення з постійного користування Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, а на момент виділення у приватну власність ОСОБА_2 - Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, спірної земельної ділянки не приймалось.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виділення земельної ділянки ОСОБА_2 ) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виділення земельної ділянки ОСОБА_2 ) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Згідно ч. 1-2, 6 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виділення земельної ділянки ОСОБА_2 ), земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.
Враховуючи викладене, вилучати земельну ділянку державної власності, що розташована за межами населеного пункту, на території Новоолександрівської сільської ради повинна була виключно Дніпропетровська обласна державна адміністрація, яка в свою чергу жодних рішень з даного приводу не приймала.
Крім того, питання вилучення земельної ділянки з постійного користування не погоджувалось із постійним землекористувачем - Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області (наразі - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області). Відтак, спірну земельну ділянку неправомірно віднесено до земель сільськогосподарського призначення та передано у власність ОСОБА_2 .
Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права на земельну ділянку, у тому числі оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.
Так, Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області від 16.05.2022 року ухвалено рішення, яким, окрім іншого:- визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 12.08.2020 року № 4-8535/15-20-СГ про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0.5 га;- визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.12.2020 року № 4-13352/15-20-СГ про надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0.5 га з кадастровим № 1221486200:01:739:0004;- скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.5 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Вказане рішення суду набрало законної сили 16.06.2022 року. Ухвалюючи таке рішення, судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в безстроковому користуванні Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області у складі земель, переданих Обласному виробничому управлінню будівництва і експлуатації автомобільних шляхів міста Дніпропетровськ за Актом на право користування землею від 05.05.1976 року. Земельна ділянка за кадастровим номером 1221486200:01:739:0004, площею 0.5 га, частково знаходиться на землях дорожнього господарства, а саме: на смузі відведення автомобільної дороги «Н-08 «Бориспіль - Дніпро Запоріжжя (через м. Кременчук)-Маріуполь», приблизно з 422 км +647 м 422 км+960 м. Автомобільна дорога «Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) Маріуполь» на вказаній ділянці належить до автомобільних доріг І-б категорії, параметри якої, визначаються відповідно до будівельних норм та стандартів.
Також, судом зазначено, що, за даними з Публічної кадастрової карти України можна встановити, що межу смуги відведення автомобільної дороги «Н-08», шириною 32,5 м, при виділенні земельної ділянки за кадастровим номером: 1221486200:01:739:0004 у власність ОСОБА_2 дотримано не було, оскільки відстань від бар'єрного огородження на розділовій смузі (осі дорожнього полотна) до початку даної земельної ділянки складає приблизно 11,92 м, замість 32,5 м. Проте, як встановлено судом, згоду на вилучення з користування, погодження на відведення у користування чи приватну власність земельної ділянки за кадастровим номером: 1221486200:01:739:0004 Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області не надавалось.
Зважаючи на всі вищезазначені факти, земельна ділянка: 1221486200:01:739:0004 частково знаходиться на смузі відведення автомобільної дороги «Н-08», займаючи земельне полотно, узбіччя, а також транспортну зупинку з автопавільйоном (викопіювання із вимірюванням приблизної відстані у 11,17 м від межі земельної ділянки до осі автодороги із позначенням транспортної зупинки з Гугл-карт.
З огляду на це, за вказаними межами, суд прийшов до висновку про те, що зазначена земельна ділянка передана у приватну власність із порушенням вказаних норм чинного законодавства.
Згідно ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Таким чином, факт незаконності відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 на підставі незаконних наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 12.08.2020 року № 4-8535/15-20-СГ та від 17.12.2020 року № 4-13352/15-20-СГ встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відчужена ділянка, яка згідно з вимогами законодавства, чинного на момент укладення правочинів, зокрема ст. 7 Закону України «Про автомобільні дороги», ст.ст. 20, 83, 122, 149 Земельного кодексу України, узагалі не могла бути предметом правочинів між приватними особами, а саме: договору купівлі-продажу від 05.07.2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, а не землі транспорту, оскільки відповідно до вищезгаданої норми закону до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, автомобільні дороги загального користування.
Існування зазначеного договору є юридичною перешкодою у реалізації уповноваженим органом правомочностей користування та розпорядження спірною ділянкою.
Стаття 203 Цивільного кодексу України закріплює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину (ст. 215 Цивільного кодексу України).
Зміст ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України свідчить, що недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, зокрема дефектів (незаконності) змісту, форми, суб'єктного складу, волевиявлення тощо.
Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Таке право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладено 05.07.2023 року, тобто після того, як рішення суду про визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в тому числі наказу № 4-133352/15-20-СГ від 17.12.2020 року, незаконними набрало законної сили (16.06.2022 року).
В той же час, пунктом 1.4 Договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004, від 05.07.2023 року визначено, що земельна ділянка, що відчужується за цим договором, належить ОСОБА_2 (продавцю) на підставі рішенні про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність номер 4-13352/15-20-СГ, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.12.2020 року, право власності за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Департаментом адміністративних послуг та довільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області від 28.06.2023 року, номер відомостей про речове право 50803221, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2757026712214.
Договір купівлі-продажу є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладення, за ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, наділений лише законний власник майна, тобто особа, що має усі правомочності щодо майна (користування, розпорядження та володіння). Право власності на спірну земельну ділянку, на момент виникнення спірних правовідносин, не тільки належало державі та в силу вимог закону приватна особа не могла набути право власності на неї, а і встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили та позбавляло можливості ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки, що беззаперечно підтверджує незаконність подальшої передачі цієї земельної ділянки теперішньому власнику - ОСОБА_1 оскільки укладати договір купівлі-продажу може лише законний власник майна.
Таким чином, оскільки при укладенні згаданого договору наведені вище вимоги Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Автомобільні дороги» не дотримані, є визначені ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України правові підстави для визнання правочинів недійсними.
У постанові від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду виклала висновок про те, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які спрямоване, тому його оскарження має на меті не позбавлення рішення юридичної сили, а захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Аналогічно у випадку із вказаним вище договором його існування зумовлює стан юридичної невизначеності, оскільки відповідачі посилаються на них як на обґрунтування своїх доводів про правомірність набуття у власність земельних ділянок. Визнання цих правочинів недійсними належним чином захистить інтерес держави у юридичній визначеності та усуне правові невідповідності у статусі відчужених ділянок, що свідчить про негаторний характер таких позовних вимог.
Крім того, у Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
Укладаючи фраудаторний правочин, боржник свідомо бажає настання правових наслідків у вигляді вибуття відповідного майна з його володіння. Набувач такого майна, який безпосередньо пов'язаний з боржником або з інших обставин не міг не знати про фраудаторний характер правочину, є недобросовісним набувачем.
У постановах від 07.12.2018 року у справі №910/7547/17, від 28.11.2019 року у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 року у справі №904/7905/16, від 26.05.2020 року у справі №922/3796/16, від 17.09.2020 року у справі №904/4262/17 Верховний Суд зробив висновок, що з конструкції частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.
Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду викладеній у постанові від 19.05.2021 року по справі №693/624/19, договір є приватно-правовою категорією, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2019 року по справі №405/1820/17 вказано, що вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить Цивільному кодексу України, Верховний Суд врахував, що, зокрема, відповідач відчужив майно після пред'явлення до нього позову про стягнення заборгованості та після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями. На переконання Верховного Суду, сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідач діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржник.
Належність вимог про визнання правочинів недійсними до негаторних вбачається також зі змісту постанов Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17, згідно з якими власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, оспорюючи договори або інші правочини
Враховуючи, що спірна земельна ділянка відноситься до земель транспорту та неправомірно вибула з власності Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, договір купівлі-продажу від 05.07.2023 року суперечить земельному законодавству та підлягає визнанню його недійсним, а тому право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 підлягає припиненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 ст. 79 Земельного кодексу України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за особою, на земельну ділянку у смузі відведення автомобільної дороги національного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка протиправно її набула у власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, у розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи. При цьому, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації. Тобто, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2757026712214, тягне за собою припинення речових прав за відповідачем - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) - на спірне нерухоме майно, що узгоджується з приписами ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
При цьому скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника земельної ділянки. Зважаючи на те, що спір стосується прав на земельну ділянку, а не оскарження рішень чи дій державного реєстратора, він не вважається таким, що порушує права третіх осіб на земельну ділянку, тому залучення реєстратора до участі у справі як співвідповідача не вимагається.
Таким чином, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно скасувати державну реєстрацію права приватної власності на неї за відповідачем, відомості про які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Подібні за змістом правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №361/4307/16.
Таким чином, є підстави для скасування державної реєстрації за ОСОБА_1 .
Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14 та від 15.09.2020 року у справі №469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме: шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі № 910/13356/17 виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
Земельна ділянка із кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 площею 0.5 га наразі зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , проте в силу законодавства вона не може перебувати у приватній власності із виникненням приватного володільця, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо спірної земельної ділянки, а саме: користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку у власність Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації.
Такі вимоги узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц та від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц.
В той же час, як вже зазначалось, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 частково розташована в межі смуги відведення автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) Маріуполь, а площа накладення складає 0.2965 га із загальної площі ділянки 0.5 га.
Отже, незаконно передана у власність спірна земельна ділянка частково накладається на землі транспорту, тобто лише частина спірної земельної ділянки площею 0.2965 га є власністю держави, а інша її частина площею 0.2035 га перебуває у приватній власності. За таких обставин повернення усієї спірної земельної ділянки у власність держави порушуватиме право приватної власності на частину земельної ділянки, а часткове її повернення неможливе у зв'язку з її сформованістю як єдиного об'єкта цивільних прав.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності (оренди) на нерухоме майно є, таким чином, визнанням з боку держави публічно-правового інтересу у встановленні належності нерухомо майна конкретній особі. Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються у разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.
При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про:- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;- визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі № 354/397/17.
Згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0.5 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )
Згідно з даними, які містяться у Державному земельному кадастрі: категорія земель - Землі сільськогосподарського призначення - 01.03 Для ведення особистого селянського господарства. Ці відомості про цільове призначення спірної земельної ділянки не впливають на правовий режим ділянки як такої, що належить до земель транспорту, оскільки, як зазначено вище, вказана земельна ділянка перебуває у смузі відведення об'єкту критичної інфраструктури - дороги національного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) Маріуполь.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Згідно з положеннями ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Водночас до того часу, поки в Державному земельному кадастрі продовжуватиме розміщуватися інформація про земельну ділянку з таким цільовим призначенням, яке суперечить дійсному, такі дані в розумінні ст. 20 Закону України «Про державний земельний кадастр» є офіційними.
Статтею 16 Цивільного кодексу України законодавцем передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування та інші.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17).
Способами захисту суб'єктивних земельних прав слід розуміти закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16).
У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом. З урахуванням вимог наведеного вище законодавства, ефективне поновлення порушеного права можливе при усуненні перешкод у користуванні спірною ділянкою шляхом скасування судом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням, яке не відповідає цільовому призначенню.
У випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України вона припинить своє існування як об'єкт цивільних прав, що своєю чергою дасть змогу запобігти можливим повторним порушенням природоохоронного і земельного законодавства.
Таким чином, є підстави для скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0.5 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 Земельного кодексу України, у постійне або тимчасове користування земля надається: промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, установам і організаціям.
У статті 69 ЗК України визначено, що землями транспорту, зв'язку та іншого призначення визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного й трубопровідного транспорту, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередачі та зв'язку. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації, а відведення ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (стаття 20 ЗК України).
Статтею 67 ЗК України визначено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.
До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди; б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; г) захисні насадження (частина друга статті 71 ЗК України).
Відповідно до статті 31 Закону України «Про транспорт», до земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.
Органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації (стаття 10 Закону України «Про автомобільні дороги»).
Згідно із ст. 11 ЗУ «Про автомобільні дороги», на орган державного управління автомобільними дорогами загального користування покладено обов'язок із забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення,
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв'язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Розміщення інших об'єктів у межах смуги відведення без дозволу власників доріг, органів, що здійснюють управління автомобільними дорогами, забороняється.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (стаття 21 ЗК України).
Такі правові висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 03 листопада 2013 року у справі № 6-123цс13, від 14 травня 2014 року у справі № 6-35цс15, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15.
Спірна земельна ділянка (смуга відведення) використовуються Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, що належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яке є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами. Згідно з технічним звітом топографо-геодезичних робіт по об'єкту: «земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Братське (кадастровий номер 1221486200:01:739:0004)», виконаним 15.01.2025 року ФОП ОСОБА_5 , інженером-геодезистом, вбачається фактичне накладення спірної земельної ділянки на автомобільну дорогу. Так, відповідно до картографічних матеріалів, виготовлених за результатами проведення топографо-геодезичних робіт, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 частково розташована в межі смуги відведення автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь, а площа накладення складає 0.2965 га. Крім того, вказане підтверджується актом обстеження автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь від 26.10.2023, відповідно до якого були зафіксовані факти втручання в дорожню діяльність, а саме вбачається часткове накладення земельної ділянки (км 422 + 725 - км 422 + 943) на земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги (смуги відведення), що знаходиться в постійному користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області. З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що земельні ділянка, що перебуває у постійному користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на підставі державного акту на право користування землею від 05.05.1976, незаконно вибула з державної власності у приватну власність.
Відповідно до положень ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Згідно із ч. 1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до положень ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до положень ст. 24 «Державна реєстрація земельної ділянки» Закону України «Про державний земельний кадастр»: 1.Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. 2.Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 3.При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер. 4.Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, серед іншого у раз ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Разом з тим, ухвалення судом відповідного рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Отже, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням вимоги норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги знайшли своє обґрунтування під час розгляду справи в цілому, а тому такі вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зокрема, позивачами при зверненні до суду було сплачено судовий збір в загальному розмірі 9689,60 грн., а також 1211,20 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, які, з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню з відповідачів на користь позивачів пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 317-321, 391, 393 ЦК України, ст. 71, ч. 1 ст.155 ЗК України, ст. 9 ЗУ "Про автомобільні дороги", ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Виконуючого обов'язки керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу №7940 земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004, укладений 05.07.2023 між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. (індексний номер 68327015).
Усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією - обласною військовою адміністрацією (ЄДРПОУ 00022467) права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0.5 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2757026712214) шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 0.5 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0004 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проведену на підставі рішення від 05.07.2023 №68327015 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової О.В. (номер відомостей про речове право 50890988).
Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0.5 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0004.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 9689,60 грн, тобто по 4844,80 грн з кожного та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1211.20 грн, тобто по 605,60 грн з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н. С. Краснокутська