Справа № 175/10255/25
Провадження № 2/175/2115/25
"12" вересня 2025 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено, що дану справу буде розглядати суддя Краснокутська Н.С.
Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано строк на усунення недоліків - 10 днів. 18.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» було подано заяву про усунення недоліків
Ознайомившись із заявою про усунення недоліків, уточненою позовною заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху повторно із наступних підстав.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України. Судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, установленим ст. 175, 177 ЦКУ України, а саме: у позовній заяві зазначено чотири вимоги, а саме: дві немайнові та дві майнові, але судовий збір сплачено не в повному обсязі у відповідності до кількості заявлених вимог, тому у суду є достатні підстави вважати, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства у частині оформлення та дотримання вимог щодо процесуальної форми позовної заяви, тому подану позовну заяву слід залишити без руху повторно для усунення недоліків.
Згідно з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
Отже, у позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги про розірвання договору - є немайновими, дві вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння - є майновими.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. С. Краснокутська