Справа № 209/2142/25
Провадження № 2/209/1079/25
Іменем України
12 серпня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
На обґрунтування позову зазначено, що 21 жовтня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та відповідачем було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання анкети-заяви № 300007229 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард», відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 40000 грн. на строк 1097 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом, відповідно до умов цього договору. 25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором у сумі 60403,74 грн., з яких 21536,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2,78 грн. - заборгованість за відсотками, 38864 грн. - заборгованість за комісією.
10 квітня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07 травня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він зазначив, що згідно з абзацом третім ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», кредитодавцюзабороняється встановлюватиу договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою увизначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування». Оскільки відповідачу під виглядом комісії було встановлено плату за послуги позивача, які за законом повинні надаватись безоплатно, наголошує, що положення щодо обов'язку сплачувати плату (комісію) за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемними. Сторона позивача в позовній заяві не вказує та не обґрунтовує, які саме послуги за вказану комісію надавались, відповідно що умов кредитних договорів. Позивач обмежився лише зазначенням суми заборгованості за комісією в розрахункам та позовних вимогах. Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає ЗУ "Про споживче кредитування". Враховуючи, що в договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. З урахуванням викладеного, наголошує, що умови договору № 300007229 від 21 жовтня 2021 року з АТ «Банк Форвард» є нікчемними, тому вимоги позивача в частині стягнення боргу за нарахованою комісією за договором в сумі 38864 грн. задоволенню не підлягають за безпідставністю. Крім того, з матеріалів справи вбачається факт направлення банком платежів, проведених відповідачем, у рахунок погашення: нарахованої комісії, згідно умовами кредитного договору. Оскільки нікчемні умови правочину є недійсними з моменту їх вчинення та не створюють жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, просить суд зменшити суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками на суму, безпідставно сплачену за комісію. Просить при вирішенні питання про суму заборгованості врахувати вже сплачені за безпідставною комісією та зменшити на цю суму заборгованості за процентами (друга черга погашення вимог) та тілом кредиту (третя черга погашення вимог). Крім того, на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід, до позивача прав вимог у такій сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу. Правова природа договору відступлення права вимоги полягає в заміні первісного кредитора новим у межах існуючого зобов'язання. Таким чином, відступлення права вимоги може стосуватися лише дійсних прав, що існують на момент їх передачі. Позивач не надав належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитним договором, зокрема: реєстр прав вимоги не містить достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи; витяг із реєстру (сторінка з даними про відповідача) не має підписів та печаток, що робить його неналежним доказом, оскільки неможливо встановити, чи дійсно дана сторінка є частиною реєстру; позивач не надав доказів сплати за договором факторингу, що є обов'язковим для підтвердження реального переходу прав. Крім того, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є виключно первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дії однієї сторони (банку). Виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку (фінансової установи) та не містять відомостей, що дозволили перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем. На підтвердження перерахування йому коштів позики позивач зазначає, що таке перерахування підтверджується інформаційною довідкою фінансової установи, однак вона не може бути належним підтвердженням здійснення переказу, оскільки повністю перебуває в залежності від сторони позивача. Фактично позивач міг скласти довідку будь-якого змісту, що нівелює значення такого документа. Також не відомо, кому належить карткові рахунки, на які переказано дані кошти, оскільки лист не містить ідентифікуючих даних про нього (із фрагментів номеру карти, що відображені в повідомленні, неможливо встановити належність карти (рахунку) саме йому). Відтак, інформаційна довідка не є первинним або платіжним документом, що підтверджує переказ коштів, а тому є неналежним та недопустимим доказом. Матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування суми позики (платіжне доручення, квитанція, чек тощо). Вищенаведене вказує, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів перерахування йому тіла кредиту первісним кредитором, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та правомірність суми комісії, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісному кредитору за отримання грошових вимог (не довів перехід права вимоги), а тому в задоволеній позову просить відмовити повністю.
14 травня 2025 року представниця позивача ОСОБА_2 подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що 21 жовтня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання анкети-заяви № 300007229 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард», відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 40000 грн. на строк 1097 дні(-ів), а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 2.1.3 договору, клієнт підтвердив, що ця анкета-заява разом з публічною пропозицією АТ «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб та тарифами складають договір про надання банківських послуг, укладання якого клієнт підтверджує і зобов'язується виконувати його умови; ознайомлений з даними документами (згідно з вимогами законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового пояснення. Відповідно до п. 4.1 договору, своїм підписом під заявою клієнт підтверджує, що розуміє та погоджується з тим, що до підписання анкети-заяви, 21 жовтня 2021 року, до факту отримання кредиту/кредитного ліміту по угоді/договору про картку, він був в письмовій формі повідомлений про наявні в банку умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту, порядок обчислення процентних доходів, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій, предмет кожної супровідної послуги, обґрунтування вартості супровідної послуги, правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, фінансові умови угоди та договору про картку (включаючи вартість кредиту), які містяться також в договорі разом з усіма додатками. В матеріалах справи наявна копія графіку платежів за кредитом, на якій міститься підпис ОСОБА_1 . Із зазначеними умовами відповідач ознайомлений при укладенні договору про що свідчить підпис відповідача у договорі. ОСОБА_1 свідомо звернувся до АТ «Банк Форвард» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердив, шо повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними та прийняв на себе зобов'язання сплачувати платежі за кредитом. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти, а він, у свою чергу, порушив умови договору, відповідно до яких зобов'язувався погашати кредит, проценти та комісію за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором. Підписуючи даний договір відповідач погодився, шо він до його підписання ознайомився з усіма умовами, на яких банк здійснює кредитування, а також свідомо обрав умови кредитування, викладенні у кредитному договорі. ЗУ «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати в договорі комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Отже, до договору про споживче кредитування може бути включена умова щодо сплати комісії. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини з кредитором, якщо дійсно вважав встановлення комісії за управління кредитом за ставкою, що вказана у договорі від суми кредиту несправедливою умовою, натомість він погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, позивач засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів, саме на умовах, що визначені договором, що свідчить про свідоме визнання позивачем умов договору, в тому числі й оспорюваних. З огляду на ознайомлення з договором про надання споживчого кредиту та згодою з усіма його умовами, викладені у відзиві зауваження суперечать факту добровільного підписання даного кредитного договору, підтверджується поданими кредитними документами. Відповідач певний період часу здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості. Згідно з практикою Верховного Суду часткова сплата боржником заборгованості свідчить про визнання боргу і його складових. Отже, посилання відповідача на незаконність нарахування комісії, на думку товариства, є безпідставною і спрямованою на уникнення відповідальності за невиконання зобов'язання. Щодо заперечень відповідача про отримання новим кредитором прав вимоги, зазначає, що 25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги № GL1N426202/1, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 . Відповідно до п. 4.12 Анкети-заяви № 300007229 від 21 жовтня 2021 року, банк має право відступити повністю або частково свої права вимоги за договором третій особі та/або залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію без згоди споживача. Усі документи на підтвердження відступлення права вимоги за даним кредитним договором додано до позовної заяви та містять достатні дані, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, містить підписи сторін та скріплений печатками, копію платіжної інструкції до договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року (та надання якої відповідач ігнорує в своєму відзиві). Товариство позбавлене можливості надати цілий Реєстр боржників до договору про відступлення прав вимоги № GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року з метою захисту інформації, яка містить банківську таємницю щодо осіб, що не є учасниками даної справи, тому представником надано витяг з реєстру боржників з якого слідує, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання ні перед первісним, ні перед новим кредитором. У відповідь на зауваження щодо перерахування коштів відповідачу, варто взяти до уваги те, що позивачем до позовної заяви було долучено виписки по особовим рахункам угоди № 300007229 від 21 жовтня 2021 року та розрахунок заборгованості за зазначеним договором, що є письмовим документом, який підтверджує суму боргу. Розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договорі, адже містить відомості про позичальника та номер і дату кредитного договору. З виписки по особовим рахункам можна чітко прослідкувати рух коштів, які були нараховані, відтак вони відображені у розрахунку заборгованості. В свою чергу, відповідач не надав жодних документів чи інших доказів, де б здійснювалося математичне обґрунтування суми яку було погашено. Отже, належними та допустимими доказами не спростував розмір заборгованості за кредитним договором, який визначений позивачем на основі первинних бухгалтерських документів. Відповідач певний період часу здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання боргу і його складових. Зважаючи на викладене, позивачем було надано належні докази на підтвердження заборгованості відповідача, долучені до позовної заяви, тож вимоги, викладені у відзиві на позовну заяву не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та суперечать факту укладення договору та погодження відповідача з умовами кредитного договору. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника та задовольнити позов.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що 21 жовтня 2021 року АТ «Банк Форвард» та відповідач уклали кредитний договір, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви № 300007229 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард», на виконання якого АТ «Банк Форвард» відкрило відповідачу поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні та надало кредит у розмірі 40000 грн. на строк 1097 днів з 21 жовтня 2021 року по 21 жовтня 2024 року, шляхом перерахування коштів з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Банк Форвард» на ім'я відповідача, а останній зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних (на строкову частину основного боргу), 0,00001 % (на прострочену частину основного боргу), щомісячну комісію без ПДВ в розмірі 1316 грн., а також плату за пропущення платежів: першого пропуску - 350 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску - 400 грн, четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) - 400 грн. Також на виконання вказаного договору, АТ «Банк Форвард» випустило на ім'я відповідача платіжну картку типу Visa/MasterCаrd, з процентною ставкою ліміту 25,00 % річних та платою за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна) без ПДВ 3 %. При укладенні договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард», в тому числі на умовах фінансового кредиту в повному обсязі, з урахуванням графіку платежів та паспорту споживчого кредиту, що разом складають договір про надання споживчого кредиту, шляхом власноручного підписання анкети-заяви, графіку платежів, паспорту споживчого кредиту та персональних даних, контактної інформації та даних про місце роботи.
Ці обставини підтверджуються анкетою-заявою, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту та персональними даними, контактною інформацією та даними про місце роботи, випискою по рахунку (а.с. 8-14, 17).
Таким чином, судом встановлено, що АТ «Банк Форвард» у повному обсязі виконало свої обов'язки за договором № 300007229 від 21 жовтня 2021 року та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 40000 грн.
Також судом встановлено, що відповідач не виконував свої зобов'язання за договором № 300007229 від 21 жовтня 2021 року, внаслідок чого, станом на 24 липня 2024 року, у нього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 60403,74 грн., яка складається з: 21536,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2,78 грн. - заборгованість за відсотками, 38864 грн. - заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку (а.с. 15-30).
Суд не приймає посилання відповідача щодо нікчемності умов договору в частині нарахування та стягнення комісії, а також відсутності доказів отримання ним кредитних коштів, оскільки своїм підписом у анкеті-заяві, графіку платежів і паспорті споживчого кредиту позивач засвідчив, що свідомо погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, без будь-яких застережень. Крім того, відповідно до виписки по рахунку, ОСОБА_1 у період з 23 листопада 2021 року по 21 березня 2022 року здійснював погашення заборгованості за договором № 300007229 від 21 жовтня 2021 року, що підтверджує наявність волі відповідача на укладення договору, отримання ним коштів та його виконання у вигляді сплати коштів за кредитом.
Тобто судом встановлено, що АТ «Банк Форвард» та відповідач узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування, нарахування відсотків та комісії, що свідчить про наявність волі відповідачки на укладення такого договору та на таких умовах шляхом підписання договору.
25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги (а.с. 32 оберт-35), на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором № 300007229 від 21 жовтня 2021 року, укладеним з відповідачем.
ТОВ «ФК «Кредит Капітал» виконало свої зобов'язання за договором № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року та перерахувало АТ «Банк Форвард» суму коштів в розмірі 70122419,74 грн. за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжною інструкцією № 4170 від 23 липня 2024 року (а.с. 36).
Відповідно до витягу з Додатку до договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року (а.с. 35 оберт), ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 300007229 від 21 жовтня 2021 року у розмірі 60403,74 грн., з яких: 21536,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2,78 грн. - заборгованість за відсотками, 38864 грн. - заборгованість за комісією.
Суд не приймає твердження відповідача щодо відсутності доказів факту переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача, оскільки набуття ТОВ «ФК «Кредит Капітал» права грошової вимоги до відповідача за договором № 300007229 від 21 жовтня 2021 року підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладений договір № 300007229 від 21 жовтня 2021 року відповідає вимогам закону, зобов'язання по ньому відповідачем у встановлений строк не виконане, сума заборгованості підтверджена документально та право вимоги за нею перейшло до позивача на законних підставах, тому вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у справі, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 81, 89, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 300007229 від 21 жовтня 2021 року у розмірі 60403 (шістдесят тисяч чотириста три) гривні 74 копійки, з яких: 21536,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2,78 грн. - заборгованість за відсотками, 38864 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Л.Шендрик