Справа № 932/8913/25
Провадження № 1-кп/932/1095/25
15 вересня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №22025000000000847 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року було призначено підготовче судове засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що справа підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Справа підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.
Враховуючи викладене, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти переходу до судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити у кримінальному провадженні №22025000000000847 від 23.07.2025, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, судовий розгляд, який здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально у складі трьох суддів.
Окрім цього, у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, зазначивши, що обвинувачений спроможний переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчинити нові кримінальні правопорушення або продовжити вчиняти свою злочинну діяльність.
Захисник у судовому засіданні просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому на запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою або визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтею 111 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення за яким обвинувачується ОСОБА_7 згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду.
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти національної безпеки України, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення або продовження злочину, у якому ОСОБА_7 обвинувачується.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший, більш м'який, непов'язаний із триманням під вартою або визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи наявність встановлених ризиків, стадію кримінального провадження, а також обов'язок суду виважено дотримуватись співвідношення обраної міри запобіжного заходу із ступенем суспільної небезпеки за інкримінований обвинуваченому злочин, в умовах триваючого повномасштабного вторгнення з боку російської федерації, суд дійшов висновку, про необхідність відмови у задоволенні клопотання захисника.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 111 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314, 315, 316, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Призначити у кримінальному провадженні №22025000000000847 від 23.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, судовий розгляд колегією у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.
Викликати у судове засідання учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 листопада 2025 року включно, з утриманням його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_7 під вартою є 13 листопада 2025 року включно.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України - розмір застави не визначати.
У задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3