Справа № 199/9169/25
(2/199/4597/25)
11 вересня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районним суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кошлі А.О.
секретаря судового засідання Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим адвокатом Кандрашиним Костянтином Валентиновичем, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
01 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра із позовом, поданим адвокатом Кандрашиним К.В., до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову позивач зазначила, що 23.02.2019 року з відповідачем ОСОБА_2 зареєструвала шлюб. В 2022 році сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між позивачем та відповідачем шлюбних відносин. На даний час проживають окремо та в різних містах. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає разом із позивачем та перебуває на її повному утриманні. Позивач та Відповідач так і не досягли згоди щодо розміру аліментів, які він має сплачувати на утримання доньки ОСОБА_3 . Через те, що батько неналежним чином не дбає про дитину та не надає достатніх коштів на її утримання, є необхідність стягувати аліменти у примусовому порядку.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 22.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток за останньою відомою адресою місця проживання. Від відповідача жодних заяв до суду не надходило, відзиву відповідачем подано не було.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст. 223 ЦПК України, суд вважав можливим вирішити справу без участі не з'явившихся сторін, на підставі наявних у ній даних та доказів та постановити рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04 вересня 2019 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_1 .
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 08.06.2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що виконкомом Маріупольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис за № 98. В 2022 році сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між позивачем та відповідачем шлюбних відносин. На даний час сторони проживають окремо та в різних містах.
З позовної заяви встановлено, що малолітня дитина проживає разом із позивачем.
Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, в зв'язку з чим позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст.51 Конституції України). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу (далі СК) України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні батьків від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ст. 182 ч. 2 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Рішення ухвалюється у межах заявлених вимог, на підставі пред'явлених доказів.
Таким чином, позовні вимоги позивачки є обґрунтованими, оскільки відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, будь-яких доказів про надання матеріальної допомоги на утримання дитини не надав.
На підставі викладеного та враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб, а також інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід задовольнити та стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти щомісячно на утримання дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду 01.07.2025 року. Тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.141, 223, 259, 264-265, 274, 278, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кандрашин Костянтин Валентинович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.07.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя А.О. Кошля