вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2025 р. м. Рівне Справа №918/721/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились
У серпні 2025 року до Господарського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 20.08.2025 року прийнято заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання призначено на 09 вересня 2025 року.
Пунктом 3 вказаної ухвали зобов'язано заявника надати до підготовчого засідання: письмові пояснення з приводу погашення існуючої заборгованості по кожному кредитору (із зазначенням суми погашення, дати та назви кредитора); причини виникнення заборгованості та цільове призначення кредитних коштів.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року заяву представника боржника Кузьміна Андрія Ренатовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 09 вересня 2025 року о 10 год. 50 хв. задоволено. Разом з цим, 09.09.2025 року представник заявника в судове засідання не з'явився, натомість від останнього 09.09.2025 року через електронну систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю з'явитись в судове засідання в режимі відеоконфернції в зв'язку з технічною неможливістю (відсутність енергопостачання).
Господарський суд, ознайомившись із вказаним клопотанням прийшов до висновку про відмову у його задоволенні виходячи з наступного.
Пунктом 3 резолютивної ухвали суду від 08.09.2025 року попереджено представника заявника, що у відповідності до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку, тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Крім того, згідно приписів п.1ч.1 ст.117 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали. Отже, враховуючи обмеження строку для проведення підготовчого засідання та той факт, що явка боржника в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку, тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, представником заявника 09.09.2025 року через електронну систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зобов'язання АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІДЕЯ БАНК" (АТ "ІДЕЯ БАНК") (Україна, 79008,м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819); АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК" (АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК") (Україна, 04082, м. Київ, вул. Автозаводська 54/19, ЕДРПОУ: 21133352 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЕКСКРЕДИТ" (ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ")( Україна, 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А, ЄДРПОУ: 41346335); ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІЗІ КРЕДИТ" (04219, Україна, місто Київ, Оболонська набережна, будинок, 7, офіс, 9, ЄДРПОУ: 36183990); ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЛАЙ ІНВЕСТ" (ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ") (Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1- 3А, секція "С", ЄДРПОУ: 42146903; ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІФОЮ" (ТОВ "МАНІФОЮ") Україна, 03150, місто Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 86 Д ,ЄДРПОУ 42848369; ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" (ТОВ "МІЛОАН") (Україна, 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21ЄДРПОУ: 40484607); ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ" (ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ") (Україна, 01015, м. Київ, вул. вулиця Лейпцизька, будинок 15Б, поверх 4, ЄДРПОУ: 42780924) ; ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Є ГРОШІ" (ТОВ "ФК "Є ГРОШІ") (Україна, 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 51-Д, ЄДРПОУ: 43509084); ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ТЕХНОФІНАНС" (ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС") (Україна, 49005, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Глобинська, буд.2, офіс 207/2, ЄДРПОУ:43868852) - подати до суду відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (копії кредитних договорів, розрахунки заборгованості тощо) та письмові пояснення на вимогу ухвали суду від 20.08.2025 року щодо зобов'язання заявника надати до підготовчого засідання: письмові пояснення з приводу погашення існуючої заборгованості по кожному кредитору (із зазначенням суми погашення, дати та назви кредитора); причини виникнення заборгованості та цільове призначення кредитних коштів, згідно яких представник вважає, що пояснення з вище поставлених питань повністю викладені у заві про відкриття справи про неплатоспроможність боржника та не потребують додаткових пояснень. Крім того, у заявленому до суду клопотанні зазначено про відсутність у заявника частини кредитних договорів та розрахунків заборгованості, в зв'язку з чим представник боржника просить суд витребувати у кредиторів, копії кредитних договорів та розрахунки заборгованості.
Щодо заявленого клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У тексті клопотання заявник просить суд витребувати у кредиторів, згідно з реєстром кредиторів поданим ОСОБА_1 копії кредитних договорів та розрахунки заборгованості. Водночас, всупереч вимогам чинного законодавства не конкретизує, які саме кредитні договори (номери, дати) просить витребувати. Суд констатує, що саме ОСОБА_1 , будучи стороною кредитних договорів, укладених з метою отримання у користування грошових коштів, несе відповідальність за збереження їх примірників та дотримання визначених у них умов, які у відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для задоволення поданого клопотання про витребування доказів.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши додані до заяви матеріали та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п'ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 року у справі № 909/1028/20 року).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами першою-третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень ч.3 ст. 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що стосовно нього існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені п. 2 ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства (боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців) та п. 4 ч.2 ст.115 Кодексу (існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Так, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ ОСОБА_1 зазначає, що не маючи об'єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами внаслідок несприятливої економічної ситуації, що сталась в країні в останні роки, в тому числі підсиленої спалахом пандемії нової корона вірусної інфекції (SARS-CoV-2), що тривав до липня 2023 року, а також початком воєнної агресії з боку РФ на території України з 24.02.2022 року, у боржника накопичилась критична кількість грошових зобов'язань, які не можуть бути виконані ним з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.
Зазначені обставини, на думку боржника підтверджують наявність загрози його неплатоспроможності (п. 4 ч. 2 ст.115 КУзПБ).
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 заявник посилається на наявність у нього невиконаних прострочених зобов'язань перед фінансовими установами.
Перелік кредиторів наведено у списку кредиторів ОСОБА_1 станом на 27.07.2025 року.
Суд встановив, що в обґрунтування наявності та розміру заборгованості заявник надав кредитний звіт станом на червень 2025 року із сайту Українського бюро кредитних історій про фінансові зобов'язання, а також в розрізі кредиторів заявник надав, зокрема, виписки за рахунками, заяву про приєднання до публічного договору фінансового лізингу.
При цьому, представник ОСОБА_1 інформує, що кредиторам були направлені запити щодо підтвердження наявності заборгованості, її актуального розміру та підтверджуючих документів.
Боржник вважає, що не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника сам лише факт ненадання кредитних договорів зі всіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках та довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості, беручи до уваги часткове надання боржником кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, кредитної історії ТОВ "УБКІ", а також, зважаючи на надання доказів направлення боржником запитів до його кредиторів щодо надання кредитних договорів (договорів позики), виписок по рахунках та довідок про стан заборгованості.
Суд звертає увагу, що розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 останній зазначає, що кредитні кошти були витрачені на власні потреби та погашення частини старих кредитів. За даними ОСОБА_1 , на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність він має невиконані кредитні зобов'язання перед кредиторами на суму 953 406,38 грн, які виконати наразі не має фінансової можливості, а з січня 2025 року взагалі припинив погашення заборгованості.
За повідомленням заявника, на даний час він не працевлаштований. Розмір суми, яку ОСОБА_1 планує виділяти для погашення вимог кредиторів (6800,00 грн) джерело погодження не відоме. При цьому, в заяві зазначена сума боргу 953 406, 38 грн з яких 724 092,32 грн - основна сума боргу, відсотки та 38 387,00 грн - штрафних санкцій. Разом з цим, 190 927,06 грн заявником не враховані, а суд у свою чергу без підтверджуючих документів позбавлений можливості встановити природу їх походження.
За викладених обставин, боржник вбачає достатньо підстав для відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не було додано усіх документів (кредитних договорів, укладених між боржником та кредиторами; доказів отримання боржником коштів; вимоги кредиторів про повернення боржником коштів; рішень судів про стягнення з боржника заборгованості; довідок фінансових установ, які б підтверджували наявність у боржника заборгованості перед усіма зазначеними у заяві кредиторами.
Станом на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником у поданих матеріалах не надано достовірних даних про суми грошових вимог кредиторів, підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно з договором.
Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 915/36/20, згідно якого, на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
Таким чином, відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема: - докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо); - докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).
У даному випадку заявником у якості підтвердження укладення договорів з кредиторами та наявності заборгованості наданий список кредиторів, виписку з Українського бюро кредитних історій, виписки за рахунком.
Проте, проаналізувавши подані заявником документи, суд дійшов висновку, що вони не є належним доказом припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, та мають неточну та неповну інформацію.
З огляду на зазначене, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і як наслідок те, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Суд звертає увагу, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019 затверджено примірну форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.
План реструктуризації повинен бути реальний, тобто ґрунтуватися на документах і доказах, які не повинні ставитися судом під сумнів.
Дослідивши наданий ОСОБА_1 проект плану реструктуризації, суд вважає, що поданий проект плану носить уявний характер. Так, зазначаючи свій дохід боржник вказує на його відсутність. Розмір суми, яку виділятиме щомісяця для погашення вимог кредиторів - 6800,00 грн є не підтвердженою, оскільки боржник не працевлаштований. Доказів працевлаштування (тощо) заявником також суду не надано.
Заявником також, не доведено належними та допустимими доказами наявності інших підстав, передбачених ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Посилання на пандемію та військовий стан, суд не приймає, так як зазначені факти є загальновідомими та розповсюджуються на усіх громадян України. Військовий стан не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Проаналізувавши зазначені обставини та надані докази у своїй сукупності суд зазначає, що заявником не наведено конкретних обставин, та як наслідок не надано відповідних доказів, які вплинули на його платоспроможність (або вплинуть у майбутньому), та стали тими підставами не здійснювати наявні грошові зобов'язання.
Отже, зазначені заявником обґрунтування інших підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
Згідно ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Оскільки суд відмовляє у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
Разом з тим, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність в цьому випадку жодним чином не порушує права заявника, оскільки, згідно частини сьомої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
2.Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича про участь у справі.
3. Копію ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.09.2025р.
Суддя Н.Церковна