65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1920/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання: Бурмехи В.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гутиря М.М. - за ордером серія ВЕ № 1165622 від 14.08.2025,
від відповідача: Мокрова А.В. - самопредставництво,
розглянувши клопотання ФОП Добрушкіна Михайла Едуардовича від 14.08.2025 за вх.№ 25518/25 про залучення співпозивача у справі №916/1920/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМЕНЕРГОСНАБ" (54025, м. Миколаїв, пров. Зоряний, буд. 32, код ЄДРПОУ 38169778) до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 32, код ЄДРПОУ 20992104), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Добрушкіна Михайла Едуардовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.05.2025 №65/45-р/к у справі №65/80-04/2024 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу,
Ухвалою суду від 21.05.2025 відкрито провадження у справі №916/1920/25 та постановлено розглядати справу №916/1920/25 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.07.2025 задоволено клопотання ТОВ "ПРОМЕНЕРГОСНАБ" від 10.06.2025 за вх.№ 18294/25 про залучення третьої особи до участі у справі №916/1920/25 та залучено до участі у справі №916/1920/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізичну особу-підприємця Добрушкіна Михайла Едуардовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
14.08.2025 за вх.№ 25518/25 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Добрушкіна Михайла Едуардовича надійшло клопотання про залучення до участі у справі №916/1920/25 останнього в якості співпозивача, в обґрунтування якого заявник відмічає про те, що у даній справі виник спір у зв?язку з прийняттям Антимонопольним комітетом України рішення від 06.05.2025 №65/45-р/к у справі №65/80-04/2024 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу щодо ТОВ "ПРОМЕНЕРГОСНАБ" та ФОП Добрушкіна М.Е. Враховуючи наведене, третя особа вважає, що предметом спору по цій справі є спільні права та обов?язки позивача і третьої особи, що виникли з рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.05.2025 №65/45-р/к у справі №65/80-04/2024. Отже, ГПК України передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Зміст наведеного принципу диспозитивності полягає в тому, що звернення з позовом є правом особи, якій належить право вимоги, а не обов?язком. Суд розглядає справу стосовно тих сторін і вимог, які заявлені в позові, та не зобов?язується спонукати інших учасників процесу до дій на захист порушених прав. Відповідно до ч.10 ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Частиною 1 ст.48 ГПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. На підставі викладеного, третя особа просить суд застосувати аналогію закону та залучити ФОП Добрушкіна М.Е. в якості співпозивача по справі №916/1920/25.
01.09.2025 до суду від позивача надійшли пояснення за вх.№ 26936/25, в яких зазначено про те, що останній не заперечує проти задоволення клопотання третьої особи та вважає за можливе змінити статус ФОП Добрушкіна Михайла Едуардовича у справі №920/505/23 з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на співпозивача.
04.09.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення за вх. № 27503/25, в яких відмічено про те, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/17126/19 відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства має індивідуальний характер. Відповідно рішення органу Антимонопольного комітету України, у тому числі, й те, яке стосується притягнення особи до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій з іншими особами (особою), зацікавлена особа має право оскаржити лише стосовно себе. Вимога про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України розглядається судом лише в тих частинах, які стосуються позивача (позивачів) у справі. Таким чином, відповідач вважає, що клопотання ФОП Добрушкіна М.Е. щодо заміни його статусу, як учасника справи № 916/1920/25 з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на співпозивача, є безпідставним, необґрунтованим та незаконним.
У підготовчому засіданні 15.09.2025 відповідач підтримував заперечення проти клопотання від 14.08.2025 за вх.№ 25518/25, позивач клопотання заявника просив суд задовольнити, ФОП Добрушкіна М.Е. у підготовче засідання не з'явився. Протокольною ухвалою суду від 15.09.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.10.2025 о 12:10.
Згідно ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Частинами 1, 2 ст. 47 ГПК України передбачено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Частинами 1, 2 ст. 50 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Отже, аналогія закону є застосуванням до не врегульованих конкретною нормою правовідносин норм закону, які регламентують подібні відносини. Необхідність застосування даного прийому обумовлена тим, що рішення по будь-якій справі обов'язково має мати правову підставу, тому, у разі відсутності норми, яка прямо передбачає спірний випадок, суду необхідно застосовувати норму, регулюючу подібні зі спірними відносини. Аналогія права це застосування до спірного відношення, яке не врегульоване якоюсь конкретною нормою і на яке не можна поширити дію регулюючої подібні відносини норми, загальних засад (тобто принципів) законодавства. При аналогії права принципи виконують безпосередньо регулюючу функцію і виступають єдиною нормативно-правовою підставою правозастосовного рішення.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що застосування ст. 48 ГПК України в даному випадку не є аналогією закону чи права, адже правові засади участі декількох позивачів у справі врегульовано ч. 1 ст. 47 ГПК України, зі змісту якої вбачається можливість спільної участі кількох позивачів за умови саме пред'явлення спільного позивачами позову до суду, з дотриманням підстав означених ч. 2 ст. 47 ГПК України. Звідси, законодавцем врегульовано умови, підстави участі у справі кількох позивачів, тому правових підстав для застосування при розгляді справи №916/1920/25 аналої закону в контексті ст. 48 ГПК України у суду відсутні. З цього приводу, слід зазначити правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2022 по справі № 910/17126/19, згідно яких: «…відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства має індивідуальний характер; відповідно рішення органу Антимонопольного комітету України, у тому числі, й те, яке стосується притягнення особи до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій з іншими особами (особою), зацікавлена особа має право оскаржити лише стосовно себе; вимога про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України розглядається судом лише в тих частинах, які стосуються позивача (позивачів) у справі…». Відтак, на підставі викладеного, судом не підлягає задоволенню клопотання ФОП Добрушкіна Михайла Едуардовича від 14.08.2025 за вх.№ 25518/25 про залучення співпозивача у справі №916/1920/25.
Керуючись ст.ст. 11, 47, 48, 50, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ФОП Добрушкіна Михайла Едуардовича від 14.08.2025 за вх.№ 25518/25 про залучення співпозивача у справі №916/1920/25.
2. У відповідності до ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 15.09.2025 та згідно ч.2 ст.254, ст.255 ГПК України оскарженню окремо від рішення не підлягає.
3. Повну ухвалу складено 15.09.2025.
Суддя І.А. Малярчук