65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"15" вересня 2025 р. Справа № 916/3682/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. суду № 3777/25 від 09.09.2025), у справі
За позовом: Київської окружної прокуратури м. Одеси (65069, м. Одеса, вул. Краснова, 10; код ЄДРПОУ 0352855221) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1; код ЄДРПОУ 26597691),
до відповідача-1: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська,1; код ЄДРПОУ 26302595),
до відповідача-2: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 13; код ЄДРПОУ 24760454),
до відповідача-3: Громадської організації “Спортивний клуб осіб з інвалідністю “Одеса-баскет» (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 11 А; код ЄДРПОУ 26133419),
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії.
Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Громадської організації “Спортивний клуб осіб з інвалідністю “Одеса-баскет», в якій просить суд:
- визнати недійсним договір оренди штучного пляжу від 31.01.2020 №168/С, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією “Спортивний клуб осіб з інвалідністю “Одеса-баскет»;
- зобов'язати Громадську організацію “Спортивний клуб осіб з інвалідністю “Одеса-баскет» повернути територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради ділянку штучного піщаного пляжу площею 150 кв.м., розташовану між траверсами №13 та №13-а на території пляжу “Курортний» у м. Одеса.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді з метою усунення порушень земельного законодавства, недійсності оспорюваного договору, а також на неправомірний обіг майнових прав на земельні ділянки прибережної захисної смуги Чорного моря та недодержання визначеного законодавством порядку користування ними та сплати орендної плати в економічно невигідному розмірі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 справу № 916/3682/25 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
При зверненні до суду з позовом, прокурором визначено в якості відповідачів Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Громадської організації “Спортивний клуб осіб з інвалідністю “Одеса-баскет». Разом з цим, прокурором не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з цих відповідачів.
Для усунення вказаного недоліку прокурору слід зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 5 ст. 6 ГПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За наслідками перевірки матеріалів позовної заяви встановлено, що позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача-3.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Статтею 13 Закону України “Про поштовий зв'язок» встановлено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Тобто, належними доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа із зазначенням номеру поштового відправлення, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу відповідача.
Як встановлено судом, матеріали позовної заяви, що надійшли до суду 09.09.2025 за вх. № 3777/25, не містять належних доказів відправлення ГО “Спортивний клуб осіб з інвалідністю “Одеса-баскет» копії позовної заяви - відсутній касовий чек, розрахункова квитанція тощо.
Таким чином, відсутність доказів відправки, унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданим документами ГО “Спортивний клуб осіб з інвалідністю “Одеса-баскет».
Також, у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Так, Київською окружною прокуратурою м. Одеси долучено до позовної заяви повідомлення про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", але доказів направлення повідомлення на адресу Одеської міської ради до позовної заяви не додано.
Таким чином, прокурору необхідно надати до суду докази, які підтверджують направлення повідомлення на адресу Одеської міської ради.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, вищевказані судом недоліки позовної заяви в силу приписів ст.ст. 164, 172,174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви Київської окружної прокуратури м. Одеси без руху.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Київської окружної прокуратури м. Одеси (вх. № 3777/25 від 09.09.2025) залишити без руху.
2. Прокурору, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви, які визначені судом в цій ухвалі суду.
3. Повідомити Київську окружну прокуратуру м. Одеси, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Нікітенко С.В.