"09" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2809/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Михайлова Ю.О.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» про стягнення 6244,72 євро заборгованості,
зазначає наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» (надалі - ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК», Позивач) використовуючи підсистему “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» (надалі - ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ», Відповідач) 6244,72 євро заборгованості, з яких 4410,00 євро основного боргу, 1201,95 євро пені та 632,77 євро інфляційних втрат/3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 13.05.2024 договором про надання послуг буксирним флотом № VL/1305-01 зобов'язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих за актами від 17.06.2024 №№ S-01 та S-02, а також від 19.06.2024 № S-03 послуг.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 18.07.2025 позовній заяві ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2809/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 прийнято позовну заяву ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2809/25, у відповідності до приписів частини 5 статті 12 ГПК України визнано справу малозначною та постановлено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21 серпня 2025 року.
В автоматизованій системі діловодства Господарського суду Одеської області наявна інформація про зареєстрований як у ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК», так і у ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» (Код ЄДРПОУ 44940033) електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 22.07.2025 до електронного кабінету ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 відкладено розгляд справи на 09 вересня 2025 року.
Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 22.08.2025 до електронного кабінету ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 09 вересня 2025 року.
У призначене на 09.09.2025 судове засідання представник ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» не з'явився.
Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Приписи частин 4 та 5 статті 6 ГПК України визначають, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 із змінами, передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
В свою чергу, пункт 37 Положення визначає, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Положеннями частини 4 статті 120 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи наявність сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про завчасну доставку до електронного кабінету ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі постановлених у справі ухвал, останнє належним чином повідомлено про судове провадження та призначенні засідання.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
В процесі розгляд справи представник ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Письмового відзиву від ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв'язку з чим, у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
09 вересня 2025 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
13 травня 2024 року між ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» (Агент) та ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» (Виконавець) укладено договір про надання послуг буксирним флотом № VL/1305-01 (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Виконавець зобов'язується надавати послуги буксирним флотом (плавзасоби) відповідно до заяви Агента, а Агент зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги на умовах даного Договору. Споживачем надаваних послуг є Судновласник, від імені та за дорученням якого діє Агент, згідно вимог ст. 116-119 Кодексу Торговельного Мореплавства України (КТМ). До переліку послуг, що надаються за цим Договором належать: буксирування несамохідних плавзасобів швартування, відшвартування, перестановлення суден, супроводження суден та інші буксирні послуги в українських портах річках, між ними та на підходах до них.
Агент зобов'язується у робочі години (з 08:00 до 18:00), не менш ніж за 24 (двадцять чотири) години до очікуваного часу надання послуг надавати заявку в електронному вигляді згідно Додатку 2 цього Договору на виконання послуг з вказівкою їх характеру, часу та місця їх надання, судна, якому надаються послуги, з наведенням прапору, Судновласника в розумінні ст. 20 КТМ та країни його реєстрації. У робочі години підтверджувати цю заявку за 6 (шість) годин та уточнювати її за 2 (дві) години до моменту надану послуг (пункт 2.1.1).
Агент зобов'язується приймати виконані послуги та підписувати приймально-здавальні акти або виписки із судового журналу по закінченню надання послуги. У випадку неможливості підписання приймально-здавального акту або виписки із судового журналу одразу по закінченню надання послуг, Агент зобов'язується підписати та скріпити печаткою, наданий Виконавцем приймально-здавальний акт або виписку із судового журналу за цим Договором протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його отримання, або надавати у цей же строк мотивовану письмову відмову від прийому послуг. При не підписанні приймально-здавального акту або виписки із судового журналу і не наданні мотивованої письмової відмови протягом 3 (трьох) робочих дні з дня отримання приймально-здавального акту або виписки із судового журналу, послуги вважаються прийнятими з наступним оформленням акту наданих послуг.
Від імені Судновласника приймально-здавальні акти або виписки із судового журналу має право підписати та постави суднову печатку Капітан / Кранмейстер судна, якому надаються послуги, а також печатку Агента, який діє від імені Судновласника (пункт 2.1.2).
Виконавець зобов'язується виділяти Агенту за його заявкою плавзасоби для забезпечення надання послуг, передбачених Договором, зазначених у заявці Агента. Плавзасоби мають бути у належному морехідному стані та укомплектовані кваліфіковані екіпажом (пункт 2.1.4).
На підставі підписаних Сторонами приймально-здавальних актів або виписок із судового журналу протягом 3 (трьох) робочих днів виставляти рахунки та акти наданих послуг Замовнику (пункт 2.2.4).
Ставки, відповідно до яких визначається вартість наданих послуг, зазначені у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 3.1).
Обсяг наданих послуг визначається згідно приймально-здавальних актів або виписок із судового журналу: фактично витрачений час з моменту початку до моменту закінчення надання послуг. Початком надання послуг вважається момент запуску головних двигунів для відходу плавзасобу від місця його стоянки. Закінченням надання послуг вважається час повернення плавзасобу до місця стоянки після закінчення надання послуг (пункт 3.1.1).
Час надання послуг за цим Договором розподіляється на робочий та позаробочий час (пункт 3.2).
При розрахунку вартості наданих послуг час округлюється до 0,5 години. При цьому час менше ніж 30 хвилин приймається за 0,5 години, а час більше ніж 30 хвилин - за 1 годину (пункт 3.3).
Агент оплачує рахунки Виконавця в євро у випадку якщо він діє від імені та за рахунок «Судновласника» - нерезидента України. У випадку якщо Агент діє від імені та за рахунок «Судновласника» - резидента України рахунки сплачуються національній валюті України, з урахування курсу гривні щодо євро, який визначається відповідно до передбачено законодавством України порядку встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та публікується на офіційному сайті НБУ … на дату закінчення надання послуг. Оплата здійснюється Агентом на розрахункові рахунки, вказані в рахунках Виконавця, скановані копії, яких направляються на вказану Агентом електронну адресу, протягом 3-х банківські днів з дати отримання рахунку, виставленого Виконавцем на підставі підписаних приймально-здавальних актів або виписок судового журналу. Датою отримання рахунку електронною поштою вважається дата отримання автоматичного повідомлення про підтвердження доставки повідомлення на електрону адресу Виконавця… (пункт 3.4).
На ставки, зазначені у цьому Договорі додатково нараховується податок на додану вартість відповідно до вимог податкового законодавства України (пункт 3.5).
Виконавець i Агент несуть один перед одним відповідальність за невиконання або неналежне, неякісне виконання своїх зобов'язань за даним Договором відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.1).
За несвоєчасну оплату рахунку Агент сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, починаючи з 14 банківського дня, після отримання сканованої копії рахунку до повного погашення заборгованості (пункт 4.2).
Договір набирає сили з моменту підписання обома Сторонами i діє до 31 грудня 2024 року. В будь-якому разі договір ще вважатися таким, що втратив чинність лише після виконання всіх зобов'язань кожною зі Сторін, у т. ч. фінансових (пункт 6.1).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодною із Сторін не буде заявлено в письмовій формі за місяць до закінчення терміту дії договору про йога розірвання (пункт 6.2).
Розділ 8 Договору містить реквізити сторін, в тому числі банківські рахунки.
Представлена копія Договору містить залишені представниками підписи та скріплена печатками контрагентів.
Додатком № 1 до Договору ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» як Агентом та ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» як Виконавцем погоджено базові ставки, відповідно до яких розраховується вартість послуг перелічених у п.1.1. Договору, вказані в євро (EUR), а саме Сумарна потужніють двигуна (Ne) плавзасобу (буксиру) (кВт/к.с) - Погодинні ставки, євро, без ПДВ: до 800 включно/ до 1089 - 300,00 євро; понад 800 до 900 включно/1089-1224 - 355,00 євро; понад 1470 до 1840 включно/2000-2502 - 550,00 євро; понад 1840 до 2500 включно/2503-3400 - 665,00 євро; понад 2500/ понад 3400 - 895,00 євро.
Додатком № 1 від 17.06.2024 ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» як Агентом та ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» як Виконавцем погоджено надати знижку на Ставки, відповідно до яких розраховується вартість послуг, передбачених в п. 1.1. цього Договору у розмірі 50%, а саме на послугу «очікування робіт біля борту» для т/х STL FORTIS, прапор Tanzania, на підставі виписки із судового журналу буксира.
Всі інші умови Договору залишаються в силі без змін.
16 червня 2024 року ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» звернувся до ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» із заявкою про надання 17.06.2024 буксирних послуг приблизно о 14:00.
17 червня 2024 року між ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» як Агентом та ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» як Виконавцем підписано виписку з судового журналу буксира, відповідно до якого другим прийнято виконання першим буксирні послуги упродовж 6 годин (з 11:00 до 14:00 та з 14:00 до 17:00).
17 червня 2024 року між ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» як Агентом та ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» як Виконавцем підписано акт наданих послуг S-01, відповідно до якого першим прийнято виконані другим послуги загальною вартістю 1620,00 євро з ПДВ. Окрім того, ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» виставлено 17.06.2024 ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» відповідний рахунок S-01 на оплату за загальну суму 1620,00 євро з ПДВ.
16 червня 2024 року ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» звернувся до ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» із заявкою про надання 17.06.2024 буксирних послуг приблизно о 14:00.
17 червня 2024 року між ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» як Агентом та ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» як Виконавцем підписано виписку з судового журналу буксира, відповідно до якого другим прийнято виконання першим буксирні послуги упродовж 4 годин 15 хвилин (з 18:45 по 23:00).
17 червня 2024 року між ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» як Агентом та ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» як Виконавцем підписано акт наданих послуг S-02, відповідно до якого першим прийнято виконані другим послуги загальною вартістю 1710,00 євро з ПДВ. Окрім того, ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» виставлено 17.06.2024 ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» відповідний рахунок S-02 на оплату за загальну суму 1710,00 євро з ПДВ.
18 липня 2024 року ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» звернувся до ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» із заявкою про надання 19.07.2024 буксирних послуг приблизно о 15:00.
19 липня 2024 року між ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» як Агентом та ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» як Виконавцем як Виконавцем підписано виписку з судового журналу буксира, відповідно до якого другим прийнято виконання першим буксирні послуги упродовж 3 годин (з 14:00 по 17:00).
Окрім того, ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» виставлено 19.07.2024 ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» відповідний рахунок S-03 на оплату за загальну суму 1080,00 євро з ПДВ (900 євро без ПДВ).
08 травня 2025 року ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» складено до ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» претензію, в якій посилається на надання послуг за укладеним Договором загальною вартістю 4410,00 євро, однак надані послуги залишилися не сплаченими. Пропонує сплатити заборгованість з метою уникнення звернення із позовом до суду.
Відповідно до опису вкладення у цінний лист, фіскального чек та накладеної АТ «УКРПОШТА» претензію надіслано ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» 08 травня 2025 року.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Стаття 174 ГК України (в редакції чинній на дату укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) передбачає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України (в редакції чинній на дату укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписи статті 204 ЦК України визначають, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В процесі розгляду справи судом не встановлено підстав для визнання укладеного Договору нікчемним, сторони укладеного Договору не заявляли вимоги про визнання його судом недійсним.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України (в редакції чинній на дату укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України (в редакції чинній на дату укладення Договору та виникнення спірних правовідносин), в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами у справі виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг буксирним флотом № VL/1305-01, укладений 13 травня 2024 року.
Умовами пункту 3.4 укладеного між сторонами Договору передбачено, що Агент оплачує рахунки Виконавця в євро у випадку якщо він діє від імені та за рахунок «Судновласника» - нерезидента України. У випадку якщо Агент діє від імені та за рахунок «Судновласника» - резидента України рахунки сплачуються національній валюті України, з урахування курсу гривні щодо євро, який визначається відповідно до передбачено законодавством України порядку встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та публікується на офіційному сайті НБУ … на дату закінчення надання послуг. Оплата здійснюється Агентом на розрахункові рахунки, вказані рахунках Виконавця, скановані копії, яких направляються на вказану Агентом електронну адресу, протягом 3-х банківські днів з дати отримання рахунку, виставленого Виконавцем на підставі підписаних приймально-здавальних актів або виписок судового журналу. Датою отримання рахунку електронною поштою вважається дата отримання автоматичного повідомлення про підтвердження доставки повідомлення на електрону адресу Виконавця…
Із представлених до матеріалів справи доказів вбачається факт підписання 17.06.2024 актів наданих послуг №№ S-01 та S-02 (загальна вартість наданих послуг 1620,00 та 1710,00 євро відповідно). При цьому акти не містять позначок про незгоду/будь-яких інших заперечень з боку ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» як із вартістю наданих послуг, так і з якістю/кількістю.
Умовами пункту 2.1.2 Договору передбачено, що Агент зобов'язується приймати виконані послуги та підписувати приймально-здавальні акти або виписки із судового журналу по закінченню надання послуги. У випадку неможливості підписання приймально-здавального акту або виписки із судового журналу одразу по закінченню надання послуг, Агент зобов'язується підписати та скріпити печаткою, наданий Виконавцем приймально-здавальний акт або виписку із судового журналу за цим Договором протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його отримання, або надавати у цей же строк мотивовану письмову відмову від прийому послуг. При не підписанні приймально-здавального акту або виписки із судового журналу і не наданні мотивованої письмової відмови протягом 3 (трьох) робочих дні з дня отримання приймально-здавального акту або виписки із судового журналу, послуги вважаються прийнятими з наступним оформленням акту наданих послуг.
Із представлених до матеріалів справи доказів вбачається факт того, що 18.07.2024 ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» звернувся до ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» із заявкою про надання 19.07.2024 буксирних послуг приблизно о 15:00, вже 19.07.2024 між вказаними особами підписано виписку з судового журналу буксира, відповідно до якого другим прийнято виконання першим буксирні послуги упродовж 3 годин (з 14:00 по 17:00).
Окрім того, як зазначалось ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» виставлено 19.07.2024 ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» відповідний рахунок S-03 на оплату за загальну суму 1080,00 євро з ПДВ (900 євро без ПДВ). Вартість послуг у розмірі 900,00 євро цілком відповідає погодженим Додатком № 1 ставкам, а саме 300 євро за 1 (одну) годину - 900 євро за 3 години (з 14:00 по 17:00).
При цьому суд враховує, що ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» будучі обізнаним про судове провадження в процесі розгляду справи не ставило під сумнів ані факт підписаних актів/судового журналу, ані факту отримання відповідних послуг.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до частини 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим частина 2 статті 524 та частина 2 статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16-ц, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» позовних вимог в частині стягнення з ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» 4410,00 євро (1620,00 + 1710,00 + 1080,00 = 4410,00 євро) - сумарна вартість наданих Позивачем, проте не своєчасно сплачених Відповідачем послуг на підставі досліджених судом актів наданих послуг та судового журналу. Іншого ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» не доведено, як і не представлено доказів своєчасної та остаточної оплати.
У зв'язку із порушенням ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» умов Договору в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих послуг відповідно до представлених актів/судового журнали, ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК», окрім заявлених до стягнення 4410,00 євро основного боргу, просить стягнути 1201,95 євро пені та 632,77 євро інфляційних втрат/3% річних.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що прохальна частина заявленого ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» позову містить «стягнути з ТОВ “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» … та інфляційних втрат 3% річних - 632,77 євро», у той же час, після ознайомлення із методом обчислення суми 632,77 євро встановлено, що використано методологію нарахування виключно інфляційних втрат, відтак суд трактує заявлену суму саме як 632,77 євро інфляційних втрат.
Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За частинами 1 та 2 статті 614 ЦК вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до положень абзацу 1 частини 1 статті 617 ЦК та статті 218 ГК України (в редакції чинній на дату укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язанням несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язанням виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Приписами статті 230 ГК України (в редакції чинній на дату укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3).
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.
Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14, постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.
Умовами пункту 4.2 Договору його сторонами погоджено, що за несвоєчасну оплату рахунку Агент сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, починаючи з 14 банківського дня, після отримання сканованої копії рахунку до повного погашення заборгованості.
З урахуванням умов Договору, пеня в даному випадку має обчислюватись і стягуватись в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов'язання.
Водночас, розрахунок, представлений ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК», здійснено не щоденно, тоді як упродовж представленого періоду 01.08.2024-17.07.2025 курс долара США до національної валюти - гривні, змінювався.
Відповідно ж частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи відсутність представленого розрахунку пені у гривнях, господарський суд позбавлений можливості встановити відповідність методології його розрахунку вимогам законодавства України, у той же час, в силу приписів статті 14 та частини 2 статті 237 ГПК України суд позбавлений можливості самостійно здійснити відповідне нарахування у гривнях, відтак відсутні правові підстави для стягнення заявленої пені.
Разом з цим частина 2 статті 625 ЦК визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 922/4544/16, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 у справі № 910/9947/15, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 у справі № 910/7086/17, від 10.09.2019 у справі № 920/792/18.
Нарахування, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 920/505/22.
У той же час, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.
Наведений висновок не був змінений, і Верховний Суд від нього не відступав. Крім того цей висновок Верховного Суду України був неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема: у постановах Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16; від 23 жовтня 2019 року у справі № 369/661/15-ц; від 23 вересня 2019 року у справі № 638/4106/16-ц; від 20 лютого 2019 року у справі № 638/10417/15-ц; у постанові Касаційного господарського суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 905/192/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц.
Відтак, у господарського суду відсутні правові підстави для стягнення заявлених 632,77 євро інфляційних втрат.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 “Віктор Назаренко проти України» (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Окремо, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що частина 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Відповідно до платіжної інструкції від 17.07.2025 № 1448 ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» сплачено до Державного бюджету України 4544,88 грн, у той же час, як зазначалось, позовну заяву представлено використовуючи підсистему “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на 17.07.2025 офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, становив 48,5197.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, звертаючись із позовом ТОВ “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» мало сплатити 3635,90 грн (6244,72 євро * 48,5197 грн * 1,5% * 0,8 = 3635,90), у той же час сплатило 4544,88 грн, тобто має право на звернення із клопотанням про повернення з Державного бюджету України 908,98 грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» про стягнення 6244,72 євро заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Вилкове, вул. Промислова, буд. 8, Код ЄДРПОУ 44940033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» (68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Портова, буд. 4, Код ЄДРПОУ 45332525) 4410/чотири тисячі чотириста десять/євро 00 євроцентів основного боргу та 2567/дві тисячі п'ятсот шістдесят сім/грн 66 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.
Повне рішення складено 15 вересня 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут