65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1340/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Барбанягра К.Е.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4 код ЄДРПОУ 14282829) до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення 391 000,00грн
Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 391 000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» посилається на неналежне виконання ОСОБА_1 умов укладеного між сторонами кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 712809122468 від 05.04.2024.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 відкрито провадження у справі №916/1340/25, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2025 о 11:10.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.04.2025, підготовче засідання 24.04.2025 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 28.04.2025 призначено підготовче засідання на 15.05.2024 о 12:30.
В підготовче засідання від 15.05.2025 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 відкладено підготовче засідання на 26.06.2025 о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
В підготовче засідання від 26.06.2025 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2025 відкладено підготовче засідання на 10.07.2025 о 10:55 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
В підготовче засідання від 10.07.2025 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 закрито підготовче провадження у справі №916/1340/25, призначено справу до розгляду по суті на 06.08.2025 о 12:10 та викликано учасників справи у судове засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 04.08.2025, судове засідання 06.08.2025 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 11.08.2025 призначено судове засідання на 11.09.2024 о 12:00.
В судовому засіданні від 11.09.2025 було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1340/25.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Як вказує позивач, 05.04.2024 між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (позивач, Банк, Кредитор, АТ «ПУМБ») та Фізичною особою-підприємцем Кобилко Іваном Сергійовичем (відповідач, Позичальник, Клієнт) був укладений кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №712809122468 (далі кредитний договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом. Факт укладення кредитного договору з боку Позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 28.03.2025.
Позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором та Типовими умовами.
Згідно п. 1.1.8 кредитного договору, термін «Типові умови» використовується в цьому договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору) (далі Типові умови). Всі інші терміни, що використовуються в цьому договорі, мають значення, наведені у Типових умовах. Кредитний договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1. кредитного договору).
Як зазначає позивач, Умови кредитування: сума кредиту складає 448 000,00грн, строк кредитування до 05.04.2027 включно, комісійна винагорода за надання Кредиту - 1,0% від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,7% від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів. Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 05.05.2024, щомісячно не пізніше 5 числа місяця до 05.04.2027 сплачувати суму у розмірі 20 060,44грн, а 05.04.2027 - 20 060,60грн з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 12 444,44грн, а 05.04.2027 р. - 12 444,60грн та на погашення комісії по 7 616,00грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 722 176,00грн., з яких 448 000,00грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 274 176,00грн на погашення комісії.
Відповідно до п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. кредитного договору.
Позивач вказує, що факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією NTR.78514495.211913.29514 вiд 05.04.2024, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором №712809122468 від 05/04/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Кобилко Іван Сергійович" , сума: 443 520,00грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 4 480,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.78514495.211912.29514 вiд 05.04.2024, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №712809122468 від 05/04/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Кобилко Іван Сергійович". Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі. Відповідно до умов договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 24.02.2025 нарахована комісія у сумі 25 788,00 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 44 028,80грн.
Позивач зазначає, що станом на день подання позову заборгованість ФОП Кобилко Іван Сергійович за кредитним договором становить 391 000,00грн у тому числі 365 212,00грн сума кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 028,80грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 321 183,20грн та 25 788,00грн прострочена заборгованість за комісією.
Як вказує позивач, в процесі підготовки позовної заяви позивачем з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було з'ясовано, що відповідач Кобилко Іван Сергійович відмовився від статусу фізичної особи підприємця (дата запису: 28.08.2024, номер запису: 2010350060001037323, підстава: власне рішення). Проте, оскільки у правовідносинах із позивачем він виступав як ФОП, а кредит був виданий з цільовим призначенням: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника, справа має розглядатись Господарським судом.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 391 000,00грн у тому числі 365 212,00грн сума кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 028,80грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 321 183,20грн та 25 788,00грн прострочена заборгованість за комісією.
Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В силу вимог ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів справи, 05.04.2024 позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №712809122468 за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом. Факт укладення кредитного договору з боку Позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 28.03.2025.
Сума кредиту складає 448 000,00грн, строк кредитування до 05.04.2027 включно, комісійна винагорода за надання Кредиту - 1,0% від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,7% від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів. Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 05.05.2024, щомісячно не пізніше 5 числа місяця до 05.04.2027 сплачувати суму у розмірі 20 060,44грн, а 05.04.2027 - 20 060,60грн з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 12 444,44грн, а 05.04.2027 р. - 12 444,60грн та на погашення комісії по 7 616,00грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 722 176,00грн., з яких 448 000,00грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 274 176,00грн на погашення комісії.
Відповідно до п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. кредитного договору.
Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією NTR.78514495.211913.29514 вiд 05.04.2024, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором №712809122468 від 05/04/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Кобилко Іван Сергійович" , сума: 443 520,00грн.
Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 4 480,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.78514495.211912.29514 вiд 05.04.2024, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №712809122468 від 05/04/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Кобилко Іван Сергійович". Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі. Відповідно до умов договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 24.02.2025 нарахована комісія у сумі 25 788,00 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 44 028,80грн.
Як вказує позивач, в процесі підготовки позовної заяви позивачем з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було з'ясовано, що відповідач Кобилко Іван Сергійович відмовився від статусу фізичної особи підприємця (дата запису: 28.08.2024, номер запису: 2010350060001037323, підстава: власне рішення).
Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Зокрема, відповідно до ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Станом на день розгляду справи відповідачем не надано належних доказів виконання своїх зобов'язань за договором та доказів, як спростовують позовні вимоги.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по тілу кредиту у розмірі 365 212,00грн включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 028,80грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 321 183,20грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість по тілу кредиту у сумі 365 212,00грн включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 028,80грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 321 183,20грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за комісією у розмірі 25 788,00грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість по за комісією у розмірі 25 788,00грн.
Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 391 000,00грн у тому числі 365 212,00грн сума кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 028,80грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 321 183,20грн та 25 788,00грн прострочена заборгованість за комісією, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 692,00грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4 код ЄДРПОУ 14282829) до відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення 391 000,00грн - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4 код ЄДРПОУ 14282829) 365 212,00грн суму кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 028,80грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 321 183,20грн та 25 788,00грн прострочену заборгованість за комісією, 4 692,00грн судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 15 вересня 2025 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова