65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2025 р. Справа № 916/2043/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСНА» (20380, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Коржова Слобода, вул. Перемоги, буд. 2; код ЄДРПОУ 14215187),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “ПІВДЕНЬ ЗЕРНОТРЕЙД» (35039, м. Одеса, вул. Артилерійська 2, буд. 6, офіс 9; код ЄДРПОУ 44945932),
про стягнення 619168,54 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Бойко Т.В., ордер серія АВ № 1229289 від 03.09.2025;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕСНА» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “ПІВДЕНЬ ЗЕРНОТРЕЙД» про стягнення заборгованості на загальну суму 619168,54 грн, з яких: 541008,07 грн - сума основного боргу, 13319,76 грн - сума 3% річних та 64840,71 грн - сума інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9287,52 грн позивач просить суд стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “ПІВДЕНЬ ЗЕРНОТРЕЙД» грошових зобов'язань за договором поставки № 1507/24 від 15.07.2024.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 справу № 916/2043/25 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2025 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСНА» (вх. № 2089/25 від 26.05.2025) залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.06.2025 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСНА» до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2043/25. Справу № 916/2043/25 постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 08.07.2025 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 08.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/2043/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2025 о 14:10 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 09.09.2025 о 14:10 год.
Представник відповідача у судове засідання 09.09.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Представник позивача у судовому засідання 09.09.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених позовній заяві.
У судовому засіданні 09.09.2025 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Матеріали справи свідчать, що 15 липня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕСНА» (надалі - постачальник або позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “ПІВДЕНЬ ЗЕРНОТРЕЙД» (надалі - покупець або відповідач) був укладений Договір поставки № 1507/24 (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю Товар власними силами та за власний рахунок в кількості, якості та асортименті, визначеному цим Договором, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах Договору.
Товар, який підлягає поставці за цим Договором, є зерном сільськогосподарської культури: Пшениця, українського походження (п. 1.2. Договору).
Відповідно до умов п. 2.2. Договору ціна Договору становить 4590002,52 грн (чотири мільйони п'ятсот дев'яносто тисяч дві гривні 52 копійок) з ПДВ. Сума може змінитись в залежності від показника допустимого відхилення, який складає+/-10%.
Згідно умов п. 5.1. Договору оплата Товару здійснюється покупцем з урахуванням умов Договору, в безготівковій формі, в національній валюті України на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до умов п. 5.2. Договору оплата, здійснюється покупцем у вигляді 100% вартості Товару по факту завантаження (до фактичної відправки товару), на протязі одного банківського дня шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
У випадку порушення своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність визначену Договором та чинним в Україні законодавством (п. 7.1. Договору).
Відповідно до умов п. 8.1. Договору даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до Специфікації №1 від 15.07.2024, що є невід'ємною частиною Договору, сторони визначили характеристики товару, його кількість та ціну.
На виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача був поставлений Товар на загальну суму 3791036,07 грн, який відповідач прийняв, що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме: № 60 від 15.07.2024 на суму 2849167,56 грн та № 61 від 17.07.2024 на суму 941868,51 грн.
Транспортування Товару здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних (т. 1, а.с. 27-37), а саме: № 001 від 15.07.2024; № 002 від 15.07.2024; № 003 від 15.07.2024; № 005 від 15.07.2024; № 006 від 15.07.2024; № 007 від 15.07.2024; № 001 від 17.07.2024; № 002 від 17.07.2024; № 003 від 17.07.2024; № 004 від 17.07.2024.
За поставлений Товар позивачем були виставлені відповідачу рахунки № 30 від 15.07.2024 та № 31 від 15.07.2024, які відповідач повинен був оплати не пізніше 16.07.2024 та 18.07.2024 відповідно.
Відповідно до банківської виписки, товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “ПІВДЕНЬ ЗЕРНОТРЕЙД» було здійснено наступні платежі: платіжна інструкція № 192 від 15.07.2024 на суму 996514,00 грн у т.ч. ПДВ, платіжна інструкція № 193 від 15.07.2024 на суму 996514,00 грн у т.ч. ПДВ, платіжна інструкція № 197 від 17.07.2024 на суму 800 000,00 грн у т.ч. ПДВ, платіжна інструкція № 201 від 17.07.2024 на суму 282000,00 грн у т.ч. ПДВ, платіжна інструкція № 202 від 17.07.2024 на суму 175000,00 грн у т.ч. ПДВ. Таким чином відповідачем було сплачено в загальному 3250028,00 грн у т.ч. ПДВ.
Здійснення вказаних платежів підтверджується фільтрованою випискою за період з 15.07.2024 по 07.02.2025 (т. 1, а.с. 47).
Позивач направив відповідачу цінним листом з описом вкладення претензію № 1 від 10.02.2025 з вимогою сплатити заборгованість за Договором поставки від 15.07.2024 № 1507/24 у розмірі 541008,07 грн у т.ч. ПДВ. Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та реагування.
Позивач зазначає, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати поставленого товару, у зв'язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 541008,07 грн.
Також у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за Договором по сплаті вартості товару на суму 541008,07 грн, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 13319,76 грн та інфляційні втрати у розмірі 64840,71 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСНА» підлягають задоволенню, з таких підстав.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (в редакції чинній на час виникнення між сторонами правовідносин).
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості..
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши зміст Договору поставки № 1507/24 від 15.07.2024, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
За приписами ч. 1 ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що на виконання умов Договору, ТОВ “ВЕСНА» поставило ТОВ “Торговельна компанія “ПІВДЕНЬ ЗЕРНОТРЕЙД» у період з 15.07.2024 по 17.07.2024 товар на загальну суму 3791039,07 грн.
Факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 3791039,07 грн підтверджено відповідними товарними накладними (т. 1, а.с. 24-25) та товарно-транспортними накладними (т. 1, а.с. 27-37).
Строк та умови здійснення відповідачем оплати вартості товару поставленого за Договором, визначені розділом 5 Договору.
Відповідно до умов п. 5.2. Договору оплата, здійснюється покупцем у вигляді 100% вартості Товару по факту завантаження (до фактичної відправки товару), напротязі одного банківського дня шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення приписів розділу 5 Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України не було здійснено повного розрахунку з позивачем за поставлений товар, що призвело до виникнення простроченої заборгованості у розмірі 541008,07 грн.
Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 541008,07 грн відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 541008,07 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 13319,76 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 64840,71 грн, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.
Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат, вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 13319,76 та суми інфляційних втрат у розмірі 64840,71 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 9287,52 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “ПІВДЕНЬ ЗЕРНОТРЕЙД» (35039, м. Одеса, вул. Артилерійська 2, буд. 6, офіс 9; код ЄДРПОУ 44945932) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСНА» (20380, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Коржова Слобода, вул. Перемоги, буд. 2; код ЄДРПОУ 14215187) суму основного боргу у розмірі 541008,07 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 64840,71 грн, суму 3% річних у розмірі 13319,76 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 9287,52 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 15.09.2025.
Суддя Нікітенко С.В.