14 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/748/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання К.Д. Савці
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунальної організації "Київмедспецтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Оригінал" про стягнення 26917,50 грн., -
Комунальна організація "Київмедспецтранс" звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Оригінал" про стягнення штрафу в розмірі 26917,50 грн. за договором про закупівлю товарів № 35к від 12.02.2025 р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю товарів № 35к від 12.02.2025 р. в частині непоставлення замовлених товарів, внаслідок чого позивач на підставі п. 7.1 вказаного договору нарахував відповідачу штраф в сумі 26917,50 грн.
Так, позивач зазначає, що за результатами закупівлі (ідентифікатор закупівлі № UA-2025-02-04-016881-a) між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак Оригінал» 12.02.2025 р. укладено договір про закупівлю товарів № 35к, згідно п. 1.1. якого учасник, якого визначено переможцем закупівлі (ідентифікатор закупівлі № UA-2025-02-04-016881-a) зобов'язується поставляти та передати у власність замовника ДК 021:2015 за кодом Єдиного закупівельного словника (CPV) 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (далі - товар) належної якості, а замовник зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору.
Як вказує позивач, відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та вартість товару визначається у специфікації (додаток № 1 до договору).
Умови поставки товару визначені позивачем та відповідачем в розділі 5 договору. Зокрема, п. 5.1. договору передбачено, що учасник здійснює поставку товару замовнику в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п. 5.2. договору поставка здійснюється учасником партіями, обсяг і строк поставки окремої партії визначаються сторонами на підставі заявок замовника. Замовлення товарів здійснюється замовником через будь-який доступний сторонам засіб зв'язку (факсом, телефоном, електронна пошта, поштове відправлення, листом, кур'єром, особисто та інші). Письмова заявка може бути направлена учаснику у формі скан-копії на електронну адресу truck.original.nikolaev@gmail.com. Сторони погодили, що заявка на поставку товару, направлена замовником учаснику на електронну адресу truck.original.nikolaev@gmail.com у формі скан-копії, вважається отриманою учасником у будь-якому випадку.
Згідно з п. 5.3. договору поставка товару здійснюється на умовах DDP - Київ (Інкотермс у редакції 2010 р.). Учасник здійснює поставку товару на склад замовника за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16 В та вул. Дегтярівська, 25 (понеділок - п'ятниця з 08 години до 16 години). Відповідно до п. 5.4. договору строк поставки товару: до 31 березня 2025 року. Пунктом 6.3.1. Договору визначено, що учасник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
За ствердженням позивача, він на виконання умов договору, передбачених пунктом 5.2., 21.03.2025 р. об 11 годині 14 хвилин направив на електронну адресу відповідача truck.original.nikolaev@gmail.com скан-копію письмової заявки від 21.03.2025 року № 09/094-585-7, в якій було зазначено дату поставки товару та кількість одиниць товару, які відповідач повинен поставити позивачу. Зокрема, вказаною письмовою заявкою позивач просив відповідача поставити до 31.03.2025 року на умовах договору 7 одиниць товару загальною вартістю 58840,00 грн. Так, у письмовій заявці останнім днем строку поставки партії товару було зазначено 31.03.2025 р. Аналогічний строк поставки товару (до 31.03.2025 р.) визначений пунктом 5.4. договору.
Як вказує позивач, відповідачем було частково виконано заявку та поставлено позивачу, у зазначений у заявці строк (до 31.03.2025р.), товар на загальну суму 5005,00 грн. Решту товару, вказаного у заявці, на загальну суму 53835,00 грн., у зазначений у заявці строк (до 31.03.2025р.) відповідач не поставив, що, на думку позивача, є грубим порушенням умов договору, а саме п. п. 5.1., 5.2., 5.4., 6.3.1. договору, та не виконано взятих на себе зобов'язань щодо поставки партії товару у зазначений у заявці та договорі строк.
Позивач зазначає, що відповідальність сторін за порушення умов договору та умови застосування оперативно - господарських санкції передбачені розділом 7 договору. Так, відповідно до п. 7.1. договору за порушення строків поставки товару (партії товару), а також за не поставку товару (партії товару) або поставку товару (партії товару) в кількості меншій, ніж зазначено замовником у заявці, учасник на вимогу замовника сплачує неустойку (штраф) у розмірі 50% від вартості товару (партії товару) поставленого з порушенням строку, зазначеного у заявці замовника, або непоставленого чи поставленого у кількості меншій ніж зазначено замовником у заявці. За ствердженням позивача, відповідач не здійснив поставку партії товару у зазначений у заявці та п. 5.4. договору строк, чим порушив строки поставки партії товару. Відтак, на думку позивача, відповідач, за порушення строків поставки партії товару загальною вартістю 53835,00 грн. зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф) в розмірі 50% від вартості вказаної партії товару, що становить 26917,50 грн. З огляду на викладене, позивач вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є застосування до відповідача штрафних санкцій, про стягнення яких заявлено даний позов.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2025 р. вказану позовну заяву Комунальної організації "Київмедспецтранс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/748/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.06.2025 р. о 10:30.
03.06.2025 р. від представника позивача - Бахуринського І.М. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 8409/25), згідно з якою позивач просить суд розглянути позовну заяву без участі представника позивача та задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 р. по справі № 915/478/25 розгляд справи відкладено на 14.07.2025 р., приймаючи до уваги неявку представників сторін у судове засідання і неможливість з'ясування заперечень відповідача на позов з огляду на відсутність відзиву на позов.
07.07.2025 р. від представника позивача - Бахуринського І.М. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 10117/25), згідно з якою позивач просить суд розглянути позовну заяву без участі представника позивача та задовольнити позов в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 14.07.2025 р., представники сторін не з'явились.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою місцезнаходження, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслані судом копії ухвал суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були вручені відповідачу 22.05.2025 р. та 18.06.2025 р. відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Крім того, в ч. 6 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Так, судом направлялись ухвали суду на електронну адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві: truck.original.nikolaev@gmail.com. При цьому відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містять інформацію про те, що відповідачу документ доставлено до електронної скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа - ухвал суду від 14.05.2025 та від 09.06.2025.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
12.02.2025 р. між Комунальною організацією "Київмедспецтранс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трак Оригінал" (учасник) укладено договір про закупівлю товару № 35к, за умовами якого учасник, якого визначено переможцем закупівлі (ідентифікатор закупівлі ОА-2025-02-04-016881-а) зобов'язується поставляти та передати у власність замовника; ДК 021:2015 за кодом Єдиного закупівельного словника (СРУ) 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (далі - товар) належної якості, а замовник зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та вартість товару визначається у специфікації (додаток № 1 до договору).
Відповідно до п. 1.3 договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Як визначено розділом 3 договору (п. 3.1-3.3), ціна на товар встановлюються в національній валюті України. Учасник зобов'язується поставляти та передавати у власність замовнику товар за ціною, визначеною у специфікації (додаток № 1 до договору) за одиницю кожного найменування. Загальна сума договору становить 412173,00 грн., в т.ч. ПДВ - 68695,50 грн. Ціна за одиницю кожного найменування товару, визначена цим договором (додаток № 1 до договору), с істотною умовою цього договору, яка може змінюватися відповідно до умов даного договору та чинного законодавства України.
Відповідно до розділу 4 договору (п. 4.1-4.3), розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом прямого переказу грошей на розрахунковий рахунок учасника з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з моменту отримання товару та видаткових документів, а у випадку затримки бюджетного фінансування - протягом 3 робочих днів з моменту отримання коштів відповідно до п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України. Бюджетне зобов'язання, взяте замовником за цим договором згідно наявного відповідного бюджетного призначення (ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України), передбаченого кошторисом на бюджетний період 2025 року. Платежі з бюджету за цим бюджетним зобов'язанням здійснюватимуться органом Казначейства України за дорученням замовника відповідно до вимог ст.49 Бюджетного кодексу України. Замовник зобов'язується оплатити вартість поставленого товару на умовах цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору учасник здійснює поставку товару замовнику в порядку і на умовах, передбачених цим договором
Як визначено п. 5.2 договору, поставка здійснюється учасником партіями, обсяг і строк поставки окремої партії визначаються сторонами на підставі заявок замовника. Замовлення товарів здійснюється замовником через будь-який доступний сторонам засіб зв'язку (факсом, телефоном, електронна пошта, поштове відправлення, листом, кур'єром, особисто та інші). Письмова заявка може бути направлена учаснику у формі скан-копії на електронну адресу truck.original.nikolaev@gmail.com. Сторони погодили, що заявка на поставку товару, направлена замовником учаснику на електронну адресу truck.original.nikolaev@gmail.com у формі скан-копії, вважається отриманою учасником у будь - якому випадку.
Відповідно до п. 5.3 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP - Київ (Інкотермс у редакції 2010 р.). Учасник здійснює поставку товару на склад замовника за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16 В та вул. Дегтярівська, 25 (понеділок - п'ятниця з 8:00 години до І6:00 години).
Сторони визначили, що відповідно до п. 5.4 договору строк поставки товару до 31.03.2025 р.
Згідно з пп. 6.3.1 п. 6.3 договору учасник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 7.1 договору за порушення строків поставки товару (партії товару), а також за непоставку товару (партії товару) або поставку товару (партії товару) в кількості меншій, ніж зазначено замовником у заявці, учасник на вимогу замовника сплачує неустойку (штраф) у розмірі 50% від вартості товару (партії товару) поставленого з порушенням строку, зазначеного у заявці замовника, або непоставленого чи поставленого у кількості меншій, ніж зазначено замовником у заявці.
Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2025 року, але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов'язань сторонами.
Як встановлено п. 11.5 договору, належним доказом направлення стороною скан-копій документів, передбачених умовами цього договору, а також скан-копій документів не передбачених цим договором, але таких, які одна сторона вважає за необхідне направити іншій стороні на електронну адресу, зазначену в цьому договорі, з метою врегулювання будь-яких відносин, що виникають з цього договору, є скріншот зображення екрану монітор) комп'ютера, на якому відображено електронну адресу (зазначену в цьому договорі) відправника, електронну адресу (зазначену в цьому договорі) одержувача, дата і час відправлення відповідного електронного повідомлення. Скан-копія документу не є електронним документом (копією електронного документу) в розумінні частини першої статті 5, частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не передбачає проставлення електронного підпису, для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, укладений між сторонами по справі договір поставки від 12.02.2025 р. № 35к є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
За положеннями ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно зі ст. 689 ЦК покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
За умовами п. 5.3 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP - Київ (Інкотермс у редакції 2010 р.). Учасник здійснює поставку товару на склад замовника за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16 В та вул. Дегтярівськя, 25 (понеділок - п'ятниця з 8:00 години до І6:00 години).
Згідно з правилами Інкотермс вказаний термін «DDP» означає передачу товару в розпорядження покупця в призначеному місці, з оплатою продавцем всіх ризиків по його доставці. До них відносяться: ризики під час транспортування до місця призначення, митні витрати на вивезення та ввезення, різні збори організації експорту з однієї країни і імпорту в іншу, податки.
Отже, за вказаними умовами відповідач як постачальник зобов'язався доставити товар в обумовлене місце призначення, а саме м. Київ, вул. Куренівська, 16 В та вул. Дегтярівська, 25.
Як з'ясовано судом, позивачем 21.03.2025 р. було сформовано заявку № 585-1 на поставку товару на загальну суму 58840,00 грн., строк поставки товару згідно умов договору до 31.03.2025 р. Вказана заявка була направлена на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі - truck.original.nikolaev@gmail.com, що підтверджується відповідним скріншотом, з якого вбачається що 21.03.2025 р. об 11:14 на електронну пошту truck.original.nikolaev@gmail.com була надіслана заявка за договором від 12.02.2025 р. № 35к.
За умовами п. 11.5 договору належним доказом направлення стороною скан - копій документів, передбачених умовами цього договору, а також скан - копій документів не передбачених цим договором, але таких, які одна сторона вважає за необхідне направити іншій стороні на електронну адресу, зазначену в цьому договорі, з метою врегулювання будь - яких відносин, що виникають з цього договору, є скріншот зображення екрану монітор) комп'ютера, на якому відображено електронну адресу (зазначену в цьому договорі) відправника, електронну адресу (зазначену в цьому договорі) одержувача, дата і час відправлення відповідного електронного повідомлення. Скан-копія документу не є електронним документом (копією електронного документу) в розумінні частини першої статті 5, частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не передбачає проставлення електронного підпису, для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Відтак, суд доходить до висновку, що вищевказаний скріншот з екрану комп'ютера є достатнім доказом надіслання вказаної заявки відповідачу.
На виконання умов договору від 12.02.2025 р. № 35к та заявки позивача від 21.03.2025 р. відповідачем товар було поставлено частково на суму 5005,00 грн. Решта товару на суму 53835,00 грн. відповідач не поставив, докази протилежного матеріали справи не містять.
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором щодо поставки товару у відповідній кількості згідно вищевказаної заявки від 21.03.2025 р.
Так, непоставкою позивачу товарів за вказаною заявкою в межах спірного договору № 35к від 12.02.2025 р. відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за цим договором, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (непоставка обумовленої кількості товару в строк, передбачений умовами договору) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п. 7.1 спірного договору сторонами передбачено, що за порушення строків поставки товару (партії товару), а також за непоставку товару (партії товару) або поставку товару (партії товару) в кількості меншій, ніж зазначено замовником у заявці, учасник на вимогу замовника сплачує неустойку (штраф) у розмірі 50% від вартості товару (партії товару) поставленого з порушенням строку, зазначеного у заявці замовника, або непоставленого чи поставленого у кількості меншій, ніж зазначено замовником у заявці.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 статті 551 ЦК Українивизначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Так, позивачем нараховано відповідачу штраф за порушення строків поставки партії товару в розмірі 50% вартості непоставленого товару згідно з заявкою від 21.03.2025 р., що дорівнює 26917,50 грн. (58840,00 - 5005,00 = 53835,00/100*50%).
Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що вказаний розрахунок був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 26917,50 грн.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Комунальної організації "Київмедспецтранс" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, що складають 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Комунальної організації "Київмедспецтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Оригінал" про стягнення 26917,50 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Оригінал" (54039, м. Миколаїв, вул. Веcелинівська, 1-А; код ЄДРПОУ 37031647) на користь Комунальної організації "Київмедспецтранс" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-в; код ЄДРПОУ 01993807) штраф у розмірі 26917/двадцять шість тисяч дев'ятсот сімнадцять/грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн. 40 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 12.09.2025 року, з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості, а також перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці у період з 15.07.2025 по 17.07.2025 року, з 07.08.2025 по 11.08.2025 року, з 21.08.2025 по 02.09.2025 і 11.09.2025, та тимчасовою непрацездатністю з 04.08.2025 по 06.08.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва