Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"16" квітня 2007 р. Справа № АС-03/460-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Афанасьєв В.В., судді Барбашова С.В. , Гагін М.В.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача -Недашковського В.М. за довіреністю 277/1 від 19.12.2006р., Козловича С.М. за довіреністю 277/2 від 19.12.2006р.
відповідача -Демчан А.В. к/дов. №3092/10/10-015 від 04.04.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 930Х/3-9 на постанову господарського суду Харківської області від 29.01.07 по справі № А-04/314-04
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" м. Харків
до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
встановила:
06 вересня 2004 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 16.08.2004р. №987/26-222/6175 та №988/26-222/6178.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08 листопада 2004 року (суддя Григоров А.М.) в позові було відмовлено та повернуто позивачу з державного бюджету зайво сплачене державне мито у сумі 85,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2004 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України Харківського управління начальника робіт залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2004 року у справі № А-04/314-04 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11 травня 2005 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2004 року та рішення господарського суду Харківської області від 08 листопада 2004 року скасовані, справа № А-04/314-04 направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05 серпня 2005 року у справі №АС-41/214-05 (суддя Мінаєва О.М.) у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2005 року у справі №АС-41/214-05 апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України Харківського управління начальника робіт залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 05 серпня 2005 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2005 року ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2005 року та рішення господарського суду Харківської області від 05 серпня 2005 року скасовані, справа №АС-41/214-05 (н.р.АС-04/314-04) направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Постановою господарського суду Харківської області від 29 січня 2007 року у справі №АС-03/460-06(н.р.АС-41/214-05) (суддя Водолажська Н.С.) позов задоволено частково. Визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 16.08.2004р. №988/26-222/6178 в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 18 605,00 грн. В решті вимог в позові відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" 3,40 грн. судового збору.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова, з зазначеною постановою господарського суду Харківської області від 29 січня 2007 року не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій він зазначає, що суд необґрунтовано прийняв до уваги суми, сплачені підприємством позивача за платіжними дорученнями по призначенню платежу, проте судом не враховані данні особового рахунку куди зараховувались платежі - на рахунок погашення поточної недоїмки. Крім того, судом першої інстанції не враховані штрафні санкції, нараховані за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань згідно з договором про списання податкового боргу № 18 від 02.07.2001 р.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а також його представник у судовому засіданні вважають вимоги скарги відповідача необґрунтованими та безпідставними, оскаржувану постанову місцевого господарського суду вважають такою, що прийнята при всебічному, повному та об'єктивному всіх матеріалів справи, яким суд надав відповідну правову оцінку, у зв'язку з чим просять апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 29 січня 2007 року у справі №АС-03/460-06(н.р.АС-41/214-05) залишити без змін.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі посвідчення №1969 від 13.08.2004 р. була прове дена документальна перевірка позивача з питання несвоєчасної сплати узго дженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків.
За результатами перевірки був складений акт про виявлені порушення податкового законодавства №285/26-222/314 від 16.08.2004 р., який є підставою виникнення зв'язаних між собою податкових повідомлень-рішень від 16.08.2004 р.: №987/26-222/6175 і №988/26-222/6178, згідно з якими позивачу були нараховані штрафні санкції - за затримку більш 30 і менш 90 календарних днів граничного терміну сплати погодженого зобов'язання 1 625,0 грн. - у розмірі 325,0 грн. та штрафні санкції за затримку більш 90 календарних днів граничного терміну сплати погодженої суми податкового зобов'язання 56426,0 грн. - у розмірі 28 213,00 грн.
Проте, як свідчить розрахунок штрафних санкцій, нарахованих відповідачем Державному підприємству Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт", до розрахунку були включені платежі, проведені позивачем в погашення податкових зобов'язань, які виникли при подачі податкових декларацій та в погашення зобов'язань з договором про розстрочення податкового боргу за № 18 від 09 липня 2001 року. Цей розрахунок свідчить, що загальна сума штрафних санкцій визначена у розмірі 19751,0 грн. і вона відрізняється від розміру штрафних санкцій, застосованих оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями на 8787,0 грн.
Як вбачається з даного розрахунку, податкова декларація за вересень 2001 року була подана 22.10.2001 р. - граничний термін платежу - 31.10.2001 р., в по гашення узгоджених нею зобов'язань були зараховані платежі, проведені платіжним дорученням № 196 від 28.11.2002 р., з зазначенням призначення платежу -погашення недоїмки по ПДВ за 2001 р. Цим же платіжним дорученням були погашені зобов'язання по ПДВ по податковій декларації за жовтень 2001 р. - граничний термін сплати - 31.11.01 р., за листопад 2001 р. - граничний термін сплати 01.01.2002р., за грудень 2001 р. - граничний термін сплати 31.01.2002 р. Оскільки оплата проведена за межами 90 днів, то відповідачем розраховані фінансові санкції в розмірі 50% від суми оплати. В рахунок погашення податкових зобов'язань, узгоджених в податковій декларації за січень 2002 р. - граничний строк оплати - 03.03.2002 р., були зара ховані кошти, сплачені платіжним дорученням №49 від 17.03.2003 р., з зазначенням призначення платежу - погашення недоїмки за 2002 р. Цим же платіж ним дорученням були погашені зобов'язання по податковим деклараціям за лютий 2002 р. - граничний строк оплати - 01.04.2002 р. та частково за березень 2002 р. - граничний строк оплати -05.05.2002 р.
Також податкові зобов'язання за березень 2002 р. були погашені платіжним дорученням № 105 від 21.04.2003р., з зазначенням призначення платежу - погашення недоїмки за 2002 р. та платіжним дорученням № 140 від 15.05.2003 р. , з зазначенням призначення платежу - погашення недоїмки за 2002 р.
Крім того, платіжним дорученням №140 від 15.05.2003 р. були погашені зобов'язання по податковим деклараціям за квітень 2002 р. - граничний строк сплати - 31.05.2002 р., за травень 2002 р. - граничний строк оплати - 30.06.2002 р., за червень 2002 р. - граничний строк оплати - 01.08.2002 р., частково за липень 2002 р. - граничний строк оплати - 31.08.2002 р., частково за серпень 2002 р. - граничний строк оплати 30.09.2002 р., частково за вересень 2002 р. - граничний строк оплати - 31.10.2002 р., частково за жовтень 2002 р. - граничний строк опла ти - 30.11.2002 р. та частково за грудень 2002 р. - граничний строк оплати -30.01.2003р.
Узгоджені податковою декларацією за серпень 2002 р., подат кові зобов'язання сплачувалися платіжним дорученням № 161 від 24.09.2002 р. на суму 500,0 грн. - призначення платежу - ПДВ за серпень 2002 р., тобто без пору шення встановленого граничного строку.
Податкові зобов'язання по податковій декларації за вересень 2002 р. час тково також сплачувалися платіжним дорученням № 191 від 07.11.2002 р. - на су му 300,0 грн., тобто з порушенням граничного строку платежів на 7 днів, що передбачає застосування фінансових санкцій в розмірі 10%, але санкції в тако му розмірі не застосовувалися відповідачем і з цього приводу податкове повідомлення-рішення не приймалося.
Податкові зобов'язання по податковій декларації за жовтень 2002 р. част ково були погашені платіжним дорученням № 192 від 12.11.2002 р. - призначення плате жу - ПДВ за жовтень 2002 р. на суму 650,0 грн., тобто без порушення встано вленого граничного строку.
Податкові зобов'язання по податковій декларації за листопад 2002 р. бу ли погашені платіжним дорученням № 232 від 19.12.2002 р. - призначення платежу - ПДВ за листопад 2002 р. на суму 1500,0 грн., тобто без порушення встановленого граничного строку.
Податкові зобов'язання за грудень 2002 р. також частково були погашені платіжним дорученням № 259 від 30.10.2003 р. - призначення платежу - сплата недоїмки за 2002 р. на суму 2816,0 грн.
Податкові зобов'язання за січень 2003 р. - граничний строк оплати -03.03.2003 р. в сумі 826,0 грн. були погашені платіжним дорученням № 177 від 27.06.2003 р., в якому призначення платежу - погашення недоїмки за 2003 р.
Також платіжним дорученням № 177 від 27.06.2003 р. погашалися податко ві зобов'язання за лютий 2003 р. - граничний строк оплати - 31.03.2003 р. в сумі 316,0 грн.
Цим же платіжним дорученням частково були погашені зобов'язання по ПДВ за березень 2003 р. - граничний строк оплати - 30.04.2003 р. в сумі 858,0 грн. і за цей же податковий період зобов'язання погашалися платіжним дору ченням № 180 від 27.06.2003 р. - зарахування платежу по податку з власників транспортних засобів за 1-2 квартали 2003 р. в рахунок погашення зобов'язань по ПДВ за заявою платника, тобто з порушенням граничного строку оплати на 88 днів, що передбачає застосування фінансових санкцій в розмірі 20% від сплаченої суми.
Податкові зобов'язання за квітень та червень 2003 р. - граничні строки платежів 30.05.2003 р. та 31.07.2003 р. відповідно, були сплачені платіжними до рученнями № 148 від 29.05.2003 р. - призначення платежу - ПДВ за квітень 2003 р. та № 197 від 11.07.2003 р. - призначення платежу - ПДВ за червень 2003 р., тобто без пору шення граничного строку сплати.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду, як і суд першої інстанції вважає, що усі вище перелічені платежі, здійснені Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" були чітко визначені позивачем - яка сума, на який розрахунковий рахунок та призначення платежу.
Пунктом 17.1.7 статті 17 Закону України «Про поря док погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державни ми цільовими фондами" передбачене фінансові санкції застосовування фінансових санкцій до платників податків, коли вони не сплачують узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом. Проте, як свідчать розрахунки штрафних санкцій, в них були включені і платежі, зараховані в погашення боргу, який був розстрочений згідно з договором про розстрочення №18 від 09 липня 2001 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Тому строки і порядок погашення роз строченого боргу встановлені цим Договором, а не Законом України «Про поря док погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державни ми цільовими фондами».
Отже, на думку колегії суддів, висновки місцевого господарського суду щодо розрахунку фінансових санкцій 50% є правомірними та обґрунтованим у розмірі 9713,0 грн., а 20% - в розмірі 500,0 грн.
Крім того, зважаючи на те, що податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій 10% відповідачем не приймалося, то суд також правомірно не прийняв цих нарахувань. Також є обґрунтованим та підтвердженим представником позивача в судовому засіданні розрахунок фінансових санкцій на загальну суму 9521,9 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вірно дійшов висновку про те, що у відповідача не було підстав для винесення податкового повідомлення-рішення в частині стягнення з позивача платежів, зарахованих в погашення боргу, який був розстрочений згідно з договором про розстрочення №18 від 09 липня 2001 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Тому, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, п.1.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила:
Постанову господарського суду Харківської області від 29 січня 2007 року у справі №АС-03/460-06(н.р.АС-41/214-05) залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.
Головуючий суддя Афанасьєв В.В.
суддя Барбашова С.В.
суддя Гагін М.В.