ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.09.2025Справа № 910/8378/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАВА ТРАНС" (08170, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Юрівка, вулиця Набережна, будинок 12) до Приватного підприємства "МЕГОМАКС" (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке Шосе, будинок 13, кімната 214) про стягнення 622 769,41 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
04.07.2025 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАВА ТРАНС" надійшла позовна заява до Приватного підприємства "МЕГОМАКС" про стягнення заборгованості за Договором оренди №ДОП 11-03/2024 від 11.03.2024 у розмірі 622 769,41 грн. з яких: 442941,02 грн - основна заборгованість, 30132,16 грн - пені, 137296,41 грн - штраф, 9461,54 грн - інфляційне збільшення, 2938,28 грн - 3% річних та була передана 07.07.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою суду від 11.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 11.07.2025 була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу 12.07.2025 о 15:09 год., що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.
01.09.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про зменшення суми штрафних санкцій, що підлягає стягненню за договором оренди № ДОП 11-03/2024 від 11.03.2024, до загального розміру в 1000,00 грн.
Останнє обґрунтоване тим, що відповідач вважає такий розмір штрафних санкцій неспівмірним із сумою основного боргу, таким, що не відповідає фактичним обставинам, що призвели до виникнення заборгованості. Задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому розмірі призведе до покладення на Відповідача надмірних та необґрунтовано завищених матеріальних втрат, що не відповідає завданню господарського судочинства.
01.09.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу у відповідності до якої представник вважає, що такий розмір судових витрат є неспівмірним зі складністю даної справи, предметом спору, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), затребуваних адвокатом годин на виконання таких доручень клієнта, а також участю адвоката у судових засіданнях (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи).
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
11.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУЛАВА ТРАНС" (орендодавець) та Приватним підприємством "МЕГОМАКС" (орендар) укладено договір оренди № ДОП 11-03/2024, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об'єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору та складає єдиний документ.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці обладнання, протягом трьох робочих днів після здійснення попередньої оплати першого періоду розрахунків за оренду такого обладнання, здійсненого в порядку пункту 6.5 цього договору, якщо сторони не дійшли письмової згоди про інше.
За змістом пунктів 3.2, 3.3 договору орендар має право отримати за згодою Орендодавця одну, або декілька одиниць обладнання протягом строку дії договору. У зв'язку з наведеним, дата підписання договору та дата підписання акту прийому-передачі обладнання можуть не співпадати. При передачі орендарю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим договором, сторони підписують акт прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Такий акт прийому-передачі складається безпосередньо орендодавцем та підписується сторонами в двох екземплярах по одному для кожної зі сторін.
Згідно з пунктом 3.6. договору підписання акту прийому-передачі сторонами свідчить про факт і дату передачі обладнання орендарю в оренду на умовах даного договору.
З моменту підписання сторонами акту прийому передачі конкретної одинці або декількох одиниць обладнання, для них набувають чинності всі умови вказаного договору, а також умови, які викладені в акті прийому передачі обладнання (пункт 3.7 договору).
Пунктом 4.1 договору початок строку перебігу оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання сторонами акту прийому передачі такого обладнання.
При поверненні орендарем орендодавцю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим договором уповноважені представники сторін підписують (та при наявності засвідчують печаткою) Акт прийому -передачі, який є невід'ємною частиною Договору. Для підписання акту прийому-передачі представник Орендаря повинен пред'явити Орендодавцю документ, що підтверджує його повноваження, в тому числі, на підписання акту огляду технічного стану обладнання (п. 5.1 договору).
У відповідності до п. 5.2 договору, такий акт прийому-передачі, а також Акт огляду технічного стану обладнання складається безпосередньо орендодавцем та підписується Сторонами в двох екземплярах по одному для кожної зі Сторін.
Пунктами 5.3 - 5.5 договору визначено, що строк оренди вважається закінченим, а обладнання таким, що підлягає поверненню орендодавцю в строк визначений в Акті прийому-передачі, за яким таке обладнання передавалось в оренду. Якщо строк оренди визначений в Акті прийому-передачі було продовжено за згодою сторін на той самий строк, обладнання підлягає поверненню по закінченню такого продовженого строку. Якщо в Акті прийому - передачі обладнання зазначено лише строк початку оренди, тобто обладнання передано на невизначений строк, то строк оренди вважається закінченим, а обладнання підлягає поверненню:
- в п'ятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги від Орендодавця, якщо Орендодавець не зазначив конкретну дату. Така вимога може бути направлена Орендарю на його номер факсу, або особисто вручена під розпис уповноваженій особі Орендаря, або надіслано поштою рекомендованим чи цінним листом на адресу, що зазначена Орендарем в договорі;
- в п'ятиденний строк з моменту письмового повідомлення про закінчення строку оренди та повернення обладнання Орендарем;
- в момент закінчення строку дії договору, якщо його строк дії не було продовжено у визначеному даним договором порядку.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що орендар повинен повернути обладнання технічно справним, в такому ж стані як отримав в оренду, з урахуванням його нормального зносу. Крім того, обладнання повинно бути відчищено від будівельного, монтажного, іншого бруду, від забруднення фарбою, мастилами, іншими технічними забруднювачами та сумішами, а також від майна Орендаря, що може знаходитись в такому обладнанні. При поверненні забрудненого обладнання, Орендар повинен оплатити всі витрати Орендодавця по видаленню забруднення з обладнання або його ремонту, на підставі виставленого Орендодавцем рахунку в безакцептному порядку.
Відповідно до пункту 5.9 договору фактичною датою повернення обладнання вважається дата підписання акту прийому-передачі обладнання сторонами, якщо інше не випливає з умов договору.
Згідно п. 5.15 -5.15.2 договору встановлено, при поверненні Орендарем обладнання Орендодавцю, уповноважені представники сторін здійснюють огляд його технічного стану. Результати огляду технічного стану обладнання відображаються в акті огляду технічного стану обладнання або заносяться безпосередньо до Акту прийому - передачі.
В разі виявлення слідів пошкоджень, поломок, забруднень обладнання, такі дані заносяться до акту огляду технічного стану обладнання та робиться запис стосовно вини Орендаря у виявлених недоліках обладнання.
В разі встановлення факту технічної несправності обладнання, його некомплектності (відсутності деталей) при поверненні обладнання, такі факти заносяться до акту огляду технічного стану обладнання.
Відповідно до пункту 5.26. договору, у випадку встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за Договором обладнання чи його деталей, Орендар відшкодовує вартість обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку Орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами на нове обладнання, а також оплачує всі витрати, пов'язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене обладнання ідентичним, яке придбає сам Орендар у безспірному порядку.
Згідно з п. 6.1. договору орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок орендодавця або сплати готівкою за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.3. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п. 5.1. договору або датою припинення/розірвання договору, якщо акт прийому-передачі не підписаний орендарем з його вини, або з моменту фактичного вилучення орендодавцем орендованого майна.
Розрахунок орендної плати здійснюється виключно орендодавцем на основі встановленого ним тарифу за добу або місяць оренди кожної окремої одиниці обладнання та вказується в акті прийому-передачі, який підписується сторонами договору при передачі обладнання в оренду. Всі розрахунки по даному договору здійснюється в національній валюті України - гривні (пункти 6.2, 6.3 договору).
Пунктом 6.4 договору встановлено, Орендар сплачує орендну плату за кожен конкретний період в розмірі та на підставі Рахунків наданих Орендодавцем. В вказані дати сторони підписують акти, якими засвідчується факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період.
Згідно пункту 6.5 договору орендар вносить орендну плату в порядку визначеному договором та/або актом прийому-передачі, в наступному порядку:
6.5.1 у випадку, якщо строк оренди складає менше календарного місяця, то орендна плата вноситься попередньо за весь період оренди, після підписання цього Договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання Обладнання в оренду;
6.5.2 у випадку, якщо строк оренди становить більше ніж один календарний місяць, то орендна плата вноситься попередньо за період до кінця поточного календарного місяця, в якому було фактично отримано Обладнання та за наступний календарний місяць оренди, попередня оплата здійснюється після підписання цього Договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання Обладнання в оренду;
6.5.3 за кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк не пізніше ніж за 2 (два) робочих дні до початку такого періоду розрахунків.
6.5.4 не внесення попередньої орендної плати в повному обсязі за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин оренди за цим договором стосовно певного об'єкту оренди, користування яким попередньо не оплачено. Якщо Орендар не вніс попередню плату за період розрахунків і продовжує користуватися обладнанням, він вважається таким, що прострочив (несвоєчасно оплатив) цей платіж.
6.5.5 Орендар сплачує також Орендодавцю попередньо після підписання договору за майбутнє прибирання орендованого обладнання після закінчення оренди обладнання в розмірі 1 200 грн. з ПДВ. Якщо потреби в прибиранні орендованого обладнання немає -Орендодавець повертає сплачений аванс Орендарю.
Відповідно до п. 7.2.1. договору орендодавець за цим договором має право, зокрема, вимагати від орендаря своєчасно сплачувати орендну плату за договором, а в разі прострочки, сплати неустойки згідно умов договору.
У пункті 8.1.16 договору передбачено, що за кожну отриману послугу від орендодавця орендар зобов'язаний підписати акти надання послуг. У випадку не згоди підписання акту надання послуг, орендар повинен не пізніше одного дня з моменту отримання послуги надати письмову вмотивовану відмову. У разі не надання письмової відмови та/або надання її з порушенням встановленого строку, акти вважаються такими, що узгоджені та підписані обома сторонами.
Згідно з пунктом 15.1. договору, керуючись положеннями п. 1.3 даного договору, а також положеннями ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони погодили, що орендодавець за даним договором може надавати орендарю також транспортні послуги (послуги перевезення вантажу) з застосуванням власного транспорту довірений йому орендарем вантаж з місця відправлення до пункту призначення та в строк, що вказані у заявці орендаря, і видати вантаж уповноваженій особі орендаря (або іншій особі) на його одержання, а орендар в свою чергу зобов'язується прийняти надані послуги з перевезення вантажу та сплатити за них плату, визначену в заявці та/ або виставлених рахунків та / або в актах прийому - передачі виконаних робіт.
У пункті 17.1 договору вказано, що термін дії даного договору становить 1 рік з моменту його укладення.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №1 від 14 березня 2024року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок контейнер ВМ-511 (одна одиниця);
Блок-контейнер ВМ-512 (одна одиниця);
Вішак металевий (дві одиниці);
Стіл ДСП (дві одиниці);
Стілець пластиковий (вісім одиниць);
Ліжко металеве двоярусне (шість одиниць);
Матрас (дванадцять одиниць);
Подушка (дванадцять одиниць);
Ковдра (дванадцять одиниць);
Електронний конвектор (дві одиниці);
Загальна вартість оренди становить 13 219,20грн з ПДВ. Строк оренди з 14.03.2024 по 13.04.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №2 від 16 березня 2024року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер ВМ-505 (одна одиниця);
Блок-контейнер ВМ-508 (одна одиниця);
Вішак металевий (дві одиниці);
Стіл ДСП (дві одиниці);
Стілець пластиковий (вісім одиниць);
Ліжко металеве двоярусне (три одиниць);
Ліжко металево одноярусне (дві одиниці);
Матрас (вісім одиниць);
Подушка (вісім одиниць);
Ковдра (вісім одиниць);
Електронний конвектор (дві одиниці);
Загальна вартість оренди становить 12 668,40 грн з ПДВ. Строк оренди з 16.03.2024 по 15.04.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №3 від 19 березня 2024року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер ВТ038 (одна одиниця);
Блок контейнер ВМ-506 (одна одиниця);
Вішак металевий (дві одиниці);
Стіл ДСП (дві одиниці);
Стілець пластиковий (п'ять одиниць);
Ліжко метелаве двоярусне (одна одиниця);
Матрас (дві одиниці);
Подушка (дві одиниці);
Ковдра (дві одиниці);
Електричний конвектор (дві одиниці).
Загальна вартість оренди становить 10125,00 грн з ПДВ. Строк оренди з 19.03.2024 по 18.04.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №4 від 29 березня 2024року по Договору оренди №ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер ВМ-509 (одна одиниця);
Ліжко металеве двоярусне (три одиниць);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП з тумбою (одна одиниця);
Стілець (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця);
Матрац (шість одиниць);
Подушка (шість одиниць);
Ковдра (шість одиниць);
Блок-контейнер ВМ-513 (одна одиниця);
Бойлер 250 літрів, 220 В, 2,2 кВт;
Пральна машина (одна одиниця);
Вішак металевий (дві одиниці);
Лавка гардеробна (дві одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця);
Загальна вартість оренди становить 26 730,00 грн з ПДВ. Строк оренди з 29.03.2024 по 28.04.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №5 від 11 квітня 2024 року по Договору оренди №ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер ВМ-384 (одна одиниця);
Блок-контейнер ВМ-503
Ліжко металеве одноярусне (вісім одиниць);
Вішак металевий (дві одиниці);
Стіл ДСП (дві одиниці);
Стілець (вісім одиниць);
Матрац (вісім одиниць);
Подушка (вісім одиниць);
Ковдра (вісім одиниць);
Електричний конвектор (дві одиниці);
Загальна вартість оренди становить 12636,00 грн з ПДВ. Строк оренди з 11.04.2024 по 10.05.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №6 від 15 травня 2024 року по Договору оренди №ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер ВМ-520 (одна одиниця);
Ліжко металеве (чотири одиниці);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стілець (чотири одиниці);
Матрац (чотири одиниці);
Подушка (чотири одиниці);
Ковдра (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Загальна вартість оренди становить 6318,00 грн з ПДВ. Строк оренди з 15.05.2024 по 14.06.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №7 від 01 листопада 2024 року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер BT02FP (одна одиниця);
Ліжко металеве двоярусне (одна одиниця);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП з тумбою (одна одиниця);
Стілець (три одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця);
Матрац (дві одиниці);
Подушка (дві одиниці);
Ковдра (дві одиниці);
Кодиціонер зовнішній та внутрішній блоки (одна одиниця);
Блок-контейнер ВМ-522 (одна одиниця);
Ліжко металеве двоярусне (три одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП з тумбою (одна одиниця);
Стілець (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця);
Матрац (шість одиниць);
Подушка (шість одиниць);
Ковдра (шість одиниць);
Загальна вартість оренди становить 12 279,60 грн з ПДВ. Строк оренди з 01.11.2024 по 30.11.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №8 від 08 листопада 2024 року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер ВТ034 (одна одиниця);
Блок-контейнер ВТ035 (одна одиниця);
Ліжко металеве двохярусне (чотири одиниці);
Матрац (вісім одиниць);
Подушка (вісім одиниць);
Ковдра (вісім одиниць);
Електричний конвектор (дві одиниці);
Загальна вартість оренди становить 7 398,00 грн з ПДВ. Строк оренди з 08.11.2024 по 07.12.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №9 від 09 листопада 2024 року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок контейнер ПРУ4 (одна одиниця);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (дві одиниці);
Стілець (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Загальна вартість оренди становить 3 240,00 грн з ПДВ. Строк оренди з 09.11.2024 по 08.12.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №10 від 09 листопада 2024 року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер ВТ044 (одна одиниця);
Блок-контейнер ВТ037 (одна одиниця);
Вішак металевий (чотири одиниці);
Стіл ДСП (чотири одиниці);
Стілець (вісім одиниць);
Електричний конвектор (дві одиниці).
Загальна вартість оренди становить 7 830,00 грн з ПДВ. Строк оренди з 09.11.2024 по 08.12.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №11 від 11 листопада 2024 року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Побутівка В002 (одна одиниця);
Ліжко металеве двохярусне (три одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стілець (шість одиниць);
Матрац (шість одиниць);
Подушка (шість одиниць);
Ковдра (шість одиниць);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Загальна вартість оренди становить 5 751,00 гри з ПДВ. Строк оренди з 11.11.2024 по 10.12.2024.
Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №12 від 11 листопада 2024 року по Договору оренди № ДОП 11-03/2024 від 11 березня 2024 р. ТОВ «Булава Транс» передало, а ПП «Мегомакс» отримало:
Блок-контейнер ІВ001 (одна одиниця);
Ліжко металеве двохярусне (дві одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стілець (дві одиниці);
Матрац (чотири одиниці);
Подушка (чотири одиниці);
Ковдра (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Загальна вартість оренди становить 6 264,00 грн з ПДВ. Строк оренди з 11.11.2024 по 10.12.2024.
Позивач зазначає, що відповідачеві виставлялись рахунки на оплату, однак сплачено було лише частково рахунок №811 від 23.12.2024 у розмірі 80 756,36 грн.
У підтвердження надання послуг позивачем долучено акти надання послуг: №66 від 31.01.2025 р. на суму 89 469,72 грн (підписаний сторонами з накладенням електронного цифрового підпису за допомогою сервісу Вчасно); №143 від 28.02.2025 р. на суму 76653,36,72 грн (підписаний сторонами з накладенням електронного цифрового підпису за допомогою сервісу Вчасно); №232 від 31.03.2025 р. на суму 84866,22 грн (підписаний сторонами з накладенням електронного цифрового підпису за допомогою сервісу Вчасно); №305 від 10.04.2025 р. на суму 7695,00 грн (підписаний сторонами з накладенням електронного цифрового підпису за допомогою сервісу Вчасно); №332 від 30.04.2025 р. на суму 59043,60 грн (підписаний сторонами з накладенням електронного цифрового підпису за допомогою сервісу Вчасно); №422 від 31.05.2025 р. на суму 61011,72 грн (підписаний сторонами з накладенням електронного цифрового підпису за допомогою сервісу Вчасно); №523 від 23.06.2025 р. на суму 45266,76 грн (підписаний збоку позивача з накладенням електронного цифрового підпису).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 16 липня 2024 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №01-05 від 16.07.2024 р., яке передавалось в оренду за актом №5, а саме:
Блок-контейнер ВМ-504 (одна одиниця);
Ліжко металеве одноярусне (чотири одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стілець (чотири одиниці);
Матрац (чотири одиниці);
Матрац (чотири одиниці);
Подушка (чотири одиниці);
Ковдра (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 16 липня 2024 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №02-06 від 16.07.2024 р., яке передавалось в оренду за актом №6, а саме:
Блок-контейнер ВМ-520 (одна одиниця);
Ліжко металеве одноярусне (чотири одиниця);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Матрац (чотири одиниці);
Подушка (чотири одиниці);
Ковдра (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 26 серпня 2024 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №03-08 від 26.08.2024 р., яке передавалось в оренду за актом №4, а саме:
Блок контейнер ВМ-509 (одна одиниця);
Ліжко металеве двоярусне (три одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП з тумбою (одна одиниця);
Матрац (шість одиниць);
Подушка (шість одиниць);
Ковдра (шість одиниць);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 26 серпня 2024 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №04-08 від 26.08.2024 р., яке передавалось в оренду за актом №5, а саме:
Блок-контейнер ВМ-384 (одна одиниця);
Ліжко металеве одноярусне (чотири одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Матрац (чотири одиниці);
Подушка (чотири одиниці);
Ковдра (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 30 жовтня 2024 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №05-01 від 30.10.2024 р., яке передавалось в оренду за актом №1, а саме:
Блок-контейнер ВМ-511 (одна одиниця);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стіл пластиковий (чотири одиниці);
Ліжко металеве двоярусне (три одиниці);
Матрац (шість одиниць);
Подушка (шість одиниць);
Ковдра (шість одиниць);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 30 жовтня 2024 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №06-03 від 30.10.2024 р., яке передавалось в оренду за актом №3, а саме:
Блок контейнер ВМ-506 (одна одиниця)
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стілець пластиковий (три одиниці)
Ліжко металеве двоярусне (одна одиниця);
Матрац (дві одиниці);
Подушка (дві одиниці);
Ковдра (дві одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 31 січня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №07-03 від 31.01.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №3, а саме:
Блок-контейнер ВТ038 (одна одиниця);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стілець пластиковий (дві одинці);
Ліжко металеве двоярусне (одна одиниця);
Матрас (дві одиниці);
Подушка (три одиниці);
Ковдра (дві одиниці)
Електричний конвектор (одна одиниця).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 10 квітня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №08 від 10.04.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №9, №10, 11, 12, а саме:
Блок контейнер ПРУ 4 (одна одиниця);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (дві одиниці);
Стілець (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Зазначений акт містить зауваження з боку орендодавця до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається:
блок - контейнер потребує прибирання;
інвентар стілець повернули 3 шт та не вистачає 1 стільця.
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 10 квітня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №08 від 10.04.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №10, а саме:
Блок-контейнер ВТ044 (одна одиниця);
Блок-контейнер ВТ037 (одна одиниця);
Вішак металевий (чотири одиниці);
Стіл ДСП (чотири одиниці);
Стілець (вісім одиниць);
Електричний конвектор (дві одиниці).
Зазначений акт містить зауваження з боку орендодавця до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається:
блок - контейнер потребує прибирання;
не вистачає - Столу ДСП (чотири одиниці), Стілець (вісім одиниць), Електричний конвектор (дві одиниці).
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 10 квітня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №08 від 10.04.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №11, а саме:
Побутівка В002 (одна одиниця);
Ліжко металеве двохярусне (три одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стілець (шість одиниць);
Матрац (шість одиниць);
Подушка (шість одиниць);
Ковдра (шість одиниць);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Зазначений акт містить зауваження з боку орендодавця до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається:
блок - контейнер потребує прибирання.
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 10 квітня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №08 від 10.04.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №12, а саме:
Блок-контейнер ІВ001 (одна одиниця);
Ліжко металеве двохярусне (дві одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стілець (дві одиниці);
Матрац (чотири одиниці);
Подушка (чотири одиниці);
Ковдра (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця).
Зазначений акт містить зауваження з боку орендодавця до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається:
блок - контейнер потребує прибирання.
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 23 червня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №08 від 10.04.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №1, а саме:
Блок-контейнер ВМ-512 (одна одиниця);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП (одна одиниця);
Стіл пластиковий (чотири одиниці);
Ліжко металеве двоярусне (три одиниці);
Матрац (шість одиниць);
Подушка (шість одиниць);
Ковдра (шість одиниць);
Електричний конвектор (одна одиниця).
В Акті здачі-приймання обладнання №09-01 від 23.06.2025 р. позивачем зроблено зауваження до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається: контейнер потребують прибирання; наявні пошкодження в сендвіч-панелі, яка потребує заміни; двері мають пошкодження, потребують заміни.
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 23 червня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №10-02 від 23.06.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №2, а саме:
Блок-контейнер ВМ-505 (одна одиниця);
Блок-контейнер ВМ-508 (одна одиниця);
Вішак металевий (дві одиниці);
Стіл ДСП (дві одиниці);
Стілець пластиковий (вісім одиниць);
Ліжко металеве двоярусне (три одиниць);
Ліжко металево одноярусне (дві одиниці);
Матрас (вісім одиниць);
Подушка (вісім одиниць);
Ковдра (вісім одиниць);
Електронний конвектор (дві одиниці);
В Акті здачі-приймання обладнання №10-02 від 23.06.2025 р. позивачем зроблено зауваження до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається: контейнери потребують прибирання; відсутні ключі від дверей; недостача майна: стілець пластиковий - дві одиниці.
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 23 червня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №11-04 від 23.06.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №4, а саме:
Блок-контейнер ВМ-513 (одна одиниця);
Бойлер 250 літрів, 220 В, 2,2 кВт;
Пральна машина (одна одиниця);
Вішак металевий (дві одиниці);
Лавка гардеробна (дві одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця);
В Акті здачі-приймання обладнання №11-04 від 23.06.2025 р. позивачем зроблено зауваження до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається: санітарний контейнер потребує прибирання; відсутні елементи кріплення бойлера та пральної машини; зламані лійки душу в кількості 2 одиниці; відсутні ключі від вхідних дверей.
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 23 червня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №12-07 від 23.06.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №7, а саме:
Блок-контейнер BT02FP (одна одиниця);
Ліжко металеве двоярусне (одна одиниця);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП з тумбою (одна одиниця);
Стілець (три одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця);
Матрац (дві одиниці);
Подушка (дві одиниці);
Ковдра (дві одиниці);
Кодиціонер зовнішній та внутрішній блоки (одна одиниця);
Блок-контейнер ВМ-522 (одна одиниця);
Ліжко металеве двоярусне (три одиниці);
Вішак металевий (одна одиниця);
Стіл ДСП з тумбою (одна одиниця);
Стілець (чотири одиниці);
Електричний конвектор (одна одиниця);
Матрац (шість одиниць);
Подушка (шість одиниць);
Ковдра (шість одиниць);
В Акті здачі-приймання обладнання №12-07 від 23.06.2025 р. позивачем зроблено зауваження до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається:
контейнер потребує прибирання; пошкоджене дверне полотно, потребує заміни (контейнер BT02FP); контейнер використовувався не за призначенням, як кухня. Стіни мають сліди жиру, котрі неможливо прибрати, контейнер потребує капітального ремонту; недостача майна: ліжко металеве двоярусне - одна одиниця; вішак металевий дві одиниці.
Відповідно до акту здачі повернення обладнання від 23 червня 2025 року орендарем повернуто майно за Актом здачі-приймання обладнання №13-08 від 23.06.2025 р., яке передавалось в оренду за актом №8, а саме:
Блок-контейнер ВТ034 (одна одиниця);
Блок-контейнер ВТ035 (одна одиниця);
Ліжко металеве двохярусне (чотири одиниці);
Матрац (вісім одиниць);
Подушка (вісім одиниць);
Ковдра (вісім одиниць);
Електричний конвектор (дві одиниці).
В Акті здачі-приймання обладнання №13-08 від 23.06.2025 р. позивачем зроблено зауваження до відповідності, кількості, та якості обладнання, що повертається: контейнер потребує прибирання; недостача майна: ліжко металеве двоярусне 3 одиниці; матрац - 4 одиниці; подушка - 6 одиниць; ковдра - 8 одиниць.
Листом від 23.12.2024 за вих. №23/12-01 відповідач просив відтермінувати залишок заборгованості згідно Договору оренди №ДОП 11-03/2024 від 11.03.2024 року до 30 грудня 2024 року.
Переплату згідно:
Рахунок 109 від 11.03.2024 2 транспортні послуги повернення 4 контейнерів (ВМ-505/ВМ-508/ВМ-511/ВМ-512) - переплата 62424,00 грн., в т.ч. ПДВ 10404,00 грн.
Рахунок 115 від 18.03.2024 1 транспортна послуга повернення 2 контейнерів ( ВМ-506 / ВТ038 ) - переплата 31212,00 грн., в т.ч. ПДВ 5202,00 грн.
Рахунок 236 від 09,05,2024 1 транспортна послуга повернення 1 контейнерів ( ВМ-20 ) - переплата 28836,00 грн., в т.ч. ПДВ 4806,00 грн. на загальну суму 122 472,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 412,00 грн. врахувати в орендну плату наступного періоду.
Листом від 30.12.2024 за вих. №30/12 відповідач просив відтермінувати оплату згідно рахунків: рахунок №811 від 23.12.2024р. на суму 87 384,36 в т.ч. ПДВ 14 564,06 гри. та рахунок № 670 від 06.11.2024 на суму 82 080,00 грн в т.ч. ПДВ 13 680,00 та гарантувало розрахунок до 31 грудня 2024 року згідно Договору оренди №ДОП 11-03/2024 від 11.03.2024 року.
Переплату згідно: Рахунку №109 від 11.03.2024 2 транспортні послуги повернення контейнерів (ВМ- 505/ВМ-508/ВМ-511/ВМ-512) - переплата 62 424,00,00 в т.ч. ПДВ 10 404,00 грн., Рахунку №236 від 09.05.2024 1 транспортна послуга повернення 1 контейнера (ВМ- 20) переплата 28 134,00 в т.ч. ПДВ 4689,00 грн., Рахунку №115 від 18.03.2024 1 транспортна послуга повернення 2 контейнерів (ВМ-506/ВТ038) - переплата 31 212,00 в т.ч. ПДВ 5 202,00 грн., Рахунку №348 від 27.06.2024- переплата 6 669,00 в т.ч. 1 111,50 грн. Рахунку №448 від 01.08.2024- переплата 3 888,00 в т.ч. 648,00 грн, на загальну суму 132 327,00 в т.ч. ПДВ 22 054,50 грн. врахувати в орендну плату заборгованості згідно рахунків:
№643 від 31.10.2024р., на суму 50 471,22 грн в т.ч. ПДВ 8 411,87 грн., №724 від 29.11.2024 р« на суму 79 770,42 грн. в т.ч. ПДВ 13 295,07 грн. №811 від 23.12.2024 р., на суму 2 085,36 грн. в т.ч. ПДВ 347,56 грн.
19.03.2025 за вих. №19/03/2025 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про сплату заборгованості у розмірі 230 223,94 грн. Вищеозначена претензія була надіслано рекомендованим листом з описом вкладення.
Позивачем 19.06.2025 за вих. №1906/1 надіслано відповідача вимогу про повернення обладнання та сплату заборгованості у розмірі 357 017,86 грн у строк до 23.06.2025 р. Вищеозначений лист було надіслано рекомендованим листом з описом вкладення.
Позивач зазначає, що у відповідача обліковувалась передплата у сумі 17 920,00 грн та з урахуванням останньої основна заборгованість складає 442941,02 грн. Окрім того позивач заявляє до стягнення 30132,16 грн - пені, 137296,41 грн - штраф, 9461,54 грн - інфляційне збільшення, 2938,28 грн - 3% річних.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом вище, Позивачем у відповідності до умов Договору передано Відповідачу за Актом здачі - приймання обладнання в користування майно, яке відповідачем прийнято.
Враховуючи те, що з матеріалів справи вбачається за можливе встановити фактичне користування майном за спірний період, суд дійшов висновку про порушення Відповідачем умов Договору в частині здійснення орендних платежів, що відповідно свідчить про обґрунтованість вимог Позивача в частині суми основного боргу.
Також позивачем нарахована до стягнення з відповідача 30132,16 грн - пені, 137296,41 грн - штраф, 9461,54 грн - інфляційне збільшення, 2938,28 грн - 3% річних.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 9.2.1 договору за цим договором орендар несе наступну відповідальність: за кожен день прострочення внесення орендної плати згідно строків оплати, визначених цим Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки.
У випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів орендар додатково сплачує штраф в розмірі 40 % від місячної орендної плати за кожне окремо порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору (пункт 9.2.3. договору).
Згідно з пунктом 15.5.4 договору в разі, якщо у встановлений цим договором строк, замовником не буде здійснено розрахунок, він повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Суд зауважує, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
До того ж, нарахування саме господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Із наданого позивачем розрахунку пені слідує, що позивач нараховує пеню на всю суму боргу, у той час як прострочення оплати слід обраховувати за кожним актом надання послуг окремо.
Крім того, суд зауважує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17.
За арифметичним перерахунком суду, здійсненим у межах визначеного позивачем періоду, проте з урахуванням 6 місяців, пеня підлягає стягненню в сумі 28895,95 грн. Також підлягає стягненню штраф у розмірі 40 % у сумі 137296,41 грн.
В той же час, відповідач заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При застосуванні частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Вказану позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі 916/4692/15.
Оцінюючи вказані доводи відповідача судом враховано, що згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України вказується, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 ).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Проте, наразі відповідачем належним чином доказово не обґрунтовано суду обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.
Отже, враховуючи баланс інтересів обох учасників судового процесу, з огляду на те, що фактично заява відповідача позбавлена належного доказового обґрунтування, остання підлягає залишенню без задоволення.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Здійснивши арифметичний перерахунок нарахованих інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку про стягнення трьох процентів річних у розмірі 2818,65 грн. та інфляційних втрат у сумі 9461,54 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Окрім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження витрат у сумі 16000,00 грн представник позивача надав копію: договору про надання правничої допомоги від 26.04.2024 № 8/24, додаток № до договору про надання правничої допомоги від 26.04.2024 № 8/24, акт приймання - передачі від 21.06.2025 на суму 16000 грн., рахунок №19 від 17.06.2025 на суму 8000,00 грн та платіжну інструкцію №2241 на суму 8000,00 грн.
Судом встановлено, що між адвокатом Шевчук Дмитром Ігоровичем (надалі Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Булава Транс», (надалі - Клієнт) було укладено Договір про надання правничої допомоги № 8/24 (далі Договір), відповідно до п. 1.2 якого, Клієнт надає право Адвокату та уповноважує його бути представником (захисником) Клієнта у всіх державних установах, організаціях та інших юридичних особах як приватного, так і публічного права, кооперативах і громадських організаціях, судах всіх рівнів, вести адміністративні, цивільні, господарські справи, кримінальні провадження із правами наданими заявнику, потерпілому, третій особі, позивачу, відповідачу, скаржнику, стягувану, підозрюваному, обвинуваченому, в тому числі підпису від імені Клієнта будь-яких заяв та документів, а також представляти інтереси Клієнта для забезпечення захисту його прав, свобод та законних інтересів у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1.3 Договору передбачено, що Сторони домовляються про те, вартість послуг щодо предмету даного Договору є договірною та встановлюється в Актах виконаних робіт та погоджується сторонами шляхом їх підписання.
Додатком №8 від 17.06.2025 сторони домовились про обсяг послуг, які надаватимуться Адвокатом Клієнтові: Адвокат надає Клієнтові правову (правничу) допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» до Приватного підприємства «Мегомакс» про стягнення заборгованості за договором оренди №ДОП 11-03/2024 від 11.03.2024 р.
1. Вартість послуг Адвоката становить 16 000,00 грн. (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок), які сплачуються у наступному порядку:
- 50 % вартості послуг, що становить 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок), Клієнт сплачує до моменту подання позовної заяви до суду;'
- 50 % вартості послуг, що становить 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок), Клієнт сплачує протягом 5 (п'ять) днів з моменту проголошення Господарським судом міста Києва, рішення по справі.
21.06.2025 між Адвокатом та Клієнтом підписано акт приймання - передачі, відповідно до якого виконавцем виконані наступні послуги:
Послуги відповідно до Договору №8/24 про надання правничої допомоги від 26.04.2024 р. та Додатку №8 до договору у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» до Приватного підприємства «Мегомакс» про стягнення заборгованості за договором оренди № ДОП 11-03/2024 від 11.03.2024 р.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
01.09.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу у відповідності до якої представник вважає, що такий розмір судових витрат є неспівмірним зі складністю даної справи, предметом спору, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), затребуваних адвокатом годин на виконання таких доручень клієнта, а також участю адвоката у судових засіданнях (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Водночас суд з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи та кількістю процесуальних документів, що містяться в матеріалах справи.
Так, частина п'ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує, що під час розгляду справи відповідачем не заперечувалась основна заборгованість, а лише подано заяву про зменшення суми штрафних санкцій та заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Аргументи позивача окрім викладених у позовній заяві, які б вплинули на розгляд справи позивачем не подавалось.
Суд не вбачає, що з правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, а саме з договору оренди потребував значної складності для формування правової позиції для захисту адвокатом інтересів позивача.
Окрім того суд звертає увагу, що дана справа є незначної складності, що стало підставою для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 16 000,00 грн є співрозмірні зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають до стягненню з відповідача становлять 10 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "МЕГОМАКС" (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке Шосе, будинок 13, кімната 214, код ЄДРПОУ 42416371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАВА ТРАНС" (08170, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Юрівка, вулиця Набережна, будинок 12, код ЄДРПОУ 35671867) 442941 (чотириста сорок дві тисячі дев'ятсот сорок одна) грн. 02 коп. - основна заборгованість, 28895 (двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 95 коп - пені, 137296 (сто тридцять сім тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 41 коп. - штраф, 9461 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 54 коп - інфляційне збільшення, 2818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 65 коп - 3% річних, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також 9321 (дев'ять тисяч триста двадцять одна) грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ