ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/7401/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А. розглянувши матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНЖИНИРИНГ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2
про зобов'язання вчинити дії
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНЖИНИРИНГ" про:
- визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо невиключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про ОСОБА_1 як про особу, що має право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності;
- зобов'язання суб'єкта державної реєстрації, що виконуватиме рішення Господарського суду міста Києва по справі, внести зміни до відомостей про відповідача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи" шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як особи, що має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності.
Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача після припинення трудових відносин з позивачем щодо виключення інформації про позивача у розділі "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/7401/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 17.07.2025.
01.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка задоволена ухвалою суду від 02.07.2025.
У підготовчому засіданні 17.07.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2025 та запропонував позивачу надати пояснення та докази щодо посади фінансового директора.
21.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 14.08.2025 без участі позивача.
21.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів та додаткових пояснень.
07.08.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, відповідно до якої останній просить суд залучити його до участі у справі № 910/7401/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
12.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на заяву ОСОБА_2 про вступ у справу як третьої особи.
12.08.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли пояснення.
У підготовче засідання 14.08.2025 представники позивача та відповідача не з'явилися. Водночас, усі учасники процесу про дату час та місце судового засідання були повідомлені.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.08.2025 залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , продовжив строк підготовчого провадженні на 30 днів, відклав підготовче засідання у справі на 10.09.2025.
22.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло докази направлення позову третій особі.
29.08.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення щодо позову.
08.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи.
В підготовче засідання 10.09.2025 з'явився представник позивача
Представники відповідача та третіх осіб не з'явились.
У підготовчому засіданні 10.09.2025 суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
У статтях 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поняття "суд, встановлений законом " стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).
Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Також у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена належним судом, тобто судом, встановленим законом.
Судова практика ЄСПЛ право на розгляд справи тлумачить як право особи звернутися до суду, так і право на розгляд та вирішена її справи судом.
Перешкоди в доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.
Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.
Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).
Згідно з частинами 1, 3, 4 ст.45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Водночас, згідно із ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Виходячи з викладених норм, спір буде підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає нормам ст. ст. 4, 45 ГПК України, а спірні правовідносини мають господарський характер.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем у цій справі є фізична особа - ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала у відповідача на посаді фінансового директора, 26.12.2019 була переведена на посаду головного бухгалтера відповідача, а 09.08.2024 звільнилась за згодою сторін.
При цьому, під час перебування позивача на посаді фінансового директора, рішенням загальних зборів відповідача, яка оформлено протоколом від 28.04.2018 № 6, постановлено надати право вчиняти дії від імені відповідача, підпису без довіреності фінансових документів, договорів та інших документів ОСОБА_1 та доручено ОСОБА_1 підготувати та подати документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що після припинення трудових відносин відповідачем не було вчинено дій щодо внесення відповідних змін до ЄДР про припинення її повноважень як особи, що має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності.
Наявність такої інформації в реєстрі, на переконання позивача, порушує права позивача на приватне життя.
Позивач зверталася до відповідача та учасників відповідача з вимогою про скликання загальних зборів для вирішення питання про виключення її з числа підписантів, однак вимоги залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу директора відповідача № 7К від 20.04.2018, головного бухгалтера ОСОБА_1 з 20.04.2018 переведено на посаду фінансового директора.
28.12.2018 рішенням загальних зборів відповідача, яка оформлено протоколом № 6, постановлено надати право вчиняти дії від імені відповідача, підпису без довіреності фінансових документів, договорів та інших документів ОСОБА_1 .
Згідно з наказом директора відповідача № 65\К від 26.12.2019 фінансового директора ОСОБА_1 з 01.01.2020 переведено на посаду головного бухгалтера.
Відповідно до наказу в.о. директора відповідача № 4\к від 09.08.2024, головного бухгалтера ОСОБА_1 звільнено на угодою сторін.
Відповідно до статуту відповідача, зокрема, п. 7, у товаристві створені наступні органи управління: Загальні збори учасників товариства та виконавчий орган.
Згідно з п. 7.2.1 Статуту відповідача у товаристві обирається одноособовий виконавчий орган - директор.
Матеріали справи не містять доказів, що статутом або іншими документами позивача передбачалась посада фінансового директора як виконавчого органу товариства.
Відповідно до приписів ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинні на час призначення позивача фінансовим директором) у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.
Згідно зі ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинні на час призначення позивача фінансовим директором) до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить зокрема утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;
Згідно зі ст. 99 ЦК України в редакції, чинні на час призначення позивача фінансовим директором) загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
На вимогу суду позивач надала пояснення, що призначалась на посаду фінансового директора наказом директора, а не рішенням загальних зборів товариства, посадова інструкція фінансового директора та/або положення на час перебування ОСОБА_1 на посаді фінансового директора були відсутні.
Отже, правовідносини між ОСОБА_1 , як фінансовими директором та відповідачем регулювались трудовим законодавством, а ОСОБА_1 не була посадовою особою та членом виконавчого органу відповідача.
Доказів протилежного позивачем суду не надано.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не була та не є ні учасником відповідача, ні виконавчим органом відповідача, жодних корпоративних відносин між позивачем та відповідачем не існує та не існувало.
Отже, як за суб'єктним складом, так і виходячи зі змісту та характеру спірних правовідносин спір між сторонами у цій справі не підвідомчий господарському суду та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст .231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання приписів частини 2 статті 231 ГПК України, суд роз'яснює позивачу, що такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Приймаючи до уваги відсутність поданого позивачем відповідного клопотання, судом наразі не вирішується питання стосовно розподілу судових витрат та повернення судового збору з бюджету.
Керуючись ст. 231, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі №910/7401/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДІНЖИНИРИНГ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення - 10.09.2025 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.09.2025.
Суддя С. О. Турчин