Ухвала від 15.09.2025 по справі 909/1056/15

Справа № 909/1056/15 (909/1110/25)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.09.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., розглянувши матеріали позовної заяви № 7868/25 від 12.09.2025

за позовом: Приватного підприємства "Вестхім", вул. Юності, буд. 62А, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Відкритого акціонерне товариство "Пресмаш" вул. Автоливмашівська, буд.1, м. Івано-Франківськ, 76495

до відповідача: ТзОВ "Дизельний завод", вул. Електрозаводська, буд. 34, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106

до відповідача: арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е., проспект Миру, 29В, прим. 12а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.,

про: визнання дій арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. неправомірними та стягнення моральної шкоди

встановив:

До суду звернулось Приватне підприємство "Вестхім" з позовною заявою до ВАТ "Пресмаш", ТОВ "Дизельний завод", арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. з позовною заявою про визнання дій арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. неправомірними та стягнення моральної шкоди.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

За вимогами ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Окрім того, вказане також впливає на правильність розподілу судових витрат при ухваленні рішення суду у справі, який залежить від результатів розгляду спору та розподіляється в залежності від того яка з яких вимог підлягає задоволенню чи відмові стосовно конкретного відповідача.

У позовній заяві заявлено дві вимоги та визначено відповідачів : ВАТ "Пресмаш", ТОВ "Дизельний завод", арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е.

Однак, позивачем не розмежовано зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, тобто не вказано яка з пред'явлених вимог заявлена до якого конкретно відповідача, чим порушено наведені вище вимоги ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн 00 коп.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

Однією з вимог позивача є стягнення моральної шкоди та позивач визначив її у грошовому вимірі у розмірі 328 000 грн 00 коп., а тому позовна вимога є майновою.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

У позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру (визнання дій неправомірними) та вимогу майнового характеру (моральна шкода). Оплаті підлягає судовий збір у розмірі 7 948 грн 00 коп. (3 028 грн 00 коп. та 4 920 грн 00 коп.).

Втім, позивачем не надано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В позовній заяві позивач просить стягнути з арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. - 328 000 грн 00 коп. моральної шкоди . Водночас, у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди.

Окрім того, як вбачається з тексту поданої позовної заяви, позивачем в порушення вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує розмір моральної шкоди, яку він просить стягнути на свою користь з відповідача.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Також, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивач не зазначає, якими саме доказами підтверджує свої позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди.

ПП "Вестхім" у позовні заяві посилається на те, що арбітражний керуючий Дерябкін О.Е. заподіяв шкоду , внаслідок розкраданням майна ВАТ «Пресмаш» та ТОВ «Пресмаш ІФ-2021» в особливо великих розмірах, розтратою частини майна. Разом тим, вказаних доказів до позовної заяви не долучено.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК Україні позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й доводити відповідним чином, що вбачається з положень ст.74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник.

З огляду на викладене, позивач зобов'язаний надати всі докази на підтвердження факту порушення його прав та законних інтересів діями або бездіяльністю відповідача та, як наслідок, наявність правових підстав для звернення з позовом до суду.

Крім того, згідно з п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява не містить підтвердження ПП "Вестхім" про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі викладеного, суддя доходить висновку про порушення позивачем вимог ст. 164 ГПК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву ПП "Вестхім" слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 4, 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

позовну заяву Приватного підприємства "Вестхім" залишити без руху.

Приватному підприємству "Вестхім" усунути недоліки позовної заяви в 7-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме, подати суду:

- розмежувати зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема вказати яка з пред'явлених вимог заявлена до якого конкретно відповідача;

- викласти належним чином обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, доданих до позовної заяви, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України

- подати докази, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 7 948 грн 00 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України;

- подати обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, письмові пояснення, в яких викласти обставини, якими позивач обґрунтовує розмір моральної шкоди; докази, що підтверджують розмір завданої моральної шкоди в розмірі 328 000 грн 00 коп.

- подати підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Повідомити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 15.09.2025 .

Суддя У. І. Гула