майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/19/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Давидюка В.К.,
розглянувши заяву Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про відвід судді Давидюка В.К. у справі
за позовом: Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння"
до Житомирська міська рада
про визнання додаткових угод укладеними,
У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/19/25 за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" до Житомирської міської ради про визнання додаткових угод укладеними.
Ухвалою від 06.01.2025 суд відкрив провадження у справі №906/19/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
У судовому засіданні 03.09.2025, у ході дослідження доказів, у суду виникла необхідність оголошення перерви у судовому засіданні до 08.09.2025.
Розгляд справи №906/19/25, призначеної на 08.09.2025 об 11:00, не здійснювався, оскільки 08.09.2025 о 10:58 у Житомирській області оголошено сигнал "Повітряна тривога".
Ухвалою суду від 08.09.2025 року судове засідання у справі № 906/19/25 призначено на 19.09.2025 року.
12.09.2025 року до суду від представника позивача - керівника БМПП "Сприяння" Швидченка В.І. надійшла заява про відвід судді Давидюка В.К.
В обґрунтування своїх доводів представник позивача вказує, що судом не досліджено та проігноровано факт вилучення із матеріалів справи доказів - додатків до клопотання №5 від 30.01.2025 №032-25, а саме: оригіналу листа-повідомлення №162-24 від 23.09.2024, щодо наміру орендаря продовжити дію двох договорів оренди землі, укладених 10.12.2012 на новий п'ятирічний строк з оригінальним підписом та оригінальною печаткою; оригіналу опису вкладень в цінний лист №1002000007370 з поштовим штемпелем, датованим 24.09.2024; оригіналу накладної №1002000007370 від 24.09.2024 в 17:59:19; оригіналу Track Results, датованого 29.09.2024, який підтверджує отримання відповідачем цінного листа №№1002000007370 датованим 24.09.2024-26.09.2024. Зазначене, на думку позивача, викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Давидюка В.К., в ході слухання справи №906/19/25 та підставою для відводу.
Згідно з ч.2 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.3 ст.38 ГПК України).
Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Отже особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).
Перевіривши доводи предсткавника позивача, наведені у заяві про відвід судді, зокрема, посилання на відсутність у матеріалах справи документів - додатків до клопотання №5 від 30.01.2025 №032-25, а саме: оригіналу листа-повідомлення №162-24 від 23.09.2024, щодо наміру орендаря продовжити дію двох договорів оренди землі, укладених 10.12.2012 на новий п'ятирічний строк з оригінальним підписом та оригінальною печаткою; оригіналу опису вкладень в цінний лист №1002000007370 з поштовим штемпелем, датованим 24.09.2024 та оригіналу накладної №1002000007370 від 24.09.2024, суд дійшов висновку про їх безпідставність, оскільки зазначені документи знаходяться у матеріалах справи на арк.: 51-55, 186, т.1, а.с. 169-171, а.с. 189, т.3.
Окрім того, під час дослідження доказів вказані документи були предметом дослідження, що також зафіксовано у протоколом судового засідання від 03.09.2025 року (а.с. 114-115 т.5).
Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд звертає увагу, що у разі незгоди учасника судового процесу з процесуальними діями та рішеннями судді, він не позбавлений права на оскарження судового рішення у встановленому законом порядку з включенням таких заперечень. При цьому, відповідно до положень ГПК України, правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів є предметом дослідження у відповідному апеляційному або касаційному провадженні.
Наведені представником відповідача аргументи в обґрунтування заявленого відводу не підтверджують наявність підстав, передбачених ст.ст.35, 36 ГПК України. Доказів фактичної наявності упередженості або необ'єктивності судді Давидюка В.К. для відводу від розгляду справи 906/19/25 заявником не надано.
Правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі "Газета Україна-Центр проти України" від 15.07.2010).
Названої презумпції у заяві про відвід судді від 12.09.2025 не спростовано.
Суд звертає увагу на те, що представник позивача 08.09.2025 року звертався з аналогічною заявою про відвід судді, за результатами розгляду якої суд постановив ухвалу від 08.09.2025 року про відмову у її задоволенні.
Згідно з абз.1 ч.3 ст.39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи останнього щодо відводу судді Давидюка В.К. є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді й припущенням представника позивача щодо необ'єктивності та ймовірної упередженості судді, а відтак у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді від 07.04.2025 слід відмовити.
Заяву про відвід судді, яка надійшла до суду 12.09.2025 року передати на авторозподіл.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234-235 ГПК України, господарський суд
У задоволенні заяви представника позивача від 12.09.2025 про відвід судді Давидюка В.К. у справі №906/19/25 відмовити.
Заяву про відвід судді, яка надійшла до суду 12.09.2025 року передати на авторозподіл відповідно до частини першої статті 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Давидюк В.К.
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам