майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"03" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/366/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Якименко М.М., ордер серії АІ №1867031 від 07.04.2025;
від відповідачів: не з'явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "СТОЛИЧНИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ"
до 1. Фізичної особи-підприємця Невмержицького Сергія Івановича;
2. ОСОБА_1 ;
3. ОСОБА_2
про стягнення 143219,13 грн (згідно із заявою з вх.№01-44/2583/24 від 11.09.2024).
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
У квітні 2024 року Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "ОВРУЦЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Невмержицького С.І. 145014,43 грн, з яких 99985,11 грн основного боргу, 7180,54 грн 3% річних, 35849,08 грн інфляційних втрат та 1999,70 грн пені у розмірі 2%.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №14/27-10-2021/УЕБ/ЖТо/ОУЛМГ від 27.10.2021 в частині оплати за отриманий товар (т.1, а.с.1-6).
Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.05.2024.
Розгляд справи по суті відкладався у зв'язку з необхідністю проведення звірки розрахунків між сторонами.
Протокольною ухвалою суду від 11.07.2024 постановлено перейти зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження та оголошено перерву у засіданні до 29.07.2024.
Підготовчі засідання у справі 906/366/24 неодноразово відкладалися в межах продовженого строку підготовчого провадження.
09.09.2024 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву від 07.09.2024, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача-1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн. Відповідач-1 повністю не визнав позовні вимоги з тих підстав, що позивач не здійснював йому поставку деревини на суму 99985,11 грн згідно спірних товарно-транспортних накладних і не надав жодних доказів на підтвердження отримання її відповідачем-1 (т.1, а.с.199-209). У заяві від 18.09.2024 представник відповідача просив поновити строк для подачі відзиву від 07.09.2024 (т.2, а.с.20-23).
11.09.2024 та 12.09.2024 до суду від представника позивача надійшли:
- заява від 11.09.2024 про відмову від частини позовних вимог, а саме стягнення суми заборгованості у розмірі 5267,14 грн, у результаті чого сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача-1, становить 94717,97 грн (т.1, а.с.210-217);
- заява від 11.09.2024 про збільшення позовних вимог та стягнення з відповідача-1 на користь позивача 94717,97 грн основного боргу, 38507,98 грн інфляційних витрат, 8098,82 грн 3% річних, 1894,36 грн 2% пені (т.1, а.с.219-226);
- заява про зміну предмета від 11.09.2024, яка за прохальною частиною є ідентичною заяві представника позивача про збільшення позовних вимог від 11.09.2024 (т.1, а.с.228-236);
- заява від 11.09.2024 про витребування доказів від Невмержицького С.І. , а саме: копії договорів та/або інших документів щодо перевезення й залучення Невмержицьким С.І. для перевезення з власниками/власників транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; відомості щодо повного імені, адреси, ідентифікаційних номерів та засобів зв'язку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копії договорів та/або інших документів із залученими до перевезення вищевказаного отриманого Невмержицьким С.І. товару водіями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; відомості щодо повного імені, адреси, ідентифікаційних номерів та засобів зв'язку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Такі докази та інформація необхідні для підтвердження здійснення водіями фактичної доставки товару безпосередньо відповідачу-1 (т.1, а.с.238-253);
- заява від 12.09.2024 про витребування доказів від Головного сервісного центру МВС, а саме відомостей та підтверджуючих копій документів щодо повного імені, адреси, ідентифікаційних (рнокпп) номерів та засобів зв'язку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копій документів на транспортні засоби автомобіль КРАЗ № НОМЕР_1 та УРАЛ № НОМЕР_2 щодо реєстрації таких за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.2, а.с.1-11).
18.09.2024 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог від 11.09.2024, у якому останній просив відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви, розглядати справу без участі відповідача-1 та його представника (т.2, а.с.15-19).
20.09.2024 до суду від представника позивача із заявою про долучення доказів від 19.09.2024 надійшли оригінали товарно-транспортних накладних (т.2, а.с.25-36).
Ухвалою суду від 20.09.2024, зокрема, прийнято відмову позивача від частини позовних вимог згідно із заявою від 11.09.2024; прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог від 11.09.2024 та заяву позивача про зміну предмета позову від 11.09.2024, розцінену судом як заяву про зменшення позовних вимог; постановлено вважати заявленим до розгляду спір ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "ОВРУЦЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" до ФОП Невмержицького С.І. про стягнення 143219,13 грн, з яких 94717,97 грн основного боргу, 8098,82 грн 3% річних, 38507,98 грн інфляційних збитків, 1894,36 грн пені. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від 12.09.2024, частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від 11.09.2024. Зобов'язано Головний сервісний центр МВС надати суду: відомості та наявні підтверджуючі копії документів щодо: повного імені, адреси, ідентифікаційних (РНОКПП) номерів та засобів зв'язку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копії документів на транспортні засоби автомобіль КРАЗ № НОМЕР_1 та УРАЛ № НОМЕР_2 щодо реєстрації таких за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зобов'язано ФОП Невмержицького С.І. надати суду інформацію про наявність у 2021 році договірних відносин з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5. чи іншими особами щодо перевезення транспортними засобами КРАЗ № НОМЕР_1 та УРАЛ № НОМЕР_2 необробленої деревини, що була придбана у ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство", із зазначенням повного ПІБ, адреси, ідентифікаційних номерів та засобів зв'язку таких осіб. Відповідну інформацію підтвердити документально з наданням належним чином засвідчених копій договорів та/або інших документів.
На виконання вимог вказаної ухвали суду надійшли:
- лист Головного сервісного центру МВС №31/32542-30475-2024 від 16.10.2024, у якому повідомлено, що транспортний засіб КРАЗ 6510, номерний знак НОМЕР_1 , було зареєстровано на підставі довідки-рахунку від 27.06.2014 серії ВІА №583805, а транспортний засіб УРАЛ 375, номерний знак НОМЕР_2 , - на підставі договору купівлі-продажу, укладеному у ТСЦ №6343 від 04.12.2020 №6343/2020/2327920, продавець СФГ «Ковальчуківське», покупець ОСОБА_1 . Також зазначено, що надати копії документів, які стали підставами для реєстрації транспортних засобів, зазначених в ухвалі суду від 20.09.2024, немає можливості, оскільки такі документи зберігаються в органі, що здійснював реєстраційні дії, протягом трьох років з моменту здійснення відповідної реєстраційної дії (т.2, а.с.42-43);
- заява представника відповідача-1 від 11.11.2024, у якій останній повідомив про неможливість надання інформації щодо договірних відносин з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у зв'язку з недостатністю даних для ідентифікації контрагентів та великою вірогідністю помилки, просив уточнити повне найменування, коди ЄДРПОУ, РНОКПП, а також вказав про неможливість надання інформації щодо перевезень автомобілями КРАЗ № НОМЕР_1 та УРАЛ № НОМЕР_2 , оскільки ФОП Невмержицький С.І. не веде реєстр транспортних засобів, на яких здійснюється перевезення (т.2, а.с.48-49).
18.11.2024 представник позивача подав заяву від 18.11.2024 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - власників транспортних засобів, якими безпосередньо здійснювалась поставка товару, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.2, а.с.56-61).
Ухвалою суду від 18.11.2024, зокрема, залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2
18.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 18.11.2024 про застосування до ФОП Невмержицького С.І. заходу процесуального примусу у виді штрафу за ненадання витребуваних судом доказів протягом установленого строку та неповідомлення про неможливість їх подання (т.2, а.с.63-68).
11.12.2024 до суду від представника відповідача-1 надійшла заява від 11.12.2024 з повідомленням про те, що ФОП Невмержицький С.І. мав договірні відносини по перевезенню товарів з ОСОБА_2., ФОП ОСОБА_1. у 2021 році, проте договори не збереглися; доставку спірних товарів зазначені перевізники ФОП Невмержицькому С.І. не здійснювали (т.2. а.с.82-83).
Ухвалою суду від 18.12.2024 у задоволенні заяви представника позивача про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу від 18.11.2024 відмовлено.
25.12.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 24.12.2024, згідно з якою останній вважає аргументи відповідача-1 безпідставними та необґрунтованими, просив задовольнити позовні вимоги та відмовити відповідачу-1 повністю у стягненні заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката через їх безпідставність. Позивач відмітив, що за умовами спірного договору зі складу продавця (позивача) в замовленій кількості покупець (відповідач) забирає товар (необроблену деревину) самостійно. За весь період співпраці з ФОП Невмержицьким С.І. останній на постійній основі забирав товар зі складу позивача шляхом здійснення перевезення залученими самостійно транспортними засобами: КРАЗ № НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4 ) та УРАЛ № НОМЕР_2 (водій ОСОБА_5 ), які належали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідач не надає жодних належних та допустимих доказів та не спростовує у жодний спосіб того факту, що ним не отримано придбаного товару згідно спірного договору (т.2 а.с.94-103).
16.01.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 06.01.2025, у якій повідомлено, що автомобіль УРАЛ був відчужений останнім у жовтні 2021 року, інших пояснень по суті спору надати не може; просив подальший розгляд даної справи проводити без його участі, щодо ухвалення судового рішення покладався на розсуд суду (т.2, а.с.118-121). Доказів на підтвердження обставин, викладених у цій заяві, третьою особою не надано.
03.03.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову від 03.03.2025, у якій повідомлено, що за час перебування справи №906/366/24 у провадженні Господарського суду Житомирської області припинено філію "ОВРУЦЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" шляхом її закриття та створено філію "СТОЛИЧНИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ". Відтак при незмінності сторони позивача, якою є та залишається ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ", має місце лише зміна відокремленого структурного підрозділу з філії "ОВРУЦЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" на філію "СТОЛИЧНИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" (т.2, а.с.158-168).
Ухвалою суду від 03.03.2025, зокрема, заяву представника позивача від 03.03.2025 прийнято до розгляду та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням її змісту.
07.04.2025 до суду від представника позивача надійшла заява від 07.04.2025 про залучення у якості співвідповідачів перевізників товару - власника транспортного засобу КРАЗ № НОМЕР_1 ОСОБА_2 та власника транспортного засобу УРАЛ № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , водії яких, за доводами позивача, прийняли до перевезення товар згідно спірних ТТН та здійснили у такий спосіб поставку товару ФОП Невмержицькому С.І., як те і відбувалося згідно звичайного та раніше сформованого порядку постачання (правил ділового обороту). Викладене, на думку позивача, вказує на те, що заборгованість виникла з вини перевізника та власників відповідних транспортних засобів, а відтак просив стягнути солідарно з ФОП Невмержицького С.І., фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суму заборгованості, яка є предметом даного спору (т.2, а.с.188-194).
Ухвалою суду від 28.04.2025, зокрема, виключено ОСОБА_1 та ОСОБА_2. зі складу третіх осіб на стороні відповідача у справі №906/366/24 та залучено їх до участі у справі в якості співвідповідачів.
Ухвалою суду від 30.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/366/24 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.09.2025.
Відповідачі та (або) їх представники у засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені завчасно та належним чином (т.2, а.с.222-226).
Як зазначалось вище, представник відповідача-1 у відзиві від 11.09.2024, а відповідач-2 у заяві від 06.01.2025, серед іншого, просили розглядати справу без їхньої участі.
Відповідач-3 про поважні причини неявки в судове засідання не повідомив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Оскільки явка представників відповідачів в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а їхня неявка не перешкоджає розгляду справи, підстав для відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви немає, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності останніх, згідно зі ст.202 ГПК України.
У засіданні 03.09.2025 представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його у повному обсязі.
03.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
27.10.2021 за результатами аукціону з продажу необробленої деревини, який було проведено ТОВ "Українська енергетична біржа" (надалі - організатор) з використанням електронного майданчика awex.com.ua (т.1, а.с.10-11), між ДП "ОВРУЦЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (надалі - позивач, продавець) та ФОП Невмержицьким С.І. (надалі -відповідач, покупець) укладено договір №14/27-10-2021 /УЕБ/ЖТо/ОУЛМГ (надалі - договір) (т.1, а.с.12-14).
Згідно з п.1.1 договору, за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2021 року, який відбувся 27 жовтня 2021 року, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому договорі.
На підставі Регламенту роботи електронного майданчика awex.com.ua щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини (надалі - Регламент) продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки. Товаром по цьому договору є необроблена деревина, стандартизована в лоти та реалізована під час аукціону, а саме лоти: №21. Деталізована інформація про лоти зафіксована в специфікації, що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною (п.п.1.2-1.4 договору).
Загальна вартість товару, що є предметом цього договору, складає 227200,00 грн (п.2.1 договору).
Відповідно до п.п.2.2-2.4 договору, по факту готовності партії товару, продавець надає покупцеві повідомлення про готовність товарної партії та запрошення на відбір товару (до відвантажування). Покупець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання запрошення, при необхідності, проводить відбір товару. За результатами проведеного відбору складається специфікація та при необхідності акт відбору. В разі, якщо відбір товару покупцем не проводиться, рахунок виставляється продавцем через три дні з моменту направлення покупцю запрошення. Покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках), протягом 3 (трьох) банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків).
Пунктом 2.5 договору передбачено, що у випадку ненадходження коштів на рахунок продавця протягом 5 (п'яти) банківських днів після дня направлення продавцем рахунку (рахунків) для оплати, покупець втрачає право на придбання неоплаченої партії товару, і продавець може реалізувати цю партію на свій розсуд, при цьому сума гарантійного внеску продавцем не повертається.
За умовами п.п.3.2, 3.3 договору, продавець передає товар у власність покупця за умовами франко-склад продавця (франко-нижній, франко-верхній, франко-проміжний, ЕХW-нижній) відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору. Продавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів передати покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару. Під час передачі товару продавець передає покупцеві наступні документи: товаро-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура. Про відвантаження партії товару продавцем повідомляється організатор.
Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п.3.4 договору).
Перехід права власності на товар відбувається з моменту відвантаження придбаного товару відповідно до умов цього договору (п.3.5 договору).
Відповідно до п.5.2 договору, за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції. Якщо затримка в оплаті триває більш ніж 5 (п'ять) банківських днів, продавець має право відмовитись від цього договору з обов'язковим письмовим повідомленням покупця, що не звільняє останнього від сплати штрафу.
Згідно з п.5.4 договору, за несвоєчасне вивезення товару зі складу продавця, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,3% від вартості товару за кожен день прострочення його вивезення. Пеня нараховується починаючи з 5 (п'ятого) дня від узгодженої сторонами дати вивезення товару.
Даний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами та його реєстрації організатором (п.7.1 договору).
Даний договір діє з 27 жовтня 2021 року по 31 грудня 2021 року (п.7.2 договору).
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.7.3 договору).
Відповідно до специфікації до договору, продавець гарантує надання, а покупець гарантує оплату та прийняття необробленої деревини на загальну суму 227200,00 грн, вказаної в цій специфікації на умовах та способом, вказаних в договорі купівлі-продажу необробленої деревини №14/27-10-2021/УЕБ/ЖТо/ОУЛМГ від 27.10.2021 (т.1, а.с.15).
Позивач стверджує, що на виконання умов договору здійснив поставку відповідачу-1 товару згідно з товарно-транспортними накладними: серії ЖТЕ №902872 від 30.10.2021 на суму 22515,37 грн, серії ЖТЖ №284013 від 02.11.2021 на суму 25302,78 грн, серії ЖТЗ №730404 від 03.11.2021 на суму 26006,78 грн, серії ЖТЖ №284054 від 04.11.2021 на суму 26160,18 грн (т.2, а.с.33-36).
Згідно цих товарно-транспортних накладних, товар прийняли до перевезення водій ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом КРАЗ 6510, номерний знак НОМЕР_1 , та водій ОСОБА_5 , який керував транспортним засобом УРАЛ 375, номерний знак НОМЕР_2 .
За інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, наданою Головним сервісним центром МВС, власником транспортного засобу КРАЗ 6510, номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , а власником транспортного засобу УРАЛ 375, номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 (т.2, а.с.42-43). Доказів протилежного суду не представлено.
Однак, як зазначає позивач, відповідач-1 не здійснив ні попередню оплату товару, ні оплату товару після його отримання, у зв'язку з чим на його адресу було направлено претензію за вих.№1029/20.6-2023 від 15.11.2023 про сплату заборгованості за договором на загальну суму 100071,18 грн, яка включає вартість поставленого товару за спірними ТТН та залишок на 01.10.2021 часткового неоплаченого товару на суму 86,07 грн (т.1, а.с.21-23).
Відповідач-1 відповіді на претензію не надав, вимогу позивача не виконав.
Між тим судом встановлено, що на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 12.10.2021 №637 «Про припинення Державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення», прийнято рішення про припинення ДП «Овруцьке лісове господарство» шляхом його реорганізації, а саме приєднання до ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство». Згідно п.7 вказаного наказу визначено, що ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Овруцьке лісове господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 18.01.2022 №63 затверджено передавальний акт балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше, ДП Овруцьке лісове господарство» від 29.12.2021 (т.1, а.с.179-180).
За інформацією з Єдиного державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.09.2022 ДП «Овруцьке лісове господарство» припинено.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №804 від 26.10.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 07.09.2022 №1003 «Про деякі питання реформування управління лісової галузі», Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2024 №521, створено ДСГП «Ліси України», код згідно з ЄДРПОУ 44768034, та затверджено Статут ДСГП «Ліси України» (т.1, а.с.24-25).
Згідно Витягу з Єдиного державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 26.10.2022 була проведена державна реєстрація ДСГП «Ліси України» (т.1, а.с.52-101, зокрема, а.с.98).
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №821 від 28.10.2022 «Про припинення Державного підприємства «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство», код згідно з ЄДРПОУ 00991893, шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДСГП «Ліси України». Відповідно до п.8 вказаного наказу, ДСГП «Ліси України» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» (т.1, а.с.47-51).
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.03.2025, ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» припинено.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 05.01.2023 №54 затверджено передавальний акт балансових рахунків, необоротних і оборотних активів, зобов'язань, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» від 03.01.2023 (т.1, а.с.128-130).
Наказом генерального директора ДСГП «Ліси України» Держлісагентство №1520 від 09.09.2024 створено філію «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» (т.2, а.с.167).
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.01.2025 проведено державну реєстрацію філії «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».
Наказом генерального директора ДСГП «Ліси України» Держлісагентство №1810 від 18.10.2024 припинено філію «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України» шляхом її закриття (т.2, а.с.165-166).
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04.04.2025, філію «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України» закрито.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Частиною 1 ст.693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
За приписами ст.ст.526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до абз.4 та абз.10 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з п.2.5 Положення, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання (п.п.2.15, 2.16 Положення).
Отже факт здійснення господарської операції, а саме спірної поставки товару відповідачу-1, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.
Як зазначалось вище, на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості позивач посилається на товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.33-36), оригінали яких оглянуто у судому засіданні 03.09.2025.
За визначеннями, наведеними у п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363, (далі - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до п.п.10.8, 10.10 Правил, у товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж. За домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора).
Товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів, яка може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми наведеної в п.7 вказаних Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною (п.11.1 Правил).
За змістом п.п.11.4, 11.5, 11.6 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
Відтак саме товарно-транспортна накладна є тим первинним документом, який має підтвердити факт отримання замовником того чи іншого товару. При цьому товарно-транспортна накладна має містити прізвище, ім'я, по-батькові представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати/отримувати вантаж. Товарно-транспортна накладна має містити, у тому числі, інформацію щодо прізвища та підпис відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.11.2013 р. № 961/707 (який був чинний на час спірних правовідносин) затверджено спеціалізовану форму товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) та Інструкцію щодо заповнення спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) (далі - Інструкція).
У вказаній Інструкції визначено порядок оформлення накладної, що забезпечує достовірність відображених у них даних стосовно вчинених господарських операцій, зокрема, визначені обов'язкові реквізити, які мають бути заповнені у накладних стосовно перевізника, водія і вантажоодержувача.
Так, зокрема, у графі "Перевізник" мають бути зазначені найменування (П.І.Б.) суб'єкта господарювання (юридичної особи або фізичної особи - підприємця) та/або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, що одержує для перевезення вказану у товарно-транспортній накладній деревину для власних потреб. У разі перевезення деревини власним автомобільним транспортом державного лісогосподарського підприємства зазначається "Вантажовідправник" (п.4 Інструкції). У графі "Водій" мають бути зазначені ініціали та прізвище водія автомобільного перевізника або водія державного лісогосподарського підприємства при перевезенні деревини автомобільним транспортним засобом (п.7 Інструкції). При цьому у графі "Деревину відпустив" зазначаються посада, прізвище, ініціали та підпис особи, що здійснила відпуск деревини за товарно-транспортною накладною (п.15 Інструкції), а у графі "Прийняв до перевезення" -посада, прізвище, ініціали та підпис особи, що прийняла деревину для перевезення за товарно-транспортною накладною (п.16 Інструкції). У графі "Пункт розвантаження" зазначаються пункт розвантаження деревини та його місце розташування (п.9 Інструкції).
Відповідно до п.17 Інструкції, у графі "Деревину одержав: за дорученням від _____20____року __" від руки записуються номер доручення, дата, прізвище та ініціали особи, що прийняла деревину за товарно-транспортною накладною, проставляється підпис. У графі "Вантажоодержувач" зазначається найменування (П.І.Б.) суб'єкта господарювання (юридичної особи або фізичної особи - підприємця) та/або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, що одержує (оприбутковує) вказану в накладній деревину (п.10 Інструкції).
Дослідивши надані позивачем товарно-транспортні накладні на предмет їх відповідності вимогам, що ставляться до первинного документа, суд встановив, що такі не містять необхідних реквізитів. У спірних товарно-транспортних накладних серії ЖТЕ №902872 від 30.10.2021, серії ЖТЗ №730404 від 03.11.2021, серії ЖТЖ №284054 від 04.11.2021 зазначено, що товар прийняв до перевезення водій ОСОБА_4 , а у товарно-транспортній накладній серії ЖТЖ №284013 від 02.11.2021 - водій ОСОБА_5 та проставлено підписи зазначених осіб. Однак жодна з цих товарно-транспортних накладних не містить підпису та відтиску печатки вантажоодержувача. У графі "Пункт розвантаження" зазначено лише "с.Рудня" без будь-яких ідентифікуючих ознак пункту розвантаження лісопродукції та адреси його місця розташування.
У матеріалах даної справи відсутні докази того, що сторонами погоджено покладення на водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обов'язків експедитора по доставці ФОП Невмержицькому С.І. товару, зазначеного у спірних товарно-транспортних накладних. Також матеріали справи не містять доказів того, що вказані особи, зазначені в товарно-транспортних накладних як водії, які отримували необроблену деревину для перевезення відповідачу-1, були уповноваженими відповідачем-1 особами на отримання та перевезення зазначеного товару (договір перевезення, довіреність тощо) чи є працівниками відповідача.
Невмержицький С.І. під час надання усних пояснень у судових засіданнях 09.05.2024, 27.06.2024 заперечив отримання товару за всіма чотирма спірними товарно-транспортними накладними, вказав на те, що доставку товару за цими накладними перевізники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не здійснювали відповідачу-1; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є працівниками відповідача-1, і довіреностей на отримання ними спірного товару від позивача відповідач-1 не надавав. Жодних претензій від позивача з 2021 року з приводу даного спору відповідач-1 не отримував.
Встановлені недоліки в оформлені зазначених первинних документів не можуть вважатись неістотними, оскільки перешкоджають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції від відповідача-1.
Таким чином надані позивачем товарно-транспортні накладні не підтверджують факт отримання ФОП Невмержицьким С.І. товару, оскільки не підписані відповідачем-1, а позивачем не доведено факт наявності у водіїв ОСОБА_4. та ОСОБА_5. повноважень на отримання від позивача товару для доставки його саме відповідачу-1.
У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Однак інших доказів, які свідчили б про поставку відповідачу-1 товару за спірними товарно-транспортними накладними (доказів оприбуткування товару відповідачем-1; відстеження трекінгу відпущеної лісопродукції; передбачених договором повідомлення про готовність товарної партії та запрошення на відбір товару (до відвантаження), рахунків-фактури), позивачем суду не представлено.
Журнал реєстрації (відпуску) деревини за весь період співпраці, наданий до справи позивачем (т.1, а.с.212), є внутрішнім документом позивача, відповідачем-1 не погоджений і не підписаний, з огляду на що не породжує будь-яких зобов'язань для останнього.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК).
Виходячи із системного аналізу обставин, встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, та наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає, що позивачем не доведено факту здійснення господарської операції щодо продажу та передання товару (необробленої деревини) на суму 94717,97 грн за спірними товарно-транспортними накладними саме ФОП Невмержицькому С.І., а відтак у відповідача-1 не виникли зобов'язання щодо його оплати. Зважаючи на викладене, у задоволенні позовних вимог до ФОП Невмержицького С.І. слід відмовити у повному обсязі.
Щодо вимог, заявлених позивачем до ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч.ч.1, 3, 4 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі №367/4695/20).
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України.
Так, згідно з ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Отже ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення ч.1 с.20 ГПК України, а також ст.ст.4, 45 цього Кодексу, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
З аналізу наведених вище правових норм, змісту та підстав даного позову, а також встановлених фактичних обставин справи слідує, що позивач звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як фізичних осіб, не суб'єктів підприємницької діяльності, та спірні правовідносини з якими за своїм характером не є господарськими (протилежного не доведено, а судом не встановлено), а відтак не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі за позовом ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "СТОЛИЧНИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" в частині вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України").
Судом досліджено докази, подані учасниками справи, їх аргументи та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін не береться до уваги, оскільки не спростовує вищенаведених висновків суду.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).
У відзиві на позовну заяву від 07.09.2024 представник відповідач-1, серед іншого, просив стягнути з позивача на користь відповідача-1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн (т.1. а.с.199-200).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5 ст.129 ГПК України).
Також при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц).
З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ФОП Невмержицькому С.І. надавав адвокат Лук'янчук Ю.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001361 від 03.04.2023, видане на підставі рішення Ради адвокатів Житомирської області №3/2/4 від 02.03.2023), повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1077325 від 29.01.2024 (т.1. а.с.209).
25.01.2024 між адвокатом Лук'янчуком Ю.В. та клієнтом ФОП Невмержицьким С.І. укладено договір про надання правової допомоги №25/01 (далі - договір №25/01 від 25.01.2024) (т.1, а.с.204-205), згідно з п.1.1 якого адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової допомоги, консультацій, роз'яснень з правових питань, написання та подачі позовної заяви до суду від імені клієнта; надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта, зокрема, у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (п.3.1 договору №25/01 від 25.01.2024).
Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору. Дія договору припиняється через один рік з дня його укладення (п.п.4.1, 4.2 договору №25/01 від 25.01.2024).
17.08.2024 між адвокатом Лук'янчуком Ю.В. та клієнтом ФОП Невмержицьким С.І. укладено додаткову угоду №1 (т.1, а.с.203), яка визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у справі № 906/366/24. Адвокат зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Житомирської області). Сторони погодили, зокрема, що:
- вартість послуг становить 20000,00 грн: ознайомлення з матеріалами справи (1 год.) - 2000,00 грн; усна консультація та розробка юридичної стратегії (1,5 год.) - 3000,00 грн; підготовка та складання відзиву на позовну заяву (2,5 год.) - 5000,00 грн; участь у судових засіданнях - 10000,00 грн (п.2);
- оплата послуг, визначених у п.2 додаткової угоди, здійснюється на умовах передплати (п.3.1);
- передбачувані витрати адвоката у зв'язку із наданням правової допомоги відповідно до умов цього договору (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) сплачуються клієнтом адвокату понад узгоджену суму гонорару (п.5);
- правова допомога вважаються наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п.7.1);
- адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п.7.2).
06.09.2024 між адвокатом Лук'янчуком Ю.В. та клієнтом ФОП Невмержицьким С.І. підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги до договору №25/01 від 25.01.2024 про те, що адвокат надав клієнту такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи (1 год.) - 2000,00 грн; усна консультація та розробка юридичної стратегії (1,5 год.) - 3000,00 грн; підготовка та складання відзиву на позовну заяву (2,5 год.) - 5000,00 грн; участь у судових засіданнях - 10000,00 грн. Всього на суму 20000,00 (т.1, а.с.206).
Відповідач-1 здійснив оплату за надані адвокатом послуги у повному обсязі, про що свідчать квитанції від 17.08.2024 (т.1, а.с.207, 208).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з положеннями ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповіді на відзив від 24.12.2024 позивач просив відмовити відповідачу-1 у стягненні витрат на надання професійної правничої допомоги повністю, оскільки вважає, що заявлена сума у розмірі 20000,00 грн за надання адвокатом Лук'янчуком Ю.В. послуг у справі №906/366/24, яка не відноситься до категорії складних справ, є завищеною та неспівмірною зі складністю справи, складністю відповідної роботи та її обсягом, витраченим адвокатом часом та ринковими цінами адвокатських послуг (т.2, а.с.96-97).
Проаналізувавши документи, подані на підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг відповідачу-1 і для визначення розміру витрат останнього на їх оплату, та матеріали справи в цілому, приймаючи до уваги заперечення позивача, суд зазначає, що виокремлення адвокатом послуг: ознайомлення з матеріалами справи, усна консультація та розробка юридичної стратегії як самостійних видів адвокатських послуг, є не обґрунтованим та охоплюється послугою адвоката з підготовки та складання відзиву на позовну заяву, такі дії є взаємопов'язаними і не потребують окремого виділення. Крім того, зміст відзиву на позовну заяву не може свідчити про його складність та значну тривалість підготовки, адвокату об'єктивно не потребувалось значних затрат часу і зусиль на виконання великого обсягу юридичної і технічної роботи, проведення складних розрахунків. Відтак витрати на професійну правничу допомогу у цій частині є обґрунтованими у загальній сумі 5000,00 грн.
Розмір гонорару за участь адвоката у судових засіданнях на суму 10000,00 грн, на переконання суду, відповідає критеріям обґрунтованості, розумності та є співмірним.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги принципи справедливості й верховенства права, співмірності й розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи висновок суду про відмову у позові до відповідача-1, суд дійшов висновку, що обґрунтованою і такою, що підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є сума витрат відповідача-1 на отримання правничої допомоги у даній справі у розмірі 15000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "СТОЛИЧНИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" до Фізичної особи-підприємця Невмержицького Сергія Івановича відмовити.
2. Закрити провадження у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "СТОЛИЧНИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в частині вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "СТОЛИЧНИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (вул. Святошинська, буд. 30, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 45530596) на користь Фізичної особи-підприємця Невмержицького Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.09.25
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - у справу;
- позивачу та його представнику (до ел.каб.);
2 - відповідачу (рек.) + ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
+ представнику відповідача (ел.каб.);
3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) (рек.);
4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) (рек.).