вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви про скасування судового наказу
15.09.2025м. Дніпро№ 904/5244/24
Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Фізичної особи - підприємця Костянця Ярослава Юрійовича (м. Хуст Закарпатської області)
про скасування судового наказу від 03.12.2024, виданого
за заявою Фізичної особи - підприємця Костянця Ярослава Юрійовича (м. Хуст Закарпатської області)
про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО" (м. Дніпро) заборгованості за договором про надання послуг № 3 від 19.08.2024 у загальному розмірі 113 095 грн. 68 коп.
У листопаді 2024 року до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Фізичної особи - підприємця Костянця Ярослава Юрійовича (вх. суду № 5029/24 від 29.11.2024) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО" заборгованості за договором про надання послуг № 3 від 19.08.2024 у загальному розмірі 113 095 грн. 68 коп.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО" умов договору про надання послуг № 3 від 19.08.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані заявником послуги харчування, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 108 104 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 5.3. договору, заявник нарахував та просить суд стягнути з боржника пеню за загальний період прострочення з 26.09.2024 по 29.11.2024 в сумі 4 991 грн. 68 коп.
За подання заяви Фізичною особою - підприємцем Костянцем Ярославом Юрійовичем сплачено судовий збір у сумі 302 грн. 80 коп.
Розглянувши заяву, суд 03.12.2024 задовольнив вимоги Фізичної особи - підприємця Костянця Ярослава Юрійовича та видав судовий наказ у справі № 904/5244/24.
Копію зазначеного наказу від 03.12.2024 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами 04.12.2024 було направлено на адресу місцезнаходження боржника, як передбачено статтею 156 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий наказ у даній справі, відповідно до положень статті 159 Господарського процесуального кодексу України, набрав законної сили 13.01.2025 та 15.01.2025 був направлений стягувачу рекомендованим листом, який згідно з наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення був отриманий Фізичною особою - підприємцем Костянцем Ярославом Юрійовичем - 25.01.2025 (а.с.73).
У подальшому, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про скасування судового наказу (вх. суду № 39039/25 від 08.09.2025), в яких він просить суд поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ від 03.12.2024 у справі № 904/5244/24.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що 30.08.2025 боржник з системи OpenData дізнався, що в провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко І.В. перебуває виконавче провадження № 77025759, яке відкрито 29.01.2025 на підставі судового наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024. Цього ж дня між боржником (ТОВ "ФК "ОККО") та адвокатом Григоренко В.О. було укладено договір № 300825/1 від 30.08.2025 про надання юридичної (правової) допомоги, а 03.09.2025 представником боржника подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. За результатом вивченого з'ясовано, що 03.10.2024 стягувач пред'явив (направив засобами Укрпошта) претензію-вимогу про сплату боргу та 31.10.2024 боржник своїм гарантійним листом визнав факт настання строку сплати грошового зобов'язання, а отже з 31.10.2024 грошове зобов'язання є простроченим, і відповідно до пункту 5.3 спірного договору стягувач має право на нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У той жа час, боржник не погоджується із вказаним твердженням та зазначає, що стягувач нарахував пеню з 26.09.2024 по 29.11.2024 у сумі 4 991 грн. 68 коп., тоді як боржник вважає, що розмір нарахованої пені повинен бути в сумі 2 303 грн. 86 коп. (31.10.2024 - 29.11.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) 108 104,00 (сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 30 днів (прострочення) : 100). Отже, боржник визнає нараховану суму пені лише частково, тому просить суд скасувати судовий наказ.
Суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу, а також строків її подання встановлені приписами статті 157 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (пункт 5 частини 3 статті 157 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами 3, 4 статті 156 Господарського процесуального кодексу України копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.
У відповідності до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Також, відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, судом долучено до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО" зареєстроване за адресою: вулиця Робоча (Чечелівський район), будинок 77, м. Дніпро, 49008 (а.с.33), на яку і були направлені копія судового наказу від 03.12.2024 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами.
Разом з тим, поштове відправлення на адресу боржника, в якому містилися копія судового наказу від 03.12.2024 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 12.01.2025 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.36-69).
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, копія судового наказу від 03.12.2024 із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами вважається врученою боржнику у паперовому вигляді 20.12.2024 (а.с.36).
Отже, встановлений законом п'ятнадцятиденний строк на подання заяви про скасування судового наказу сплив 06.01.2025.
У той же час, заява про скасування судового наказу у справі № 904/5244/24 подана до суду 08.09.2025, тобто після закінчення строків, які визначені статтями 157, 159 Господарського процесуального кодексу України (строк є пропущеним на вісім місяців).
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додаються, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Так, у поданій боржником заяві про скасування судового наказу міститься клопотання про поновлення строку на подання такої заяви, в обґрунтування якого боржник посилається на те, що в матеріалах справи міститься конверт з відміткою АТ "Укрпошта" про його повернення у зв'язку зі спливом строку зберігання. З цього приводу боржник зазначає, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України у лютому 2022 року він був змушений переїхати з усім складом клубу до Закарпатської області, а частина - до Республіки Польща, де фактично знаходився до серпня 2025 року, а тому отримати поштову кореспонденцію за юридичною адресою товариства не мав можливості. Боржник зауважує, що фактично тренування гравців футбольного клубу, а також апарату команди проходило на території Західної України і Республіки Польща. Крім того, юридичну адресу товариство не змінювало, бо мало сподівання про повернення в м. Дніпро, куди фактично і повернулося у серпні 2025 року.
Розглянувши заяву боржника про скасування судового наказу з викладеним клопотанням про поновлення строків подання такої заяви суд дійшов висновку, що такі обставини не спростовують здійснених судом у відповідності до приписів частини 3 статті 156 Господарського процесуального кодексу України дій щодо забезпечення можливості реалізації боржником права на подачу заяви про скасування відповідного наказу шляхом направлення на вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресу боржника відповідних документів, після чого, за спливом визначеного законодавством строку і було направлено оригінал судового наказу у справі № 904/5244/24 стягувачу в силу відсутності заяви боржника про його скасування.
Також суд відзначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема заявника про видачу судового наказу, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, суд зазначає, що згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У той же час судом згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено відповідність адреси місцезнаходження боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО", зазначеній на конверті, що повернувся.
Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження боржника, матеріали справи не містять та суду невідомі.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню боржника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 року у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 року у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 року у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/18).
Суд звертає увагу, що сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судовий наказ для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною несвоєчасної реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, в частині надання заяви про скасування судового наказу, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
При цьому відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд також вважає за необхідне зазначити про те, що добросовісна поведінка суб'єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
У зв'язку з вищевикладеним, розглянувши вказане клопотання заявника суд зазначає, що боржником пропущено передбачений законом строк для звернення з даною заявою, при цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО" належними та допустимими доказами не доведено суду поважність причин пропущення строку звернення із заявою про скасування судового наказу, у зв'язку з чим клопотання боржника про поновлення строку для звернення з заявою про скасування судового наказу у справі № 904/5244/24 задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи вказане, оскільки заяву про скасування судового наказу подано боржником після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи відсутність правових підстав для поновлення строку на подання цієї заяви, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про скасування наказу у справі № 904/5244/24 боржнику.
Керуючись статтями 119, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО" про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу у справі № 904/5244/24 - відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "ОККО" про скасування наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі №904/5244/24 - повернути боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.09.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана - 15.09.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко