вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
(до подання позову)
15.09.2025м. ДніпроСправа № 904/5168/25
За заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
до особи-1, яка може отримати статус учасника справи: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 )
до особи-2, яка може отримати статус учасника справи: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 )
до особи-3, яка може отримати статус учасника справи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ідентифікаційний код: 44592388; вул. Вернадського Володимира, 33в, м. Дніпро, 49027)
до особи-4, яка може отримати статус учасника справи: Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гетьман" (ідентифікаційний код 45193537; вул. Володимирська, буд. 61Б, поверх 6, кімната 2, м. Київ, 01033)
до особи-5, яка може отримати статус учасника справи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвест-Тандем" (ідентифікаційний код 43616858; вул. Володимирська, будинок 61Б, м. Київ, 01033)
про вжиття заходів до забезпечення позову
Суддя Євстигнеєва Н.М.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій просить:
- накласти арешт та заборону відчуження на корпоративні права, а саме на частку у розмірі 450000,00грн, що дорівнює 90% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (код ЄДРПОУ: 44592388), що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 паспорт НОМЕР_4 виданий Зачепилівським РС ГУДМС України в Харківській області від 28.01.2015), із внесенням відповідних даних до державних реєстрів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (код ЄДРПОУ: 44592388);
- заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо частки у розмірі 450000,00грн, що дорівнює 90% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (код ЄДРПОУ: 44592388), що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 паспорт НОМЕР_4 виданий Зачепилівським РС ГУДМС України в Харківській області від 28.01.2015), а також щодо всього рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (код ЄДРПОУ: 44592388).
Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову будуть вимоги: про визнання недійсним правочину, за яким всупереч волі ОСОБА_1 була відчужена його частка; скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі таких правочинів; витребування частки тощо.
ОСОБА_1 обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову до його подання наступним:
- ОСОБА_1 є учасником (90 % частки в статутному капіталі) та відповідно кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ТОВ "УГРК"). Також ОСОБА_1 обіймає посаду директора вказаного Товариства;
- з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дізнався, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Виноградовою В.Ю. 08.09.2025 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи), номер запису 1002241070005099294. Внаслідок такої дії в ЄДР міститься запис про нового учасника ТОВ, а саме: ОСОБА_3 , розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 450000,00грн;
- державна реєстрація змін проведена на підставі:
Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ від 04.09.2025, згідно якого ОСОБА_2 , від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 29.08.2025, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю., зареєстровано в реєстрі за №217, передав ОСОБА_3 належну ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ "Україна група розвитку та консалтингу";
та протоколу №04/09 Загальних зборів учасників ТОВ "Україна група розвитку та консалтингу" від 08.09.2025, підписаний вже новим учасником - ОСОБА_3 , щодо звільнення директора ОСОБА_1 та призначення на посаду директора ОСОБА_3 з 09.09.2025. Підпис на цьому протоколі посвідчено тим самим нотаріусом - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю., зареєстровано в реєстрі за №244;
- ОСОБА_1 не мав і не має наміру відчужувати належну йому частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ТОВ "УГРК"); жодних договорів купівлі-продажу не укладав, хто такий ОСОБА_3 , йому не відомо, звільнятися з посади директора Товариства ОСОБА_1 не мав та не має наміру;
- заявник зазначає, що не видавав довіреності ОСОБА_2 з повноваженнями щодо розпорядження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Україна група розвитку та консалтингу", підпис на довіреності від 29.08.2025, виданої нібито від імені ОСОБА_1 , є підробленим;
- ОСОБА_1 не подавав до реєстратора заяви чи будь-яких інших документів як підставу реєстрації змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Заявник вважає, що за час розгляду справи Відповідачами можуть бути вчинені дії, спрямовані на ускладнення захисту його прав, зокрема відповідна частка може бути ще декілька раз штучно відчужена, внаслідок чого виникатиме необхідність у заявлені нових позовів до нових відповідачів з приводу оспорювання нових штучних правочинів та відповідних їм реєстраційних дій. Також ОСОБА_3 , будучи "номінальним" директором та бенефіціарним власником може від імені ТОВ "Україна група розвитку та консалтингу" вчиняти правочини спрямовані на відчуження майна, чи взяття зобов'язань, які суперечать інтересам вказаного товариства.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2025 справу № 904/5168/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову будуть вимоги про визнання недійсним правочину, за яким всупереч волі ОСОБА_1 була відчужена його частка; скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі таких правочинів; витребування частки тощо.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
За умовами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п.4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (п. 10).
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Положеннями частини першої статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі №916/2957/24 зробив висновок, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
До заяви про забезпечення позову долучено, зокрема:
копія Рішення №1 єдиного засновника ТОВ "УГРК" від 26.11.2021; копія протоколу №15/08/24 загальних зборів ТОВ "УГРК" від 15.08.2024; копія договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 24.07.2024 № 2407/2024-1; копія акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "УГРК" від 24.07.2024; копія опису документів поданих для державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.08.2024; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.08.2024; копія наказу № 1-к від 26.11.2021; копія статуту ТОВ "УГРК"; копія довіреності від 29.08.2025 зареєстрованої за № 217 на ім'я ОСОБА_2 ; копія акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "УГРК" від 04.09.2025; копія Протоколу №04/09 загальних зборів ТОВ "УГРК" від 08.09.2025; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.09.2025; копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ "УГРК"; копія заяви про вчинення злочину від 10.09.2025.
Заявник просить забезпечити майбутній позов шляхом накладення арешту та заборону відчуження частки в статутному капіталі товариства, заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам тощо вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо частки у статутному капіталі, а також шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно товариства.
У цій справі заявник має намір звернутися до суду з немайновими (визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі таких правочинів) та майновою (витребування частки у статутному капіталі) вимогами, тому суд повинен досліджувати та застосовувати такі підстави вжиття заходів забезпечення позову:
- при зверненні до суду, зокрема, з вимогами немайнового характеру має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 15.07.2022 у справі №910/4445/21);
- умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верхолвного Суду від 30.10.2023 у справі № 922/1583/23, від 26.09.2023 №911/1518/22.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Водночас вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначив, що не мав і не має наміру відчужувати належну йому частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ТОВ "УГРК"); жодних договорів купівлі-продажу не укладав, хто такий ОСОБА_3 , йому не відомо, звільнятися з посади директора Товариства ОСОБА_1 не має мав та не має наміру. Також зазначив, що не видавав довіреності ОСОБА_2 з повноваженнями щодо розпорядження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Україна група розвитку та консалтингу", а підпис на довіреності від 29.08.2025, виданої нібито від імені ОСОБА_1 , є підробленим.
ОСОБА_1 стверджує, що не подавав до реєстратора заяви чи будь-яких інших документів як підставу реєстрації змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Фактично відбулось рейдерське захоплення частки у статутному капіталі шляхом використання підробленої довіреності та фальсифікованих документів на підставі яких було проведено реєстраційні дії щодо зміни складу учасників товариства, передачі частки новому учаснику та зміни директора.
Під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (п.13 постанови Верховного Суду від 15.09.2019 у справі №915/870/18.
Заявник вказує, що ціна позову, який планується подати щодо спірних правовідносин становить 800 000,00грн, яка складається з вартості частки у статутному капіталі за даними Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частка в статутному капіталі товариства є особливим видом майна. Вона сама по собі не має вартості. Її вартість напряму залежить від вартості майна самого товариства. Отже, при створенні товариства ринкова вартість частки зазвичай дорівнює її номінальній вартості. Тоді як з перебігом часу ця цифра стає "історичною", а ринкова вартість частки може суттєво зрости (якщо бізнес товариства буде успішним) або зменшитися (якщо товариство буде вести збиткову господарську діяльність) (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №924/700/21).
Отже, у випадку реалізації належного Товариству майна, вартість частки у статутному капіталі підприємства беззаперечно зменшиться та не буде становити економічного інтересу для особи, яка звернулася з позовом про стягнення (витребувати з володіння) такої частки.
Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі №918/124/23, вирішуючи питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі зазначив, що відчуження спірної частки до завершення розгляду спору, призведе до необхідності звернення позивача до суду з іншими позовами.
Суд відзначає, що накладення арешту на частку в статутному капіталі у розмірі 450000,00грн, що належить ОСОБА_3 та на належне ТОВ рухоме та нерухоме майно жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність ТОВ, адже не впливає на можливість укладання договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності.
Суд погоджується з доводами заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості захисту свого права на корпоративні права, оскільки у випадку відчуження корпоративних прав заявнику доведеться додатково звертатись до суду з додатковими вимогами, що нівелюватиме ефективність судового захисту в межах цієї справи.
Водночас, існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав заявника за захистом яких він має намір звернутися до суду (у випадку задоволення його позову), адже метою такого позову є відновлення права власності на придбану частку в розмірі 90% статутного капіталу ОСОБА_1 , майнова цінність якої і полягає в її активах, на базі яких останнє здійснює свою господарську діяльність і, відповідно, забезпечує можливість отримання прибутку його власнику.
Отже, заявлений захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства, рухоме та нерухоме майно товариства, перебуває в логічному зв'язку з позовними вимогами про витребування цієї частки, що має намір заявити позивач, що, зокрема, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі №910/16800/20.
Також суд враховує висновки Верховного Суду щодо заходу забезпечення у вигляді заборони відчуження частки, який за своєю сутністю подібний до заходу забезпечення у вигляді арешту), викладені у постанові від 17.01.2022 по справі № 927/461/21, в якій зазначено, що можливе відчуження Компанією спірної частки у статутному капіталі ускладнить / унеможливить поновлення прав та / або законних інтересів позивачки у разі задоволення позову в межах одного судового провадження, оскільки для повернення відповідної частки у статутному капіталі підприємства їй доведеться повторно звертатись до суду. Тому запропоновані заходи забезпечення позову щодо заборони відчуження спірної частки у статутному капіталі є співмірними з позовними вимогами.
З огляду на те, що ОСОБА_1 має намір звернутися з позовом про витребування частки 90% у ОСОБА_3 , тому, за відсутності такої заборони, відповідач буде мати можливість у будь-який момент відчужити таку частку. Зазначеної частки достатньо для прийняття рішень стосовно зміни статуту підприємства, в тому числі у зв'язку зі зміною власників.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування обставин можливості вчинення ОСОБА_3 дій, які у випадку задоволення майбутнього позову заявника нівелюють мету звернення з ним, адже зумовлять необхідність з метою відновлення порушених корпоративних прав позивача звертатися до суду із новими позовами.
Вимога заявника забезпечити позов шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо частки у статутному капіталі у цій справі підлягає задоволенню як така, що узгоджується з предметом спору та майбутнього позову.
У такий спосіб окреслюється вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняються вчиняти, попереджуються потенційні обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність та сприяє забезпеченню принципу ефективного захисту прав у судовому процесі.
При цьому, як відповідний арешт, так і заборона державним реєстраторам вносити чітко визначені зміни до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" є тимчасовими та не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності такого товариства. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
На підставі викладеного вище суд вважає співмірним і таким, що забезпечує баланс інтересів сторін, захід забезпечення позову у вигляді: арешту та заборони відчуження на корпоративні права; арешту рухомого та нерухомого майна; заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам тощо вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо частки у статутному капіталі.
Верховний Суд у постанові №918/124/23 від 29.06.2023 звернув увагу, що забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06). У зв'язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження спірної частки у статутному капіталі у власності відповідача. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідачів та баланс інтересів будуть порушені.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
В частині першій статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі №916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Виходячи з вищевикладеного, заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до його подання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 42, 136-141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову до його подання - задовольнити.
Накласти арешт та заборону відчуження на корпоративні права, а саме на частку у розмірі 450000,00грн, що дорівнює 90% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ідентифікаційний код: 44592388; вул. Вернадського Володимира, 33в, м. Дніпро, 49027), що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; паспорт НОМЕР_4 виданий Зачепилівським РС ГУДМС України в Харківській області від 28.01.2015; АДРЕСА_3 ), із внесенням відповідних даних до державних реєстрів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ідентифікаційний код: 44592388; вул. Вернадського Володимира, 33в, м. Дніпро, 49027).
Заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо частки у розмірі 450000,00грн, що дорівнює 90% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ідентифікаційний код: 44592388; вул. Вернадського Володимира, 33в, м. Дніпро, 49027), що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; паспорт НОМЕР_4 виданий Зачепилівським РС ГУДМС України в Харківській області від 28.01.2015; АДРЕСА_3 ), а також щодо всього рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ідентифікаційний код: 44592388; вул. Вернадського Володимира, 33в, м. Дніпро, 49027).
Стягувач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
Боржники:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна група розвитку та консалтингу" (ідентифікаційний код: 44592388; вул. Вернадського Володимира, 33в, м. Дніпро, 49027)
ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 )
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 15.09.2025.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 16.09.2028.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва