вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
12.09.2025м. ДніпроСправа № 904/5158/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг" (м. Київ)
про забезпечення позову
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу товару № НП-18/07-2025-П від 18.07.2025 у розмірі 500 000 грн. 00 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес" (далі - відповідач) заборгованість за попереднім договором купівлі-продажу товару № НП-18/07-2025-П від 18.07.2025 у розмірі 500 000 грн. 00 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за попереднім договором купівлі-продажу товару № НП-18/07-2025-П від 18.07.2025 в частині неповернення сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 500 000 грн. 00 коп. у зв'язку з неукладенням сторонами основного договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 500 000 грн. 00 коп.
Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.
Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг" подано заяву про забезпечення позову (вх. суду № 39529/25/25 від 10.09.2025), в якій заявник просить суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 500 000 грн. 00 коп., які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес" (ідентифікаційний код 45158335; п/р НОМЕР_1 у банку АБ "Кліринговий Дім") та на інші банківські рахунки, які наявні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес".
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на таке:
- відповідно до пункту 2.1. попереднього договору на підтвердження дійсних намірів сторін щодо відступлення майнових прав на актив та підписання Акту прийому-передачі оригіналу опціонного контракту покупець передає продавцю грошові кошти в розмірі 25 000 000 грн. 00 коп. без ПДВ, а продавець своїм підписом під даним договором підтверджує можливість отримання таких коштів. На виконання попереднього договору позивачем було сплачено кошти у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 343 від 19.07.2025 на суму 500 000 грн. 00 коп. Згідно з пунктом 6.5. попереднього договору, якщо не було укладено основний договір до закінчення терміну дії попереднього договору, продавець повертає всю суму коштів, які були отримані від покупця протягом 3-х днів з дати закінчення договору. Відповідно до пункту 1.11. договору даний договір діє до 25.07.2025. У той же час, станом на дату звернення до суду з позовною заявою (10.09.2025) відповідачем не було здійснено жодних дій щодо укладання основного договору. Таким чином, у зв'язку з порушенням умов попереднього договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес", останнє повинне було перерахувати позивачеві суму сплачених ним коштів до 28.07.2025. Однак, станом на дату звернення до суду з позовною заявою відповідачем не було перераховано суму коштів в розмір 500 000 грн. 00 коп. у зв'язку з неукладаннням основного договору. Також, позивач зазначає, що 07.08.2025 засобами поштового зв'язку ним було направлено вимогу вих. № 07.08 від 07.08.2025 про повернення коштів. Однак, 16.08.2025 вказане поштове відправлення повернулося відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. Враховуючи вказане, позивач зазначає, що попередній договір купівлі-продажу товару № НП-18/07-2025-П від 18.07.2025 припинив свою дію 25.07.2025 у зв'язку з тим, що основний договір не був укладений у граничний строк, встановлений частиною 1 статті 182 Господарського кодексу України, тому підстави для утримання ТОВ "Лайтнем Прогрес" грошових коштів у розмірі 500 000 грн. 00 коп. відсутні;
- ТОВ "Лайтнем Прогрес" ухиляється від укладання основного договору та безпідставно утримує грошові кошти в розмірі 500 000 грн. 00 коп. Позивач також зазначає, що згідно з офіційно оприлюдненими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу ТОВ "Лайтнем Прогрес" становить 145 000 грн. 00 коп. У зв'язку із недостатністю статутного капіталу у грошовому виразі, накладення арешту лише на грошові кошти в межах суми позову досягне мети забезпечення позову - гарантування задоволення вимог позивача;
- ТОВ "Лайтнем Прогрес" було отримано інформацію про те, що директора/власника - ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 209 Кримінального кодексу України та статтею 205 Кримінального кодексу України - фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, що підтверджується вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2019 у справі № 337/1949/19. З урахуванням вказаного, позивач вважає, що ОСОБА_1 міг розтратити кошти, які було отримано від ТОВ "ГТС Трейдінг", тому позов має бути забезпечений в межах ціни позову, яка становить 500 000 грн. 00 коп.
Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до вказаної норми закону, Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг" подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 500 000 грн. 00 коп., які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес" та на інші банківські рахунки, які наявні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес".
На думку заявника невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення у майбутньому виконання рішення суду або взагалі унеможливить його виконання.
У частині 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Надаючи правову оцінку обставинам, викладеним у заяві про забезпечення позову, суд виходить із наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що кожному, гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції" виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Так, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997 пункт 40. Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" v. Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), (GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
По суті, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.
Суд також зауважує, що необхідною для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Так, з матеріалів заяви вбачається, що предметом позову є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес" заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу товару № НП-18/07-2025-П від 18.07.2025 у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що передбачає можливість застосування заходів забезпечення шляхом накладення арешту на належні йому майно, грошові кошти.
Самі по собі обставини безперешкодної можливості розпорядження відповідачем активами (грошові кошти) створює загрозу для ефективного виконання рішення суду.
Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07.07.2025 у справі №904/659/25.
Також, судом враховано, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу ТОВ "Лайтнем Прогрес" становить 145 000 грн. 00 коп.
Суд відзначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, та його майном є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Крім того, оскільки в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, то відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 07.04.2025 у справі №915/1386/24.
Судом також враховано, що адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Крім того, суд зауважує, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Проаналізувавши доводи заявника, з урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вжиття заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг" заходів забезпечення позову сприятиме захисту, поновленню порушених прав заявника та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів майбутнього позивача.
Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити, зокрема, виведення грошових коштів з рахунків відповідача, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Враховуючи вказане, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідає статтям 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
При цьому суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду спору) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Також судом прийнято до уваги, що у випадку виявлення відповідачем обставин чи доказів щодо неспівмірності, нерозумності, необґрунтованості, неадекватності, незбалансованості інтересів сторін, чи відсутності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову, вжитими даною ухвалою суду, і предметом позовних вимог, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг" про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес" (вулиця Барикадна, будинок 16, офіс 75, м. Дніпро, 49044; ідентифікаційний код 45158335) - (п/р НОМЕР_1 у банку АБ "Кліринговий Дім") та на інші банківські рахунки, які наявні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес", у розмірі ціни позову - 500 000 грн. 00 коп.
Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг" (вулиця Ступки Богдана, будинок 3, офіс 7, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 45303300).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайтнем Прогрес" (вулиця Барикадна, будинок 16, офіс 75, м. Дніпро, 49044; ідентифікаційний код 45158335).
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили - 15.09.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в строк до 16.09.2028.
Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 144 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Повна ухвала складена та підписана - 15.09.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко