ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"15" вересня 2025 р. Справа № 906/536/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Олексюк Г.Є.
суддя Гудак А.В.
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Клименко Інни Анатоліївни про забезпечення позову у справі №906/536/25
за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" на рішення від 24.07.2025 та на додаткове рішення від 05.08.2025 Господарського суду Житомирської області
за позовом Фізичної особи-підприємця Клименко Інни Анатоліївни
до Фермерського господарства "Осадчук Фемілі Енд Партнерс"
про стягнення 585045,45 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.07.2025 позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Осадчук Фемілі Енд Парнерс" на користь Фізичної особи-підприємця Клименко Інни Анатоліївни 528 500,00 грн боргу, 47 088,35 грн інфляційних, 9457,10 грн 3 % річних та 7020,54 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.08.2025 стягнуто з Фермерського господарства "Осадчук Фемілі Енд Парнерс" на користь Фізичної особи-підприємця Клименко Інни Анатоліївни 34 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись з ухваленими рішеннями Фермерське господарство "Осадчук Фемілі Енд Парнерс" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог та стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" на рішення від 24.07.2025 та на додаткове рішення від 05.08.2025 Господарського суду Житомирської області у справі №906/536/25 та призначено її до розгляду на 28.10.2025 о 15:00 год.
12.09.2025 від ФОП Клименко І.А. надійшла заява, в якій остання просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі №906/536/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" та знаходяться на рахунках у банківських установах у межах суми позову 619 045,45 грн, а також шляхом накладення арешту на рухоме майно: дробарку молоткову та сепаратор зерноочищувальний БСХМ-16, що належить Фермерському господарству "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" у межах суми позову 619 045,45 грн.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що наявність у відповідача відкритих виконавчих проваджень: №78294459 від 05.06.2025 у справі №906/313/15 щодо примусового стягнення 199 716,64 грн, та №78444839 від 24.06.2025 у справі №906/326/25 щодо примусового стягнення 40 000,00 грн, а також заявленого до нього зустрічного позову у справі №911/354/25 про стягнення 4 082 023,07 грн, свідчить про відсутність ним добровільного виконання рішень суду, що підтверджує існування реальної загрози ухилення від виконання рішення у даній справі.
Зазначає, що у випадку погашення заборгованості за відкритими виконавчими провадженнями або отримання суттєвих грошових надходжень у період врожаю від реалізації сільськогосподарської продукції, ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" матиме можливість виведення коштів з банківських рахунків, відчуження активів або реалізації майна, що також унеможливить чи суттєво ускладнить виконання рішення у справі №906/536/25 у майбутньому.
ФОП Клименко І.А. зауважує, що відповідно до декларації з податку на прибуток за 2024 рік, фермерське господарство задекларувало збиток у розмірі -451 532 грн, що свідчить про низьку фінансову стійкість суб'єкта та створює додатковий ризик неспроможності добровільно виконати рішення суду у разі задоволення позову.
Окрім того, в період виконання вищевказаних рішень по іншим справам, маючи численні борги, директор ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" Осадчук В.В. 15.05.2025 здійснив реєстрацію нової юридичної особи - ТОВ "Голд Грейн Технолоджі" під його керівництвом, основним видом діяльності якого є 01.63 "Післяурожайна діяльність", який повністю дублює вид діяльності ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс". Дане, на думку позивача, створює обґрунтоване припущення про можливість переведення відповідачем активів, фінансових потоків та господарських операцій на новостворену юридичну особу.
Також, ФОП Клименко І.А. зазначає, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на його рахунках у банківських установах, для задоволення вимог про стягнення 619 045,45 грн існує необхідність накласти арешт на його рухоме майно: дробарку молоткову та сепаратор зерноочищувальний БСХМ-16.
З огляду на вищевикладене, вважає запропоновані заходи забезпечення позову адекватними, безпосередньо пов'язаними з предметом позовної заяви, збалансованими, ефективними та такими, що не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з положеннями ст.136, 137 ГПК України заходи забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, від 20.06.2025 у справі №911/2073/24.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження своїх доводів про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем подано витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження про наявність відкритих виконавчих проваджень; копії рішень Господарського суду Житомирської області у справах №906/313/25 та №906/326/25, копія ухвали Господарського суду Київської області у справі №911/354/25; інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ "Голд Грейн Технолоджі"; копія декларації з податку на прибуток за 2024 рік.
Разом з тим, варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.
Для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" на користь ФОП Клименко І.А. заборгованості у розмірі 585045,45 грн: 528500,00 боргу за поставлене обладнання за усною домовленістю по видатковій накладній №3 від 17.09.2024, 47 088,35 грн інфляційних втрат, 9 457,10 грн 3 % річних.
Згідно постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт рухомого і нерухомого майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. (схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №922/1856/23.)
Враховуючи, що предметом позову є вимога майнового характеру про стягнення 585 045,45 грн, виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог (у разі залишення рішення суду першої інстанції без змін) безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів, включаючи суму судових витрат на професійну правничу допмогу.
Оцінюючи адекватність вжитого заходу забезпечення позову та урахування принципу збалансованості інтересів сторін, колегія суддів вказує, що в силу положень ст. 192 ЦК України гроші є платіжним засобом, отже відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Водночас, у випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення, а у майбутньому такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс"", оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2020 у справі №916/2278/19, від 26.11.2020 у справі №911/949/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20, від 09.06.2021 у справі №914/2438/20).
За таких обставин, арешт грошових коштів у розмірі ціни позову та судових витрат на професійну правничу допомогу, забезпечить рівність становища обох сторін, баланс їх інтересів, та не позбавить ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" можливості здійснювати господарську діяльність, а лише обмежить його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані заявником докази, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову, з врахуванням судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, та є співмірним із заявленою позовною вимогою та пов'язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду (у разі залишення рішення суду першої інстанції без змін).
Щодо вимоги позивача про накладення арешту на рухоме майно ФГ "Осадчук Фемілі Енд Партнерс", апеляційний суд зазначає наступне.
З правових висновків Верховного Суду вбачається, що можливість накладення арешту на майно у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог; у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2022 у справі №918/812/21)
Натомість, при вирішенні подібних процесуальних питань, допускається можливість застосування заходів забезпечення позову шляхом одночасного накладення арешту як на грошові кошти, що належать відповідачу, так і на майно, яке належить останньому, але саме у межах суми, яка була б достатньою для відповідного стягнення, у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, від 08.07.2024 у справі № 916/143/24).
Як вбачається з п.3 прохальної частини заяви про забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на рухоме майно у межах суми позову у розмірі 619 045,45 грн.
Тобто, фактично останній просить застосувати подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна) і накласти арешт на грошові кошти і на рухоме майно на загальну суму, що вдвічі перевищує ціну позову з врахуванням судових витрат.
Вищевказане суперечить ч.4 ст.137 ГПК України щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Отже, враховуючи накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 619 045,45 грн в межах суми заборгованості - 585 045,45 грн та судових витрат на професійну правничу допомогу - 34 000,00 грн), колегія суддів не вбачає підстав для накладення арешту на рухоме майно відповідача.
За таких обставин, враховуючи доводи позивача, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що заява ФОП Клименко І.А. про забезпечення позову у справі №906/536/25 підлягає частковому задоволенню.
Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування таких заходів згідно з ч.1 ст.141 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, реалізація якого, у даному випадку, у апеляційного суду відсутня, що не позбавляє відповідача права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до вказаної статті.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Клименко Інни Анатоліївни про забезпечення позову у справі №906/536/25 задоволити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" (код ЄДРПОУ 40910438), що містяться на відкритих рахунках у банківських установах у межах суми позову, враховуючи судові витрати, у розмірі 619 045,45 грн.
3. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Клименко Інни Анатоліївни в частині накладення арешту на рухоме майно Фермерського господарства "Осадчук Фемілі Енд Партнерс" - відмовити.
4. Стягувачем за цією ухвалою є Фізична особа - підприємець Клименко Інна Анатоліївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
5. Боржником за цією ухвалою є Фермерське господарство "Осадчук Фемілі Енд Партнерс (11716, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с.Слобода-Романівська, вул.40 Річчя Перемоги, буд. 23а, код ЄДРПОУ 40910438).
6. Дана ухвала є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили до 16.09.2028.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями 15.09.2025 та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.