вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" вересня 2025 р. Справа№ 873/83/25
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Пономаренко Є.Ю.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - Бонтлаб В.В.,
від відповідачів - представники не прибули,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" до 1) Фермерського господарства "Криниця-1", 2) ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та нарахованого розміру коштів у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов'язання.
ВСТАНОВИВ наступне.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25 позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Криниця-1" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" за Договором поставки №424/24/191 від 05.04.2024 року та Договором поруки №П/424/24/191 від 05.04.2024 року суму заборгованості, пеню, штраф, відсотки річні та інфляційні втрати у загальному розмірі 436 313, 58 грн та третейський збір у сумі 4 736 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25.
Витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 у справі №873/83/25 для розгляду вказаної заяви визначено головуючого суддю (суддю - доповідача) - Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі №873/83/25 вказану заяву призначено до розгляду на 01.09.2025 об 11-40.
Крім цього, витребувано у Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" матеріали третейської справи №49/25.
До апеляційного суду від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" надійшли витребувані матеріали третейської справи №49/25.
Від ТОВ "Нор-Ест Агро" 02.07.2025 до суду надійшла заява, в якій воно, зокрема, повідомило, що ФГ "Криниця-1" після подачі позивачем заяви про видачу наказу, виконало рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25 та сплатило присуджений до стягнення борг у розмірі 436 313, 58 грн, без врахування при цьому суми третейського збору (на підтвердження чого додано платіжну інструкцію від 30.06.2025 №4).
В судове засідання прибув представник заявника та надав пояснення по заяві.
Відповідачі правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно ч. 1 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25, дійшов до наступних висновків.
Так, Судом встановлено, що відповідач 1 після подання позивачем заяви про видачу наказу сплатив присуджений до стягнення рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25 борг у розмірі 436 313, 58 грн.
Порядок розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду регламентовано Главою 2 Розділу VII Господарського процесуального кодексу України.
Зазначена глава не містить положень про можливість закриття провадження за заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (п. 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11).
Отже, враховуючи наведене, Суд вважає за можливе застосування за аналогією закону норму пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
За таких обставин, Суд закриває провадження за заявою в частині видачі наказу на суму 436 313, 58 грн.
Стосовно видачі наказу на суму третейського збору в сумі 4 736 грн, присудженого до стягнення рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25, який не було оплачено відповідачами, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно з ч.3 ст.354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
Відповідно до ст.355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст.327 Господарського процесуального кодексу України та п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;
2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст.56 Закону України "Про третейські суди" та ст.355 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з наявних у справі документів, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою (як щодо договору поставки, так і щодо кожного з договорів поруки); дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
За вказаних обставин, враховуючи, що відповідачами вказане рішення в частині сплати третейського збору добровільно не виконано, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25 в частині стягнення третейського збору в сумі 4 736 грн.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання заяви про видачу наказу відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів в рівних частинах пропорційно задоволеній заяві.
Стосовно судового збору в сумі 1 497,80 грн в частині закриття провадження, Суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно 5. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи відсутність наразі клопотання від позивача про повернення сплаченої суми судового збору, Суд позбавлений можливості вирішити це питання.
При цьому, позивач не позбавлений такого права звернутися до суду в подальшому.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 234, 354, 356 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25 задовольнити частково.
2. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 23.06.2025 у третейській справі №49/25, за яким стягнути солідарно з Фермерського господарства "Криниця-1" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" третейський збір у сумі 4 736 грн.
3. Провадження за заявою в частині видачі наказу на суму 436 313, 58 грн закрити.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Криниця-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" третейській збір в сумі 08 грн 10 коп.
5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" третейській збір в сумі 08 грн 10 коп.
6. Матеріали третейської справи №49/25 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу".
Ухвала, у випадку не оскарження, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або у випадку оскарження - після розгляду справи судом апеляційної інстанції (ч.ч.5, 6 ст. 356 Господарського процесуального кодексу України). Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 356 та ч. 2 ст. 253 Господарського процесуального кодексу України до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена: 15.09.2025 року.
Суддя Є.Ю. Пономаренко