вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" вересня 2025 р. Справа №910/4366/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Експрес"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025
у справі №910/4366/25 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Експрес"
про стягнення 30 885,84 грн
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Експрес" (далі - ТОВ "Завод "Експрес") грошових коштів за скид стічних вод без умов на їх скид у розмірі 30 885,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 20.05.2023 до 31.10.2023 здійснював скид стічних вод без умов на скид стічних вод, що, за доводами позивача, є порушенням пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (далі - Правила №1879). З огляду на викладене позивач здійснив нарахування за скид стічних вод, без умов на скид стічних вод, у чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу вже нараховано при проведенні основних нарахувань за надані послуги.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25 позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Завод "Експрес" на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" 30 885,84 грн основної заборгованості та 2 422,40 грн судового збору.
Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд, зважаючи на встановлені обставини та вимоги Правил №1879, приймаючи до уваги, той факт, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів отримання ним умов на скид стічних вод від позивача у спірний період, а також документів, які свідчать про погашення спірної заборгованості перед останнім, дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги ПрАТ "АК "Київводоканал" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30 885,84 грн за скид стічних вод без отримання умов на їх скид за спірний період, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Завод "Експрес" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Так, скаржник зазначає, що позивач, всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не надав суду жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем у період з 20.05.2023 до 31.10.2023 Правил №1879, а саме доказів того, що відповідач здійснював скид стічних вод за адресою: м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 10, без умов на скид. Позивач не надав доказів того, що стічні води відповідача є технологічного та/або непобутового походження.
Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25.
Крім того, до апеляційної скарги долучено ряд нових доказів, а саме: публікацію з вебсайту, копію договору оренди нерухомого від 30.12.2022 №30/12/2022 з додатками, копію договору суборенди нерухомого майна від 30.12.2022 №3 з додатками.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Завод "Експрес" у справі №910/4366/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
01.07.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Судді Буравльов С.І. та Шапран В.В., які входять до складу колегії, перебували у відпустці з 30.06.2025 до 04.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 поновлено ТОВ "Завод "Експрес" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Завод "Експрес" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4366/25. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 08.08.2025.
17.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4366/25.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
07.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Завод "Експрес" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25 - без змін.
Заперечення позивача, викладені у відзиві, зводяться до того, що твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є хибними, спрямованими на введення суду в оману та безпідставного звільнення відповідача від відповідальності за порушення вимог чинного законодавства, зокрема Правил №1879 та умов укладеного між сторонами договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 06.06.2017 №17675/5-02.
Також, позивач заперечує щодо розгляду долучених до апеляційної інстанції доказів, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, враховуючи, що апелянт не надав жодного доказу та обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
Стосовно наданих скаржником до суду апеляційної інстанції, разом з апеляційною скаргою, нових доказів колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
У силу статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.
Так, з аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об'єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.
Разом з тим, подаючи одночасно з апеляційною скаргою перелічені вище додаткові докази, скаржником взагалі не заявлено клопотання про прийняття їх до розгляду судом апеляційної інстанції з обґрунтуванням об'єктивності та поважності причин, які унеможливили їх подання до суду першої інстанції.
Відсутність вказаного клопотання сторони само по собі виключає можливість вирішення питання та прийняття судом апеляційної інстанції до розгляду додаткових доказів, у порядку статті 269 ГПК України.
Крім того, колегією суддів встановлено, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 про відкриття провадження у справі №910/4366/25 відповідач отримав 15.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610245957800.
Разом із тим, відповідачем взагалі не подано відзиву на позовну заяву в суді першої інстанції.
Слід зазначити, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися до місцевого господарського суду з відзивом, оформленим згідно з вимогами чинного законодавства України у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене та виходячи з положень статей 80, 269 ГПК України, у колегії суддів відсутні підстави приймати до розгляду подані відповідачем до суду апеляційної інстанції додаткові докази.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
06.06.2017 між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Експрес" (яке в подальшому змінило свою організаційну-правову форму на ТОВ "Завод "Експрес") та ПрАТ "АК "Київводоканал" укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №17675/5-09, за умовами якого останнє зобов'язалося надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва за адресами об'єктів водоспоживання споживача та на підставі пред'явлених останнім умов на скид стічних вод, а ВАТ "Завод "Експрес" - здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені чинним законодавством.
Відповідно до пунктів 1.5, 3.3.11 договору абонент зобов'язався забезпечувати наявність та своєчасне подовження умов на скид стічних вод, згідно з вимогами чинного законодавства, а також забезпечувати скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Згідно з пунктом 4.10 договору, у разі порушення абонентом пунктів 1.1 та 1.5 договору, останній сплачує позивачу плату за скид стічних вод без чинних умов на їх скид, яка нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що у випадку зміни діючого законодавства України, яке регулює відносини у сфері водопостачання та водовідведення, а також прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між суб'єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.
Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить про це іншу сторону (пункт 7.1 вказаного правочину).
Додатком №1 до договору сторони зафіксували дислокацію об'єкта водоспоживання та водовідведення споживача - місто Київ, вулиця Механізаторів (Генерала Шаповала), будинок 10.
Додатковою угодою до договору від 01.02.2021 сторони погодили замінити в преамбулі договору та реквізитів сторін найменування споживача - ВАТ "Завод "Експрес", на ТОВ "Завод "Експрес".
З матеріалів справи вбачається, що у період з 20.05.2023 до 31.10.2023 ТОВ "Завод "Експрес" здійснювало скид стічних вод без отримання умов на їх скид, внаслідок чого позивачем на підставі розрахунку департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" від 04.12.2023 №15/ВУ-6/79-10-2023, нараховано відповідачу плату в розмірі 30 885,84 грн.
28.12.2023 позивач направив на адресу відповідача лист-попередження від 04.12.2023 з вимогою сплатити вказану суму за скид стічних вод без відповідних умов разом з вищезазначеним розрахунком. Належні докази направлення відповідачу засобами поштового зв'язку вказаних документів наявні в матеріалах справи. Однак, ця вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, спірна сума заборгованості ТОВ "Завод "Експрес" оплачена не була.
Наведені обставини і стали підставою для звернення ПрАТ "АК "Київводоканал" до суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, у сторін склалися правовідносини в сфері надання послуг з водопостачання та водовідведення, а спір у даній справі стосується скиду відповідачем до міської каналізації стічних вод без отримання умов на такий скид у ПрАТ "АК "Київводоканал".
Порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190), які є обов'язковими для всіх споживачів, що отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, та суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб'єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ цих Правил (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) приймання стічних вод від споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється згідно з Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (далі - Правила №316), а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту, які затверджуються органом місцевого самоврядування в установленому порядку.
З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації, забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 затверджені Правила №1879.
Згідно з пунктом 1.2 Правил №1879 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Пунктом 1.5 Правил №1879 передбачено, що останні встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими водоканалом технічними умовами, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержані умови на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (пункт 1.7 Правил №1879).
Відповідно до пункту 2.4, підпункту 3.3.1 пункту 3.3 Правил №1879 абонент зобов'язаний отримувати у водоканалі умови на скид.
Доказів на підтвердження того, що відповідач отримав відповідні умови на скид стічних вод, згідно з положеннями договору та Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, чинних у спірний період, суду не надано.
За змістом пунктів 7.10 та 8.6 Правил №1879 абонент не має право скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод, без умов на такий скид (або після закінчення терміну його дії), абонент сплачує штраф в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період його відсутності.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2025 у справі №910/8094/24 дійшов висновку, що порушення Правил №1879, а саме здійснення скиду стічних вод без отримання умов на скид, з урахуванням обов'язкового поширення Правил №1879 на організації, установи, підприємства всіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, свідчить про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 8.1 Правил №1879, а саме сплати відповідачем у п'ятикратному розмірі тарифу на послуги з водовідведення за весь період відсутності умов.
За наведених обставин, суть та зміст порушення відповідача полягає у здійсненні останнім скиду стічних вод за відсутності умов на скид, тобто здійснення активних, умисних дій всупереч визначеному нормативно-правовим актом порядку.
При цьому, стічними водами є усі види стічних вод, що утворилися внаслідок діяльності абонента (з урахуванням субабонентів) після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо).
Так, у Постанові Верховного суду від 28.03.2023 у справі №910/6952/22 викладений правовий висновок, відповідно до якого порушення споживачами умов до скиду стічних вод може призвести до непередбачуваних наслідків: від порушення функціонування окремої мережі водовідведення з локальним масштабом припинення приймання стічних вод від окремих об'єктів і аж до порушення роботи Бортницької станції аерації та неможливості приймання стічних вод всіх об'єктів міста Києва та частини об'єктів Київської області, їх очищення, що призведе до скиду у річку Дніпро недостатньо очищених стічних вод і забруднення ними річок і, як наслідок, до екологічної катастрофи з непередбачуваними наслідками. Таким чином, встановлення споживачам умов до скиду стічних вод, які вони скидають до систем централізованого водовідведення, має на меті забезпечити стале функціонування такої системи та дотримання екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що Правила №1879 не пов'язують міру відповідальності, передбачену пунктом 8.1 Правил, зі здійсненням скиду стічних вод технологічного, та/або непобутового походження (за виключенням об'єктів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення до яких об'єкт відповідача не належить), з огляду на що незалежно від зазначених відповідачем обставин, саме по собі здійснення споживачем скиду стічних вод за відсутності діючих умов на скид є порушенням Правил №1879, за що передбачена відповідальність в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Однак, незважаючи на передбачені діючими Правилами №1879 обов'язки відповідача, останній в проміжок часу з 20.05.2023 до 31.10.2023 здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Генерала Шаповалова, 10, у м. Києві, що є порушенням пункту 8.1 Правил №1879.
При цьому, нарахування за скид стічних вод без умов на скид здійснено в чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу стічних вод уже застосовано при проведенні та виставлені відповідачу основних нарахувань за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які ним оплачені, що підтверджується витягом з розрахункового листа контрагента.
В абзаці 3 пункту 8.6 Правил №1879 передбачено, що при порушенні цих Правил водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, у разі відсутності в абонента умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Згідно з пунктом 6.2.18 Правил №1879 абонент зобов'язаний оплатити наданий водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.2.4 договору встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акта. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
Відповідач, у визначеному договором порядку, незгоду щодо кількості або вартості отриманих в період з 20.05.2023 до 31.10.2023 послуг не заявляв, з обгрунтовуючими документами не звертався, таким чином виставлені відповідачу об'єми спожитих послуг вважаються безумовно погодженими та безспірними.
Зокрема, вищевикладене підтверджується в тому числі фактом здійснення відповідачем повної оплати однократного розміру тарифу стічних вод, що свідчить про визнання відповідачем факту надання позивачем послуг з водовідведення стічних вод за період з 20.05.2023 до 31.10.2023 та їх споживання відповідачем.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та вимоги Правил №1879, враховуючи той факт, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів отримання ним умов на скид стічних вод від ПрАТ "АК "Київводоканал" у спірний період, а також документів, які свідчать про погашення спірної заборгованості перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30 885,84 грн за скид стічних вод без отримання умов на їх скид за вказаний період.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Завод "Експрес" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Завод "Експрес".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Експрес" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/4366/25.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Експрес".
5. Матеріали справи №910/4366/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран