вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"15" вересня 2025 р. Справа № 910/2314/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 (повне рішення складене 17.12.2024)
у справі №910/2314/23 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті»;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор»
до Антимонопольного комітету України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення в частині.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 (повне рішення складене 17.12.2024) у справі №910/2314/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 04.08.2025 через електронний кабінет адвоката Розумної Оксани Олександрівни подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про визнання недійсними та виключення пп. 4.1.9.2 «Допущення однакової описки в документі», пп. 4.1.9.3 «Схожість в оформленні документів», пп. 4.1.9 п. 4 та пп. 4.2.9.1 «Допущення однакової описки в документі», пп. 4.2.9.2 «Схожість в оформленні документів» пп. 4.2.9 п. 4 рішення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» №252-р від 10.11.2022 та змінити шляхом виключення з п. 212 рішення слів «спільною підготовкою до участі в торгах, а саме допущенням однакової помилки в документах, схожістю в оформленні документів» - задовольнити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, мотивовану наступним:
- повний текст рішення суду першої інстанції ним не отримувався, від суду першої інстанції та учасників справи жодної інформації не отримував;
- протягом усього розгляду справи скаржник проходив військову службу у складі Збройних Сил України, що об'єктивно унеможливлювало належне відстеження руху справи, тому про ухвалення рішення скаржник дізнався випадково та значно пізніше дати його ухвалення;
- ознайомитися з текстом рішення через Єдиний державний реєстр судових рішень неможливо у зв'язку із забороною на його оприлюднення.
Відповідно до витягу з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 05.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/2314/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Оцінивши на предмет поважності наведені заявником доводи стосовно пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, суддею-доповідачем визнано необґрунтованими аргументи заявника з наступних підстав:
- з матеріалів справи вбачається, що копії усіх процесуальних документів, а також оскаржуваного рішення надсилалися на адресу ОСОБА_1 , повідомлену ним та його представником Розумною Оксаною Олександрівною в поданих заявах по суті справи та з процесуальних питань: АДРЕСА_1 ;
- більшість з процесуальних документів було вручено скаржнику або членам його сім'ї засобами поштового зв'язку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, зокрема, скаржнику було вручено копію ухвали від 26.08.2024 про виклик в судове засідання на 12.09.2024 та безпосередньо копію оскаржуваного судового рішення.
- в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставини проходження ОСОБА_1 військової служби у складі Збройних Сил України, такі докази не додано і до апеляційної скарги;
- інтереси скаржника в суді першої інстанції представляла адвокат Розумна Оксана Олександрівна, яка подала апеляційну скаргу.
З урахуванням вказаних обставин, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку з додатковими аргументами на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, надати докази на підтвердження проходження військової служби у складі Збройних Сил України в період розгляду справи в суді першої інстанції.
До суду 22.08.2025 у встановлений процесуальний строк від представника скаржника адвоката Розумної Оксани Олександрівни надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. У якості додаткових обґрунтувань поважності причин пропуску процесуального строку представником скаржника зазначено наступне.
Щодо реального проходження військової служби:
- до апеляційної скарги не були долучені докази проходження військової служби скаржником, оскільки вони мали подаватись до суду першої інстанції у зв'язку із поданням позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, однак через повернення такого позову відповідні матеріали ймовірно не лишились у справі та не були передані суду апеляційної інстанції;
- факт проходження скаржником військової служби у Збройних Силах України та те, що з 10.03.2022 і до сьогодні скаржник є діючим офіцером Збройних Сил України, підтверджується наступними документами:
а) копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №72 від 10.03.2022, що свідчить про залученість скаржника до виконання обов'язку із захисту Батьківщини з перших днів повномасштабного вторгнення;
б) копіями сторінок військового квитка серії НОМЕР_1 , що підтверджують особу скаржника, його військовий статус та факт призову по мобілізації на військову службу до Збройних Сил України у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС) та призначення на посаду офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 про загальну мобілізацію;
- встановлена обставина проходження військової служби повністю відповідає критеріям поважності і застосування до скаржника негативних процесуальних наслідків за обставин, що виникли внаслідок виконання конституційного обов'язку, становитиме непропорційне втручання у право на доступ до суду;
- факт військової служби має розцінюватися як поважна причина, що забезпечить справедливий баланс між інтересами правосуддя та обов'язком громадянина перед державою.
Щодо отримання судової кореспонденції:
- скаржник, перебуваючи на військовій службі, був позбавлений фізичної можливості особисто отримувати кореспонденцію, своєчасно знайомитися з її змістом та оперативно реагувати на неї;
- проставлення відмітки про особисте вручення може мати причиною помилку або недбалість працівників АТ «Укрпошта» при встановленні особи отримувача чи проставленні відповідних відміток в зворотному повідомленні. Через сплив значного часу встановити відповідні факти практично неможливо;
- формальне вручення поштового відправлення за адресою реєстрації членам сім'ї не може вважатися належним повідомленням та врученням судового рішення особі, яка є військовослужбовцем. Умови служби унеможливлюють вільний зв'язок із родиною, а вимагати від членів сім'ї, які не мають юридичної освіти, повноцінно усвідомлювати зміст та правові наслідки отриманих документів неможливо;
- наявність позначки про вручення поштового відправлення не тотожна усвідомленому та ефективному повідомленню особи в умовах воєнного стану. Законодавчі та процесуальні гарантії спрямовані на те, щоб повідомлення створювало реальну можливість для захисту прав, однак у випадку військовослужбовця такої реальної можливості фактично немає.
Щодо ролі представника, то у заяві зазначено, що фактична наявність адвоката не може вважатися обставиною, що спростовує поважність причин, якщо клієнт-військовослужбовець був позбавлений реальної можливості скористатися його допомогою. Ефективне право на правову допомогу включає можливість стабільної комунікації та надання інструкцій. Оскільки цього не було забезпечено через службу скаржника, пропуск строку не може ставитися йому в провину.
Проте, суд відхиляє вказані аргументи заявника як такі, що не підтверджені доказами.
Суд наголошує на тому, що до цієї заяви скаржником на підтвердження факту проходження військової служби надано наступні докази:
- копію довідки (форма 5) №8255 від 21.08.2025 за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо капітана ОСОБА_1 ;
- копію службової характеристики від 16.11.2024 щодо ОСОБА_1 за підписами начальника та старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Водночас, до матеріалів заяви не додано копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №72 від 10.03.2022 та копій сторінок військового квитка серії НОМЕР_1 , на які посилається представник скаржника у якості доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 починаючи з 10.03.2022 і по теперішній час проходить військову службу у Збройних Силах України.
Таким чином, з наданих доказів неможливо достеменно встановити той факт, коли саме скаржник був мобілізований до лав Збройних Сил України та чи припадало це на період розгляду даної справи в суді першої інстанції.
Якщо проаналізувати зміст довідки (форма 5) №8255 від 21.08.2025 та службової характеристики від 16.11.2024, то можна зробити лише наступні висновки:
- станом на 21.08.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_4 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на посаді начальника групи бронювання;
- за час проходження військової служби на посаді старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований офіцер та загалом має позитивну характеристику.
Поряд з цим, жодних відомостей щодо періоду проходження військової служби під час мобілізації надані документи не містять.
Водночас, колегія суддів зауважує на тому, що відповідно до ч. ч. 1, 3 та 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Аналізуючи вказані положення у взаємозв'язку з обставинами даної справи, суд наголошує на тому, що саме скаржник має надати докази на підтвердження того, що він проходив військову службу у складі Збройних Сил України станом на час розгляду справи в суді першої інстанції і був мобілізований саме 10.03.2022, як вказано у заяві. Водночас, такі докази не надано скаржником на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2025.
Також скаржником не надано доказів звільнення його від доказування обставини перебування на військовій службі у період розгляду справи в суді першої інстанції.
Така обставина, на відміну від дії в Україні правового режиму воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією військ російської федерації проти України, не є загальновідомою відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України, а отже потребує доказуванню у порядку, визначеному процесуальним законом.
Як наслідок, скаржником не доведено суду, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення зумовлений фактом проходження ним військової служби у Збройних Силах України.
З огляду на встановлені обставини, логічним і послідовним є висновок про те, що скаржником не доведено і того факту, що він у зв'язку з перебуваннями на військовій службі, був позбавлений фізичної можливості особисто отримувати кореспонденцію, своєчасно знайомитися з її змістом та оперативно реагувати на неї.
Суд нагадує, що ОСОБА_1 згідно довідки №8255 від 21.08.2025 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_4 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на посаді начальника групи бронювання. Місцем реєстрації скаржника також є місто Харків. З наданих доказів неможливо встановити, чи залучений скаржник до виконання завдань в зоні ведення бойових дій.
Колегія суддів безумовно враховує, що факт військової служби має розцінюватися як поважна причина, що забезпечить справедливий баланс між інтересами правосуддя та обов'язком громадянина перед державою.
Водночас, у кожному випадку у вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження врахуванню підлягають конкретні обставини поважності пропуску такого строку, що доводяться скаржником. Однак такий обов'язок останнім не виконано.
Варто наголосити на тому, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
- це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Разом з цим, скаржником не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо перебування на військовій службі у період розгляду справи в суді першої інстанції, що унеможливило отримання ним поштової кореспонденції суду та своєчасне подання апеляційної скарги.
Відтак, з урахуванням усього вищезазначеного, на переконання колегії суддів, суддею-доповідачем в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху у повній мірі оцінено на предмет поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та визнано їх необґрунтованими. При цьому, підстави пропуску процесуального строку, вказані у заяві скаржника, поданій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, також не є поважними, оскільки не підтверджені доказами.
Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Про вказані наслідки ОСОБА_1 було повідомлено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 про залишення без руху поданої апеляційної скарги. Разом з цим, заявником не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/2314/23 слід відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Поряд з цим, оскільки апеляційна скарга подана до суду засобами електронного зв'язку, її паперовий примірник з доданими документи суд залишає в матеріалах справи.
У зв'язку з перебуванням колегії суддів у відпустці з 25.08.2025 по 12.09.2025 вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження здійснюється невідкладно після усунення вказаної обставини.
Керуючись статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/2314/23.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня її складення.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов