вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" вересня 2025 р. Справа№ 910/1467/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Коробенка Г.П.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 11.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Бучанської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 (повний текст складено 05.06.2025)
у справі № 910/1467/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Бучанської міської ради
до: Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради,
Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання договору недійсним
Позов заявлено про визнання недійсним укладеного між позивачем та територіальною громадою міста Києва в особі відповідача 1, від імені якої діє відповідач 2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2023, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстрований в реєстрі за № 3125.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю у в.о. директора відповідача 2 Красіка О. В. на час укладення договору відповідних повноважень на підписання такого договору.
Крім того позивач зазначив про те, що спірну земельну ділянку було відчужено за заниженою ціною, що підтверджується досудовим розслідування у межах кримінального провадження № 42024110000000086 та може свідчити про завдання Бучанській міській територіальній громаді збитків.
Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:
- зі змісту спірного договору слідує, що в.о. директора Красік О. В. , на момент укладення договору, діяв на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.04.2005 № 710 (в редакції від 26.04.2019 № 783), розпорядження Київського міського голови від 25.10.2023 № 1051, на виконання рішення Київської міської ради від 23.11.2022 № 7398/7439 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 08 грудня 2022 року № 5828/5869 «Про бюджет міста Києва на 2023 рік»;
- відповідно до абз. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону, а відтак перед посвідченням спірного договору, нотаріусом було здійснено усі необхідні дії щодо перевірки поданих продавцем та покупцем документів, за результатом яких порушень не виявлено;
- в ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 759/23817/24 не встановлено обставин щодо відсутності у директора відповідача 2 Красіка О.В. повноважень на укладення спірного договору, на які посилається у своєму позові позивач як на підставу для задоволення позовних вимог. Також така інформація відсутня у службових записках працівників позивача, які були допитані у якості свідків. Інших доказів, які б підтверджували такі обставини, позивач не надав;
- наразі відсутній обвинувальний вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили, яким було б встановлено відсутність у директора відповідача 2 Красіка О.В. повноважень на укладення спірного договору;
- позивач просить визнати недійсним договір без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності договору, що є неефективним способом захисту інтересів;
- умовами спірного договору передбачено досудове врегулювання спору, однак позивач не звертався із жодними вимогами чи претензіями до відповідача 2;
- сторонами спірного договору є Бучанська міська рада та Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а відтак відповідач 1 не може вважатися належним відповідачем у цій справі.
Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:
- в.о. директора Красік О. В., на момент укладення спірного договору, діяв на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.04.2005 № 710 (в редакції від 26.04.2019 № 783), розпорядження Київського міського голови від 25.10.2023 № 1051, на виконання рішення Київської міської ради від 23.11.2023 № 7398/7439 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 08 грудня 2022 року № 5828/5869 «Про бюджет міста Києва на 2023 рік»;
- відповідно до абз. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону, а відтак перед посвідченням спірного договору, нотаріусом було здійснено усі необхідні дії щодо перевірки поданих продавцем та покупцем документів, за результатом яких порушень не виявлено;
- спірний договір укладено у відповідності до чинного законодавства України, при його укладанні додержані вимоги, які встановлені ч.ч.1, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, крім того, цей договір виконаний сторонами в повному обсязі та для нього не можуть бути застосовані наслідки недійсності правочину в розумінні статті 216 ЦК України (двостороння реституція).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/1467/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що
- матеріали справи не містять жодного доказу, який міг би прямо або опосередковано підтвердити висновок позивача про відсутність у керівника відповідача 2 повноважень для підписання договору купівлі-продажу;
- незгода продавця з визначеною за результатом проведеного аукціону ціною укладеного та повністю виконаного договору купівлі-продажу не може вважатись належною підставою недійсності цього договору;
- суд не може прийняти до уваги доводи позивача в частині встановлення наведених ним фактів (у тому числі відсутність у керівника відповідача 2 повноважень) досудовим розслідуванням СУ ГУНП в Київській області у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР під № 42024110000000086 від 05.03.2024, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді від 13.11.2024 у справі №759/23817/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123028644) відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024 внесено Київською обласною прокуратурою на підставі заяви депутата Бучанської міської ради Київської області, проте доводи депутата органу місцевого самоврядування, викладені у заяві про злочин, на які послався слідчий суддя в описовій частині рішення, не можуть бути визнані належною підставою недійсності оспореного договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Бучанська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/1467/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки воно ухвалено при не з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а у обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на ті ж самі обставини, що і під час розгляду справи в суді першої інстанції, додатково зауваживши на тому, що ним в суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення комплексної судової оціночно-земельної та судової економічної експертизи у задоволенні якого було відмовлено протокольною ухвалою від 13.05.2025, проте в тексті судового рішення жодних обґрунтувань такої відмови не зазначено.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 справа № 910/1467/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Тищенко О.В., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бучанської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/1467/25, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/1467/25 призначено до розгляду на 15.07.2025 об 11:40 год.
14.07.2025 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на ті ж самі обставини, що і під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Також 14.07.2025 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на ті ж самі обставини, що і під час розгляду справи в суді першої інстанції.
15.07.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому заявник просить долучити до матеріалів справи № 910/1467/25 акт проведення службового розслідування від 24.06.2025 з додатками.
У вказаному клопотання позивач зазначає про те, що:
- розпорядженням Бучанського міського голови від 06.05.2025 № 217/1/к/тр було створено комісію з проведення службового розслідування та зобов'язано здійснити перевірку інформації щодо можливого порушення вимог законодавства під час продажу спірної земельної ділянки;
- з метою підтвердження або спростування завдання збитків Бучанській міській територіальній громаді внаслідок укладення спірного договору від 07.12.2023, в ході перевірки було проведено комплексну судову оціночно-земельну та судову економічну експертизу за наслідками проведення якої отримано висновок експертів від 18.06.2025 № 18/06-25, в якому експерти зазначили, що дійсна (ринкова) вартість спірної земельної ділянки в цінах станом на 07.12.2023 становила 54 492 000,00 грн., а також встановили, що заподіяння шкоди (збитків) Бучанській міській територіальній громаді внаслідок укладання спірного договору з економічної точки зору, не підтверджується;
- комісія, серед іншого, дійшла наступних висновків: твердження щодо відсутності повноважень покупця на підписання спірного договору на час його укладення не підтвердилося; посадовими особами Бучанської міської ради загальну процедуру продажу спірної земельної ділянки було дотримано та проведено у відповідності до вимог глави 21 ЗК України; висновком експертів від 18.06.2025 № 18/06-25 підтверджено відсутність заподіяння шкоди (збитків) Бучанській міській територіальній громаді внаслідок укладання спірного договору; факти неналежного виконання своїх посадових обов'язків посадовими особами Бучанської міської ради під час підготовки та підписання спірного не знайшли свого підтвердження, тому підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальної не встановлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.07.2025 о 12:20 год.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 № 09.1-08/1762/25, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 28.07.2025 по 01.08.2025 включно, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1467/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 справа № 910/1467/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Іоннікова І.А., Хрипун О.О.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 № 09.1-08/1798/25, у зв'язку з участю судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у навчанні з 29.07.2025 по 31.07.2025, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1467/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 справа № 910/1467/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Кравчук Г.А., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 справу № 910/1467/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Кравчук Г.А., Хрипун О.О.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Бучанської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/1467/25 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 31.07.2025 о 12:20 год.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 № 09.1-08/1828/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1467/25 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 31.07.2025.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 справа № 910/1467/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 справу № 910/1467/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Хрипун О.О.), апеляційну скаргу призначено до розгляду на 11.09.2025 об 11:30 год.
Щодо наданого позивачем додаткового доказу, а саме акту проведення службового розслідування від 24.06.2025 з додатками колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Колегія суддів зазначає про те, що лист від 24.06.2025 №08/226-2471 станом на длату вирішення спору сторін по суті не існував.
Водночас така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі № 922/393/18.
За таких обставин, додана позивачем під час апеляційного перегляду копія акту проведення службового розслідування від 24.06.2025 з додатками як додатковий доказ колегією суддів не приймається.
Станом на 11.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Під час розгляду справи позивач апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представники відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до інформації системи онлайн аукціонів «Прозорро.Продажі» (https://prozorro.sale/auction/LSE001-UA-20231026-34035) протягом жовтня-листопада 2023 року позивачем у даній справі проведено продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 20,5417 га, кадастровий номер: 3221055300:05:004:0172, що розташована на території Бабинецького старостинського округу Бучанської міської територіальної громади Київської області, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (КВЦПЗ: 03.12).
Протоколом про результати земельних торгів № LSE001-UA-20231026-34035 визначено, що у аукціоні прийняли участь відповідач 2 та ТОВ «ХАЙГАРРДЕН». Переможцем аукціону визнано відповідача 2, який запропонував найбільшу ціну за земельну ділянку (55 043 200,00 грн.).
З огляду на вказане між позивачем та територіальною громадою міста Києва в особі відповідача 1, від імені якої діє відповідач 2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2023, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстрований в реєстрі за № 3125 (далі Договір), відповідно до визначення преамбули якого покупцем земельної ділянки є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, від імені якої діє відповідач2.
З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції цілком вірно відхилив твердження відповідача 1 про неналежність його як відповідача у даній справі, оскільки фактичним покупцем та власником (на час звернення з позовом) земельної ділянки у даному випадку є територіальна громада, представницьким органом якої є саме відповідач 1.
За змістом п. 1.1 Договору купівля-продаж земельної ділянки здійснюється за результатами проведених земельних торгів.
За умовою п. 2.1 Договору здійснюється за визначеною протоколом про результати земельних торгів № LSE001-UA-20231026-34035 ціною - 55 043 200,00 грн.
Відповідно до наданої позивачем довідки про рух коштів станом на 08.12.2023 визначена Договором грошова сума була сплаченою повністю.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач просить визнати недійним Договір.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю у в.о. директора відповідача 2 Красіка О. В. на час укладення Договору відповідних повноважень на підписання такого договору.
Правові позиції сторін детально наведені вище.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Стаття 215 ЦК України встановлює, що:
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1);
- недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2);
- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3).
За змістом ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Отже, ЦК України передбачає поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані. Так, за ступенем недійсності правочину вони поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов.
Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до положень ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правочини є безспірно нікчемними, якщо усувається оціночність їх сприйняття і абсолютно зрозуміло, що вони вчинені з таким порушенням закону, яке позначається як підстава їх нікчемності, тому ніякого спору виникнути не може. Нікчемний правочин як завідомо недійсний не підлягає виконанню. На нікчемність правочину мають право посилатися і вимагати в судовому порядку застосування наслідків його недійсності будь-які заінтересовані особи.
У свою чергу оспорюваними є правочини, які ЦК України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи.
Таким чином, оспорюваним є правочин, який недійсний в силу визнання його таким судом на вимогу сторони чи заінтересованої особи. Оспорювані правочини викликають передбачені ними правові наслідки до тих пір, доки вони не оскаржені, однак якщо вони заперечуються (оскаржуються) стороною чи заінтересованою особою, то суд за наявності відповідних підстав визнає їх недійсними з моменту їх вчинення.
На відміну від нікчемного оспорюваний правочин на момент вчинення породжує для його сторін цивільні права та обов'язки, тому припускається дійсним. Водночас порушення умов дійсності правочинів в момент вчинення, як вже зазначалося, надає можливість одній зі сторін чи заінтересованій особі звернутися до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним. Тобто якщо правочин не оспорюється, то є дійсним і створює відповідні юридичні наслідки.
Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 911/2961/19.
Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Водночас, в силу припису ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Таким чином, встановлення судом наявності або відсутності зазначених позивачем у поданому позові обставин належить до предмету доказування у даній справі.
Водночас колегія суддів зауважує на тому, що за змістом положень ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, колегія суддів при розгляді цієї справи не має право виходити як за межі заявлених позивачем позовних вимог, так і розглядати інші, не вказані позивачем у позові підстави.
Колегія суддів зазначає про те, що зі змісту ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 13.11.2024 у справі №759/23817/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123028644), на яку посилається позивач, не вбачається того, що судом встановлено наявність або відсутність у представника відповідача 2 будь-яких повноважень, а тим більше - відповідних преюдиційних висновків.
Твердження позивача про відсутність перевірки повноважень відповідача 2 нотаріусом під час підписання Договору спростовується змістом посвідчувального напису, з якого вбачається, Договір підписано в присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З., особи, що підписали договір встановлено, повноваження представників, їх правоздатність та дієздатність перевірено (у тому числі).
Інших доказів на підтвердження покладеного в основу позову твердження про відсутність у керівника відповідача 2 повноважень на підписання Договору матеріали справи не містять.
Не містить і відповідної інформації Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять жодного доказу, який міг би прямо або опосередковано підтвердити висновок позивача про відсутність у керівника відповідача 2 повноважень для підписання договору купівлі-продажу.
Слід зазначити і про те, що зі змісту Договору вбачається, що його було укладено в.о. директора відповідача 2 Красіка О. В. на підставі розпорядження Київського міського голови від 25.10.2023 № 1051 на виконання рішення Київської міської ради від 23.11.2023 № 7398/7439, а зі змісту вказаних рішення та розпорядження, тексти яких містяться на Офіційному порталі КМДА в мережі Інтернет, слідує, що Красіка О. В. було призначено в.о. директора відповідача 2, а також уповноважено укласти договір купівлі-продажу в комунальну власність територіальної громади міста Києва земельної ділянки площею 20,5417 га, що розташована на території Бабинецького старостинського округу Бучанської міської територіальної громади Київської області, кадастровий номер 3221055300:05:004:0172, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва і обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (КВЦПЗ 03.12), за ціною продажу, що складеться на земельних торгах у формі електронного аукціону, але не більше 56 000 000,00 гривень без ПДВ.
Як свідчать матеріали справи відповідач 2 повністю розрахувався перед позивачем за придбану земельну ділянку за Договором, про що свідчить надана позивачем довідка про рух коштів станом на 08.12.2023. При цьому вказані кошти ані позивачем, ані відповідачу 1, ані відповідачу 2 повернуті не були, що свідчить про вчинення всіма учасниками Договору дій щодо прийняття виконання оскаржуваного Договору та, відповідно, про те, що такий Договір створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Щодо посилання позивача на те, що спірну земельну ділянку було відчужено за заниженою ціною, що підтверджується досудовим розслідування у межах кримінального провадження № 42024110000000086 та може свідчить про завдання Бучанській міській територіальній громаді збитків, слід зазначити наступне.
Частиною 8 ст. 128 ЗК України встановлено, що ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Матеріалами справи підтверджено, що звіт про експертну грошову оцінку було затверджено рішенням позивача №3855-48-VIII від 02.10.2023, а відтак саме позивач визначав початкову ціну, за якою спірна земельна ділянка буде виставлена на продаж.
Відповідно до ч. 16 ст. 137 ЗК України протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в паперовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Частиною 1 ст. 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, незгода продавця з визначеною за результатом проведеного аукціону ціною укладеного та повністю виконаного договору купівлі-продажу не може вважатись належною підставою недійсності цього договору.
Також суд першої інстанції вірно зауважив на тому, що не може прийняти до уваги доводи позивача в частині встановлення наведених ним фактів (у тому числі відсутність у керівника відповідача 2 повноважень) досудовим розслідуванням СУ ГУНП в Київській області у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР під № 42024110000000086 від 05.03.2024, оскільки:
- з ухвали слідчого судді від 13.11.2024 у справі №759/23817/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123028644) відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024 внесено Київською обласною прокуратурою на підставі заяви депутата Бучанської міської ради Київської області;
- згідно заяви депутата Бучанської міської ради встановлено, що за результатом проведеного ПП «Фірма «СОМГІЗ» від 27.11.2023 аукціону земельну ділянку з кадастровим номером 3221055300:05:004:0172 площею 20 га продано за 54 488 306 грн. Відповідно до сервісу щодо оцінки земельних ділянок, розміщеного на сайті ФДМУ, вартість вказаної земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (землі житлової і громадської забудови)» складає 747 млн. 289 тис. грн, що у більше ніж 15 разів перевищує вартість земельної ділянки, затвердженої рішенням Бучанської міської ради 02.10.2023 №3855-48-VIII;
- водночас доводи депутата органу місцевого самоврядування, викладені у заяві про злочин, на які послався слідчий суддя в описовій частині рішення, не можуть бути визнані належною підставою недійсності оспореного договору купівлі-продажу земельної ділянки;
- при цьому до винесення остаточного судового рішення за звинуваченням у здійсненні кримінального діяння будь-які висновки розслідування не можуть створювати преюдиційних фактів.
Як було встановлено вище за змістом положень ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для визнання Договору недійсним, послався лише на відсутність у керівника відповідача 2 повноважень для підписання договору купівлі-продажу .
З огляду на обставини, які встановлені вище, з'ясування питання дійсної вартості спірної земельної ділянки не вплине на вирішення спору сторін по суті, а відтак суд першої інстанції цілком вірно відмовив у задоволенні відповідного клопотання позивача.
Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що ймовірне завдання укладенням Договору Бучанській міській територіальній громаді збитків не може вважатися підставою для визнання такого договору недійсним.
За таких обставин судом першої інстанції цілком вірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 07.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням підстав та предмету позову, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/1467/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Бучанської міської ради задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/1467/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/1467/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 15.09.2025
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.О. Хрипун
Г.П. Коробенко