печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26677/25-ц
Пр. № 2-7203/25
10 вересня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк», в інтересах якого діє Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2025 року представник позивача звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29958,97 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк», Банк) з метою укладення кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки, у зв'язку з чим підписала заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил банківських послуг, а А-Банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 85 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Банк свої зобов'язання виконав, а саме: надав відповідачу кредит (встановлений кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
В той же час відповідач не надав Банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору, не сплатив щомісячні мінімальні платежі, у зв'язку з чим, та відповідно до умов договору, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Загальний розмір заборгованості за кредитом становить 29958,97 грн., з яких 22909,26 грн. заборгованість за кредитом та 6751,44 грн. - заборгованість за процентами.
Посилаючись на викладене, позивач просив про задоволення позову.
Ухвалою судді від 09 червня 2025 року в справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача просив про розгляд справи за відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «ЮніонАліментаріаСандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Судом встановлено, що 31 січня 2024 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява, разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування розміщеному в рекламному буклеті складають між собою і банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами, екземпляр договору згодна отримати, шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту.
Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 05 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 31 січня 2024 року, становить 29958,97 грн., з яких 22909,26 грн. заборгованість за кредитом та 6751,44 грн. - заборгованість за процентами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають підстави для висновку про те, що, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання відповідачем обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, позивач має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання відповідачем обов'язку з повернення, зокрема, фактично отриманої суми кредитних коштів.
Доказів того, що відповідач сплатив заборгованість за тілом кредиту суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
У зв'язку з наведеним, позов АТ «Акцент-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 29958,97 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати з оплати судового збору 3028 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк», в інтересах якого діє Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 29958 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривні 97 копійок та витрати з оплати судового збору в сумі 3028 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2025 року.
Суддя О.Л. Бусик