печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52941/24-к
пр. 1-кс-3034/25
03 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження - потерпілої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві ОСОБА_5 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100040000014 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, -
01.11.2024 ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві ОСОБА_5 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100040000014 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на неповноту та однобічність досудового розслідування, зазначає що згідно слідчого експерименту від 16.02.2023 року було встановлено, що видимість пішохода на проїжджій частині з робочого місця водія настає за 56,6 метрів, згідно слідчого експерименту від 30.06.2022 року (за участі самого водія) - 58,7 метра. Момент виникнення небезпеки для водія слід вважати момент, коли він мав об'єктивну можливість побачити чи розпізнати силует людини у ближньому світлі фар автомобіля (без зазначення де саме: на обочині чи на смузі руху). З даних слідчого експерименту від 16.02.2023 року вбачається, що видимість пішохода на проїжджій частині з робочого місця водія настає за 56,6 метрів, а отже цієї відстані буде достатньо, щоб водій побачив пішохода та уникнув з ним зіткнення. Однак при здійсненні розрахунків та відповідаючи на питання, чи мав водій технічну можливість уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху вказані цифри, як вихідні данні експертом не було взято до уваги, як такі, шо «викликають серйозні сумніви відносно достовірності визначення такого параметру» і, на думку експерта, потребують уточнення. Отримані зазначені розрахунки було в ході слідчого експерименту, взимку за аналогічних погодних умов за участі, слідчого ДБР ОСОБА_5 понятих, статиста та представника потерпілого ОСОБА_7 , про що складено протокол. При цьому вказує, що мотиви відкидання встановленої видимості пішохода на проїжджій частині дороги експертом не грунтуються на законі та є безпідставними та викликають дуже великі сумніви, щодо упередженості судового експерта. Вважає, що експертом свідомо було відкинуто результати повторно слідчого експерименту за участі представника потерпілої сторони. Також посилається на те, що під сумнівом є швидкість руху автомобіля, згідно постанови про закриття кримінального правопорушення, швидкість становить 50 км/год, тобто допустиму швидкість руху в населеному пункті. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупих предметів по механізму удару та тертя, в тому числі в результаті дорожньо- транспортної пригоди ІНФОРМАЦІЯ_1 при зіткненні легкового автомобіля з пішоходом і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, які потягли за собою смерть. Зазначає, що з огляду отриманих травм вбачається, що швидкість транспортного засобу ОСОБА_6 , яким він збив ОСОБА_8 , значно перевищувала гранично допустиму норму швидкості. Але цьому моменту ніхто не приділив уваги та не здійснили належної перевірки. Також посилається на те, що досудовим розслідуванням було установлено, що на момент наїзду на пішохода, ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного сп'яніння та був діючим працівником Управління патрульної поліції Чернігівської області. Під час огляду ОСОБА_6 , було встановлено, що показники вмісту алкоголю в крові складають - 1,06 проміле, що відповідає «легкому» ступеню сп'янінню, але ці показники перевищують норму вмісту алкоголю в крові понад 5 разів, але вказує, що під час проведення досудового розслідування цьому моменту не приділили уваги взагалі. Також, в постанові про закриття кримінального провадження, допитаний як свідок ОСОБА_6 , вказує на те, що ОСОБА_8 був одягнутий у зимовий верхній одяг темного кольору. Будь-яких світовідбивальних елементів на одязі ОСОБА_8 не було. Але ці доводи ОСОБА_6 не відповідають дійсності. У ОСОБА_8 дійсно була куртка темного кольору, однак на куртці були білі світовідбиваючі полоси, які вночі при наведених на куртку фар автомобіля відсвічуються. При цьому, ця обставина не була врахована при двох слідчих експериментах. Вказує, що слідчому ОСОБА_5 в листопаді 2023 року подавалось клопотання з метою проведення повторного слідчого експерименту та в клопотанні зазначалось за куртку, клопотання було задоволено слідчим ОСОБА_5 , однак його не було виконано.
Вважала, що ОСОБА_8 дотримався вимог п.4.4 ПДР, а слідчим зроблено помилкові висновки щодо дійсних обставин даного кримінального провадження, які суперечать чинному кримінально-процесуальному законодавству.
Вважала, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з наведених підстав та просив задовольнити. Зазначає, що слідчий не дослідив питання: Чи можливо було запобігти зіткненню, шляхом об'їзду пішоходу? Чи не став стан алкогольного сп'яніння водія перешкодою і причиною уповільненої його реакції при гальмуванні? Зазначає, що водієм об'єктивно було порушено п. 12.3 ПДР, проте він їх не дотримався і стався наїзд на пішохода. Пішохід переходив дорогу не прямо, а по діагоналі, а тому залишилось не з'ясованим, чи міг водій шляхом маневру об'їзду уникнути ДТП. Слідчий експеремент проведений у неосвітлений час, хоча він надав довідку, що було освітлення, а відтак вважає, що слідчий експеремент було проведено з порушеннями. Також зазначає, що ними було надано висновок експертизи на підтвердження їх позиції. Тому вважає, що все це вплинуло на неповноту досудового розслідування в частині встановлення вихідних даних, на підставі яких потім провів експерт дослідження.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про місце, день і час судового розгляду повідомлявся належним чином, слідчий суддя визнав можливим провести розгляд скарги за його відсутності.
Вивчивши скаргу, дослідивши долучені до неї документи, матеріали кримінального провадження №62022100040000014 від ІНФОРМАЦІЯ_1 в двох томах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що скаргу подано у встановлений ст. 304 КПК України десятиденний строк.
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100040000014 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яке оскаржуваною постановою було закрито 31.07.2024 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
В оскаржуваній постанові слідчий зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження проведено огляд місця події - дорожньо-транспортної пригоди, в ході якої зафіксовано обстановку ДТП, слідову інформацію, наявність та положення відокремлених частин від транспортних засобів, остаточне положення транспортних засобів, розміщення виявлених предметів щодо елементів дороги, а також вилучено транспортний засіб "Renault", моделі «Megane Scenic», н.з. НОМЕР_1 , а також складено схему до протоколу огляду місця ДТП.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 124 від 07.06.2022 при проведенні експертизи виявленні тілесні ушкодження у вигляді політравми: відкрита черепно-мозкова травма - забійна рана правої скроневої ділянки, крововилив в м'які тканини з внутрішнього боку в правій скронево-тім'яно- потиличній ділянці, крововиливи під апоневроз, багато уламковий перелом правих тім'яної, скроневої кісток з множинними лінійними переломами кістко склепіння та основи черепа, субарахноїдальні крововиливи по випуклим та основним поверхням обох півкуль мозку, по верхній поверхні мозочка, закрита травма таза - крововилив в м'які куприкової ділянки, розрив клубо-крижового з'єднання зліва та розрив лобкового симфізу з крововиливами в м'які тканини малого тазу, садно та крововилив в м'які тканини тильної поверхні правої кисті, синець з садном зовнішньої поверхні правої гомілки, синець з крововиливом в м'які тканини по внутрішній поверхні правої гомілки та колінного суглоба, крововилив в м'які тканини по задній поверхні лівого стегна, крововилив в м'які тканини по задньо-внутрішній поверхні правого колінного суглоба, крововилив в м'які тканини лівого гомілково-стопного суглоба.
Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупих предметів по механізму удару та тертя, в тому числі в результаті дорожньо- транспортної пригоди ІНФОРМАЦІЯ_1 при зіткненні легкового автомобіля з пішоходом і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_8 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок відкритої черепно-мозкової травми із переломом кісток черепа та крововиливами під оболонки головного мозку.
Крім того, згідно вказаного висновку судово-медичної експертизи в момент первинного контакту з транспортним засобом ОСОБА_8 міг перебувати у вертикальному чи близькому до нього положенні та був звернений правою боковою (заднє-боковою) поверхнею тіла до травмуючих частин транспортного засобу.
При судово-токсикологічному дослідженні крові, сечі від трупа ОСОБА_8 виявлений етанол в концентраціях: в крові - 3,0 г/л, в сечі - 1,6 г/л, що стосовно живої особи може відповідати тяжкому отруєнню.
Також слідчим були допитані свідок ОСОБА_6 який вказані свої показання повністю підтвердив у ході проведеного за його участі слідчого експеременту.
Допитані в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , повідомили, що мешкають в будинку навпроти з місцем, де сталось ДТП. В ході допиту свідки повідомили, що безпосередніми очевидцями ДТП вони не були, однак бачили першочергове положення тіла загиблого, поруч з яким знаходились ще якісь особи.
Водночас, органом досудового розслідування з метою встановлення очевидців дорожньо-транспортної пригоди та їх допиту як свідків для підтвердження або спростування обставин події, на які вказав у ході допиту та під час слідчого експерименту ОСОБА_6 , було надано відповідне доручення оперативному підрозділу. За результатами виконання доручення встановити та допитати як свідків очевидців ДТП не представилося за можливе.
Таким чином, за результатами досудового розслідування за виключенням водія ОСОБА_6 та загиблого потерпілого ОСОБА_8 інших учасників ДТП, а також його очевидців не встановлено.
Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи від 27.05.2022 №СЕ-19/125-22/1068-ІТ на момент проведення експертного огляду, несправностей в системі робочого гальма автомобіля марки «Renault», моделі «Megane Scenic», н.з. НОМЕР_1 , які перебували б перебували у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено і система робочого гальма знаходиться в технічно працездатному стані. Також, на момент проведення експертного огляду автомобіля , в системі рульового керування, несправностей, які б перебували у причинному зв'язку з описаною дорожньо- транспортною пригодою не виявлено і система рульового керування знаходиться в технічно працездатному стані.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/125-22/4507-ІТ від 22.07.2022 за результатом проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Дослідження обставин і механізму дорожньо- транспортних пригод» в умовах події, викладених в постанові, водій автомобіля з моменту виникнення небезпеки - моменту зміни напрямку руху пішоходом в напрямку смуги руху автомобіля, з початкової швидкості 50 км/год, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного нормативного застосування гальмування, тобто, шляхом нормативного виконання вимог п. 12.3.
В умовах місця події, викладених в постанові, водій повинен був діяти в відповідності до вимог 12.4, п. 12.2, п. 12.3 ПДР.
В умовах місця події викладених в постанові, з технічної точки зору, не вбачається наявності причинного зв'язку між діями водія автомобіля в умовах місця події та подією виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди і вбачається наявність причинного зв'язку між діями пішохода в умовах місця події та подією виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи №121-МК від 01.09.2022 згідно якої виражених пошкоджень або слідів на наданих черевиках, що можна було б однозначно оцінювати, як такі, що виникли при дорожньо - транспортній пригоді, виявлено не було. Враховуючи вищевказане, однозначно визначити чи перебував пішохід в динамічному або статичному положенні в момент первинного контакту з транспортним засобом, неможливо.
Також, під час досудового розслідування проведено слідчий експеримент з метою встановлення загальної та конкретної видимості, за умов максимально наближених до тих, що були під час ДТП.
Згідно висновку експерта №1551/1552/23-24 від 18.09.2023 за результатом проведення додаткової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо- транспортної пригоди», за прийнятої моделі розвитку подій на місці ДТП і обставин виникнення небезпеки для руху, водій ОСОБА_6 не мав технічної можливості шляхом застосування екстреного гальмування керованого транспортного засобу з моменту початку зміни напрямку руху пішохода ОСОБА_8 ліворуч уникнути наїзду на нього.
За прийнятої моделі розвитку подій на місці ДТП і обставин виникнення небезпеки для руху, водій ОСОБА_6 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху при наближенні до місця ДТП повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.2 ПДР, а з моменту виникнення небезпечної дорожньої обстановки у відповідності до п. 12.3 ПДР.
За прийнятої моделі розвитку події на місці ДТП і обставин виникнення небезпеки для руху, необережні дії пішохода ОСОБА_8 , які не відповідають вимогам п. 4.4, 4.7, 4.14а), 4.14г) ПДР, є необхідними умовами і технічною причиною виникнення події даної ДТП.
Згідно висновку експерта № 1031 від 15.01.2024 за результатом проведення комплексної судово-медичної та інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» експертна комісія вважає, що тілесні ушкодження у ОСОБА_8 були отримані в результаті контакту з передньою правою частиною автомобіля марки «Renault», моделі «Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме в момент первинного контакту відбувся контакт між правою частиною переднього бамперу та правої гомілки, внаслідок чого могли утворитися синець з садном правої гомілки, синець з крововиливом в м'які тканини правої гомілки та колінного суглоба, в подальшому відбувся контакт задньої поверхні лівого стегна та тазової ділянки з правим переднім блоком головного світла та правим переднім крилом. У процесі подальшого контактування відбулося закидання тіла пішохода ОСОБА_8 на автомобіль та з урахуванням руху автомобіля вперед відбулося відкидання потерпілого на полотно дороги, в результаті чого міг утворитися комплекс тілесних ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми.
У момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий міг знаходитися у вертикальному або близькому до нього положенні, звернений правою боковою (заднє-боковою) поверхнею до травмуючих частин транспортного засобу.
Ураховуючи відсутність виражених пошкоджень або слідів на черевиках, експертна комісія вважає, що достеменно встановити, чи перебував ОСОБА_8 в момент первинного контакту з транспортним засобом в динаміці, чи стояв - не представляється можливим.
За таких обставин, під час досудового розслідування кримінального провадження згідно зібраних матеріалів установлено, що водій ОСОБА_6 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з пішоходом ОСОБА_8 та в його діях відсутні порушення ПДР України, які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП та смертю потерпілого.
Доказів, які б спростовували надані ОСОБА_6 показання щодо обставин ДТП та відповідно ставили під сумнів висновки проведених у даному кримінальному провадженні судових експертиз за результатами проведених у ході досудового розслідування слідчих дій не здобуто.
Слідчий зазначає, що зібраними матеріалами кримінального провадження встановлено відсутність порушень правил безпеки руху й експлуатації транспорту в діях ОСОБА_6 , які б перебували в причинному зв'язку з наслідками ДТП у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8 , що вказує на відсутність в діях ОСОБА_6 об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, у зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю.
Слідчим суддею жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи зазначеної постанови слідчого, в судовому засіданні встановлено не було.
Доводи скарги ОСОБА_4 та пояснення в судовому засіданні її та захисника, не містять обставин і обгрунтування тієї неповноти досудового розслідування, яка б у випадку її проведення могла суттєво вплинути на результат рішення слідчого. Їх позиція щодо доцільності проведення повторного слідчого експеременту слідчим суддею вивчалась з огляду на докази, зібрані в ході досудового розслідування, і не знайшла свого підтвердження як обгрунтована, оскільки відповідно до наявних матеріалів справи слідчий експеремент було проведено за умов максимально наближених до тих, що були під час ДТП.
Незгода ОСОБА_4 та її захисника з прийнятими слідчим ОСОБА_5 рішенням про закриття кримінального провадження фактично містить її власну оцінку фактичним обставинам справи, вибіркове заперечення позиції у висновку експерта, що на думку суду є безпідставним і не має судової перспективи.
Слідчим проведена значна кількість слідчих дій, отримані висновки експертів по всіх питаннях, які підлягали з'ясуванню і перевірці під час досудового розслідування, змістовно і детально викладена суть зібраних доказів у змісті постанови, який надана правильна і обгрунтована оцінка у висновку щодо закриття кримінального провадження.
Таким чином, слідчим суддею не встановлена неповноти досудового розслідування за доводами скаржниці та її захисника, яка б у разі проведення зазнаячених ними слідчих дій (повторний слідчий експеримент, хоча він вже був проведений належним чином слідчим) могла б вплинути на результат досудового розслідування, а відтак, слідчий суддя вважає, що слідчим зроблено вірний висновок про закриття кримінального провадження.
Зважаючи на викладене, висновок органу досудового розслідування в особі слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві ОСОБА_5 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100040000014 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході досудового розслідування, та ґрунтується на нормах діючого законодавства.
Слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 та скасування вказаної постанови.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві ОСОБА_5 від 31.07.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100040000014 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення,- відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1