печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26295/25-п
26 червня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., за участю секретаря Трикозюк В. О., прокурора Балабухи В.Є., захисника Чайки Ю. М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань у м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи членом госпітальної позаштатної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12», відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, 19.04.2024 о 11:33 год. несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , свою вину у вчинено правопорушенні не визнав. У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що не ознайомлений із ЗУ «Про запобігання корупції», є колишнім військовим. У травні 2011 року він звільнений з військової служби, працював у ВЛК, та ніхто там ніколи не заповнював декларацій. Після початку повномасштабних військових дій, йому запропонували попрацювати на випробувальному терміні у ВЛК, та він почав працювати з 25.01.2024. До цього він був військовим пенсіонером. Після прийняття на роботу йому треба було подати декларацію за минулий рік, проте він не був обізнаний з цією вимогою закону. Зазначив, що вдома в нього немає персонального комп'ютера, смартфону, користується телефоном, який купив 18 років тому, він не був освідомлений як правильно заповнювати декларацію. Йому порадили звернутися до податкової інспекції, щоб отримати електронний ключ (самостійно він не знав як це зробити), коли він отримав вказаний ключ, він надав його уповноваженій особі у лікарні по запобіганню корупції, щоб той допоміг подати декларацію, яка була подана 19.04.2024. За 2024 рік ОСОБА_1 декларацію подав вчасно.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Чайка Ю. М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Зазначив, що моментом виявлення правопорушення є момент отримання НАЗК повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - 10.04.2024. Відтак з 10.04.2024 по дату розгляду даної адміністративної справи сплинуло понад 6 місяців, тобто строк накладення стягнення у даній справі на час розгляду справи закінчився.
Прокурор Балабуха В.Є. в судовому засідання зазначила, що з огляду на пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, в останнього були відсутні поважні причини для несвоєчасного подання декларації за 2023 рік. Вважала, що на момент розгляду справи не сплинули строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та вважала наявними підстави визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Окрім того, прокурором долучено письмовий висновок по справі.
Суддя, заслухавши пояснення особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, вислухавши висновок прокурора, доходить наступних висновків.
В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК належать, у тому числі, госпітальні ВЛК.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» пункт 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» доповнено підпунктом «г».
Згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон № 3384-ІХ набрав чинності 12.10.2023.
Тобто, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду члена госпітальної позаштатної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12», є суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно- правових актів.
З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу II Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 № 4.
Так, дані роз'яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику.
НАЗК надає роз'яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, а саме:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;
2)декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності;
3)декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено.
Тобто у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію за минулий 2023 рік до 31.03.2024.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 19.04.2024 о 11 год. 33 хв. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за минулий 2023 рік.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи винна дана особа в його вчиненні.
На підставі вищезазначеного, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 499 від 29.05.2025, поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні відомостях з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; відповіді КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» ВО Київської міської ради з додатками; послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , доводять наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З огляду на матеріали справи суддя не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, що передбачені ст. 38 КУпАП.
Так, датою виявлення правопорушення є дата отримання Управлінням стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України необхідних даних з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» ВО Київської міської ради, які були достатні для того, щоб дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
З огляду на матеріали справи, а саме супровідного листа (про надання інформації та копій документів), що надійшов з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» ВО Київської міської ради до Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України №47254-2025, такою датою, з якої слід обраховувати строки, визначені ст. 38 КУпАП, є 23.04.2025.
Таким чином, на день розгляду справи не сплив шестимісячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачає, зокрема, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Частина 2 ст. 284 КУпАП передбачає, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи конкретні обставини справи, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, те, що декларація була подана одразу ж після того, як останній дізнався про таку необхідність, а також відсутність у ОСОБА_1 технічної можливості вчасного подання декларації, відсутність суспільно шкідливих наслідків діяння, вік особи, що притягується до адміністративної відповідальності - 68 років, суд приходить до висновку, що хоча ОСОБА_1 було допущено правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, але суд вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, хоча і містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що входять до складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам.
Водночас суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст. ст. 24, абз. 2 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень та являється однією із можливостей, визначених КУпАП, для звільнення особи від адміністративної відповідальності, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись ст. ст. 9, 22, 33-35, 172-6, 251, 280, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько