печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28257/25-к
пр. 1-кс-24918/25
02 вересня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023000000000508 від 27.03.2023,-
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2024 (справа №757/169/24-к) у кримінальному провадженні №42023000000000508 від 27.03.2023.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на майно, вилучене у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме грошові кошти, які зазначені у клопотанні.
Зазначає, що власником грошових коштів є ОСОБА_6 , у якого відсутній будь-який статус у вказаному кримінальному провадження, із яким закон пов'язує обмеження права власності на майно. Підставою арешту майна є наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину, разом з тим вважає, що вилучені грошові кошти не містять ознак речових доказів, та не відповідають їх критеріям, визначених ст. 98 КПК України.
Зазначає, що жодних доказів, які б свідчили про забезпечення ОСОБА_6 комунікації між українськими та російськими підприємствами в ухвалі слідчого судді при накладенні арешту на майно не вказано та зі сплином більш ніж двох років проведення досудового розслідування такі докази не здобуто.
Таким чином вважає, що оскільки у арешті належних ОСОБА_6 грошових коштів немає потреби та незаконне перебування під обтяженням належного майна обмежує права власника майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2024 (справа №757/169/24-к) арешт на грошові кошти підлягає скасуванню.
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 підтримала з наведених підстав, просила задовольнити та повернути кошти ОСОБА_6 . Зазначила про відсутність у власника майна процесуального статусу у кримінальному провадженні, він не був допитаний у якості свідка. Арештовані грошові кошти не могли бути предметом злочину, а тому не відповідають критеріям ст. 98 КПК України. ОСОБА_6 є інвалідом ІІІ групи та вилучені кошти є його заощадженнями, він потребує складного медичного лікування за станом здоров'я, просила арешт скасувати.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні через його необґрунтованість та відсутність підстав для скасування арешту майна. Зазначив, що стороною захисту не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або в ньому відпала потреба. Вказав, що вилучені грошові кошти визнані речовими доказами та мають значення для даного кримінального провадження. При цьому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 21.03.2024 вже вирішувалося аналогічне клопотання, поданого в інтересах ОСОБА_6 , за результатом розгляду у його задоволенні біло відмовлено, а нових доводів щодо підстав скасування арешту на грошові кошти не зазначено, про що надав відповідну копію ухвали.
Заслухавши пояснення сторони захисту, заперечення прокурора, вивчивши матеріали клопотання та додатки до нього, документи долучені прокурором, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000508 від 27.03.2023 щодо пособництва посадовими особами ТОВ «ОДП ГРУП» державі агресору, шляхом використання неналежного виконання службових обов'язків службовими особами Державної митної служби України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1112, ч. 1 ст. 367 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2024 (справа №757/169/24-к) у кримінальному провадженні №42023000000000508 від 27.03.2023 було накладено арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_6 .
За своїм змістом клопотання адвоката є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2024, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).
З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2024 вбачається, що надавши оцінку документам, що долучені до клопотання, зважаючи на постанову слідчого про визнання майна речовими доказами, з метою збереження речових доказів та недопущення їх відчуження чи зникнення, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для накладення арешту на грошові кошти.
Так, доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовували висновок, викладений в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2024 року та надало б слідчому судді підстави на даний час вважати, що необхідність у накладенні арешту на майно, яке перелічено в ухвалі слідчого судді, на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотань, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування шляхом оцінки в сукупності з іншими зібраними у справі доказами. Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2024 (к/п 757/12108/24-к) в задоволенні аналогічного клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у даному кримінальному провадженні було відмовлено.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023000000000508 від 27.03.2023, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1