печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43067/25-к
08 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000001523 від 25.07.2024, -
05.09.2025 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000001523 від 25.07.2024.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12024000000001523 від 25.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 409, ст. 336, ч. 2 ст. 209 КК України.
10.07.2025 ОСОБА_5 , був повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підроблених документів.
10.07.2025 Печерським районним судом міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та на нього покладені процесуальні обов'язки в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.08.2025.
05.08.2025 постановою Київського апеляційного суду було скасовано дану ухвалу та було застосовано до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22 год., 00 хв., до 06 год., 00 хв.
07.08.2025 Печерським районним судом міста Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22 год., 00 хв., до 06 год., 00 хв., ранку наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та або прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», строком до 10.09.2025 включно.
Прокурор вказує, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не може бути закінчено у термін дії запобіжного заходу, у зв'язку із складністю кримінального провадження у якому необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: в повному обсязі провести огляд речей та документів, вилучених під час проведення обшуків, а саме електронної техніки (мобільні телефони та інші цифрові носії інформації); в повному обсязі провести огляд інших речей та документів, вилучених під час проведення обшуків; допитати підозрюваних, з приводу пред'явлених повідомлень про підозру; долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судових експертиз;за результатами отриманих судових експертиз визначитись із необхідністю проведення додаткових чи повторних експертних досліджень; провести огляд об'єктів дослідження після проведення судових експертиз;розсекретити в повному обсязі та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання щодо надання дозволу на їх проведення, ухвали суду, винесені за результатами розгляду вказаних клопотань, постанови прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідні доручення оперативному підрозділу; провести слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, які на даний час не встановлені;за результатами опрацювання результатів негласних слідчих (розшукових) дій та інших матеріалів, додатково допитати свідків та підозрювану у кримінальному провадженні; за наявності підстав передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України повідомити про підозру інших осіб; визначити можливість використання отриманих під час досудового розслідування речей та документів речовими доказами, а також визначитись з місцем їх зберігання; долучити матеріали виконання всіх доручень, направлених для виконання оперативним підрозділам в порядку ст. 40 КПК України; провести інші необхідні слідчі дії, у яких виникне необхідність.
Результати проведення вказаних слідчих (процесуальних) дій мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду.
На підставі отриманих за результатами проведення вказаних слідчих та процесуальних дій доказів, необхідно вирішити питання про проведення інших слідчих (розшукових) дій, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. На основі зібраних доказів підготувати та прийняти кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні.
Зазначені дії не були завершені раніше, у зв'язку із складністю кримінального провадження, яка обумовлена великою кількістю підозрюваних (на даний час повідомлено про підозру 7 особам), призначенням та проведенням судових експертиз, направленням запитів та отриманням матеріалів їх виконання.
Також, підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336 та ч. 4 ст. 358 КК України, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому звернутися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу, у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у тому числі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, що відповідно до ст.12 КК України є не тяжким злочином, за який законом передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, тому підозрюваний без належного контролю його поведінки може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
Окрім того, ОСОБА_5 підозрюється використанні завідомо підробних документів, що дає можливість останньому здійснити перетин державного кордону України із використанням підроблених документів та безперешкодно там переховуватись від органу досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, не встановлені всі особи, які причетні до його вчинення, місцезнаходження речей і документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні. У випадку застосування запобіжного заходу не пов'язаного з домашнім арештом, ОСОБА_5 знаючи про місцезнаходження зазначених речей і документів, може їх безперешкодно знищити, сховати або спотворити, а також може попередити інших осіб, які причетні до вчинення даного злочину, про можливу кримінальну відповідальність.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, проявляється у тому, що на даний час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та не встановлено усіх осіб причетних до вчинення вказаного злочину, а тому підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на зазначених осіб.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , з метою перешкодити проведенню слідчих і процесуальних дій, може зловживати процесуальними правами, що може виразитись у невчасній явці для проведення слідчих дій у справі або неявці під приводом територіальної віддаленості від органу досудового розслідування. Також підозрюваний може затягувати з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення чи надання для ознайомлення яких є обов'язковим під час проведення досудового розслідування;
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, полягає у тому, що з врахуванням обставин вчиненого злочину є підстави вважати, що неправомірні дії ОСОБА_5 носять непоодинокий характер. Зокрема, характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у т. ч. шляхом підроблення документів тощо.
Відтак, прокурор просить слідчого суддю продовжити строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22 год., 00 хв., до 06 год., 00 хв., ранку наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та або прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, судовим розглядом встановлено, що 10.07.2025 ОСОБА_5 , був повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень: ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підроблених документів.
10.07.2025 Печерським районним судом міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та на нього покладені процесуальні обов'язки в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.08.2025.
05.08.2025 постановою Київського апеляційного суду було скасовано дану ухвалу та було застосовано до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22 год., 00 хв., до 06 год., 00 хв., ранку наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та або прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
07.08.2025 Печерським районним судом міста Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22 год., 00 хв., до 06 год., 00 хв., ранку наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та або прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», строком до 10.09.2025 включно.
28.08.2025 Заступником Генерального прокурора задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 від 23.08.2025 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001523 від 25.07.2023 та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001523 від 25.07.2023 до трьох місяців, тобто до 10.10.2025.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування та продовження дії запобіжного заходу.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, що дає підстави для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальними правопорушеннями, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом та вчинити інше кримінальне провадження.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Також, слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані які характеризують особу, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити відносно підозрюваного передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.10.2025 про, що просить прокурор.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та або прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», у кримінальному провадженні № 12024000000001523 від 25.07.2024, а саме: до 10.10.2025 у межах строку досудового розслідуваня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, строком до 10.10.2025, а саме:
- не відлучатися з Рівненської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні щодо обставин провадження, перелік яких має прокурор довести до відома підозрюваному;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1